Постанова Одеський апеляційний суд № 503/877/21

Номер провадження: 22-ц/813/3018/23 Справа № 503/877/21 Головуючий у першій інстанції Вороненко Д. В. Доповідач Сєвєрова Є. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06.02.2023 м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії: головуючого Сєвєрової Є.С., суддів: Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я., учасники справи: позивач Акціонерне товариство «Універсал Банк», відповідач ОСОБА_1 , розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» на заочне рішення Кодимського районного суду Одеської області від 15 вересня 2021 року у складі судді Вороненка Д.В., в с т а н о в и в: У липні 2021 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг. Позов обґрунтований тим, що у жовтні 2017 року позивач запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні карти monobank. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрат у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "Універсал Банк" опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www/ monobank.ua/terms. 27.01.2018 відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг та підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 27.01.2018. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов`язався виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит в розмірі 60 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. У зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань, станом на 03.03.2021 утворилася заборгованість у розмірі 89 193,97 грн, яка складається з загального залишку заборгованості за тілом кредиту. Заочним рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 15 вересня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 60 000 грн. та судовий збір у розмірі 1526, 80 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду, АТ "Універсал Банк" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд його скасувати, позов задовольнити в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт послався на те, що підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що він ознайомлений з Умовами обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "Універсал Банк", Тарифами за карткою "Monobank", Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, та отримав їх примірники в мобільному додатку. Відповідач підтвердив свою згоду з вказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку "monobank" шляхом застосування клієнтом електронного цифрового підпису, відтак сторонами погоджені усі істотні умови договору. Виконаний банком розрахунок заборгованості є належним доказом, який підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, оскільки містить детальний розпис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів, період, за який нарахована заборгованість. Водночас відповідач не надав суду доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку, а тому у суду були відсутні підстави для відмови в задоволенні позовних вимог АТ "Універсал Банк" про стягнення заборгованості. Апелянт також зазначив, що висновок суду про відсутність погодження між сторонами у визначеній законом формі істотних умов договору в частині процентної ставки, пені та комісії спростовується порядком, в якому відбулося укладення спірного кредитного договору. Судом не враховано, що на виконання вимог статті 9 Закону України "Про споживче кредитування" та статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів" першим кроком при реєстрації у мобільному додатку "Monobank" є ознайомлення споживача з умовами надання банківських послуг, що містяться в Умовах обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "Універсал Банк", тарифами за карткою "Monobank", таблицею обчислення вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту "Карта мonobank", без підтвердження якого неможливо отримати послугу банку з надання кредитних коштів. Зазначив, що відповідачем було оформлено 6 розстрочок та 6 транзакцій в розстрочку на загальну суму 109 010,31 грн, тому заборгованість за тілом кредиту змінювалась. До апеляційної скарги апелянтом додано виписку по рахунку відповідача, яку просить залучити до матеріалів справи, посилаючись на те, що позивач вважав розрахунок заборгованості належним доказом не спростованим відповідачем, суд у випадку сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, мав право витребувати додаткові докази з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, однак знехтував таким правом. Справу розглянуто без виклику учасників справи в порядку ст. 369 ЦПК України. Правом на подання відзиву ОСОБА_1 не скористався, апеляційна скарга направлялась на повідомлену ним електронну адресу. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків. З матеріалів справи вбачається, що у жовтні 2017 року АТ "Універсал Банк" запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "Універсал Банк" опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. 27.01.2018 між АТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг та підписано Анкету-заяву до вказаного договору. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники вказаних документів, що складають договір, у мобільному додатку та зобов`язалася виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок в розмірі 60000 грн, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Умовами пункту 6 вказаної Анкети-заяви клієнтом засвідчено генерацію для нього ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем для використання для накладення удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. В свою чергу, електронний підпис клієнта вважаються обов`язковими при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті мені банку. Крім того, зазначений електронний цифровий підпис буде використовуватись для його накладення в мобільному додатку з метою засвідчення дій згідно з Договором. Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач взятих на себе зобов`язань по договору не виконав, своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом не надавав, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, яка станом на 03.03.2021 становить 89 193,97 грн. яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі 89 193,97 грн. Задовольняючи частково позов АТ "Універсал Банк" та стягуючи з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 60000 грн, суд першої інстанції виходив з того, що кредитний ліміт був встановлений у розмірі 60000 грн, які фактично були отримані та використані відповідачем, а доказів того, що кредитний ліміт був визначений в іншому розмірі та в подальшому змінювався до суду надано не було. Апеляційний суд з вказаним висновком суду першої інстанції погоджується з огляду на наступне. Відповідно до ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" від 15.11.2016 N1734-VIII (в редакції чинній на час укладення між сторонами кредитного зобов`язання) передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Відповідно до ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" від 03.09.2015 року N 675-VIII (в редакції чинній на час укладення між сторонами кредитного зобов`язання), електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Статтею 12 цього Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Відповідно до п. 12, ч. 1 ст. 3 Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Згідно зі ст. 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор- прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання. Згідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу. Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки. Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначається вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом. Відповідач порушує зобов`язання за даним договором. Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. У відповідності ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи на підставі наданих сторонами доказів, в межах заявлених позовних вимог. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Судом вірно встановлено про те, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх зобов`язань за кредитним договором шляхом ненадання банку своєчасно грошових коштів для погашення заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з чим має прострочене зобов`язання. Тобто, фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ "Універсал Банк" не повернуті у строки передбачені зобов`язанням, а тому кредитор має право вимагати їх повернення. Судом встановлено, що звертаючись до суду з позовом, позивач на підтвердження наявної у ОСОБА_1 заборгованості за укладеним договором надав розрахунок, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 89 133,97 грн. Водночас вбачається, що в Анкеті-заяві від 27.01.2018 сума кредитного ліміту не зазначена. Згідно з підпунктом "3. Основних умов кредитування з урахуванням побажань споживача" пункту "8.2. Паспорт споживчого кредиту "Картка monobank" розділу "8. Додатки" Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (Monobank) (а. с. 31, на звороті), сума/ліміт кредиту становить від 0 до 100000 грн (в залежності від суми, яка погоджена у заявці на кредит та відображена у мобільному додатку). Позивачем до суду не надано самої заявки ОСОБА_1 на кредит, де б було відображено те, що ліміт кредиту становить саме 100000 грн. Також суду не надано жодних належних доказів того, яка саме сума кредитного ліміту була відображена у мобільному додатку ОСОБА_1 . В свою чергу, позивач в позовній заяві вказує про те, що ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 60000 грн, у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Однак належних доказів обставини того, що в період кредитування позивачем кредитний ліміт позичальника ОСОБА_1 був визначений в іншому розмірі, зокрема 100000 грн, та в подальшому змінювався суду не надано. Отже, висновки суду про те, що позивачем не доведено видачу відповідачу кредиту у більшому розмірі, а ніж 60 000 грн. є вірними. Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі N345/2633/20 (провадження N 61-494св21). Висновки суду відповідають вимогам закону, на які посилався суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами. На підставі вищевикладеного, суд дійшов вірного висновку про те, що з ОСОБА_1 на користь АТ "Універсал Банк" підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі встановленого кредитного ліміту в сумі 60000 грн, які фактично були отримані та використані відповідачем. Доводи апеляційної скарги АТ "Універсал Банк" про те, що суд не взяв до уваги те, що відповідач був ознайомлений із умовами та правилами банківських послуг та факт укладення договору є доведеним, а також, що суд не врахував того, що між сторонами було погоджено у визначеній законом формі істотні умови договору в частині процентної ставки, пені та комісії, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються матеріалами справи у відповідності до яких максимальна сума кредитних коштів (ліміт кредиту), яку позичальник ОСОБА_1 міг фактично отримати (використати) за рахунок коштів позивача не могла перевищувати 60000 грн, а при обмеженні кредитного ліміту сумою у 60000 грн. позивальник не мав можливості використати (отримати) кошти на суму більшу, ніж кредитний ліміт, тобто 60000 грн. Також позивачем до суду не було надано жодних належних доказів того, яка саме сума кредитного ліміту була відображена у мобільному додатку ОСОБА_1 . Позивачем не доведено, що розмір кредитного ліміту, наданого банком відповідачу було збільшено за рахунок надання розстрочки. Додана до апеляційної скарги виписка по особовому рахунку відображає факт того, що кредитний ліміт встановлено у розмірі 60000 грн, заборгованість станом на 03.03.2021 банком зазначена у розмірі 89 193,97 грн., водночас з рахунку заборгованості вбачається, що у період з 01.05.2019 по 03.03.2021 Банком було нараховано відсотки на залишок поточної заборгованості за кредитом у розмірі 33 087,87 грн. Отже, банк самостійно включив до суми боргу суми процентів за користування кредитом, у зв`язку з чим збільшився розмір заборгованості по тілу кредиту, водночас предметом вимог є борг за тілом кредиту. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, постановив: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення. Заочне рішення Кодимського районного суду Одеської області від 15 вересня 2021 року в оскаржені частині залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий: Судді: