Ухвала КАС ВС № 640/18209/21
від 08.02.2023 · АдміністративнаУХВАЛА 08 лютого 2023 року Київ справа № 640/18209/21 адміністративне провадження № К/990/3326/23 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2022 у справі № 640/18209/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернова група Київ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: 27.01.2023 до суду вшосте через підсистему «Електронний Суд» надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - скаржник) . Попередні касаційні скарги Верховний Суд повернув ухвалами від 31.10.2022, 14.11.2022, 05.12.2022, 27.12.2022, 11.01.2023 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження. Суд визнав недостатнім наведене у скарзі обґрунтування для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Суд зазначив, що обґрунтування формально зазначеного пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України зводилось до незгоди із наданою судом правовою оцінкою доказів на підтвердження розміру заявленої до відшкодування суми правничої допомоги, її неспівмірність із предметом спору і непропорційність до задоволених позовних вимог. При цьому, суд виходив з того, що доводи касаційної скарги фактично стосуються встановлених обставин у справі та оцінки доказів судом, що може відповідати підставі касаційного оскарження, визначеній пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України та частиною другою статті 353 КАС України, яка, однак, у касаційній скарзі не зазначається. Також суд зауважив, що приведене у касаційній скарзі обґрунтування не дає підстав вважати, що судами не враховано практику Верховного Суду при вирішенні питання розподілу судових витрат. Зокрема суд апеляційної інстанції, врахувавши правову позицію Верховного Суду викладену у постановах від 05.08.2020 у справі №640/15803/19, від 01.09.2020 у справі №640/6209/19, від 05.05.2018 у справі №821/1594/17 та від 01.09.2020 у справі №620/6209/19 дійшов висновку, що сума витрат вказана заявником до відшкодування є завищено, а тому, на засадах співмірності та справедливості, на користь позивача підлягає стягненню лише 5000 грн понесених судових витрат. Отже, посилання відповідача у касаційній скарзі на судову практику Верховного Суду, викладену у постанові, наведене безвідносно як до висновків суду апеляційної інстанції, так і до підстав касаційного оскарження, визначених у частині четвертій статті 328 КАС України. Під час перевірки вшосте поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження постанови апеляційного суду в касаційному порядку, а її зміст є ідентичним до попередніх касаційних скарг, які Верховний Суд вже визнав неналежно оформленими. Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями. Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Однак, звертаючись з касаційною скаргою вшосте, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом. Суд вчергове звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження додаткової постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2022 . На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2022 у справі № 640/18209/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернова група Київ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя М.М. Гімон