Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/685/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 лютого 2023 р.Справа № 440/685/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мінаєвої О.М., Суддів: Кононенко З.О. , Макаренко Я.М. , за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2022 року, головуючий суддя І інстанції: О.В. Гіглава, м. Полтава, повний текст складено 30.05.2022 року у справі № 440/685/22 за позовом Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області треті особи фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ: Позивач, Акціонерне товариство «Полтаваобленерго», звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області, в якому просило суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області від 21.12.2021 року №510 про повернення неправомірно витраченої суми страхових коштів в розмірі 26810,40 грн. та сплати штрафу на суму 13405,20 грн. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2022 року у справі № 440/685/22 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду від 21.12.2021 №510 в частині повернення неправомірно витраченої суми страхових коштів в розмірі 26026,25 грн. та сплати штрафу в розмірі 13013,13 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області на користь Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» витрати по сплаті судового збору в сумі 2408,44 грн. Повернуто Акціонерному товариству «Полтаваобленерго» з Державного бюджету України надмірно сплачений платіжним дорученням від 10 січня 2022 року №894276 судовий збір у розмірі 2481,00 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2022 року у справі № 440/685/22 в частині задоволення позовних вимог та розподілу судових витрат, та ухвалити нове судове рішення у відповідній частині, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції неправильно застосував положення абзацу 2 частини третьої статті 30, частини першої статті 31 Закону № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV) та пункту 1.4.5 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13 листопада 2001 року № 455 у зв`язку із цим дійшов неправомірного висновку про те, що оплачені листки непрацездатності видані в установленому порядку. Скаржник вказує, що суд першої інстанцій не взяв до уваги те, що лікарі, які працюють за трудовим договором у фізичних осіб-підприємців (які провадять господарську діяльність з медичної практики), не наділені правом видачі листків непрацездатності від імені цієї фізичної особи-підприємця. Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на підставі наказу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області від 23.11.2021 року №135-од, направлення на проведення документальної перевірки від 23.11.2021 року №142 у період з 15.11.2021 року по 03.12.2021 року Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області проведено планову документальну перевірку Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» щодо дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування України, за результатами якої складено акт документальної перевірки дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування України № 89 від 03.12.2021 року (т. 1 а.с. 148-166). У пунктах 3, 4 та 5 «Опису виявлених порушень вимог законодавства» вищевказаного акту №89 від 03.12.2021 року встановлено порушення позивачем: - пункту 1 частини другої статті 15, частини третьої статті 30, частини першої статті 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року №1105-XIV, пунктів 1.2, 2.2 Постанови №13, яке полягає у тому, що при наданні матеріального забезпечення порушено порядок використання коштів Фонду: призначена та виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності по листках непрацездатності, що видані лікуючим лікарем, який не є лікарем закладу охорони здоров`я та не провадить господарську діяльність з медичної практики, як фізична особа-підприємець: від 18.12.2020 ОСОБА_4 л/н № НОМЕР_1 ; від 18.12.2020 ОСОБА_5 л/н № НОМЕР_2 ; від 18.12.2020 ОСОБА_6 л/н № НОМЕР_3 ; від 22.09.2020 ОСОБА_7 л/н № НОМЕР_4 ; від 12.01.2021 ОСОБА_8 л/н № НОМЕР_5 ; від 22.02.2019 ОСОБА_8 л/н № НОМЕР_6 ; від 26.03.2021 ОСОБА_9 л/н № НОМЕР_7 ; від 16.11.2020 ОСОБА_10 л/н № НОМЕР_8 ; від 29.12.2020 ОСОБА_11 л/н № НОМЕР_9 ; - пункту 1 частини другої статті 15, абзацу 1 частини другої статті 22, частини третьої статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV, пунктів 1.2, 2.2 Положення №25 яке полягає у тому, що при наданні матеріального забезпечення порушено порядок використання коштів Фонду: призначена та виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності за період після встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності: від 12.04.2017 ОСОБА_12 л/н № НОМЕР_10 ; від 19.06.2020 ОСОБА_13 л/н № НОМЕР_11 ; від 22.09.2020 ОСОБА_14 л/н № НОМЕР_12 (т. 1 а.