Постанова Львівський апеляційний суд № 462/2658/21

Справа № 462/2658/21 Головуючий у 1 інстанції: Галайко Н.М. Провадження № 22-ц/811/2877/21 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 січня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого-судді: Левика Я.А., суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М., секретарів: Назар Х.Б., Гай О.О., за участі в судовому засіданні представниці відповідача ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» Талалаєвої О.Ю., позивачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Львівський державний завод «Лорта» на рішення Залізничного районного суду м.Львова в складі судді Галайко Н.М. від 16 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «Лорта» про стягнення недорахованої та не виплаченої заробітної плати та компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, - в с т а н о в и л а : рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 16 червня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» (р/р НОМЕР_1 ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, ЄДРПОУ 30162618, ІПН 301626113031, адреса: м. Львів, вул. Патона, 1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) не нараховану та невиплачену заробітну плату за період з січня 2008 року по лютий 2021 року у розмірі 260 282 (двісті шістдесят тисяч двісті вісімдесят дві) грн. 90 коп. та компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату за період з січня 2008 року по лютий 2021 року станом на січень 2021 року у сумі 111 834 (сто одинадцять тисяч вісімсот тридцять чотири) грн. 31 коп. без урахування податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цих сум відповідно до законодавства України. Також стягнуто із Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» (р/р НОМЕР_1 ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, ЄДРПОУ 30162618, ІПН 301626113031, адреса: м. Львів, вул. Патона, 1) на користь держави судовий збір у розмірі 3 721 (три тисячі сімсот двадцять одну) грн. 17 коп. Вказане рішення оскаржило Державне підприємство «Львівський державний завод «Лорта». В апеляційній скарзі просять скасувати рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволені позову повністю. Вважають рішення незаконним, ухваленим з неповним з`ясуванням усіх обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому має бути скасоване. Вказують, що суд першої інстанції зазначив про те, що позивачем у позові та цього не заперечував відповідачем, ДП «ЛДЗ «Лорта» є державним оборонним підприємством, на яке з 2008 року поширювала свою дію Галузева угода між Міністерством промислової політики України, Фондом державного майна України, Всеукраїнським об`єднанням обласних організацій роботодавців підприємств машинобудівної та металообробної галузей «Металіндустрія - Україна» та профспілками автомобільного та сільськогосподарського машинобудування, машинобудівників та приладобудівників, космічного та загального машинобудування, радіоелектроніки та машинобудування, лісових галузей, машинобудування та металообробки, суднобудування, оборонної промисловості, енергетики та електротехнічної промисловості, атомної енергетики і промисловості України на 2008-2009 роки, яка була пролонгована до 2015 року та з жовтня 2016 року на нього поширювалась дія Міжгалузевої угоди у сферах машинобудування, металообробки, електротехніки, радіоелектроніки, приладобування, суднобудування, деревообробної та паперової, легкої та текстильної промисловості України на 2016-2020 pp. Однак, вказана обставина не відповідає дійсності, оскільки, по-перше, вказану інформацію Відповідач не міг підтвердити, оскільки не був присутній на судовому засіданні, а по - друге, ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» у 2010 році увійшло до складу Державного Концерну «Укроборонпром» і такий не підписував Галузеву та Міжгалузеву Угоди, на які покликається суд першої інстанції. Відтак, норми вказаної Міжгалузевої та Галузевої угоди з 2010 року не поширюються на діяльність Відповідача, а тому такі не можуть застосовуватись у даній справі. Відтак апелянт вважає, що судом першої інстанції не встановлено, що Відповідач, або ДК «Укроборонпром» входить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Доказів протилежного Позивач в суд не надав, що робить оскаржуване рішення необгрунтованим, оскільки викладені у такому рішення мотиви, не підтверджуються жодними доказами, а є лише позицією Позивача, яку суд першої інстанції переніс у рішення. Також необхідно зазначити, що в колективній угоді, на яку покликається Позивач, а саме п. 1.3.1. мова іде про галузеву угоду з Міністерством промислової політики, а не з Міністерством