Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/24248/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/24248/21 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 лютого 2023 року м. Київ Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В.В., суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Неоміт Брідінг" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2022 року, В С Т А Н О В И Л А: Товариство з обмеженою відповідальністю "Неоміт Брідінг" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві № 2761347/43574310 від 11.06.2021; № 2761346/43574310 від 11.06.2021; № 2761345/43574310 від 11.06.2021; № 2761341/43574310 від 11.06.2021; № 2761342/43574310 від 11.06.2021; № 2761344/435 від 11.06.2021; № 2761343/43574310 від 11.06.2021; № 2763853/43574310 від 14.06.2021; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 04.05.2021; № 2 від 05.05.2021; № 4 від 13.05.2021; № 5 від 21.05.2021; № 6 від 24.05.2021; № 7 від 25.05.2021; №8 від 26.05.2021; № 9 від 27.05.2021 складені ТОВ «Неоміт Брідінг» (код ЄДРПОУ 4357431) в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх подання; - визнати протиправним та скасувати рішення про неврахування таблиці даних платника податків на додану вартість № 2881422/43574310 від 19.07.2021, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ДПС України. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2022 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві № 2761347/43574310 від 11.06.2021; № 2761346/43574310 від 11.06.2021; № 2761345/43574310 від 11.06.2021; № 2761341/43574310 від 11.06.2021; № 2761342/43574310 від 11.06.2021; № 2761344/435 від 11.06.2021; № 2761343/43574310 від 11.06.2021; № 2763853/43574310 від 14.06.2021. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 04.05.2021; № 2 від 05.05.2021; № 4 від 13.05.2021; № 5 від 21.05.2021; № 6 від 24.05.2021; № 7 від 25.05.2021; № 8 від 26.05.2021; № 9 від 27.05.2021, складені ТОВ «Неоміт Брідінг» в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх подання. Визнано протиправним та скасовано рішення про неврахування таблиці даних платника податків на додану вартість № 2881422/43574310 від 19.07.2021, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ДПС України. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києві зазначає, що обсяг поданих позивачем документів не підтверджує реальність господарських операцій, а отже, рішення про відмову у реєстрації в ЄРПН податкових накладних прийнято у відповідності до норм податкового законодавства та є правомірними. Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України. Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно з ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як убачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Неоміт Брідінг" за наслідками господарської діяльності по операціях, складено податкові накладні та направлено такі на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. За наслідками обробки податкових накладних, контролюючий орган надіслав позивачеві квитанцію, відповідно до якої розрахунок коригування прийнято, але в реєстрації відмовлено у зв`язку з тим, що первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій, позивачем направлено до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію якої зупинено. Розглянувши подані позивачем документи, Комісія ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла спірні рішення. Підставою для відмови у реєстрації податкових накладних слугував висновок Комісії ГУ ДПС у м. Києві про ненадання позивачем первинних документів щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних і типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Судом встановлено, що не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Комісія Державної податкової служби України за результатами розгляду скарги позивача прийняла рішення, якими залишила скаргу позивача без задоволення, а спірне рішення комісії регіонального рівня - без змін. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо неприйняття податкових накладних та прийняте рішення таким, що підлягає скасуванню, позивачем подано даний позов до суду. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності рішень Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання такого рішення протиправним та його скасування. Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно підпунктів "а", "б" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України). Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. За правилами п. 192.1 ст.192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Отже, законодавчо встановленою умовою для коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту на підставі розрахунку коригування є зміна суми компенсації вартості товарів/послуг, повернення товарів/послуг, повернення постачальником суми попередньої оплати, що може мати місце за згодою сторін у зобов`язанні у будь-який час після здійснення операції незалежно від строку поставки або попередньої оплати товарів/послуг та спливу строку давності. Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Також, згідно наведеному пункту статті 201 Податкового кодексу України Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 201.16 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення механізму внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних регулюється Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246. Пунктом 12 Порядку №1246 визначено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування: реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування: дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до п. 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (п. 14 Порядку № 1246). Аналогічні норми містить постанова Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165). Відповідно до п. 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. Згідно з п. 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 "Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Наказ № 520). Відповідно до п. 5 Наказу №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: - договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Згідно з п. 6 Наказу № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)). Відповідно до п. 7 Наказу № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно п. 9 Наказу № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Відповідно до п. 10 Наказу № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку. Пунктом 11 Наказу №520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; - та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; - та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Позивачем надано письмові пояснення контролюючому органу, до яких додані документи на підтвердження інформації, зазначеної у розрахунку коригування, до якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. Разом з тим, відповідачами як суб`єктами владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не спростовано жодними документальними доказами твердження позивача про те, що останнім на підтвердження реальності господарської операції з контрагентом направлено до контролюючого органу усі необхідні та достатні документи та пояснення. Відтак, суд першої інстанції вірно вказав, що відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних. Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено. Крім того, в силу приписів ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Водночас, судом першої інстанції вірно вказано, що рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішень про відмову в реєстрації розрахунку коригування, що свідчить про його необґрунтованість і протиправність. Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління". Апелянтом не надано суду доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели обґрунтованих мотивів прийняття вищевказаного оспорюваного рішення, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. У той же час сукупність первинних документів, наданих до матеріалів справи, свідчать про реальність проведення господарських операцій. Відтак, колегія суддів погоджується з тим, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві прийняті необґрунтовано, тобто без з урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення (вчинення дії), непропорційно, тобто без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), а відтак є протиправними та підлягають скасуванню. Враховуючи висновки суду про протиправність оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, складені позивачем. Відповідно до пункту 20 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Відтак, приписами чинного законодавства чітко зазначено про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП у разі набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП. З огляду на протиправність вказаного вище рішення Головного управління ДФС у м. Києві, а також враховуючи норми діючого законодавства України, суд першої інстанції правомірно зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні. Посилання апеляційної скарги зазначені вище висновки не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, позаяк не містять аргументованих доводів на спростування правомірності висновку суду першої інстанції у взаємозв`язку з обставинами справи, та не свідчать про порушення судом першої інстанції при розгляді справи норм матеріального або процесуального права. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Неоміт Брідінг" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2022 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Суддя-доповідач В. В. Кузьменко Судді: Я. М. Василенко О. М. Ганечко