Постанова 4803 № 211/6249/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1397/23 Справа № 211/6249/18 Суддя у 1-й інстанції - Сарат Н. О. Суддя у 2-й інстанції - Мірута О. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 лютого 2023 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : головуючого - МірутиО.А., суддів: Тимченко О.О., Хейло Я.В., за участю секретаря судового засідання Тимофєєвої В.О., учасники справи: позивач Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", відповідач ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 вересня 2022 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про визнання договору оренди комерційної нерухомості № 12Е000-1516/17 від 01.06.2017 року недійсним, (суддя Сарат Н.О.), ухваленого в приміщенні Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, повне судове рішення складено 04 жовтня 2022 року, В С Т А Н О В И В: КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ В грудні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі ПАТ "Укртелеком") в особі ДФ ПАТ "Укртелеком") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар бере у строкове платне користування комерційну нерухомість частину Відкритого складу (літ. В) площею 314,7 м2, частину Дизельної (літ. Б) площею 76,0 м2 та частину приміщення на 1-поверсі 4-поверхової нежитлової Будівлі зв`язку (літ. А-4) площею 23,0 м2 (приміщення №№ 53, 54 та частина приміщення № 55 згідно з планом), в тому числі коефіцієнт загальних площ 1,3 %, що відображає частку Орендаря у місцях загального користування, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 413,7 м2, для розміщення обладнання для обслуговування та ремонту власних транспортних засобів. Договір було укладено на строк з 01.06.2017 року по 31.05.2018 року. Факт передачі в оренду підтверджується актом приймання-передачі від 01.06.2017 року, що підписаний сторонами за Договором. Згідно п. 3.1. Договору орендна плата - частина Відкритого складу (літ. В) 21,48 грн. за 1 м2 орендованої площі без ПДВ, що становить 6 759 ,76 грн. за 314,7 м2 без ПДВ; частина Дизельної (літ. Б) 16,48 грн. за 1 м2 орендованої площі без ПДВ, що становить 1 252,48 грн. за 76,0 м2 без ПДВ; частина приміщення Будівлі зв`язку (літ. А-4) 45,84 грн. за 1 м2 орендованої площі без ПДВ, що становить 1 054,32 грн. за 23,0 м2 без ПДВ за місяць. Взяті на себе зобов`язання за вказаним договором ПАТ "Укртелеком" виконало в повному обсязі. Відповідачем не виконано умови договору в частині проведення розрахунків. 30.06.2018 року відповідач демонтував своє обладнання, що знаходилось в орендованому приміщенні, та повернув орендоване майно за Актом передачі-приймання майна. До моменту повернення орендованого майна з оренди за Актом передачі-приймання відповідачу надавались послуги оренди за Договором. На виконання умов Договору позивач надав відповідачу акти про надані послуги разом з розрахунками на сплату орендної плати за період з червня 2017 року по червень 2018 року на загальну суму 231 970,89 грн. Проте відповідач свої зобов`язання щодо сплати орендної плати виконав частково, а саме здійснив оплату в сумі 21 579,68 грн. В результаті несвоєчасної та часткової оплати в період з червня 2017 року по червень 2017 року утворилась заборгованість в сумі 210 391 грн. 21 коп. Відповідачу нараховано збитки від інфляції в сумі 3 263,37 грн., 3 % річних від простроченої суми 2 441,29 грн., пеню 28 486,93 грн. Просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь загальну суму заборгованості в сумі 244 582,80 грн., яка складається з основної заборгованості в сумі 210 391,21 грн., трьох відсотків річних від простроченої суми в сумі 2 441,29 грн., збитків від інфляції в сумі 3 263,37 грн., пені в сумі 28 486,93 грн. Також просить стягнути на свою користь судовий збір у сумі 3 668,74 грн. Заочним рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 березня 2019 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволені. Стягнуту з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" загальну заборгованість у розмірі 244582,80 грн., з яких основна заборгованість 210391, 21 грн., три % річних від простроченої суми 2441,29 грн., збитки від інфляції - 3263,37 грн., пеня - 28486,93 грн. та судовий збір у розмірі 3668,74 грн. Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 травня 2021 року скасовано заочне рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.03.2019 року за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, справу призначено до судового розгляду. 01.07.