Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 500/3877/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 січня 2023 рокуЛьвівСправа № 500/3877/22 пров. № А/857/15776/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Іщук Л. П., суддів Обрізка І. М., Шинкар Т. І., за участю секретаря судового засідання Доморадової Р. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2022 року з питань забезпечення позову, постановлену суддею Мартиць О. І. у м. Тернополі, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправними та скасування постанов, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Хлистун Діани Василівни №69959286 від 17.10.2022 про стягнення виконавчого збору в розмірі 13000 грн; визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Хлистун Діани Василівни №69959286 від 17.10.2022 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 255 грн; визнати протиправними дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Хлистун Діани Василівни щодо пред`явлення постанов №69959286 від 17.10.2022 про стягнення виконавчого збору в розмірі 13000 грн та №69959286 від 17.10.2022 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 255 грн до виконання. 21.10.2022 позивачем подано до суду заяву, в якій просить забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі постанов старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Хлистун Діани Василівни №69959286 від 17.10.2022 про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили. Заява обґрунтована тим, що оскаржувані постанови №69959286 від 17.10.2022 про стягнення виконавчого збору в розмірі 13000 грн та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 255 грн пред`явлені до виконання та знаходяться на виконанні у Відділі державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), і державним виконавцем вчиняються дії по їх виконанню. Зважаючи на очевидні ознаки протиправності вказаних рішень суб`єкта владних повноважень та існування очевидної прямої загрози того, що виконання оскаржуваних постанов спричинить позивачу неправомірну шкоду його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі та набрання ним законної сили, невжиття заходів забезпечення позову спричинить позивачу неправомірні збитки (стягнення незаконних сум коштів, блокування рахунків, блокування господарської діяльності, неможливість сплачувати податки та збори тощо) та потребуватиме значних зусиль та витрат для відновлення його прав (звертатися до суду з додатковим позовом, нести витрати тощо). Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 в забезпеченні позову відмовлено. Ухвала мотивована тим, що встановлення ознак протиправності оскаржуваних постанов про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, що є неприпустимим при вирішенні заяви про забезпечення позову. Зроблено висновок, що позивачем не доведено наявності обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених та оспорюваних прав чи інтересів заявника буде неможливими після прийняття рішення у даній справі. Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить судове рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує покликанням на те, що судом першої інстанції залишено поза увагою наведені ним у заяві обставини, що є достатньою підставою для забезпечення позову, не виконано завдання адміністративного судочинства і незаконно відмовлено в забезпеченні позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваних рішень. В судове засідання з апеляційного розгляду справи учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до частини четвертої статті 229, статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний суд ухвалив розгляд справи здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши доповідь головуючого судді, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з таких підстав. Питання забезпечення позову врегульовано Главою 10 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову суд, виходячи з конкретних доказів, повинен встановити чи наявна хоча б одна з передбачених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України обставин та оцінити чи не призведе застосований судом захід забезпечення позову до заподіяння ще більшої шкоди, ніж та, якої можна запобігти шляхом його застосування. При розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи. Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від протиправних рішень суб`єкта владних повноважень, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Як встановлено з матеріалів справи, на примусовому виконанні у Відділі державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебуває виконавче провадження №69959286 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 27.09.2021 у цивільній справі №607/9960/18, про усунення ОСОБА_2 перешкоди у користуванні належному їй на праві власності нежитловим приміщенням - магазином, загальною площею 1515,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_1 звільнити зазначене приміщення магазину. 17.10.2022 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Хлистун Д. В. прийнято постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 13000 грн та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 255 грн. Звернення заявника до суду із відповідною заявою обумовлено вчиненням державним виконавцем дій, спрямованих на виконання вказаних вище постанов, які на його думку, є очевидно протиправними. Проте у даному випадку задоволення заяви про забезпечення позову фактично є згодою із твердженнями заявника про протиправність оскаржуваних актів індивідуальної дії (постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження) без розгляду справи по суті позовних вимог. Водночас фактичні обставини справи підлягають встановленню та доведенню на підставі відповідних доказів та аналізу норм права, які регулюють спірні правовідносини, під час розгляду справи по суті щодо правомірності спірних рішень державного виконавця. Натомість, сам по собі факт прийняття відповідачем постанов у ВП № 69959286, які стосуються прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що такі постанови є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання майбутнього рішення суду у даному спорі, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку. Апеляційний суд звертає увагу, що зупинення дії оскаржуваних постанов державного виконавця водночас зупиняє виконання судового рішення у цивільній справі № 607/9960/18, яке набрало законної сили і є обов`язковим до виконання. Тому таке забезпечення позову ОСОБА_1 було б неспівмірним і порушувало б права інших осіб, зокрема, стягувача у виконавчому провадженні № 69959286. Крім того, заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову не містить обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, що унеможливило б їхній захист без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, зокрема, шляхом зупинення відповідних стягнень до вирішення справи по суті. Також до заяви не додано жодних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення його позову. Отже, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову в даній справі. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що доводи скаржника на законність прийнятої ухвали не впливають і висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2022 року з питань забезпечення позову у справі № 500/3877/22 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена. Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 02.02.2023