с. 163-164). Від підписання та отримання примірника вказаного акту уповноважені особи позивача відмовилися, про що міститься відповідний запис в акті (т. 1 а.с. 166). Позивач подав до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області заперечення (вх. №12-82/27967 від 10.12.2021 року) щодо висновків, викладених у пунктах 3, 4, 5 розділу «Опис виявлених порушень вимог законодавства» вищевказаного акту перевірки №89 від 03.12.2021 року, за результатами розгляду яких, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області листом № 09.1-11/2154 від 17.12.2021 року позивача було повідомлено про те, що висновки документальної планової перевірки по пунктах 3, 4, 5 розділу «Опис виявлених порушень вимог законодавства» акту перевірки №89 від 03.12.2021 року є обґрунтованим (т. 1 а.с. 167-175, а.с. 176-179). 21.12.2021 року, за результатами розгляду матеріалів планової перевірки АТ «Полтаваобленерго» з питань дотримання порядку використання страхових коштів Фонду соціального страхування України (акт перевірки №89 від 03.12.2021 року, заперечення №12-82/27967 від 10.12.2021 року) Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області винесено рішення про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду № 510, а саме про повернення до Фонду соціального страхування України неправомірно витраченої суми страхових коштів 26810,40 грн., та застосування відповідно до абзацу першого частини шостої статті 15 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» фінансових санкцій: штрафу за порушення порядку використання страхових коштів в сумі 13405,20 грн. (т. 1 а.с. 181). Вважаючи вищевказане рішення відповідача про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем вимог пункту 1 частини другої статті 15, частини третьої статті 30, частини першої статті 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV, а отже не доведено правомірності оскаржуваного рішення в частині повернення неправомірно витраченої суми страхових коштів в розмірі 26026,25 грн. та сплати штрафу в розмірі 13013,13 грн. Колегія суддів зазначає, що з огляду на приписи ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а тому не надає оцінку судовому рішенню в частині відмови у задоволенні позовних вимог, яка сторонами не оскаржується. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в оскаржуваній частині, виходячи з наступного. Статтею 3 Конституції України проголошено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей. У Рішенні від 7 листопада 2018 року № 9-р/2018 Конституційний Суд зазначив, що право громадян на соціальний захист є комплексним, його зміст визначають як Конституція, так і закони України. Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України складовими права громадян на соціальний захист є право на забезпечення їх у разі: 1) повної, часткової або тимчасової втрати працездатності; 2) втрати годувальника; 3) безробіття з незалежних від них обставин; 4) старості; 5) в інших випадках, передбачених законом. Крім того, у Рішенні від 28 квітня 2009 року № 9-рп/2009 Конституційний Суд України дійшов висновків, що соціальний захист пов`язується з неможливістю мати заробіток (трудовий дохід), його втратою чи недостатнім рівнем життєвого забезпечення громадянина і непрацездатних членів його сім`ї, зокрема у випадку безробіття як соціально-економічного явища. Загальнообов`язкове державне соціальне страхування становить систему прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг. Державні гарантії реалізації застрахованими громадянами своїх прав та законодавче визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного соціального страхування є принципами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи №16/98-ВР) визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян в Україні. Так, відповідно до статті 4 Основ №16/98-ВР передбачено такий вид загальнообов`язкового державного соціального страхування як страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ. Положеннями статті 25 Основ №16/98-ВР передбачено надання за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням видів соціальних послуг та матеріального забезпечення, зокрема, страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, а саме: допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною). Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон № 1105-XIV. Частиною першою статті 4 Закону №1105-XIV передбачено, що Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Пунктами 1, 2, 6 та 7 частини першої статті 9 Закону №1105-XIV встановлено, що основними завданнями Фонду та його робочих органів є: надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону; здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду. Фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань: здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах бюджету Фонду, затвердженого Кабінетом Міністрів України, управління майном; проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, страхових виплат; здійснюють контроль за використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи. Згідно з пунктами 3 та 5 частини першої статті 10 Закону №1105-XIV Фонд має право: перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду; накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону. Пунктом 1 частини п`ятої статті 15 Закону №1105-XIV визначено, що роботодавець несе відповідальність за порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення. Частиною шостою статті 15 Закону №1105-XIV встановлено, що у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми. Відповідно до статті 18 Закону №1105-XIV страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах. Згідно з частиною першою статті 19 Закону №1105-XIV право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом. Частиною першою, третьою статті 30 Закону №1105-XIV встановлено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності). Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб), або фізичною особою - підприємцем, особою, яка провадить незалежну професійну діяльність. Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг. Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, яке затверджується правлінням Фонду. Відповідно до пункту 2.2 Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України № 13 від 19 липня 2018 року (далі по тексту - Положення №13), комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства зобов`язана, зокрема, приймати рішення про призначення матеріального забезпечення; приймати рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення, про припинення його виплати (повністю або частково), розглядати підставу і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення. Згідно із пунктом 3.1 Положення №13 комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, зокрема: приймає рішення про призначення або відмову в призначенні матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах, на поховання) і передає його роботодавцю для проведення виплат, здійснення розрахунків тощо; приймає рішення про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково); перевіряє правильність видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення; здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення застрахованим особам. Частиною першою статті 31 Закону №1105-XIV передбачено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. Для застрахованих осіб, які одночасно здійснюють підприємницьку та іншу діяльність і не працюють на умовах трудового договору (контракту), копію листка непрацездатності засвідчує установа охорони здоров`я, яка його видає. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за погодженням з Фондом. З аналізу вищезазначених норм вбачається, що підставою для призначення комісією із соціального страхування підприємства допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. При цьому у разі наявності сумнівів стосовно дотримання порядку видачі листків непрацездатності, комісія має право перевірити правильність видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності). Відповідно до пункту 1.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13 листопада 2001 року № 455 (далі Інструкція № 455) тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. Згідно з підпунктом 1.3.1 пункту 1.3 Інструкції №455 листок непрацездатності видається громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах. Пунктом 1.4 Інструкції №455 встановлено, що право видачі листків непрацездатності надається: 1.4.1. лікуючим лікарям державних і комунальних закладів охорони здоров`я; 1.4.2. лікуючим лікарям стаціонарів протезно-ортопедичних установ системи Міністерства праці та соціальної політики України; 1.4.3. лікуючим лікарям туберкульозних санаторно-курортних закладів; 1.4.4. фельдшерам у місцевостях, де відсутній лікар, а також на плаваючих суднах. Список цих фельдшерів затверджується щороку органами охорони здоров`я; 1.4.5. лікуючим лікарям закладів охорони здоров`я незалежно від форми власності та лікарям, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці. Пунктами 1.6 та 1.7 Інструкції № 455 передбачено, що видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюється лікуючим лікарем (фельдшером) при пред`явленні паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу непрацездатного, і не може бути платною послугою в закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності. Видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності. Відповідно до пункту 1.8 Інструкції № 455 листок непрацездатності (довідка) видається і закривається в одному лікувально - профілактичному закладі, крім випадків доліковування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів. За наявності показань для подальшого лікування іншим лікувально-профілактичним закладом видається новий листок непрацездатності (довідка) як продовження попереднього. Згідно зі статтею 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19 листопада 1992 року № 2801-XII заклад охорони здоров`я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників; медичне обслуговування - діяльність закладів охорони здоров`я та фізичних осіб - підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, у сфері охорони здоров`я, що не обов`язково обмежується медичною допомогою, але безпосередньо пов`язана з її наданням; мережа закладів охорони здоров`я - сукупність закладів охорони здоров`я, що забезпечують потреби населення у медичному обслуговуванні на відповідній території. У відповідності до статті 34 вищевказаного Закону лікуючий лікар - лікар закладу охорони здоров`я або лікар, який провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець і який надає медичну допомогу пацієнту в період його обстеження та лікування. Лікуючий лікар обирається пацієнтом або призначається йому в установленому цими Основами порядку. Обов`язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта. Статтею 42 Господарського кодексу України встановлено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Згідно з частинами першою, другою статті 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами. Відповідно до пунктів 4, 32, 34 та 35 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року №285, господарська діяльність з медичної практики (далі - медична практика) - вид господарської діяльності у сфері охорони здоров`я, який провадиться закладами охорони здоров`я та фізичними особами - підприємцями з метою надання медичної допомоги та медичного обслуговування на підставі ліцензії. Суб`єкт господарювання забезпечує наявність щонайменше одного медичного працівника, зокрема з числа працюючих за сумісництвом, за кожною заявленою лікарською спеціальністю, спеціальністю молодших спеціалістів з медичною освітою та немедичних працівників, які працюють у системі охорони здоров`я. Кількість посад медичних і немедичних працівників визначається керівником закладу охорони здоров`я та фізичною особою - підприємцем залежно від обсягу, нормативів надання медичної допомоги відповідного рівня та заявлених спеціальностей. Фізична особа - підприємець має право приймати на роботу лікарів відповідно до заявленої спеціальності, а молодших спеціалістів з медичною освітою - залежно від профілю (спеціальності) за умови, що їх кваліфікаційний рівень відповідає єдиним кадровим вимогам, затвердженим МОЗ. Фізичні особи - підприємці з числа молодших спеціалістів з медичною освітою провадять медичну практику самостійно або під керівництвом лікаря. Фізична особа - підприємець, яка не має спеціальної освіти та не відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам, затвердженим МОЗ, має право отримати ліцензію. У такому разі фізична особа - підприємець зобов`язана укомплектувати штат медичними та немедичними працівниками відповідно до заявлених спеціальностей. Тобто, фізичні особи - підприємці, які провадять господарську діяльність з медичної практики вправі приймати на роботу медичних працівників, в тому числі лікарів, а фізична особа - підприємець, яка не має спеціальної освіти, що отримала відповідну ліцензію, зобов`язана укомплектувати штат медичними та немедичними працівниками відповідно до заявлених спеціальностей. Статтею 51 Цивільного кодексу України встановлено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. Отже, до підприємницької діяльності фізичних осіб із забезпечення медичного обслуговування застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, що забезпечують медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників, тобто які є закладами охорони здоров`я у розумінні статті 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я». Відповідно до положень пунктів 1-3 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406 (далі Інструкція № 532/274/136-ос/1406) листок непрацездатності (далі - ЛН) - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв`язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів. Лицьовий бік бланка ЛН заповнюється лікуючим лікарем або молодшим медичним працівником з медичною освітою. Зворотний бік бланка ЛН заповнюється за місцем роботи застрахованої