Постанова 4820 № 683/1485/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 лютого 2023 року м. Хмельницький Справа № 683/1485/22 Провадження № 22-ц/4820/78/23 Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В., секретар судового засідання Кошельник В.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Староостропільської сільської ради, Хмельницького району, Хмельницької області, на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 15 вересня 2022 року, суддя Сагайдак І.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Староостропільської сільської ради, Хмельницького району, Хмельницької області, про визнання права на земельну частку (пай), встановив: У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, в якому просив визнати за ним право на земельну частку (пай) у КСП «Урожай», с. Чорна, бувшого Старокостянтинівського району Хмельницької області, розміром 3,27 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яку виділити з невитребуваних земельних часток (паїв) КСП «Урожай», що на території Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. В обґрунтування позову зазначив, що з 07.03.1995 року він працював в КСП «Урожай», с. Чорна, на посаді зварювальника і тоді ж був прийнятий в члени вказаного підприємства. 18.07.1995 року КСП «Урожай» отримало Державний акт на право колективної власності на землю серії ХМ №0ІІ. На дату видачі вказаного Державного акту він був членом КСП «Урожай», однак його не було включено до списку громадян - членів КСП, які мають право на отримання земельної частки (паю), сертифікат на право на земельну частку (пай) йому видано не було. Таким чином, будучи на момент розпаювання земель членом КСП «Урожай», його безпідставно не було включено до списку громадян - членів КСП, які мають право на отримання земельної частки (паю), а тому він має право на земельну частку (пай) у вказаному підприємстві. Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 15.09.2022 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) в КСП «Урожай», с. Чорна, бувшого Старокостянтинівського району Хмельницької області розміром 3,27 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Суд виходив з того, що ОСОБА_1 на момент видачі КСП «Урожай» Державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ №0ІІ від 18.07.1995 року був членом КСП «Урожай», однак необґрунтовано не був включений в список громадян - членів зазначеного підприємства, який є додатком до вказаного Державного акту на право колективної власності на землю, виданого 18.07.1995 року КСП «Урожай». В апеляційній скарзі Староостропільська сільська рада просила суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. На обґрунтування скарги апелянт зазначив, що позивачем пропущено строк позовної давності. Позивач не має права на земельну частку пай, оскільки він не був постійним членом КСП «Урожай», будучи тимчасовим працівником в господарстві, у зв`язку із чим не був включений до списку осіб, який є додатком до Державного акта на право колективної власності на землю серії ХМ №0ІІ від 18.07.1995 року. В судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у відповідності з вимогами ЦПК України. Перевіривши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Судом встановлено, що 18.07.1995 року на підставі рішення Чорнянської сільської ради народних депутатів №3 від 10.06.1995 року Колективному сільськогосподарському підприємству «Урожай», с. Чорна, Старокостянтинівського району Хмельницької області, передано у колективну власність для вирощування сільськогосподарської продукції 1454 га землі, що підтверджується змістом Державного акта на право колективної власності на землю серії ХМ №0ІІ від 18.07.1995 року (а.с. 9-12). 07.03.1995 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в КСП «Урожай», с. Чорна, на посаду зварювальника, а 15.09.1995 року його було звільнено з роботи за власним бажанням (а.с. 6). Згідно з даними архівного витягу №01.33/2021-03, наданого 10.01.2022 року архівним відділом Хмельницької районної державної адміністрації, протоколом №4 від 11.03.1995 року засідання правління КСП «Урожай», с. Чорна, Старокостянтинівського району Хмельницької області, заяву ОСОБА_1 про прийняття в члени колгоспу було задоволено та ухвалено рішення про прийняття ОСОБА_1 в члени КСП «Урожай», с. Чорна. Вказане рішення затверджено зборами уповноважених колгоспників від 24.05.1995 року, протокол №2 (а.с. 7). Отже, ОСОБА_1 станом на 18.07.1995 року був членом КСП «Урожай», с. Чорна, Старокостянтинівського району, Хмельницької області, однак не був включений до списку громадян - членів КСП «Урожай», який є додатком до Державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ №0ІІ від 18.07.1995 року, виданого вказаному товариству (а.с. 13-17). За повідомленням ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №45/281-22 від 10.01.2022 року та №769/281-22 від 09.02.2022 року, середній розмір земельної частки (паю) по КСП «Урожай», с. Чорна, бувшого Старокостянтинівського району, Хмельницької області, становить 3,27 в умовних кадастрових гектарах. ОСОБА_1 не включений до списку громадян - членів КСП «Урожай», який є додатком до Державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ №0ІІ від 18.07.1995 року, сертифікат на право на земельну частку (пай) йому не видавався (а.с. 19, 8). Відповідно до частин першої, другої статті 2 Закону України від 05.06.2003 року №899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). Згідно з пунктом 2 Указу Президента України від 08.08.1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 16.04.2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз`яснив, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом колективного сільськогосподарського підприємства на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність. Як правильно встановлено судом першої інстанції, позивач був членом КСП «Урожай» на дату видачі вказаному підприємству державного акта на право колективної власності на землю, відтак мав право на відповідну земельну частку (пай) у вказаному підприємстві. Разом з тим, згідно з пунктами 4, 5, 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у редакції від 16.01.2003 року, ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред`явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом. Порушення прав позивача відбулося з моменту невнесення його до списку членів громадян - членів КСП «Урожай», який є додатком до Державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ №0ІІ від 18.07.1995 року, та відповідного розпаювання, тобто під час дії Цивільного кодексу України в редакції 1963 року (далі - ЦК України 1963 року), а тому положення саме цього Кодексу підлягають застосуванню при вирішенні питання щодо визнання за позивачем права на земельну частку (пай) в КСП «Урожай». Про порушення свого права на земельну частку (пай) ще з 1995 року ОСОБА_1 не міг не бути обізнаним, враховуючи наведені ним у позовній заяві обставини та обставини справи, встановлені судом. Згідно зі статтею 71 ЦК України 1963 року, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлювався у три роки. При цьому зазначений строк мав застосовуватися незалежно від заяви сторони у справі, на що суд першої інстанції уваги не звернув (постанова Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі №632/1537/17). Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Враховуючи, що з моменту порушення прав позивача та часу звернення ним до суду строк позовної давності встановлений статтею 71 ЦК України 1963 року пропущено, відповідного клопотання про його поновлення у зв`язку із поважними причинами його пропуску позивачем не подано, тому у задоволенні позову слід відмовити за спливом позовної давності. Судом першої інстанції, правильно встановивши факт порушення прав ОСОБА_1 на земельну частку (пай), в той же час неправильно застосовано норми матеріального права, у зв`язку з чим оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову. У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, понесені апелянтом в суді апеляційної інстанції судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1901,16 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок позивача. Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, постановив: Апеляційну скаргу Староостропільської сільської ради, Хмельницького району, Хмельницької області, задовольнити. Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 15 вересня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Староостропільської сільської ради, Хмельницького району, Хмельницької області, про визнання права на земельну частку (пай) відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Староостропільської сільської ради, Хмельницького району, Хмельницької області 1901,16 грн. судових витрат по сплаті судового збору в суді апеляційної інстанції Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 03 лютого 2023 року. Судді: Р.С. Гринчук А.М. Костенко Т.В. Спірідонова