Постанова Харківський апеляційний суд № 621/1737/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 621/1737/21 Суддя суду 1 інстанції: Бібік О.В. Провадження № 33/818/14/23 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 січня 2023 року м. Харків Суддя Харківського апеляційного суду Савенко М.Є., розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Зміївського районного суду Харківської області від 05.07.2021, - ВСТАНОВИВ : Цією постановою ОСОБА_1 , 1982 року народження, - визнаний винним та притягнутий до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн. Судом встановлено, що 12.06.2021, о 23 год. 30 хв., ОСОБА_1 , керуючи по вул. Харківській в м. Зміїв Чугуївського району Харківської області належним ОСОБА_2 автомобілем «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечний боковий інтервал, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21083», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , та автомобілем «Volkswagen Рassat», державний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п. п. 13.1, 2.3Б Правил дорожнього руху України. Крім того, 12.06.2021, о 23 год 30 хв, ОСОБА_1 , керуючи по вул. Харківській в м. Зміїв Чугуївського району Харківської області належним ОСОБА_2 автомобілем «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_1 , залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, чим порушив п. 2.10 а Правил дорожнього руху. Не погодившись з постановою районного суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить змінити постанову та закрити провадження у справі за порушення вимог ст. 122-4 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, застосувавши стягнення за порушення вимог ст. 124 КУпАП. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що вона винесена в порушення норм процесуального права. Разом з тим ОСОБА_1 просить поновити строк апеляційного оскарження судової постанови, оскільки справа була розглянута без його участі, а постанову він отримав 10.07.2021. Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, тому строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню. Учасники належним чином повідомлялися про час та місце розгляду апеляційної скарги за номерами телефонів, який були вказаний в матеріалах справи. Однак телефони були вимкнені. Інших засобів зв`язку учасники справи не вказали. До апеляційного суду не з`явилися, що в силу вимог ст.294 КУпАП не є перепоною для апеляційного розгляду. Вивчивши матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні. Як вбачається з матеріалів справи, суд не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху. Визнаючи ОСОБА_1 винним суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 444976 від 13.06.2021, протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 444974 від 13.06.2021, рапорт від 12.06.2021 за № 5112, схемою дорожньо-транспортної пригоди від 12.06.2021, письмові пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_3 . ОСОБА_1 та надав їм належну правову оцінку. Протоколи про адміністративні правопорушення складені уповноваженою державою особою і дії посадової особи що їх складала в порядку передбаченому чинним законодавством ним не оскаржувалися. Відповідно до п. 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Відповідно до п. 2.3б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Відповідно до п. 2.10а ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди. За порушення вимог зазначених пунктів ПДР України передбачена відповідальність встановлена ст.ст. 124, 122-4 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним доказом, а тому має оцінюватись у сукупності з усіма наявними матеріалами справи. У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. Зазначені обмеження законодавцем встановлені з урахуванням суспільної небезпеки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що відноситься до правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому пом`якшуючі обставини при накладенні стягнення на правопорушника не враховуються. За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суб`єктивні висновки апелянта щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення ст. 122-4 КУпАП належним чином не підтверджені і не базуються на матеріалах справи, а тому не можуть бути прийняті до уваги судом апеляційної інстанції. Також апеляційний суд відмовляє у задоволенні клопотання про допит свідків, оскільки всі обставини справи знайшли своє підтвердження та не потребують додаткових пояснень. Апелянтом не доведено що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Безумовних підстав для скасування постанови суду першої інстанції не встановлено. На підставі викладеного, апеляційний суд вважає постанову суду обґрунтованою і підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачає. Між тим, апеляційний суд вважає за необхідне роз`яснити, що ОСОБА_1 , як учасник дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 12.06.2021 не позбавлений можливості звернутись за захистом своїх прав у порядку цивільного судочинства. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, ПОСТАНОВИВ: Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Зміївського районного суду Харківської області від 05.07.2021 щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду М.Є. Савенко