особи. Насамперед заповнюється корінець ЛН. Підкреслюється слово "первинний" або "продовження", у разі продовження ЛН зазначається номер попереднього. Указуються: прізвище, ім`я та по батькові (повністю) непрацездатного та місце його роботи (назва підприємства, установи, організації), дата видачі ЛН (цифрою вказується число, після чого літерами - назва місяця, цифрою зазначається рік), прізвище лікаря, який видав ЛН, номер медичної карти амбулаторного чи стаціонарного хворого, підпис одержувача у графі "Підпис одержувача". Паспортна частина ЛН (прізвище непрацездатного, ім`я та по батькові, вік) заповнюється за даними документів, місце роботи - зі слів непрацездатного. Після заповнення корінець залишається в закладі охорони здоров`я. Далі заповнюється частина лицьового боку ЛН, що видається непрацездатному. У графі "Звільнення від роботи" у першому стовпчику "З якого числа" дата видачі ЛН (число, місяць, рік) позначається арабськими цифрами; у другому стовпчику "До якого числа включно" дата продовження ЛН (число і місяць) позначається літерами; у четвертому стовпчику "Підпис та печатка лікаря" продовження або закриття ЛН підтверджується підписом та печаткою лікаря. У графі "Стати до роботи" вказують словами число і місяць, коли приступити до роботи; посаду, прізвище лікаря, що засвідчується його підписом та печаткою закладу охорони здоров`я "Для листків непрацездатності". У разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється "Продовжує хворіти" та зазначається номер нового ЛН. З аналізу вищенаведених норм вбачається, що листок непрацездатності є підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, якщо він виданий лікарем, який наділений правом видачі листків непрацездатності (а саме: лікуючим лікарем закладу охорони здоров`я незалежно від форми власності або лікарем, що провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець); містить всі необхідні реквізити (прізвище лікаря, який видав ЛН, підпис та печатку лікаря, печатку закладу охорони здоров`я "Для листків непрацездатності" тощо). При цьому право вносити записи до лікарняного листка мають лікуючий лікар або молодший медичний працівник з медичною освітою. Як встановлено з матеріалів справи, за наслідками документальної перевірки позивача відповідачем було встановлено порушення порядку використання коштів Фонду, а саме надання допомоги по тимчасовій непрацездатності по листках непрацездатності, що видані лікуючим лікарем, який не є лікарем закладу охорони здоров`я та не провадить господарську діяльність з медичної практики, як фізична особа-підприємець. Перевіркою встановлено, що позивачем використано 26026,25 грн. із коштів Фонду, а саме: - 1622,72 грн. - на виплату допомоги по тимчасовiй непрацездатностi ОСОБА_4 на пiдставi листка непрацездатностi АЛД №293627, який видано 17.11.2020 i продовжено з 21.11.2020 по 25.11.2020 лiкуючим лiкарем (лiкарем загальної практики - сiмейним лiкарем) Бобир Валентиною Григорiвною, як працiвником фiзичної особи-підприємця ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 57-59); - 1516,88 грн. - на виплату допомоги по тимчасовiй непрацездатностi ОСОБА_15 на пiдставi листка непрацездатностi АЛД №293638, який видано 19.11.2020 i продовжено з 24.11.2020 по 27.11.2020 лiкуючим лiкарем (лiкарем загальної практики - сiмейним лiкарем) Бобир Валентиною Григорiвною, як працiвником фiзичної особи-підприємця ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 60-62); - 456,57 грн. - на виплату допомоги по тимчасовiй непрацездатності Чернишовiй Оксанi Iванiвнi на пiдставi листка непрацездатностi АЛД №293608, який видано 11.11.2020 по 16.11.2021 лiкуючим лiкарем (лiкарем загальної практики - сiмейним лiкарем) ОСОБА_16 , як працiвником фiзичної особи-підприємця ОСОБА_1 (т. 1 1 а.с. 63-65); - 1530,03 грн. - на виплату допомоги по тимчасовiй непрацездатностi ОСОБА_17 на пiдставi листка непрацездатностi АДЯ №378979, який видано 11.08.2020 i продовжено з 15.08.2020 по 18.08.2020 лiкуючим лiкарем (сiмейним лiкарем) ОСОБА_18 , як працiвником фiзичної особи-підприємця ОСОБА_19 (т. 1 а.с. 71-73); - 1131,16 грн. - на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_8 на пiдставi листка непрацездатностi АДЦ №057455, який видано 26.12.2018 лікуючим лiкарем (лiкарем загальної практики - сiмейним лiкарем) ОСОБА_20 та продовжено з 30.12.2018 по 03.01.2019 лікуючим лiкарем (терапевтом) ОСОБА_21 , як лiкарями закладу охорони здоров`я iз назвою "ФОП ОСОБА_3 "Сімейна клініка на Європейській", iдентифiкацiйний код НОМЕР_13 , що пiдтверджена штампом та печаткою "Для листків непрацездатності" (т. 1 а.