Постанова 4851 № 520/15554/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 січня 2023 р.Справа № 520/15554/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. , за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2021, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., м. Харків, повний текст складено 22.11.21 року по справі № 520/15554/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Градпроект" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України , Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНСТИТУТ ГРАДПРОЕКТ» (далі за текстом ТОВ «ІНСТИТУТ ГРАДПРОЕКТ», позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі за текстом ГУ ДПС у Харківській області, перший відповідач), Державної податкової служби України (далі за текстом ДПС України, другий відповідач), у якому просило суд: визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Харківській області (філія, відокремлений підрозділ) ДПС України, про відмову в реєстрації податкових накладних, а саме: №2443659/40187115 від 03.03.2021, №2674947/40187115 від 21.05.2021; зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, розрахунки корегування до податкових накладних: №2 від 10.02.2021 на суму 86916,56 грн, у т.ч. ПДВ 14486,09 грн, складену позивачем на адресу ОК ВЕП «Держпром»; №10 від 19.04.2021 на суму 202805,33 грн, у т.ч. ПДВ 33800,89 грн, складену позивачем на адресу ОКВЕП «Держпром»; - стягнути на користь ТОВ «ІНСТИТУТ ГРАДПРОЕКТ» з ГУ ДПС у Харківській області сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 4540,00 грн. В обґрунтування позовних вимог посилався на протиправність і безпідставність спірних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, оскільки на вимогу контролюючого органу після зупинення реєстрації податкових накладних позивачем було надано разом із поясненнями копії всіх необхідних документів, що у повному обсязі підтверджують та розкривають зміст господарських операцій між ТОВ «ІНСТИТУТ ГРАДПРОЕКТ» та його контрагентом. Відсутність у квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних чіткого переліку документів, необхідних для реєстрації таких податкових накладних, свідчить про невідповідність вимог контролюючого органу принципу правової визначеності, що в подальшому призвело до позбавлення можливості платника податків виконати належним чином свій обов`язок в частині надання певних документів. Також, посилаючись на набрання законної сили рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі № 520/11281/2020, яким, зокрема, зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНСТИТУТ ГРАДПРОЕКТ" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, вказує на безпідставність формування квитанцій про зупинення реєстрації спірних податкових накладних у зв`язку з відповідністю платника податку критеріям ризиковості. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 у справі № 520/15554/21 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Градпроект" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Харківській області, відокремленого підрозділу ДПС України, про відмову в реєстрації податкових накладних, а саме: №2443659/40187115 від 03.03.2021, № 2674947/40187115 від 21.05.2021. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, розрахунки коригування до податкових накладних: № 2 від 10.02.2021 на суму 86916,56 грн, у т.ч. ПДВ 14486,09 грн, складена позивачем на адресу ОК ВЕП «Держпром», № 10 від 19.04.2021 на суму 202805,33 грн, у т.ч. ПДВ 33800,89 грн, складена позивачем на адресу ОКВЕП «Держпром». Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Градпроект" сплачену суму судового збору у розмірі 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України. Перший відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції неправильно застосовано приписи п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України та не взято до уваги положення постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 ( далі Порядок № 520), внаслідок чого судом невірно визначено предмет доказування в справі, яким є не дослідження господарських операції, а відповідність наданих платником документів вичерпному переліку, визначеному в вищевказаних нормативно-правових актах. Наполягав на правомірності рішень Головного управління ДПС у Харківській області № 2443659/40187115 від 03.03.2021, № 2674947/40187115 від 21.05.2021, оскільки позивачем до спірних податкових накладних не додано первинних документів, передбачених п. 5 Порядку № 520, на підтвердження відсутності ризиковості господарських операцій за спірними податковими накладними та необхідних для їх реєстрації. Вважає, що задовольняючи позовну вимогу про зобов`язання зареєструвати спірні податкові накладні суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень та підмінив контролюючий орган, оскільки питання про реєстрацію чи відмову в реєстрації податкової накладної відноситься до дискреційних повноважень ДПС України. Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. У судове засідання представники сторін не прибули, про його проведення повідомлені належним чином, про причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомили. У відповідності до частини 2 статті 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут Градпроект", код ЄДРПОУ 40187115, є суб`єктом господарювання, який зареєстрований у відповідності до норм діючого законодавства. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до основних видів діяльності позивача ТОВ «Інститут Градпроект» віднесені: 71.11 Діяльність у сфері архітектури (основний); 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 43.21 Електромонтажні роботи; 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 74.10 Спеціалізована діяльність із дизайну. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі №520/11281/2020, яке набрало законної сили 22.03.2021, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Градпроект" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними та скасовано Рішення регіональної комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №60009 від 28.07.2020. Зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНСТИТУТ ГРАДПРОЕКТ» з переліку платників податків, що відповідають критеріям ризиковості платників податків. Судом першої інстанції встановлено, що 27.01.2021 ТОВ «Інститут Градпроект» (виконавець) було укладено договір на виконання робіт № 37/21 з Обласним комунальним виробничо-експлуатаційним підприємством «Держпроп» (замовник). До договору укладений протокол узгодження ціни та календарний план робіт. На виконання умов зазначеного договору 18.02.2021 сторонами була укладена додаткова угода до договору №1, а також проведена попередня оплата за виконання робіт у сумі 86916,56 грн від 10.02.2021 за платіжним дорученням №7067. На адресу замовника складена податкова накладна № 2 від 10.02.2021 на суму 86916,56 грн, у тому числі ПДВ - 14486,09 грн. Згідно з отриманої позивачем квитанції від 25.02.2021 відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 10.02.2021 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Також, позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Встановлено, що на адресу контролюючого органу позивачем було подано повідомлення № 45 від 25.02.2021 з копіями документів за вказаною господарською операцією. Натомість, 03.03.2021 контролюючим органом було прийнято рішення № 2443659/40187115 від 03.03.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної у зв`язку з ненаданням письмових пояснень та інформації, зазначеної у податковій накладній. Також встановлено, що підприємством ТОВ «Інститут Градпроект» (виконавець) 05.02.2021 було укладено договір на виконання робіт № 37/21 з ОКВЕП «Держпром», до якого додається протокол узгодження ціни, календарний план робіт. При цьому, проведена попередня оплата за виконання робіт в сумі 202805,33 грн за платіжним дорученням № 7679 від 27.04.2021. На адресу замовника була складена податкова накладна № 10 від 19.04.2021 на суму 202805,33 грн, у тому числі ПДВ 33800,89 грн. Згідно з квитанцією від 13.05.2021 відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ІПН/РК від 19.04.2021 №10 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. На адресу контролюючого органу надано повідомлення № 2 від 14.05.2021 з копіями документів за вказаною господарською операцією. Натомість, 21.05.2021 прийнято рішення № 2674947/40187115 від 21.05.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної у зв`язку з ненаданням письмових пояснень та інформації, зазначеної у податковій накладній, договорів з додатками до них. Вважаючи зазначені рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з не доведення відповідачами наявності визначених законом підстав для зупинення реєстрації спірної податкової накладної та відповідності ТОВ «ІНСТИТУТ ГРАДПРОЕКТ» п. 8 Критеріїв ризиковості платників податків, з огляду на ухвалення рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі № 520/11281/2020, яким зобов`язано ГУ ДПС у Харківській області виключити ТОВ «ІНСТИТУТ ГРАДПРОЕКТ» з переліку платників податків, що відповідають критеріям ризиковості платників податків. За висновками суду подані позивачем документи є достатніми для спростування ризиковості господарської операції. Також судом враховано, що контролюючим органом не наведено у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної переліку документів, які необхідно подати платнику податків, що унеможливило визначення платником порядку своїх дій для прийняття контролюючим органом позитивного рішення з цього питання. З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також дотримання гарантій того, що спір між сторонами буде вирішено остаточно, суд першої інстанції вважав за необхідне зобов`язати першого відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з таких підстав. За змістом підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) (далі за текстом ПК України) об`єктом оподаткування є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю. Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі за текстом Порядок № 1246). Зокрема, пункт 12 Порядку № 1246 передбачає, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації. Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкової накладної обов`язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову в реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації. Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі за текстом ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом ЄРПН, Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, яка набула чинності 01.02.2020 (далі за текстом Порядок № 1165). За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4). Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном. Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4). Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку. Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку № 1165). Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Як вбачається зі змісту отриманих позивачем копій квитанцій від 23.02.2021 № 9033108307 (а.с. 33), від 12.05.2021 № 9120671788 (а.с. 50) підставою для зупинення реєстрації ПН від 10.02.2021 № 2; від 19.04.2021 № 10 в ЄРПН слугувала відповідність платника податків п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Додатково повідомлено показники «D» = 3.8730%, «Р» = 0; «D» = 3.6040%, «Р» = 18430.71 відповідно. Критерії ризиковості платника податку визначені у Додатку № 1 до Порядку № 1165. Відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Аналіз пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку свідчить про те, що для того аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку (підпункт 2 пункту 11 Порядку № 1165). Так, з Єдиного державного реєстру судових рішень колегією суддів установлено, що рішення комісії ГУ ДПС у Харківській області № 60009 від 28.07.2020, яким позивач включений до переліку ризикових платників податків, скасовано рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі № 520/11281/2020, яке набрало законної сили 22.03.2021. Окрім цього, вказаним рішенням Харківського окружного адміністративного суду зобов`язано ГУ ДПС у Харківській області виключити ТОВ "ІНСТИТУТ ГРАДПРОЕКТ" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. З досліджених колегією суддів копій квитанцій про зупинення реєстрації ПН від 10.02.2021 № 2; від 19.04.2021 № 10 встановлено, що відповідач, наводячи показники «D» = 3.8730%, «Р» = 0; «D» = 3.6040%, «Р» = 18430.71 відповідно, не надає при цьому розрахунку за критерієм підпункту 2 пункту 11 Порядку № 1165, а також не вказує чіткого переліку документів, які слід подати до контролюючого органу в цьому випадку, що, враховуючи також рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі №520/11281/2020, яке було чинним на день зупинення реєстрації ПН від 19.04.2021 № 10, дозволяє дійти висновку про безпідставність зупинення реєстрації спірних податкових накладних. Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі за текстом Порядок № 520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Згідно з вимогами пунктів 9 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку. Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п. 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії державної податкової служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. За результатами аналізу наведених норм Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 380/3498/20 зазначив, що чинними нормативно-правовими актами наведено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку № 520 передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова декларація для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов`язань між суб`єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним. Крім того, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 3 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20. Колегія суддів зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 2540/3009/18. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість і вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності. Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 02 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18. Натомість, у квитанціях від 23.02.2021 № 9033108307, від 12.05.2021 № 9120671788 про зупинення реєстрації ПН від 10.02.2021 № 2, від 19.04.2021 № 10 не наведено чіткого визначення мотивів зупинення комісією ГУ ДПС у Харківській області реєстрації вказаних ПН, вичерпного переліку документів, який необхідно надати, що свідчить про необґрунтованість та невмотивованість таких рішень, оскільки позивач не міг передбачити відсутність яких саме документів може слугувати підставою для відмови в реєстрації вказаних ПН, а скасування у подальшому в судовому порядку рішення про відповідність платника податку ТОВ "ІНСТИТУТ ГРАДПРОЕКТ" та зобов`язання контролюючого органу виключити з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, додатково підтверджує протиправність такого зупинення. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на виконання вимог відповідача позивачем до ГУ ДПС у Харківській області було надіслано повідомлення від 25.02.2021 № 5 про надання пояснень та копій документів (11 додатків) щодо податкової накладної від 10.02.2021 № 2, та повідомлення від 14.05.2021 № 2 про надання пояснень та копій документів (10 додатків) щодо податкової накладної від 19.04.2021 №

10. Так, з досліджених колегією суддів документів установлено, що за умовами договору № 37/21 від 05.02.2021, укладеного між ТОВ «ІНСТИТУТ ГРАДПРОЕКТ» (підрядник) та ОКВЕП «Держпром» (замовник) останній доручає, а підрядник бере на себе зобов`язання за плату відповідно до умов цього договору, за завданням на проектування виконати роботи з виготовлення робочого проекту ремонту (реставраційного) ліфта 6-го під`їзду (права сторона) та ліфта 7-го під`їзду (ліва сторона) пам`ятки арітектури національного значення (охоронний № 200031) Будинку Держпром за адресою: м-н Свободи, 5 в м. Харкові (Плани, робочі креслення та специфікації для затвердження за кодом CPV за ДК 021:2015-71245000-7), надалі Роботи та передати їх результат замовнику, а саме робочий проект щодо об`єкта будівництва після її погодження та отримання позитивного звіту експертизи. Умовами договору передбачено, що обсяг, склад та вартість робіт, що підлягають виконанню за цим договором, визначаються завданням на виконання проектних робіт (Додаток № 22 до Договору) та кошторисом на виконання проектних робіт (Додаток № 3), які є невід`ємною частиною Договору. Сторони узгодили, що вартість проектних робіт відповідно до Протоколу погодження Договірної ціни (Додаток № 1), та кошторисом (Додаток № 3), що є невід`ємними частинами Договору, становить: 289721,89 грн, у тому числі ПДВ 48286,98 грн. Розрахунки проводяться у безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника, визначений в цьому Договорі. Розрахунки за виконані та прийняті роботи проводяться у порядку: оплата авансу 30% від вартості робіт протягом 15 банківських днів після підписання договору та післяплата 70% від вартості робіт протягом 15 банківських днів після завершення розробки робочого проекту документації та отримання позитивного звіту експертизи. Умовами договору передбачено, що після завершення проектних робіт та отримання позитивного звіту експертизи підрядник передає замовнику підписаний ним акт здачі-приймання виконаних проектних робіт. Так, на виконання вищезазначених умов договору № 37/21 від 05.02.2021 позивач склав календарний план робіт від 05.02.2021 на суму 289721,89 грн, яка була погоджена сторонами у протоколі погодження договірної ціни від 05.02.2021. У зв`язку з отриманням авансованого платежу (30%), внесеного ОКВЕП «Держпром» на банківський рахунок ТОВ «ІНСТИТУТ ГРАДПРОЕКТ» 10.02.2021 у розмірі 86916,56 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 7067 ( а.