Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/6114/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 лютого 2023 рокуЛьвівСправа № 140/6114/22 пров. № А/857/16659/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року, ухвалене суддею Ковальчуком В.Д. у м. Луцьку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у справі № 140/6114/22 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль» до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про застосування адміністративно-господарських санкцій № 13-Р від 06 червня 2022 року. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області про застосування адміністративно-господарських санкцій від 06 червня 2022 року № 13-Р. Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області судовий збір у сумі 2 481,00 грн. Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив порядок проведення перевірки, а саме провів таку без участі керівника позивача чи його представника, не вручив позивачу вимогу про надання документів. Це свідчить про протиправність прийнятого рішення. Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову. Таку позицію обґрунтовує тим, що 24.05 2022 року позивач отримав вимогу відповідача про надання документів у строк до 27.05.2022 року. Зважаючи на те, що позивач не виконав вимогу відповідача, відповідач 03.06.2022 року провів позапланову перевірку позивача та склав акт у якому зафіксував створення позивачем перешкод для проведення перевірки. Відповідальність за таку поведінку передбачена п.4 ч.1 ст. 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення». Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що 20.05.2022 року відповідач видав наказ № 269-адм про проведення позапланової перевірки ТзОВ «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль», місце провадження господарської діяльності АЗС за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Карпенка-Карого, 1а, з питань дотримання законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. 23 травня 2022 року відповідач оформив та надіслав позивачу письмову вимогу про надання до 15 год. 00 хв. 27.05.2022 року, для проведення перевірки, документів, щодо реалізації пального за період з 12.05.2021 року по 23.05.2022 року, а саме: змінні звіти по АЗС форми 17НП; фіскальні звіти (чеки), щодо реалізації пального; інші документи щодо реалізації пального; інформація щодо реалізації пального в розрізі марок (А92, А95, ДП) за період з 12.05.2021 року по 23.05.2022 року. 03.06.2022 року відповідач провів позапланову перевірку позивача у ході проведення якої встановив те, що позивач не надав документів на вимогу відповідача, внаслідок чого створив перешкоди для відповідача у проведенні перевірки. 06.06.2022 року відповідач прийняв рішення № 13-р про застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій за створення перешкод для уповноваженого органу при виконанні ним покладених на нього функцій, а саме, ненадання документів та відомостей, необхідних для здійснення державного нагляду (контролю), в сумі 34 000,00 грн. Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Пунктом 3 частини 1 статті 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення» обумовлено, що уповноважені органи мають право: одержувати безоплатно від суб`єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб`єктами господарювання на їх вимогу. Пунктом 4 частини 1 статті 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення» передбачено, що до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій - штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Як встановлено судом, 23 травня 2022 року відповідач оформив та надіслав позивачу письмову вимогу про надання, до 15 год. 00 хв. 27.05.2022 року, для проведення перевірки, документів, щодо реалізації пального за період з 12.05.2021 року по 23.05.2022 року, а саме: змінні звіти по АЗС форми 17НП; фіскальні звіти (чеки), щодо реалізації пального; інші документи щодо реалізації пального; інформація щодо реалізації пального в розрізі марок (А92, А95, ДП) за період з 12.05.2021 року по 23.05.2022 року. Як стверджує відповідач, позивач отримав цю вимогу 24.05.2022 року, однак, у строк, який зазначений у вимозі, документів, які витребовував відповідач для проведення перевірки, не надав. Апеляційний суд встановив те, що місце реєстрації позивача є АДРЕСА_1 . Вимогу про надання документів відповідач надіслав на адресу: АДРЕСА_1 . З цього слідує, що вимога про надання документів надіслана не на адресу реєстрації позивача. Крім того, немає відомостей ким насправді отримана вимога, яка вручена за адресою: АДРЕСА_1 , що відмінна від адреси реєстрації позивача. Зважаючи на ці обставини, немає підстав вважати, що позивач отримав вимогу відповідача і знав про її зміст. 03.06.2022 року відповідач провів позапланову перевірку позивача у ході проведення якої встановив те, що позивач не надав документів на вимогу відповідача, внаслідок чого створив перешкоди для виконання відповідачем покладених на нього функцій із здійснення заходу державного контролю у сфері ціноутворення. Однак, твердження відповідача не відповідає дійсності, оскільки відповідач не переконався в тому чи дійсно позивач отримав його вимогу, зважаючи на те, що вимога була надіслана не на адресу позивача. Крім цього, апеляційний суд встановив те, що відповідач не надав і в матеріалах справи відсутні докази про те, що позивач отримав вимогу відповідача. Отже, у ході проведення перевірки відповідач не довів те, що позивач створив перешкоди для виконання відповідачем покладених на нього функцій із здійснення заходу державного контролю у сфері ціноутворення. Відповідач вважає, що позивач вправі був надати документи щодо реалізації пального за період з 12.05.2021 року по 23.05.2022 року, які вказані у вимозі, під час проведення перевірки. Однак, апеляційний суд зауважує, що у справі немає доказів про те, що позивач отримав наказ про проведення перевірки та направлення на проведення перевірки, а отже був обізнаний про дату та час проведення перевірки. Крім того, з акта перевірки слідує, що такий складений без участі керівника позивача чи його представника. З цього слідує, що позивач не мав можливості надати необхідні відповідачу документи під час проведення перевірки, оскільки не був повідомлений про її проведення та участі у її проведенні не брав. Отже, апеляційний суд вважає, що відповідач не довів факт створення позивачем перешкод для виконання відповідачем покладених на нього функцій із здійснення заходу державного контролю у сфері ціноутворення. Тому, прийняте відповідачем рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій № 13-Р від 06 червня 2022 року є протиправним і його необхідно скасувати. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року в справі № 140/6114/22 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель Постанова складена 03.02.2023 року