с. 79-81); - 5682,15 грн. - на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_8 на пiдставi листка непрацездатностi АЛД №280056, який видано 13.11.2020 i продовжено 17.11.2020 та з 21.11.2020 лiкуючим лiкарем (терапевтом) ОСОБА_21 одноособово, а з 23.11.2020 по 02.12.2020 - спiльно iз лiкуючим лiкарем (завiдувачем лiкарсько-консультативної комісії) ОСОБА_22 , як лiкарями закладу охорони здоров`я iз назвою "ФОП ОСОБА_3 "Сімейна клініка на Європейській", iдентифiкацiйний код НОМЕР_13 , що пiдтверджена штампом та печаткою "Для листків непрацездатності" (т. 1 а.с. 82-84); - 1358,14 грн. - на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_10 на пiдставi листка непрацездатностi АЛД №246705, який видано 09.10.2020 i продовжено з 14.10.2020 по 15.10.2020 лiкуючим (терапевтом) ОСОБА_21 , як лiкарем закладу охорони здоров`я iз назвою "ФОП ОСОБА_3 "Сімейна клініка на Європейській", iдентифiкацiйний код НОМЕР_13 , що пiдтверджена штампом та печаткою "Для листків непрацездатності" (т. 1 а.с. 85-87); - 6358,50 грн. - на виплату допомоги по тимчасовiй непрацездатностi Мещеряковій Алiнi Володимирiвнi на пiдставi листка непрацездатностi АЛД №280221, який видано 12.01.2021 i продовжено з 16.01.2021 таз 21.01.2021 по 25.01.2021 лiкуючим (терапевтом) ОСОБА_21 , як лiкарем закладу охорони здоров`я iз назвою "ФОП ОСОБА_3 "Сімейна клініка на Європейській", iдентифiкацiйний код НОМЕР_13 , що пiдтверджена штампом та печаткою "Для листків непрацездатності" (т. 1 а.с. 88-90); - 6368,10 грн. - на виплату допомоги по тимчасовiй непрацездатностi ОСОБА_11 на пiдставi листка непрацездатностi АЛД №280073, який видано у порядку продовження листка непрацездатностi №763992 з 17.11.2020 по 26.11.2020 лiкуючим (терапевтом) ОСОБА_21 спiльно з лiкуючим лiкарем (завiдувачем лiкарсько-консультативної комісії) Корнєєвим Тарасом Iгоровичем, як лiкарями закладу охорони здоров`я iз назвою "ФОП ОСОБА_3 "Сімейна клініка на Європейській", iдентифiкацiйний код НОМЕР_13 , що пiдтверджена штампом та печаткою «Для листків непрацездатності» (т. 1 а.с. 91-93). Колегія суддів зазначає, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 11.12.2019 року, основним видом його економічної діяльності є: 86.21 Загальна медична практика (т.1 а.с. 52-53). ФОП ОСОБА_1 має ліцензію, видану Міністерством охорони здоров`я України, на провадження господарської діяльності з 20.03.2020 року з медичної практики за спеціальністю загальна практика - сімейна медицина; за спеціальністю молодших спеціалістів з медичною освітою: сестринська справа за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 54). Згідно витягу з наказу від 30.03.2020 року №1-к «Про прийняття на роботу ОСОБА_16 » з 01.04.2020року у ФОП ОСОБА_1 на посаді лікаря загальної практики - сімейного лікаря працює ОСОБА_16 (т. 1 а.с. 55). За змістом листків непрацездатності, виданих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в графі «Назва і місцезнаходження закладу охорони здоров`я» зазначено «Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 », в графі «Печатка закладу охорони здоров`я» міститься відтиск печатки з текстом «Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , в графі «Стати до роботи / печатка закладу охорони здоров`я» міститься відтиск печатки з текстом «Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , Для листків непрацездатності». У вказаних листках непрацездатності у відповідних графах також зазначено посаду і прізвище лікуючого лікаря ОСОБА_16 , яка працює у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Листки непрацездатності у відповідних графах містять підписи та печатки лікаря, яким виданий цей листок непрацездатності (т. 1 а.с. 57-64). Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець 19.11.2019 року, основним видом економічної діяльності є: 86.21 Загальна медична практика (т. 1 а.с. 66-67). ФОП ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ) має ліцензію, видану Міністерством охорони здоров`я України, на провадження господарської діяльності з 28.12.2019 року з медичної практики за спеціальністю загальна практика-сімейна медицина; за спеціальністю молодших спеціалістів з медичною освітою: сестринська справа за адресою: АДРЕСА_5 (т. 1 а.с. 68). Відповідно до наказу (розпорядження) про прийняття на роботу №1-0000000003 від 27.02.2020 року, з 27.02.2020 року у ФОП ОСОБА_2 в структурному підрозділі «Амбулаторія» на посаді «Лікар терапевт» працює ОСОБА_18 (т. 1 а.