Постанова 4816 № 576/1373/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 лютого 2023 року м.Суми Справа №576/1373/22 Номер провадження 22-ц/816/162/23 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач), суддів - Кононенко О. Ю. , Собини О. І. сторони: позивач Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз», відповідач ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргуАкціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» на рішенняГлухівського міськрайонного суду Сумської області від 23 листопада 2022 року, ухвалене в складі судді Сапона О.В., - встановив: У вересні 2022 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз»(далі АТ «Сумигаз») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу. Свої вимоги обґрунтовувало тим, щопостановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 19.06.2017 року № 814 АТ «Сумигаз» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території міста Суми, Сумської області та села Мойка Краснокутського району Харківської області. Вказує, що ОСОБА_1 є співвласником житлового будинку по АДРЕСА_1 і за вказаною адресою на його ім`ябуло відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Факт приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу є споживання природного газу, зняття показань лічильника газу та оплата рахунку за послуги з розподілу природного газу. Зазначає, що АТ «Сумигаз» свою частину умов договору щодо надання послуг з розподілу природного газу побутовим споживачам виконав в повному обсязі, в належній формі та в межах річної замовленої потужності з урахуванням вимог Кодексу ГРМ. Проте, боржник свого обов`язку щодо оплати позивачу послуги з розподілу природного газу у повному обсязі не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за період з 01.01.2020 року по 30.04.2021 року в розмірі 794,66 грн. Посилаючись на вищезазначені обставини, просило стягнути з відповідача на користь АТ «Сумигаз» заборгованість за послугу з розподілу природного газу в сумі 794,66 грн, інфляційні збитки в сумі 105,50 грн, 3% річних в сумі 33,88 грн, а також судовий збір у розмірі 2270 грн. Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 23 листопада 2022 року позов АТ «Сумигаз» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Сумигаз» заборгованість за послуги розподілу природного газу в сумі 650,74 грн, інфляційні збитки 105,50 грн та 3% річних 33,88 грн, всього 790,12 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Сумигаз»2031,44 грн витрат по сплаті судового збору. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надавалися відповідачу послуги з розподілу природного газу, проте він не виконав свого обов`язку щодо оплати вказаних послуг, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка підлягає стягнення з відповідача на користь позивача у судовому порядку з урахуванням наслідків передбачених ст. 625 ЦК України за період з 01.01.2020 по 13.01.2021 року, тобто по день фактичного припинення газопостачання шляхом пломбування. Не погодившись із вказаним судовим рішенням, АТ «Сумигаз» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що на об`єкт споживання не нараховується замовлена потужність пропуску спроможності газових мереж лише у випадку розірвання договору розподілу та механічного від`єднання від мереж в місці забезпечення потужності. Вказує, що від абонента заява про розірвання договору розподілу не надходила; абонент до 09.04.2021 року, включно, був механічно приєднаний до мережі ГРМ покладений на АТ «Сумигаз» Кодексом газорозподільних систем та Типовим договором розподілу природного газу обов`язок здійснювати послугу з розподілу природного газу зберігався, у зв`язку з чим нарахування річної замовленої потужності продовжувалось до моменту механічного від`єднання споживача від газорозподільної системи. Зазначає, що згідно договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу здійснюється позивачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка оператора ГРМ. Таким чином відповідач повинен був сплатити суму заборгованості за послуги з розподілу природного газу до 20.04.2021 року, оскільки така послуга надавалася по 09.04.2021 року. Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не скористалися. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції і тому визнає, що оскаржене рішення не відповідає вимогам вказаної статті процесуального закону. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 19.06.2017 року № 814 Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території міста Суми, Сумської області та села Мойка Краснокутського району Харківської області. ОСОБА_1 є співвласником житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с. 9-10). Між сторонами було укладено публічний договір на розподіл природного газу, на ім`я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Відповідно до умов зазначеного договору позивач зобов`язувався відповідачу надавати послуги з розподілу природного газу, а відповідач зобов`язується проводити оплату позивачу даної послуги до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ. Згідно з розрахунком річної замовленої потужності, заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем за послуги з розподілу природного газу за період з 01.01.2020 року по 30.04.2021 року складає 794,66 грн (а. с. 11, на звороті). 28.07.2021 року ОСОБА_1 було направлено досудове попередження про наявність заборгованості за розподіл природного газу у розмірі 794,66 грн (а. с. 10, на звороті). Таким чином, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання по своєчасному розрахунку за послуги розподілу природного газу, та допустив заборгованість перед позивачем за надану послугу. З матеріалів справи вбачається, що споживачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , 13.01.2021 року шляхом пломбування припинено послугу розподілу природного газу, а 09.04.2021 року шляхом механічного від`єднання від системи газопостачання. Відносини між сторонами регулюються на підставі Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2498 . Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494. Згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» суб`єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач. Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 40 Закону України «Про розподіл природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним. Згідно з пунктами 3, 4 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу. Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору. За приписами п.7 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу. Відповідно до вимог передбачених ст.633 ЦК України публічним є договір , в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів , виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться ( роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування , послуги зв`язку, медичне, готельне , банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно зі статтею 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Відповідно до пункту 1.3. Типового договору розподілу природного газу - фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу. Як убачається з матеріалів справи, на виконання вимог абзацу 2 пункту 3 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем 30 грудня 2015 року в офіційному друкованому виданні газета «Сумщина» №48 було опубліковано Типовий договір розподілу природного газу побутовим споживачам (а. с. 14-15). Факт приєднання споживача ОСОБА_1 до умов договору розподілу природного газу, який є договором приєднання, є споживання природного газу, контрольне зняття показань лічильника газу 14.04.2016 року, оплата відповідачем 28.04.2016 року рахунку за послуги з розподілу природного газу у розмірі 1100 грн. Стаття 509 ЦК України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У відповідності до ст. 610 ЦК України , порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову та стягнення заборгованості за період з 01.01.2020 року по 13.01.2021 року, виходячи з наступного. Пунктом 1 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем також передбачено, що розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. Відповідно до п. 9 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача. У цих випадках Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII цього Кодексу. У разі розірвання договору розподілу природного газу або вилучення об`єкта споживача із заяви-приєднання оплата вартості послуги за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем з урахуванням повного календарного місяця, у якому сталося розірвання договору або вилучено об`єкт із заяви-приєднання. Як убачається з матеріалів, нарахування позивачем заборгованості ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 року по 30.04.2021 року здійснено у відповідності до положень Кодексу ГРС, а припинення споживання природного газу не звільняє споживача, приєднаного до системи газопостачання, від оплати послуг за послуги з розподілу природного газу. ОСОБА_1 не надано суду доказів того, що він звертався до позивача про розірвання договору, отже між сторонами тривали договірні правовідносинищодо послуг з розподілу природного газу з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України, шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору розподілу природного газу, що розміщений в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу. Відтак, у зв`язку невиконанням відповідачем умов укладеного договору перед позивачем виникла заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу, яка підлягає стягненню в судовому порядку з урахуванням вимог передбачених ч.2 ст.625 ЦК України. За встановлених обставин справи та вимог закону колегія суддів вважає за необхідне стягнути з Хандія на користь АТ «Сумигаз» заборгованість за послуги з розподілу природного газу в сумі 794,66 грнза період з 01.01.2020 року по 30.04.2021 року, інфляційні збитки в сумі 105,50 грн за період з 01.01.2020 року по 31.01.2021 року та 3% річних в сумі 33,88 грн за період з 01.01.2020 року по 31.01.2021 року. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до положень статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи вищевикладене, через неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права, на підставі п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову АТ «Сумигаз». Відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову та апеляційної скарги з ОСОБА_2 на користь АТ «Сумигаз`підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 2481 грн 00 коп., а також за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 3721 грн 50 коп. У зв`язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а) г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-382, 389 ЦПК України, апеляційний суд постановив: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» задовольнити. Рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 23 листопада 2022 рокускасувати та ухвалити нове. Позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз`заборгованість за послуги з розподілу природного газу в сумі 794,66 грн, інфляційні збитки в сумі 105,50 грн та 3% річних в сумі 33,88 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» понесені судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 2481 грн 00 коп. та за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 3721 грн 50 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - С. С. Ткачук Судді: О. Ю. Кононенко О. І. Собина