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про визнання договору оренди комерційної нерухомості недійсним. Обгрунтовуючи свої вимоги, тим що договір оренди комерційної нерухомості № 12Е000-1516/17 від 01.06.2017 року, вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили ОСОБА_1 та ПАТ «Укртелеком» приховали, що насправді стороною правочину у вказаному договорі з боку орендаря виступив ОСОБА_2 . Те, що відповідач знав, що діяльність буде здійснювати саме ОСОБА_2 свідчить п. 15 вказаного договору, в якому зазначена відповідальна особа від орендодавця. Просив суд визнати договір оренди комерційної нерухомості № 12Е000-1516/17 від 01.06.2017 р. недійсним. Ухвалою суду від 14.06.2022 року зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про визнання договору оренди комерційної нерухомості № 12Е000-1516/17 від 01.06.2017 року недійсним прийнято до провадження та об`єднано в одне провадження з позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 вересня 2022 року Первісний позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" загальну заборгованість у розмірі 244582,80 грн., з яких основна заборгованість 210391 гривень 21 коп., три % річних від простроченої суми 2441 гривні 29 коп., збитки від інфляції 3263 гривні 37 коп., пеня 28486 гривень 93 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" судовий збір у розмірі 3668,74 грн. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про визнання договору оренди комерційної нерухомості № 12Е000-1516/17 від 01.06.2017 року недійсним - відмовлено. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду та закриття провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Апеляційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що судом першої інстанції не взято до уваги, що предметом вказаного договору було строкове платне користування комерційною нерухомістю, яка є власністю позивача та яка бралася ФОП ОСОБА_1 , в оренду для здійснення підприємницької діяльності, а саме для розміщення обладнання по обслуговуванню та ремонту транспортних засобів. Тобто на думку скаржника, правовідносини між сторонами Договору оренди комерційної нерухомості №12Е000-1516/17 від 01.06.2017 року склалися між господарюючими суб`єктами, а не на підставі цивільно-правового договору, а тому даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «Укртелеком» зазначає, що на момент розгляду справи та постановлення оскаржуваного рішення ОСОБА_1 припинив свою підприємницьку діяльність, вважає, що судом першої інстанції з`ясовано всі обставини справи, постановлено справедливе, обґрунтоване і законне рішення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Павленко В.В. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник АТ «Укртелеком» - Скороход А.О. в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EASYCON", заперечувала проти дововід апеляційної скарги та просила її залишити без задоволення . ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ Судом встановлено 01.06.2017 року між ПАТ "Укртелеком" в особі ДФ ПАТ "Укртелеком" - Орендодавцем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди комерційної нерухомості № 12Е000-1516/17 (а.с. 10-16, 18 копія договору, копія зведеного розрахунку). Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар бере у строкове платне користування комерційну нерухомість частину Відкритого складу (літ. В) площею 314,7 м2, частину Дизельної (літ. Б) площею 76,0 м2 та частину приміщення на 1-поверсі 4-поверхової нежитлової Будівлі зв`язку (літ. А-4) площею 23,0 м2 (приміщення №№ 53, 54 та частина приміщення № 55 згідно з планом), в тому числі коефіцієнт загальних площ 1,3 %, що відображає частку Орендаря у місцях загального користування, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 413,7 м2, для розміщення обладнання для обслуговування та ремонту власних транспортних засобів. Договір було укладено на строк до 31.05.2018 року (п. 12.1. Договору). Факт передачі в оренду підтверджується актом приймання-передачі від 01.06.2017 року, що підписаний сторонами за Договором (а.с. 17 копія акту). Згідно п. 3.1. Договору орендна плата становить: - частина Відкритого складу (літ. В) 21,48 грн. за 1 м2 орендованої площі без ПДВ, що становить 6 759 ,76 грн. за 314,7 м2 без ПДВ; - частина Дизельної (літ. Б) 16,48 грн. за 1 м2 орендованої площі без ПДВ, що становить 1 252,48 грн. за 76,0 м2 без ПДВ; - частина приміщення Будівлі зв`язку (літ. А-4) 45,84 грн. за 1 м2 орендованої площі без ПДВ, що становить 1 054,32 грн. за 23,0 м2 без ПДВ за місяць. Відповідно до п. 3.8. Договору орендна плата та інші платежі сплачуються Орендарем шляхом перерахування у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок Орендодавця до 20 числа розрахункового місяця, наступного за розрахунковим. Неотримання рахунку Орендарем не звільняє його від сплати платежів за Договором. Відповідно до п. 6.1.3. Договору Орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором. У період з червня 2017 року по червень 2018 року позивачем виставлялись та надсилались відповідачу рахунки щодо сплати орендних платежів, послуг з утримання майна та послуг з енергозабезпечення (а.