с. 70). За змістом листка непрацездатності АДЯ №378979 в у графі «Назва і місцезнаходження закладу охорони здоров`я» зазначено «ФОП ОСОБА_2 », « АДРЕСА_6 », в графі «Печатка закладу охорони здоров`я» міститься відтиск печатки з текстом «Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 . Україна Полтавська область, місто Кременчук Для листків непрацездатності ід. № 3095405988», в графі «Стати до роботи / печатка закладу охорони здоров`я» міститься відтиск печатки з текстом «Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 Україна Полтавська область, місто Кременчук Для листків непрацездатності ід. № 3095405988». У вказаному листку непрацездатності у відповідних графах також зазначено посаду і прізвище лікуючого лікаря, який працює у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 . Листок непрацездатності у відповідних графах містять підписи та печатки лікаря, яким виданий цей листок непрацездатності (т. 1 а.с. 71-72). Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець 31.01.2017 року, основним видом економічної діяльності є: 86.21 Загальна медична практика (т. 1 а.с. 74). ФОП ОСОБА_3 має ліцензії, видані Міністерством охорони здоров`я України, на провадження господарської діяльності з медичної практики за спеціальностями: - з 06.07.2017 року загальна практика сімейна медицина, педіатрія, мол. сестринська справа, терапія; з 06.09.2018 року терапія, загальна практика сімейна медицина, педіатрія, мол. сестринська справа; - з 22.08.2019 року отоларингологія, акушерство і гінекологія, ультразвукова діагностика, терапія, педіатрія, мол. сестринська справа; з 05.07.2021 року ультразвукова діагностика, акушерство і гінекологія, молодша сестринська справа, отоларингологія, терапія, педіатрія, загальна практика сімейна медицина (т.1 а.с. 75). Згідно з наказами (розпорядженнями) від 18.04.2018року №04/18-1 та від 25.04.2019 року №19/04-1 ФОП ОСОБА_3 прийнято на роботу за сумісництвом лікаря - терапевта ОСОБА_21 (т. 1 а.с. 76-77). Також, згідно з наказом (розпорядженням) від 27.06.2018 року №0і6/18-01 ФОП ОСОБА_3 прийнято на роботу за сумісництвом сімейного лікаря ОСОБА_20 (т. 1 а.с. 78). За змістом листків непрацездатності, виданих ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_11 , в графі «Назва і місцезнаходження закладу охорони здоров`я» цих листів зазначено «ФОП ОСОБА_3 », « АДРЕСА_7 », в графі «Печатка закладу охорони здоров`я» міститься відтиск печатки з текстом «ФОП ОСОБА_3 . Сімейна клініка на Європейській. Для листків непрацездатності ідентифікаційний номер НОМЕР_13 », в графі «Стати до роботи / печатка закладу охорони здоров`я» міститься відтиск печатки із текстом «ФОП ОСОБА_3 . Сімейна клініка на Європейській. Для листків непрацездатності ідентифікаційний номер НОМЕР_13 ». У вказаних листках непрацездатності у відповідних графах також зазначені посади і прізвища лікуючих лікарів, які працюють у ФОП ОСОБА_3 . Листки непрацездатності у відповідних графах містять підписи та печатки лікарів, яким видані ці листки непрацездатності (т. 1 а.с. 79-92). Таким чином, оскільки усі вищевказані листки непрацездатності видані від імені ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , та ФОП ОСОБА_3 , та на них містяться зазначені вище відтиски печаток, та підписи лікуючих лікарів, відсутні правові підстави вважати, що вони були видані не у встановленому порядку, а саме, що вказані листки видані не лікуючим лікарем закладу охорони здоров`я, незалежно від форми власності та не лікарем, що провадить господарську діяльність з медичної практики, як фізична особа підприємець). З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що вищевказані листки непрацездатності АЛД №293627, АЛД №293638, АЛД №293608, АДЯ №378979, АДЦ №057455, АЛД №280056, АЛД №246705, АЛД №280221, АЛД №280073 були видані у встановленому законодавством порядку. Доводи апеляційної скарги про те, що лікарі, які працюють за трудовим договором у фізичних осіб-підприємців (які провадять господарську діяльність з медичної практики), не наділені правом видачі листків непрацездатності від імені цієї фізичної особи-підприємця, є безпідставними, виходячи з наступного. Так, з наявних в матеріалах справи листків непрацездатності АЛД №293627, АЛД №293638, АЛД №293608, АДЯ №378979, АДЦ №057455, АЛД №280056, АЛД №246705, АЛД №280221, АЛД №280073 встановлено, що у них наявні відтиски печаток ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , та ФОП ОСОБА_3 , з написом «Для листків непрацездатності». ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , та ФОП ОСОБА_3 , мають ліцензію Міністерства охорони здоров`я України на здійснення медичної практики. При цьому, як встановлено з листків непрацездатності певні дії в цих листках були відображені лікарями вказаних ФОПів, проте це жодним чином не свідчить про те, що вказані листки непрацездатності були видані не у встановленому порядку (листок непрацездатності, виданий не лікуючим лікарем закладу охорони здоров`я, незалежно від форми власності та не лікарем, що провадить господарську діяльність з медичної практики, як фізична особа підприємець), на що посилається відповідач в Акті документальної перевірки дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування України № 89 від 03.12.2021 року, оскільки зазначені листки непрацездатності видані саме ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , та ФОП ОСОБА_3 , та на них містяться відповідні відтиски печаток та підписи. Аналогічна правова позиція була наведена Верховним Судом у постанові від 26 січня 2023 року у справі № 440/10446/21. При цьому колегія суддів зазначає, що статтею 3 Закону № 1105-XIV визначені принципи соціального страхування, зокрема, державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 16 Закону № 1105-XIV застраховані особа мають право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом. Отже, застрахований пацієнт має державні гарантії реалізації своїх прав, зокрема, на відповідне матеріальне забезпечення та страхові виплати, та одночасно має право вибирати лікуючого лікаря, незалежно від того, працює такий лікар у юридичній особі чи у фізичної особи-підприємця, яка на підставі закону здійснює господарську діяльність з надання медичних послуг, а тому позбавлення пацієнта - застрахованої особи права на таке матеріальне забезпечення чи страхові виплати через видачу листка непрацездатності лікуючим лікарем, який безпосередньо надавав медичну допомогу та перебуває у трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем, яка здійснює підприємницьку діяльність з забезпечення медичного обслуговування населення на підставі закону та має всі необхідні дозвільні документи, є порушенням принципів соціального страхування, встановлених Законом № 1105-XIV. З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем не було доведено факту порушення позивачем вимог пункту 1 частини другої статті 15, частини третьої статті 30, частини першої статті 31 Закону №1105-XIV, а отже не доведено правомірності оскаржуваного рішення в частині, що оскаржується. Крім того, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд розглядав у касаційному порядку справу №440/2621/21 (постанова від 5 грудня 2022 року) та дійшов висновку про те, що хоча комісія із соціального страхування підприємства наділена повноваженнями перевірки правильності видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення, проте контроль за дотриманням порядку видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян та виявлення порушень правил видачі таких документів покладено на (враховуючи межі компетенції) Міністерство охорони здоров`я України, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, профспілки та їх об`єднання. Позаяк комісія із соціального страхування підприємства тільки наділена повноваженням перевірки правильності заповнення листка непрацездатності відповідно до Інструкції № 532, а у разі необхідності перевірки дотримання порядку видачі документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, - звернутися до робочого органу виконавчої дирекції Фонду. Крім того, Верховним Судом у постанові від 18 червня 2020 року у справі № 802/2184/16-а було зроблено висновок про те, що за відсутності відповідальності пацієнта стосовно правильності заповнення листків непрацездатності, а також враховуючи, що сам факт настання страхового випадку по досліджуваному листку непрацездатності не ставиться під сумнів органом Фонду, підстав для повернення коштів Фонду, які були виплачені відповідно до вказаного листка непрацездатності, не вбачається. Таким чином колегія суддів доходить висновку про те, що оскаржуване рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області №510 від 21.12.2021 року в частині повернення неправомірно витраченої суми страхових коштів в розмірі 26026,25 грн., та сплати штрафу в розмірі 13013,13 грн. є протиправним, не відповідає закону та критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України, тому суд першої інстанцій обґрунтовано задовольнив позовні вимоги Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про визнання протиправним та скасування зазначеного рішення в цій частині, а доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують. З огляду на вищезазначене, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. При виборі і застосуванні норм права до спірних відносин колегія суддів враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 26 січня 2023 року у справі № 440/10446/21, від 05 грудня 2022 року у справі № 440/2621/21. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи, що при прийнятті рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2022 року у справі № 440/685/22 суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2022 року у справі № 440/685/22 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді З.О. Кононенко Я.М. Макаренко Повний текст постанови складено 08.02.2023 року