LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС9901/477/21

від 06.02.2023 · Адміністративна
Резолютивна:Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Плюс» до Президента України про визнання протиправним та нечинним пункту 66 додатку 2 Указу Президента України від 21 травня 2021 року №203/2021 - залишити без роз…

УХВАЛА 06 лютого 2023 року м. Київ справа №9901/477/21 адміністративне провадження № П/9901/477/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Головуючий - Бучик А.Ю., судді: Берназюк Я.О., Мороз Л.Л., Рибачук А.І., Стеценко С.Г., секретар судового засідання Глущенко Д.В., за участю представників: відповідача - Мовіле О.С., третьої особи (Служби безпеки України ) - Яновського А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 9901/477/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Плюс» до Президента України про визнання протиправним та нечинним пункту 66 додатку 2 Указу Президента України від 21 травня 2021 року №203/2021, УСТАНОВИВ: 18 листопада 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Плюс» звернулося до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою до Президента України, в якій просить визнати протиправним та нечинним пункт 66 додатку 2 Указу Президента України від 21 травня 2021 року №203/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» щодо Товариства з обмеженою відповідальністю Факторинг Плюс». В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що вважає оскаржуваний Указ необґрунтованим та таким, що не містить причини та мотивів обмеження прав позивача. Ухвалою від 22 листопада 2021 року відкрито провадження у справі, залучено до участі Раду національної безпеки і оборони України та Службу безпеки України у якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача та призначено справу до судового розгляду. Розгляд справи в судовому засіданні призначався неодноразово. 07.07.2022 на адресу суду від представника позивача - адвоката Видай Т.О. надійшла заява про відмову від представництва у вказаній справі. Аналогічні за своїм змістом заяви про відмову від представництва 19.07.2022 також надійшли на адресу Верховного Суду від адвокатів Гаврилової О.Ю. та Шкаровського Д.О. Вказані заяви підписані представниками позивача шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису. Так, 04.11.2022 Верховний Суд на адресу, зазначену у позовній заяві як адресу для листування, направив позивачу повістку про виклик в судове засідання з розгляду адміністративної справи № 9901/477/21 за вищевказаним позовом, у якій повідомив про те, що судове засідання відбудеться 12.12.2022 о 14:00 за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корп.

5. Також вказаною повісткою Верховний Суд зобов`язав адресата повідомити про наявність поважних причин неможливості прибути до суду та роз`яснив наслідки неприбуття до суду. Згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення зазначену вище повістку про виклик було вручено уповноваженій за довіреністю особі 07.11.2022. В судове засідання, призначене на 12.12.2022 о 14:00 год., позивач та його представник не прибули, у зв`язку із чим розгляд справи було відкладено на 06.02.2013 на 12:00. При цьому, позивач не повідомив про наявність поважних причин неможливості прибути до суду та не надіслав заяви про розгляд справи за його відсутності. 13.12.2022 Верховний Суд знову направив позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторинг Плюс» на адресу, вказану у позовній заяві як адресу позивача для листування, повістку про виклик для участі в судовому засіданні з розгляду адміністративної справи № 9901/477/21 за вищевказаним позовом, у якій повідомив позивача про те, що судове засідання відбудеться 06.02.2013 о 12:00 за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корп.

5. Також вказаною повісткою Верховний Суд зобов`язав адресата повідомити про наявність поважних причин неможливості прибути до суду та роз`яснив наслідки неприбуття до суду. Вказану судову повістку також отримано за адресою, вказаною позивачем для листування, ще 15.12.2022. Однак, в судове засідання, призначене на 06.02.2013 о 12:00 позивач та його представник повторно не прибули, при цьому, позивач не повідомив про наявність поважних причин неможливості прибути до суду та не надіслав заяви про розгляд справи за його відсутності. Згідно з частиною другою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Водночас, згідно з частинами першою та другою статті 124 КАС України, судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи. Відповідно до частини третьої статті 126 КАС України повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Згідно із частиною десятою статті 126 КАС України вручення повістки представнику учасника справи вважається також врученням повістки і цій особі. Відповідно до вимог частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно з пунктами 1-2 частини третьої цієї статті, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки. Частиною п`ятою статті 205 КАС України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки. Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Отже, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; в) неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів. Так, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно із положеннями статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, у якій згідно із пунктом 2 частини п`ятої цієї ж статті процесуального закону зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти. Відповідно до частини третьої статті 124 КАС України судовий виклик учасників справи здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу. Отже, надсилання рекомендованою кореспонденцією судового виклику за адресою, вказаною у позові як адреса для листування, є належним його повідомленням про дату, час і місце судового розгляду. Приписи статті 131 КАС встановлюють обов`язок повідомити про зміну адреси та причини неприбуття в судове засідання. Учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі зміни адреси електронної пошти, номера факсу, телефаксу, телефону, які учасник судового процесу повідомив суду. Однак, позивач не повідомляв Верховний Суд про зміну, зокрема, адреси для листування. При цьому до суду від позивача не надходило заяв та клопотань про поважність причин щодо неможливості прибуття в судове засідання або про розгляд справи за його відсутності, Верховний Суд вжив всі можливі від нього заходи щодо належного повідомлення позивача про час, місце та дату судового засідання. Суд вважає, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи, оскільки позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору. До того ж, неявка до суду позивача свідчить про втрату ним інтересу до вирішення справи, оскільки будучи ініціатором судового розгляду справи позивач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків. Слід також враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. З урахуванням наведеного, оскільки мало місце повторне неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судових засідань, без повідомлення ним причин такого неприбуття, а також враховуючи те, що від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, зазначений вище позов необхідно залишити без розгляду відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 240 КАС України. Керуючись статтями 205, 240, 255, 262, 266, 294, Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, УХВАЛИВ: Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Плюс» до Президента України про визнання протиправним та нечинним пункту 66 додатку 2 Указу Президента України від 21 травня 2021 року №203/2021 - залишити без розгляду. Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом 15 днів з дня її складення у повному обсязі. Головуючий А. Ю. Бучик Судді: Я.О. Берназюк Л.Л. Мороз А.І. Рибачук С.Г. Стеценко Повне судове рішення складено 07.02.2023

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»