с. 19-57). 30.06.2018 року відповідач повернув орендоване майно за Актом передачі-приймання майна позивачу (а.с. 58 копія акту). Відповідно до Акту звіряння взаєморозрахунків за Договором № 12Е000-1516/17 від 01.06.2017 року станом на 30.01.2018 заборгованість відповідача перед позивачем становила 83 096,19 грн. (а.с. 60 ) Відповідно до Акту звіряння взаєморозрахунків за Договором № 12Е000-1516/17 від 01.06.2017 року станом на 27.04.2018 року заборгованість становила 166 352,56 грн. (а.с. 62 копія акту). З метою досудового врегулювання спору позивачем були надіслані Претензії щодо сплати заборгованості (а.с. 59, 61, 62, 63). Також 30.10.2018 року відповідачу позивачем була направлена досудова вимога про погашення заборгованості за договором оренди комерційної нерухомості за № 12Е000/1516/17 від 01.06.2017 року (а.с. 64-68). Відповідно до п.п. 8.1., 8.2. Договору в разі невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків за Договором, Сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та законодавством України; у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим Договором, Орендар на вимогу Орендавця сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення. Відповідно до розрахунку заборгованості надану позивачем, сума заборгованості з орендної плати за період з червень 2017 року по червень 2018 року складає 210 391,21 грн., пені за період з 21.07.2018 року по 07.12.2018 року 28 486,93 грн., інфляційних збитків за період з березня 2018 року по вересень 2018 року - 3 263,37 грн., три проценти річних за період з 21.02.2018 року по 07.12.2018 року 2 441,29 грн., а всього загальна сума заборгованості складає 244 582,80 грн. 08.05.2018 року ОСОБА_1 припинив свою господарську діяльність як фізична особа-підприємець, реєстраційний номер запису 22270060002055859 (а.с. 78). Відповідно до акту звіряння розрахунків станом на 30.06.21 Відповідачем було здійснено дві сплати за договором оренди (а.с. 182), щ підтверджується роздруківками платіжного доручення 1 24626515 від 17.07.2017 р. на суму 11 579,68 грн. та роздруківкою Меморіального ордеру № 28241738 від 07.12.2017 року на суму 10 000 грн.( а.с. 19-60). ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Згідно з положеннями статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню. МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав Статтею 124 Конституції Українизакріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. За ст.125 Конституції Українисудоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом. За вимогами ч.1 ст.18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції Українипринципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини. Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено ст.20 ГПК України. Так, за змістом п.1 ч.1 ст.20 ГПК Українигосподарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. З аналізу наведеної вище норми вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи -підприємці. Відповідно до ч.2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відповідно до п.1.3. Постанови Пленуму господарського суду України №12 від 29.05.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» у вирішенні питань стосовно визначення підвідомчості і підсудності справ зі спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про оренду, господарським судам слід враховувати викладене в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10"Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам". Водночас необхідно виходити з того, що територіальна підсудність господарському суду справ у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів оренди (найму) і у спорах про визнання цих договорів недійсними, а також справи у спорах, що виникають при виконанні цих договорів визначається за правилами статті 15 ГПК; що ж до справ у спорах про право власності на орендоване майно або про витребування цього майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном, відповідачами в яких виступають інші, крім сторін за договором, особи, то вони розглядаються за місцезнаходженням майна (частина третя статті 16 ГПК). Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Відтак підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на зайняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності (частина перша статті 320 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Тобто фізична особа, яка є власником, зокрема, земельної ділянки, має право використовувати її для здійснення підприємницької діяльності. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (частина друга статті 50 ЦК України). Відповідно до частини третьої статті 128 ГК України громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється. Згідно з частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. У відповідності із частиною першою статті 58 ГК України суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом. Судом встановлено 01.06.2017 року між ПАТ "Укртелеком" в особі ДФ ПАТ "Укртелеком" - Орендодавцем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди комерційної нерухомості № 12Е000-1516/17 відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар бере у строкове платне користування комерційну нерухомість частину Відкритого складу (літ. В) площею 314,7 м2, частину Дизельної (літ. Б) площею 76,0 м2 та частину приміщення на 1-поверсі 4-поверхової нежитлової Будівлі зв`язку (літ. А-4) площею 23,0 м2 (приміщення №№ 53, 54 та частина приміщення № 55 згідно з планом), в тому числі коефіцієнт загальних площ 1,3 %, що відображає частку Орендаря у місцях загального користування, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 413,7 м2, для розміщення обладнання для обслуговування та ремонту власних транспортних засобів. Згідно з відкритими даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на дату укладення договору оренди ОСОБА_1 мав статус фізичної особи-підприємця. За частиною першою статті 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням. Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (стаття 179 ГК України). Таким чином, однією з ознакгосподарського договору, що дозволяє відокремити його від інших видів договорів (у тому числі цивільних), є особливий суб`єктний склад. Зокрема, договір, у якому сторонами є суб`єкти господарювання (наприклад, юридична особа та громадянин, зареєстрований на час його укладення як підприємець), є господарським, відтак і зобов`язання, що з нього виникають, є господарськими. Зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю (стаття 609 ЦК України). Проте до підприємницької діяльності фізичних осіб згідно зі статтею 51 ЦК України застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. Частиною третьою статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП. Відповідно до статті 52 ЦК України ФОП відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Таким чином, виходячи із суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились. Аналогічний висновок викладено у постанові Велика Палата Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року справа № 127/23144/18 Оскільки АТ «Укртелеком» надало відповідачу частину Відкритого складу (літ. В) площею 314,7 м2, частину Дизельної (літ. Б) площею 76,0 м2 та частину приміщення на 1-поверсі 4-поверхової нежитлової Будівлі зв`язку (літ. А-4) площею 23,0 м2 для зайняття господарською діяльністю і, підписуючи договір оренди, відповідач мав статус фізичної особи-підприємця, припинення яких не припиняє зобов`язань за укладеним договором. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що спір про стягнення орендної плати, має розглядатися за правилами господарського судочинства. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Згідно ч.1 ст.377 ЦПК Українисудове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255та257цього Кодексу. Частиною 2 статті 377 ЦПК Українивстановлено, що порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалене у справі рішення підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю. Таким чином, виходячи із змісту та підстав поданого позову, характеру спірних правовідносин, ураховуючи наведені положення чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а провадження - закриттю. Апеляційний суд вважає за необхідне також відповідно до припису ч.1статті 256ЦПК Українироз`яснити позивачу, що у разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього у позивача наявне право протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ Враховуючи висновки апеляційного суду за результатами розгляду справи, судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись ст. ст. 255, 374, 377 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 вересня 2022 року скасувати. Провадження у справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про визнання договору оренди комерційної нерухомості № 12Е000-1516/17 від 01.06.2017 року недійсним - закрити. Роз`яснити позивачу, що у разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексусуд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий: Судді: