Постанова Київський апеляційний суд № 357/359/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 лютого 2023 року м. Київ Унікальний номер справи № 357/359/22 Апеляційне провадження № 22-ц/824/2107/2023 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б., суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М., за участю секретаря судового засідання - Гаврюшенко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 жовтня 2022 року, постановлену під головуванням судді Цукурова В.П., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - в с т а н о в и в : У січні 2022 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 суму боргу за кредитним договором «396764-А» від 19 жовтня 2018 року у розмірі 13 276,69 грн. (т. 1 а.с. 1-4). Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 жовтня 2022 року позовну заяву ТОВ «ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишено без розгляду (т. 2 а.с. 93-95). Не погодившись з ухвалою суду, 13 грудня 2022 року директор ТОВ «ФІНФОРС» Плохута С.М. подала до суду апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (т. 2 а.с. 97-98). На обґрунтування скарги зазначила, що ухвала суду про залишення позову без розгляду з підстав повторної неявки позивача у судове засідання є незаконною. Пояснювала, що у зв`язку з військовою агресією і введенням в Україні воєнного стану позивач звернувся до суду з клопотанням про призначення усіх судових засідань по справі у режимі відеоконференції. Суд першої інстанції задовольнив дане клопотання, проте, позивач завчасно не отримав ухвалу про призначення відеоконференції, а дізнався про неї під час судового засідання у телефонному режимі. Проте у зв`язку зі змінами в налаштуваннях платформи ВКЗ позивач не зміг вийти вчасно на зв`язок в режимі відеоконференції, то засідання було відкладено. У подальшому суд не задовольняв клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції, чим позбавив позивача можливості брати участь у судовому розгляді. Вважає висновок суду першої інстанції про залишення позову без розгляду через неодноразову неявку в судові засідання протиправним, таким, що перешкоджає доступу до правосуддя. 26 січня 2023 року від представник ОСОБА_1 - адвоката Чуйко Я.В. надійшли письмові пояснення в яких він просив апеляційну скаргу залишити без задоволення (т. 2 а.с. 129-132). У судовому засіданні представник ТОВ «ФІНФОРС» - адвокат Гурський Г.Ю. підтримав скаргу і просив її задовольнити. Представник ОСОБА_1 - адвокат Чуйко Я.В. заперечував проти скарги і просив її відхилити. Відповідач ОСОБА_1 до суду не прибула, була сповіщена особисто про що є відмітка працівників пошти про вручення поштового відправлення та повідомленням її представника - адвоката Чуйко Я.В. на зазначену представником адресу електронної пошти і телефонограмою із забезпеченням технічної фіксації такого повідомлення про що у справі є докази. Факт належного сповіщення відповідачки ОСОБА_1 її представник - адвокат Чуйко Я.В. в суді апеляційної інстанції не заперечував про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання (т. 2 а.с. 111-113, 124-127, 141, 143). Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні. Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04). Зважаючи на вимоги ч. 9 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2022 року розгляд даної справи було призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням, без виклику сторін. Перше судове засідання призначено на 05 травня 2022 року о 10 год. 15 хв. (т. 1 а.с. 154). 05 травня 2022 року сторони у судове засідання не з`явилися. Від позивача повернувся конверт з відміткою «тимчасово відсутній обмін». Судове засідання було відкладено на 13 червня 2022 року (т. 1 а.с. 217, 219). 13 червня 2022 року сторони у судове засідання не з`явилися. Позивач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1 а.с. 223). Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2022 року витребувано з ТОВ «ФІНФОРС» довідку про розмір актуальної заборгованості ОСОБА_1 , яка виникла на підставі електронного кредитного договору №396764-А від 19 жовтня 2018 року. Визнано явку представника позивача - ТОВ «ФІНФОРС» в судове засідання та відповідача або його представника у даній справі - обов`язковою. Засідання призначено на 26 липня 2022 року об 11 год. 00 хв. (т. 1 а.с. 227-228). Копію ухвали було направлено на адресу позивача, проте, поштова кореспонденція повернулася до суду з відміткою працівників пошти «за закінченням терміну зберігання» (т. 1 а.с. 234). 26 липня 2022 року позивач у судове засідання не з`явився, судом було оголошено перерву по справі до 10 год. 15 хв. 15 вересня 2022 року для виклику представника позивача та повторного направлення ухвали про витребування доказів для виконання (т. 2 а.с. 54-55). Відповідний супровідний лист суду, у якому позивачу було роз`яснення обов`язковість виконання ухвали про витребування доказів та визнання його явки обов`язковою від 13 червня 2022 року, копію ухвали та судову повістку позивачем було отримано 04 серпня 2022 року, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення (т. 2 а.с. 59, 61). 06 вересня 2022 року позивач направив клопотання про призначення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (т. 2 а.с. 67-68). Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2022 року клопотання позивача ТОВ «ФІНФОРС» про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено. Постановлено провести призначене на 15 вересня 2022 року о 10 год. 15 хв. судове засідання у справі в режимі відеоконференції (т. 2 а.с. 71-72). 15 вересня 2022 року у судове засідання сторони не з`явилися, судове засідання було відкладено на 27 жовтня 2022 року (т. 2 а.с. 76). 15 вересня 2022 року після судового засідання на адресу суду представником позивача було направлено клопотання про відкладення розгляду справи та проведення судових засідань в режимі відеоконференції (т. 2 а.с. 79-81). Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2022 року було відмовлено у задоволенні клопотання позивача проведення відеоконференції у зв`язку з визнанням явки представника позивача до суду обов`язковою, тобто з підстав, передбачених ч. 1 ст. 212 ЦПК України, а також з урахуванням специфіки даної справи, строків її перебування у суді, необхідністю дослідження оригіналів доказів та з інших підстав (т. 2 а.с. 84). ТОВ «ФІНФОРС» було належним чином повідомлено про призначене судове засідання на 27 жовтня 2022 року о 09 год. 40 хв., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 2 а.с. 87-88). 26 жовтня 2022 року представник позивача направив суду електронний лист, у якому просив викликати його на відеоконференцію (т. 2 а.с. 89). 27 жовтня 2022 року представник позивача повторно не з`явився у судове засідання та направив до суду клопотання, в якому просив відкласти розгляд справи у зв`язку з хворобою без надання відповідних доказів (т. 2. а.с. 90-91). Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 жовтня 2022 року позовну заяву ТОВ «ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишено без розгляду (т. 2 а.с. 93-95). Залишаючи без розгляду позовну заяву суд першої інстанції виходив з положень ст.ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, зокрема, що позивач, явку представника якого було визнано судом обов`язковою, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи та повторно не з`явився в судове засідання, при цьому, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Колегія суддів не погодилась з таким висновком суду виходячи з наступного. За змістом ч. 1 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно з ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться (ч. 3 ст. 279 ЦПК України). Відповідно до норм п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщоналежним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Аналіз зазначених норм вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні. Відповідно до положень ч. 1 ст. 185 ЦПК України, наслідком встановлення, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви, є постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху. Районний суд не залишав без руху позовну заяву ТОВ «ФІНФОРС» та ухвалою від 29 березня 2022 року відкрив провадження у справі, проте, суд мав визначити недоліки та (або) невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону, із належним сповіщенням позивача про їх визначення та наявність, надавши позивачу строк для усунення цих недоліків. А відтак й визначення в ухвалі про залишення позову без розгляду можливих недоліків позовної заяви, без їх доведення до сторони позивача із наданням строку для усунення, є передчасним, а відтак необґрунтованим. Суд першої інстанції при залишенні позову без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 157 ЦПК України, не звернув уваги на те, що позивач ТОВ «ФІНФОРС» 14 січня 2022 року у поданій до районного суду позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, проти заочного розгляду справи не заперечував, пославшись на положення ст. 223 ЦПК України (т. 1 а.с. 3 зворот абз. 14). Тому висновок районного суду, що заяви позивача про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, суперечить наявним у справі доказам. Посилання районного суду на суперечливість наданих сторонами доказів не може бути визнано підставою для залишення позову без розгляду, а має бути предметом оцінки суду під час розгляду справи по суті спору, і, за результатами такої оцінки доказів, підставою для ухвалення судового рішення про відмову в задоволенні позову або про задоволення позову. Апеляційний суд відхилив доводи позивача, що суд першої інстанції відмовивши у проведенні відеоконференції позбавив його можливості брати участь у судовому засіданні, з огляду на наступне. Згідно з ч. 1 ст. 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право доступу до суду є невід`ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, заява № 4451/70, § 36). «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право доступу до суду за його природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов`язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (див. mutatis mutandis рішення у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) від 16 червня 2001 року, заява № 28249/95, § 53). Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Інші доводи цих висновків не спростовують, тому судом апеляційної інстанції відхилені. Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» - задовольнити частково. Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 жовтня 2022 року скасувати, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Дата складання повного судового рішення - 02 лютого 2023 року. Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець О.В. Борисова В.М. Ратнікова