Постанова Львівський апеляційний суд № 442/7324/22

Справа № 442/7324/22 Головуючий у 1 інстанції: Крамар О.В. Провадження № 33/811/88/23 Доповідач: Галапац І. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 лютого 2023 року Львівський апеляційний суд в складі: судді Галапаца І.І., розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 грудня 2022 року, в с т а н о в и в: цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 496,20 грн. судового збору на користь держави. Згідно постанови судді, ОСОБА_1 11 листопада 2022 року о 17 год. 15 хв. в м.Стебник по вул..Лісовій, керував транспортним засобом «Ауді А4», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови; почервоніння очей; тремтіння рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку - відмовився. В апеляційній скарзі правопорушник ОСОБА_1 покликається на те, що постанова місцевого суду є незаконною та необгрунтованою, а висновки суду не грунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи. Вважає, що суддя районного суду при прийнятті рішення не дав належної юридичної оцінки, не вірно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, крім цього, районним судом порушено право особи на захист, так як її доводи в судовому засіданні не досліджувалися, що вплинуло на прийняте судом рішення. Стверджує, що в матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували його вину, оскільки він не керував транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, так як не вживає жодних наркотичних засобів, при цьому йому не вручили жодного направлення до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, не роз`яснили його права та обов`язки, не відсторонили його від керування транспортним засобом після складання протоколу. Звертає увагу на те. що працівниками поліції було порушено порядок огляду водія на стан наркотичного сп`яніння, крім цього, до матеріалів справи долучено неповний відеозапис події. Акцентує увагу на те. що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. У судове засідання правопорушник ОСОБА_1 та його захисник адвокат Шулак О.І., будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, для участі не з`явилися та про причини неявки суду не повідомили, і клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило. Отже, сукупність вищевказаних обставин свідчить про неналежну процесуальну поведінку правопорушника ОСОБА_1 та його захисник адвоката Шулак О.І., оскільки згідно практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а тому апеляційний суд вважає можливим розгляд апеляційної скарги проводити за відсутності правопорушника ОСОБА_1 та його захисник адвоката Шулак О.І. Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що така задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність не тільки за керування транспортним засобом у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, але й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан сп`яніння. Пунктом 2.5 ПДР покладено на водіїв обов`язок на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відтак, відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі формує собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, на підставі досліджених доказів, прийшов до обгрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 від проходження, відповідно до встановленого законом порядку, огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився. Висновок судді зроблений внаслідок всебічного, повного та об`єктивного з`ясування усіх обставин справи та підтверджується дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №338877 від 11 листопада 2022 року, де викладена фабула вчиненого правопорушення; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; відеозаписом події; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №338766, яким суддя районного суду дав належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд. Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №338877 від 11 листопада 2022 року, складений щодо ОСОБА_1 за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, містить у собі усі необхідні дані щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та особи-порушника, чим спростовуються твердження апелянта. Як зазначено в протоколі, права та обов`язки згідно зі ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП ОСОБА_1 були роз`яснені, про що свідчить підпис останнього у такому. Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обгрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки такі містять фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що наявний в матеріалах справи відеозапис містить лише фрагменти події, то апеляційний суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. Відповідно до наданого відеозапису, на ньому відображено відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Що стосується доводів апелянта щодо порушення проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, то такі суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, виходячи з наступного. Так, відповідно до п.2.5 «Правил дорожнього руху», водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно з вимогами ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським, а в разі неможливості застосування таких засобів, огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Вказаних вимог Закону, працівниками поліції було дотримано у повному обсязі, оскільки було застосовано технічні засоби відеозапису та матеріали відеозапису були долучені до протоколу про адміністративне правопорушення. Відтак, апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, у зв`язку з чим твердження в апеляційній скарзі в цій частині є необґрунтованими. Доводи правопорушника ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що працівники поліції не відсторонили його від керування транспортним засобом, не впливають на обсяг вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і не є підставою для скасування оскаржуваного рішення судді. Покликання апелянта про те, що постанова суду є незаконною та необгрунтованою, не в повній мірі відповідає вимогам закону, матеріалам та обставинам справи, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. При цьому, апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступеню його вини та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 грудня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік без зміни. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Галапац І.І.