с. 61)., та подальшим виконанням робіт за договором № 37/21 від 05.02.2021 у відповідності до вимог пункту 201.1 статті 201 ПК України позивач склав податкові накладні від 10.02.2021 № 2 та від 19.04.2021 № 10 та подав їх на реєстрацію до контролюючого органу. Післяплата за виконані роботи (70%) була внесена ОКВЕП «Держпром» 27.04.2021 у розмірі 202805,33 грн на рахунок позивача, що підтверджується платіжним дорученням № 7679. (а.с. 61). Слід зауважити, що перелік документів, який було надіслано позивачем разом з повідомленням, був достатнім для того, щоб усунути сумніви у контролюючого органу щодо ознак ризиковості господарських операції, за наслідками яких були виписані спірні податкові накладні. Проте, незважаючи на подані документи, відповідачем прийнято рішення № 2443659/40187115 від 03.03.2021 про відмову позивачу в реєстрації ПН від 10.02.2021 № 2 у зв`язку з ненаданням платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено. В додатковій інформації також зазначено про ненадання платником податку письмових пояснень щодо дозвільних документів для виконання зазначених робіт. Також прийнято рішення № 2674947/40187115 від 21.05.2021 про відмову позивачу в реєстрації ПН від 19.04.2021 № 10 у зв`язку з ненаданням платником податку копій договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них. В додатковій інформації також зазначено про відсутність додатків до договору, а саме кошторису на виконання робіт. Колегія суддів вважає неприйнятними посилання першого відповідача на ненадання платником податків дозвільних документів для виконання робіт, оскільки у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» дозвільні документи не є первинними документами щодо спірної господарської операції та відповідно не містять відомості про спірну господарську операцію, а відтак їх відсутність не може бути підставою для відмови у реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Крім того, спірна податкова накладна від 10.02.2021 № 2 була складена за фактом отримання авансованої оплати робіт по вказаному договору, а тому вимога контролюючого органу надати дозвільні документи є безпідставною. Також, колегія суддів зазначає, що відсутність кошторису на виконані роботи, про неподання якого податковому органу вказано в рішенні № 2674947/40187115 від 21.05.2021, жодним чином не свідчить про нереальність господарської операції, з приводу якої подано податкову накладну від 19.04.2021 № 10, оскільки предметом договору № 37/21 від 05.02.2021 було виготовлення робочого проекту ремонту ліфтів, а не проведення самого ремонту. Кошторисна документація мала б значення у разі виконання будівельних робіт, де було б зазначено кошторисну вартість будівельних, монтажних робіт, кошторисну трудомісткість та кошторисну заробітну плату. Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень. Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення. І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення. Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН. Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів, дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18. Водночас, позивачем своєчасно, за встановленою формою та в повному обсязі, відповідно до приписів пункту 6 Порядку №1165, пункту 5 Порядку №520 і підпунктів 201.16.1., 201.16.2. пункту 201.16. статті 201 ПК України подано до ГУ ДПС у Харківській області інформацію та документи, які підтверджують здійснення господарських операцій та є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію спірних ПН. Колегія суддів зауважує, що в силу частини 2 статті 2 КАС України будь-які рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. ГУ ДПС у Харківській області в ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови в реєстрації спірних ПН в ЄРПН. З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази колегія суддів вважає, що ГУ ДПС у Харківській області при прийнятті рішень №2443659/40187115 від 03.03.2021 про відмову позивачу в реєстрації ПН від 10.02.2021 № 2, №2674947/40187115 від 21.05.2021 про відмову позивачу в реєстрації ПН від 19.04.2021 № 10 діяло необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття таких рішень, не на підставі та не у спосіб, що передбачені ПК України, без дотримання вимог частини 2 статті 2 КАС України, а тому наявні підстави для визнання їх протиправними та скасування. Як установлено пунктами 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням. Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)). Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату. Згідно з положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнямивона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов`язаний був зареєструвати спірні податкові накладні, були виконані позивачем, а тому у другого відповідача був лише один вид правомірної поведінки зареєструвати такі накладні. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Зважаючи на те, що підставами для відмови в реєстрації спірних податкових накладних були обставини, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 10.02.2021 № 2, від 19.04.2021 № 10 датою їх подання на реєстрацію. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. За визначенням, наведеним у статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд прийшов до вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи та правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 по справі № 520/15554/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді В.Б. Русанова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 06.02.2023 року