Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/4440/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 лютого 2023 року справа №200/4440/22 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2022 р. у справі №200/4440/22 (головуючий І інстанції Тарасенко І.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії щодо нарахування та виплати пенсії на пільгових умовах,- УСТАНОВИВ: Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 057250003807 від 20.09.2021 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.09.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, із зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи з 07.10.1996 до 30.09.2011 та з 01.10.2001 до 05.01.2015 на посаді фельдшер підземний. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 057250003807 від 20.09.2021 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.09.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, із зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 1 періодів роботи з 07.10.1996 до 30.09.2011 та з 01.10.2001 до 05.01.2015 на посаді «фельдшер підземний». В іншій частині позовних вимог відмовлено. Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не погодилось з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування доводів зазначає, що позивач не перебуває на обліку у відповідача та не проживає на території Запорізької області, тому покладати зобов`язання на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області вчинити певні дії є протиправним. Також зазначає, що позивачем пропущений 6-ти місячний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст.122 КАС України. Крім того, у трудовій книжці позивача не зазначені відомості про умови праці, а саме про зайнятість в шкідливих та важких умовах праці, тому для підтвердження спеціального трудового стажу необхідна уточнююча довідка підприємства. Надані позивачем для призначення пенсії: довідка №01-11/878 від 25.08.2021 КНП «Центральна міська лікарня Новогродівської міської ради» за період роботи посилання на списки не чинні, відсутня підстава видачі довідок, відсутній підпис начальника відділу кадрів та головного бухгалтера (потрібно з`ясувати чи був підземний здравпункт шахти №1 структурним підрозділом Новогродівської міської лікарні); довідка 26/847 від 03.09.2021 ВП «Шахта №1-3 «Новогродівська», не долучено перелік посад до наказів про атестацію 2010р. 2019р. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 . 13 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Вказана заява за принципом екстериторіальності була направлена на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 057250003807 від 20.09.2021 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Як вбачається з матеріалів справи, позивачу до його пільгового стажу за Списком № 1 не було зараховано періоди його роботи з 07.10.1996 до 30.09.2011 та з 01.10.2001 до 05.01.2015 на посаді фельдшер підземний, оскільки пенсійним фондом при підрахунку пільгового стажу не було враховані: довідка № 01-11/878 від 25.08.2021, яка видана Комунальним некомерційним підприємством «Центральна міська лікарня Новогродівської міської ради», оскільки не відповідає додатку № 5 Постанови № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», за період роботи посилання на списки не чинні, відсутня підстава видачі довідок, відсутній підпис начальника відділу кадрів та головного бухгалтера (потрібно з`ясувати чи був підземний здравпункт шахти № 1 структурним підрозділом Новогродівської міської лікарні); довідка 26/847 від 03.09.2021 ВП «Шахта № 1-3 Новогродівська», не долучено перелік посад до наказів про атестацію 2010-2019 років. При вирішенні справи суд виходить з наступного. Нормами статті 114 Закону №1058-IV визначено особливості призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. Право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону (частина 1 статті 114 Закону №1058-IV). Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383). Зазначений Порядок № 383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383). Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №

637. Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Тобто надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Щодо доводів апелянта, що надані позивачем для призначення пенсії: довідка №01-11/878 від 25.08.2021 КНП «Центральна міська лікарня Новогродівської міської ради» за період роботи посилання на списки не чинні, відсутня підстава видачі довідок, відсутній підпис начальника відділу кадрів та головного бухгалтера (потрібно з`ясувати чи був підземний здравпункт шахти №1 структурним підрозділом Новогродівської міської лікарні); довідка 26/847 від 03.09.2021 ВП «Шахта №1-3 «Новогродівська», не долучено перелік посад до наказів про атестацію 2010р. 2019р., суд зазначає наступне. Згідно із записами трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_3 , працювала: - з 07.10.1996 до 30.09.2001 на посаді фельдшер підземний підземного здравпункту шахти № 1 Новогродівської міської лікарні (записи трудової книжки №№ 2, 3); - 01.10.2001 до 05.01.2015 на посаді фельдшер підземний у відокремленому підрозділі «Шахта 1-3 Новогродівська» (записи трудової книжки №№ 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13). Згідно з довідкою №1-11/1239 від 24.12.2021 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданою КНП «Центральна міська лікарня Новогродівської міської ради», ОСОБА_1 працювала: - з 07.10.1996 до 30.09.2001 на посаді фельдшер підземний підземного здравпункту шахти № 1 Новогродівської міської лікарні; - з 18.09.1998 по 03.09.2001 відпустка по догляду за дитиною. Виконувала роботи з обслуговування робітників та службовців (медичний персонал здоровпунктів) під землею повний робочий день, тривалість робочої зміни становила 12 годин, середньомісячна норма робочого часу - 149 годин, що складає 13 змін, за посадою фельдшера підземного здоровпункту шахти № 1 «Новогродівська», що передбачена Списком 1, розділом 1, підрозділ 1010100е. Згідно з довідкою №123 від 09.09.2021 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданою Відокремленим підрозділом «Шахта 1-3 Новогродівська», ОСОБА_1 працювала з 01.10.2001 до 05.01.2015 на посаді фельдшер підземний дільниці «Здравпукнт», що передбачена Списком 1, розділом 1, підрозділ 1.1е. Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01 серпня 1992 року (далі - Порядок №442) та розробленими на виконання вказаної постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації). Основна мета атестації, як вбачається із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідно до пункту 10 Порядку №442 результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Тобто, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо. В той же час, за приписами пункту 4 Порядку №442 відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації. Таким чином, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах, що є неправомірним. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці. У свою чергу особа, яка працює на посаді, та по якій має, бути проведена атестації робочого місця, відповідно до Порядку проведення атестації, не наділена будь-якими правами (повноваженнями, обов`язками) за наявності яких вона б мала можливість впливати на своєчасність проведення атестації робочих місць. Отже, можна дійти висновку, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1, за якими документи з атестації робочих місць відсутні з незалежних від них причин, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник. Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові у справі № 520/15025/16-а від 19 лютого 2020 року. Згідно п «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Як встановлено з трудової книжки позивача у спірні періоди позивач працювала на посаді «фельдшер підземний». Вказана професія, за якою працювала позивач, віднесена до Списку № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, які затверджені Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, Постановою Ради Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991, Постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 24.03.1994. Отже, позивач у спірні періоди виконувала роботи, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах. Позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться записи про відповідний трудовий стаж із відомостями, які відповідають вимогам законодавства на підтвердження права на пенсію за віком відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на неприйняття довідок № 01-11/878 від 25.08.2021, виданої КНП «Центральна міська лікарня Новогродівської міської ради», та довідки №26/847 від 03.09.2021, виданої ВП «Шахта № 1-3 Новогродівська» є неприйнятними, оскільки перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі або відсутність можливості їх перевірити, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії. Згідно правової позицією Вищого адміністративного суду України, який при розгляді аналогічних справ № К/800/40969/13 від 13 березня 2014 року та № К/800/27262/13 від 19 червня 2014 року зазначено, що відсутність у позивача уточнюючої довідки про характер роботи та характеристики виконування роботи за наявності належним чином оформленої трудової книжки та усіх додаткових документів не спростовує наявність у працівника пільгового стажу роботи, що дає право виходу на пенсію на пільгових умовах. Тобто, уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавити лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці. Разом з тим, записи у трудовій книжці позивача НОМЕР_3 містять повну інформацію щодо періоду роботи з 07.10.1996 до 30.09.2001 в підземному здравпункті шахти № 1 Новогродівської міської лікарні та з 01.10.2001 до 05.01.2015 у відокремленому підрозділі «Шахта 1-3 Новогродівська» на посаді фельдшер підземний, яка належить до посад за Списком № 1, стаж роботи на яких підлягає зарахуванню до пільгового стажу при вирішенні питання щодо пенсійного забезпечення особи. Крім того, позивачем були надані уточнюючі довідки про пільговий характер роботи. Таким чином, відповідачем неправомірно не зараховано до пільгового стажу позивача період роботи з 07.10.1996 до 30.09.2001 та з 01.10.2001 до 05.01.2015 на посаді фельдшер підземний. Щодо доводів апелянта, що позивач не перебуває на обліку у відповідача та не проживає на території Запорізької області, тому покладати зобов`язання на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області вчинити певні дії є протиправним, суд зазначає наступне. Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1). При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ № 25-1). Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року. Запроваджена у зв`язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер. Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв`язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників. Відповідно до п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр). Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. За приписами п. 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Колегія суддів вважає, що аналіз наведених вище положень Порядку №22-1 зумовлює такі висновки: - сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території; - після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10); - виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи. Отже, з огляду на приписи п. п. 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 належним відповідачем у спірних правовідносинах є Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії. Таким чином, саме Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зобов`язаний прийняти рішення про призначення пенсії. Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов`язку щодо прийняття рішення за заявою позивача. Щодо доводів, що позивачем пропущений 6-ти місячний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст.122 КАС України, суд зазначений наступне. Як зазначає позивач у позові, а відповідачі цього не спростували, спірне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 20.09.2021 року № 057250003807, ОСОБА_1 отримала поштою у лютому 2022 року. 24.02.2022 року Указом Президента України "Про ведення воєнного стану" №64/2022 введено воєнний стан на території України з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб. Відповідно до Указу Президента України від 14.03.2022 року "Про продовження воєнного стану" №133/2022 воєнний стан на території України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, Указом Президента України від 18.04.2022 року "Про продовження воєнного стану" №259/2022 воєнний стан на території України продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 17.05.2022 №341/2022, продовжується строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, відповідно до Указу Президента України від 12.08.2022 року № 573/2022 «Про продовження воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб (до 23.11.2022 року). Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Колегія суддів звертає увагу, що кінцевий строк для подання позовної заяви припадав на час дії в Україні воєнного стану. Отже, враховуючи, що процесуальний строк, який позивачем пропущено, припав на період дії воєнного стану на території України, враховуючи існуючі обмеження та перешкоди, які встановлені під час вказаного особливого правового режиму, колегією суддів встановлено поважність причин пропуску строку звернення до суду. На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції, про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.09.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, із зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 1 періодів роботи з 07.10.1996 до 30.09.2001 та з 01.10.2001 до 05.01.2015 на посаді «фельдшер підземний». Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін. Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2022 р. у справі №200/4440/22 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2022 р. у справі №200/4440/22 - залишити без змін. Повне судове рішення складено 07 лютого 2023 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук Судді: А.А. Блохін І.В. Сіваченко