Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 442/6938/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 лютого 2023 рокуЛьвівСправа № 442/6938/22 пров. № А/857/1705/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача Шинкар Т.І., суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області (головуючий суддя Курус Р.І.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Дрогобич 05 грудня 2022 року, повне судове рішення складено 05 грудня 2022 року, у справі №442/6938/22 за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Дрогобицької міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, В С Т А Н О В И В : 04.11.2022 ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Дрогобицької міської ради, просила скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Дрогобицької міської ради №66 від 18.10.2022; провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого частиною 2 статті 156 КпАП України закрити у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 грудня 2022 року позов задоволено. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися з дотриманням прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, визначених статтею 268 КУпАП. Суд першої інстанції вказав, що адміністративна комісія при розгляді справи не досліджувала зібраних працівниками поліції доказів, не викликала свідків, що вказані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №620281 від 18.08.2022, не вжила жодних заходів для підтвердження чи спростування вини позивача. Суд першої інстанції зазначив, що відповідачем суду не представлено документально підтверджуючих доказів того, що позивач належним чином повідомлена про розгляд протоколу серії ВАВ № 620281 від 18.08.2022, на підставі якого адміністративною комісією при виконавчому комітеті Дрогобицької міської ради винесено постанову про накладення на неї адміністративного стягнення. Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач належними та допустимими доказами факту правомірності винесення своєї постанови через доведеність вини позивача у адміністративному правопорушенні не довів, а тому постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Дрогобицької міської ради Львівської області № 66 від 18.10.2022 слід визнати протиправною та скасувати. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 грудня 2022 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що позивач про відкладення засідання адміністративної комісії повідомлена як в телефонному режимі, так і листом від 13.10.2022 №3-31/5535, який вручений особисто адресату. Скаржник вказує, що будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи 18.10.2022 позивач не подавала. Скаржник зазначає, що адміністративною комісією матеріали справи досліджувались, такі були взяті до уваги під час прийняття рішення. Скаржник вважає, що оскільки адміністративна комісія не є самостійною юридичною особою, то не може бути самостійним відповідачем у справі. Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів та відсутності об`єктивних підстав для задоволення заяви позивача про розгляд справи у судовому засіданні за участі сторін. Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає. З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що 18.08.2022 ДОП ВП Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області, старшим лейтенантом поліції Довгун І.І. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №620281 за частиною 2 статті 156 КУпАП щодо ОСОБА_1 , яка будучи на робочому місці в якості продавця-касира в супермаркеті «Сільпо-Фуд», що за адресою: м.Дрогобич, вул.В.Великого,7 здійснила продаж тютюнових виробів марки Rothmans Royls Silver за ціною 64 грн. неповнолітньому ОСОБА_2 (а с.5). Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Дрогобицької міської ради №66 від 18.10.2022 ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 156 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 400 неоподатковуваних доходів громадян, що становить 6 800 грн. Вважаючи накладення адміністративного стягнення необґрунтованим та протиправним, ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Відповідно до положень частини 2 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - КУпАП) порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі тютюновими виробами, а саме: продаж тютюнових виробів особі, яка не досягла 18-річного віку - тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Статтею 218 КУпАП встановлено, що адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 2 статті 156 КУпАП. Відповідно до статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Статтею 256 КУпАП закріплено вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення та встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Суд апеляційної інстанції зауважує, що опис обставин, установлених під час розгляду справи, повинен містити вказівку на дату, час, місце вчинення адміністративного правопорушення, його суть. У контексті частини 2 статті 156 КУпАП опис обставин, крім згаданого вище, має містити кількісні й вартісні характеристики проданого напою чи виробу. Як вбачається з долученої до матеріалів справи копії протоколу ОСОБА_1 здійснила продаж тютюнових виробів марки Rothmans Royls Silver за ціною 64 грн. неповнолітньому ОСОБА_2 . Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого статтею 156 КУпАП є суспільні відносини у сфері торгівлі пивом, алкогольними та слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а також суспільні відносини у сфері захисту прав споживачів та охорони здоров`я населення (див. Господарський кодекс України, Закони України «Про захист прав споживачів», «Про державне, регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 та ін.). Згідно з статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. В силу закріпленого у статті 7 КУпАП принципу законності ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частиною 1 статті 268 КУпАП законодавцем визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному (необґрунтованому) притягненню такої особи до відповідальності. Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Окрім того, згідно з вимогами статті 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що 10.10.2022 позивач отримала від відповідача поштовим зв`язком повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 156 КУпАП на 12.10.2022 о 10 год. 12.10.2022 позивач подала клопотання про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення для забезпечення можливості укласти договір з адвокатом для належної правової допомоги. Просила завчасно повідомити про нову дату та час розгляду адміністративною комісією Дрогобицької міської ради справи про адміністративне правопорушення. Позивач вказує, що про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення в подальшому повідомлена не була. Скаржник до апеляційної скарги додає копію повідомлення від 13.10.2022 про виклик позивача на 10 год 18.10.2022 для участі у засіданні адміністративної комісії при виконавчому комітеті Дрогобицької міської ради, а також копію квитанції АТ «Укрпошта» від 14.10.2022 про скерування вказаного повідомлення засобами поштового зв`язку позивачу рекомендованим листом. Разом з тим, відповідно до даних офіційного сайту АТ «Укрпошта» «Відстеження» (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) вказаний лист вручено адресату лише 17.11.2022. Належні та допустимі докази повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення о 10 год 18.10.2022 засобами телефонного зв`язку, як це вказує скаржник у апеляційній скарзі, в матеріалах справи відсутні. Вказане у своїй сукупності спростовує аргументи скаржника щодо належного (своєчасне) повідомлення позивача як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Відповідно до статті 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Скаржник до апеляційної скарги додав копії матеріалів адміністративного правопорушення за частиною 2 статті 156 КУпАП щодо ОСОБА_1 , які скеровувались відповідачу, та які містять: фіскальний чек, пояснення ОСОБА_1 , пояснення ОСОБА_2 , паспорт громадянина України ОСОБА_2 , фотознімок, рапорт. Разом з тим, з досліджених матеріалів судом вбачається, що адміністративна комісія при розгляді справи не викликала свідків, що були вказані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №620281 від 18.08.2022, не вжила жодних заходів для підтвердження чи спростування вини ОСОБА_1 , яка щодо продажу сигарет неповнолітньому заперечувала. Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення, відповідачем не дотримано вимог щодо всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи, обмежено позивача у реалізації прав передбачених КУпАП, не дотримано вимог чинного законодавства та принципів, передбачених статтею 2 КАС України. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі. Оскільки визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, а тому суд під час розгляду справи повинен створювати необхідні умови для всебічного, повного й об`єктивного дослідження справи, однак не зобов`язаний підміняти собою учасників процесу, шукаючи докази виключно за власною ініціативою. Адміністративний суд має активно підтримувати перебіг провадження, досліджувати фактичні обставини справи в найбільш повному обсязі. На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08 листопада 2018 року (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15 листопада 2018 року (справа № 524/7184/16-а). Враховуючи конституційний принцип правової держави, усі сумніви щодо доведеності вини особи слід тлумачити на її користь. Європейський суд з прав людини, судова практика якого в силу приписів статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, в рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом. У справі «Федорченко та Лозенко проти України» зазначив, що при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом». Оскільки відповідачем належних та допустимих доказів в підтвердження факту вчинення позивачем правопорушення, участь при розгляді справи про адміністративне правопорушення не забезпечено, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо протиправності винесення оскаржуваної постанови. За таких обставин, на підставі системного аналізу законодавчих положень, враховуючи, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що відповідачем не доведено дотримання при розгляді справи про адміністративне правопорушення вимог статей 245 та 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом, що призвело до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статті 268 КУпАП. Частиною 2 статті 6 КАС України та нормами статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. Так, у п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. З огляду на викладене, враховуючи положення стаття 316 КАС України прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви протиправності винесеної постанови про адміністративне правопорушення, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають. Керуючись статтями 241, 243, 286, 308, 311, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради залишити без задоволення, а рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 грудня 2022 року у справі №442/6938/22 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню. Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко