LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС388/1690/18

від 01.02.2023 · Цивільна
Резолютивна:Заяви суддів Верховного Суду Синельникова Є. В., Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. про самовідвід задовольнити.

Ухвала 01 лютого 2023 року м. Київ справа № 388/1690/18 провадження № 61-12144св22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , товариство з додатковою відповідальністю «Неоальянс», розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяви суддів Верховного Суду Синельникова Є. В., Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.про самовідвід у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , товариства з додатковою відповідальністю «Неоальянс» про визнання недійсними договорів міни та оренди землі, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області у складі судді Степанова С. В. від 02 листопада 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Дуковського О. Л., Дьомич Л. М., Письменного О. А., від 11 жовтня 2022 року, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , товариства з додатковою відповідальністю «Неоальянс», у якому посилаючись на статті 203, 215, 232, 238 Цивільного кодексу України, просив суд визнати недійсними договори міни (обміну) земельних ділянок: від 03 червня 2015 року, посвідчений державним нотаріусом Новгородківської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області Голобородько О. В. та зареєстрований за № 599; від 08 червня 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського нотаріального округу Писаковською А. Г. та зареєстрований за № 461, та скасувати їх державну реєстрацію; визнати недійсними договори оренди землі від 09 листопада 2015 року, укладені між ОСОБА_3 та ТДВ «Неоальянс», та скасувати їх державну реєстрацію. Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 02 листопада 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірні договори міни відповідають приписам статей 203 та 715 ЦК України та не суперечать підпункту «б» пункту 15 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України у редакції, чинній на час укладення цих договорів. При цьому, оскільки ОСОБА_1 за спірними правочинами набув у власність майно взамін на інше майно, тобто став власником майна, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість його доводів щодо укладення між сторонами договорів міни (обміну) земельних ділянок всупереч вимогам чинного законодавства. Постановою Кропивницького апеляційного суду від 18 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. РішенняДолинського районного суду Кіровоградської області від 02 листопада 2020 року залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 з огляду на те, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що у нього було відсутнє волевиявлення на відчуження земельних ділянок, а також, що між його представником та іншою стороною договору міни (обміну) земельної ділянки існувала зловмисна домовленість. Постановою Верховного Суду від 24 листопада 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Кропивницького апеляційного суду від 18 березня 2021 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Суд касаційної інстанції погодився із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність законодавчої заборони на укладення спірних договорів. Однак, з огляду на те, що суд апеляційної інстанції не надав жодної оцінки доводам позовної заяви та апеляційної скарги, що ОСОБА_2 під час укладення договорів міни земельних ділянок діяв у своїх інтересах, та не оцінив чинність оспорюваних правочинів з підстав, передбачених статтею 215, частиною третьою статті 238 ЦК України, вважав передчасним висновок суду про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 у цій частині. Постановою Кропивницького апеляційного суду від 11 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. РішенняДолинського районного суду Кіровоградської області від 02 листопада 2020 року залишено без змін. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вказав, що позивачем не надано при розгляді справи як у суді першої так і в суді апеляційної інстанцій доказів перевищення відповідачем, як довіреною особою, своїх повноважень та вчинення ним дій поза волевиявленням позивача, у зв`язку із чим дійшов висновку, що доводи ОСОБА_1 у зазначеній частині ґрунтуються на припущеннях і не можуть покладатися в основу судового рішення. 01 грудня 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 02 листопада 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 11 жовтня 2022 року, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанційнорм матеріального права та порушення норм процесуального права, застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 911/2129/17, та у постановах Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 522/15095/15-ц, від 21 лютого 2020 року у справі № 182/3593/17 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України). Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 388/1690/18. У січні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду. 18 січня 2023 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 388/1690/18 розподілено судді-доповідачеві. Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2023 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 25 січня 2023 року сформовано склад колегії для розгляду цивільної справи № 388/1690/18: Синельников Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакара Н. Ю., Хопта С. Ф., Шипович В. В. При розгляді касаційної скарги судді Синельников Є. В., Білоконь О. В., Сакара Н. Ю., Хопта С. Ф. заявили про самовідвід від участі у розгляді цієї справи з метою усунення обставин, які б могли викликати сумнів в об`єктивності та неупередженості суду, оскільки у постанові Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у цій справі колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі: Синельникова Є. В., Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., висловила правову позицію щодо правовідносин, які виникли між сторонами у цій справі. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Згідно з частиною першою статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48). Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 46). Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані. Відповідно до частини другої статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. З огляду на викладене, взявши до уваги мотиви постанови Верховного Суду від 24 листопада 2021 року, колегія суддів вважає, що судді Синельников Є. В., Білоконь О. В., Сакара Н. Ю., Хопта С. Ф. вже висловлювали правову позицію щодо правовідносин, які виникли між сторонами у цій справі, приймали судове рішення із скасуванням судового рішення суду апеляційної інстанції та направленням справи на новий апеляційний розгляд, надавали вказівки, які відповідно до частини першої статті 417 ЦПК України є обов`язковими для суду апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи, а тому з метою усунення будь-яких сумнівів учасників процесу в об`єктивності та неупередженості суду при перегляді судових рішень, ухвалених після направлення справи на новий розгляд, заяву про самовідвід суддів Синельникова Є. В., Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. слід задовольнити, а справу передати для повторного автоматизованого перерозподілу. Керуючись 36, 39, 40, 41, 402 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Заяви суддів Верховного Суду Синельникова Є. В., Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. про самовідвід задовольнити. Відвести суддів Верховного Суду Синельникова Є. В., Білоконь О. В., Сакару Н. Ю., Хопту С. Ф. від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , товариства з додатковою відповідальністю «Неоальянс» про визнання недійсними договорів міни та оренди землі, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 02 листопада 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 11 жовтня 2022 року. Передати цивільну справу № 388/1690/18 для проведення повторного автоматизованого розподілу. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий Є. В. Синельников Судді: О. В. Білоконь Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»