економічного розвитку та торгівлі, що є різними органами виконавчої влади. Щодо правонаступництва також не встановлено, які саме права та обов`язки були передані до Міністерства економічного розвитку і торгівлі, оскільки само по собі Міністерство промислової політики України було ліквідовано. Вказані обставини так само не були досліджені в суді першої інстанції, хоча апелянт вважає, що такі є важливими для об`єктивного, повного та неупередженого розгляду справи. При цьому апелянт вказує, що до відзиву був долучений лист Державного концерну «Укроборонпром» від 17.05.2021 року, в якому останній повідомив про те, що зміст п. 1.1. Міжгалузевої угоди вказує, що ДК «Укроборонпром» не є стороною, яка укладала таку угоду. Понад те, ДК «Укроборонпром» повідомив, що відсутні підстави стверджувати про поширення дії Міжгалузевої угоди, зокрема на ДП «ЛДЗ «Лорта» в силу положень ч. 1 ст. 9 Закону України 3356-ХІІ та п. 2.6.2 Міжгалузевої угоди. Однак, суд першої інстанції прийняв рішення без опрацювання документів, які були долучені до відзиву та направлені в суд. Вказує, що засновником Державного підприємства Львівський державний завод «Лорта» є Державний концерн «Укроборонпром», який утворено Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1221. Окрім того, враховуючи неточність в розумінні положень галузевих угод, рада науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім..В.М. Корецького НАН України надала свій висновок науково-правової експертизи від 23.12.2016 року № 126/128-е (у вільному доступі в мережі Інтернет) щодо питання поширення норм та гарантій галузевих угод на підприємства. Відповідно до вказаного висновку, галузеві угоди поширюються лише на підприємства, які перебувають у сфері дії сторін, що їх уклали. Також апелянт зазначає, що ДК «Укрооборонпром» листом № UOP 2.2.- 5838, повідомив, що Галузева угода 2010-2011 роки між Міністерством промислової політики України, Фондом державного майна України та профспілками автомобільного та сільськогосподарського машинобудування, машинобудівників та приладобудівників, космічного та загального машинобудування, радіоелектроніки та машинобудування, лісових галузей, машинобудування та металообробки, суднобудування, оборонної промисловості, енергетики та електротехнічної промисловості, атомної енергетики і промисловості України, що об`єднались для ведення колективних переговорів було укладено 17.02.2010 року. Тобто така угода була підписана до моменту створення ДК «Укрообонпром». А тому, дія такої угоди не поширюються на діяльність останнього. До листа також були долучені документи, а саме акт приймання-передачі державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» від 17 листопада 2011 року, відповідно до якого відбулось приймання-передача державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА», яке розташоване за адресою: 79601.м.Львів, вул.Патона, 1 та перебуває у сфері управління Міністерства промислової політики України і передається в управління Державному концерну «Укроборонпром». Тобто не до управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі, яке було підписантом Міжгалузевої угоди 2016-2020, а саме до ДК «Укроборонпром». Вказаний акт був отриманий разом із відповіддю ДК «Укроборонпром» 06.07.2021 року, а саме після винесення оскаржуваного судового рішення. Вказана обставина унеможливила подати такі документи в суд першої інстанції. Апелянт стверджує, що Відповідач не належить до сфери дії Міністерства економічної політики та торгівлі, яке і було підписантом Міжгалузевої угоди 2016-2020 року, а з 2011 року дія Галузевої угоди також не може поширюватись на діяльність Відповідача, оскільки Відповідач вибув з управління Міністерства промислової політики, а тому вважає, що для об`єктивного та законного судового рішення у даній справі, важливим є якраз дослідження саме питання поширення Галузевої та Міжгалузевої угоди на правовідносини Позивача і Відповідача. Крім цього, зазначає, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення компенсації не встановив чи має Позивач право на отримання такої компенсації. Виплата такого виду виплати здійснюється у випадку порушення роботодавцем терміну виплати заробітної плати, однак вказаної обставини в суді встановлено не було. Вважають, що Відповідач не порушував терміни виплати заробітної плати. Пред`явивши позов, Позивач вважає, що її заробітна плата мала бути іншою, ніж та, яка їй виплачувалась, а тому Відповідач не допускав жодного порушення термінів виплати заробітної плати, оскільки виплачував ту, яка була погоджена із Позивачем. В останнє судове засідання представниця відповідача не з`явилася, однак суд вважав заможливе проводити розгляд справи у відсутності представниці відповідача, зважаючи на те, що така була повідомлена про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від неї до суду не надходило, доказів поважності причин неявки представниці суду представлено не було, зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України. Крім цього позиція відповідача по суті розгляду була викладена у апеляційній скарзі та в усних, письмових поясненнях представниці у попередньому судовому засіданні. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представниці відповідача на підтримання апеляційної скарги, позивачки в заперечення та часткове визнання доводів скарги, оцінивши доводи учасників справи в межах мотивів позовної заяви, відзиву на позовну заяву, апеляційної скарги, відзиву на неї, а також усних та письмових заяв, пояснень, розрахунків сторін, поданих у судах обох інстанцій, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав. Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст.43,129 Конституції України, ст.ст.94, 95, 96, 97 КЗпП України, ст.ст.4,12,13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, ст.3, абз.4 ч.1 ст.5, ч.3 ст. 6, ч.2 ст.9, ч.1 ст.14, ч.1 ст.15, ст.ст.22,34 Закону України «Про оплату праці», ч.2 ст.5, ч.3 ст.8, ст.9 Закону України «Про колективні договори і угоди», ст. 1, п.2 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум», ст.ст. 1, 2, 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», п.п. 3, 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 року № 159, п.п.5.1.1, 5.1.2, 5.1.3 Галузевої угоди, п.п.5.1.1, 5.1.2, 5.1.3 Міжгалузевої угоди, п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» та задовольняючи позов, виходив з того, що позивач ОСОБА_1 з 01.06.2000 року по 29.12.2014 року та з 21.01.2015 року по 03.02.2021 року працювала провідним бухгалтером відділу 580 (центральна бухгалтерія), відтак перебувала у трудових відносинах з ДП «ЛДЗ «ЛОРТА», що підтверджується копією трудової книжки, 03.02.2021 року звільнена з роботи на підставі ст. 38 КЗпП України. ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» є державним оборонним підприємством, на яке з 2008 року поширювала свою дію Галузева угода між Міністерством промислової політики України, Фондом державного майна України, Всеукраїнським об`єднанням обласних організацій роботодавців підприємств машинобудівної та металообробної галузей «Металіндустрія-Україна» та профспілками автомобільного та сільськогосподарського машинобудування, машинобудівників та приладобудівників, космічного та загального машинобудування, радіоелектроніки та машинобудування, лісових галузей, машинобудування та металообробки, суднобудування, оборонної промисловості, енергетики та електротехнічної промисловості, атомної енергетики і промисловості України на 2008-2009 роки, яка була пролонгована та з вересня 2016 року на нього поширювалась дія Міжгалузевої угоди у сферах машинобудування, металообробки, електротехніки, радіоелектроніки, приладобудування, суднобудування, деревообробної та паперової, легкої та текстильної промисловості України на 2016-2020 року. Відповідно до п. 5.1.1. Галузевої угоди встановлено мінімальні коефіцієнти співвідношень місячних тарифних ставок робітників першого розряду з нормальними умовами праці до законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати згідно з Додатком №1, співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки не менше як 1 до 1,25. Пунктом 5.1.2 Галузевої угоди визначено, що мінімальний посадовий оклад техніка без категорії встановлюється на рівні місячної тарифної ставки робітника третього розряду третьої сітки відповідних галузей. Пунктом 5.1.3 установлено мінімальні коефіцієнти міжпосадових співвідношень місячних посадових окладів керівників, професіоналів і фахівців підприємств до посадового окладу техніка згідно з Додатком № 2 до Галузевої угоди. Вказаним Додатком визначено мінімальний коефіцієнт міжпосадового співвідношення посадового окладу провідного бухгалтера за період з січня 2008 року по січень 2016 року, такий становив 1,64. Згідно Міжгалузевої угоди, встановлено на підприємствах, на період до законодавчого встановлення реального прожиткового мінімуму, співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки не менш як 1 до 1,5. Установлено мінімальні коефіцієнти співвідношень місячних тарифних ставок робітників першого розряду з нормальними умовами праці до законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати згідно з Додатком № 1 до угоди (п. 5.1.1). Відповідно до п. 5.1.2 Міжгалузевої угоди установлено мінімальний посадовий оклад техніка без категорії на рівні місячної тарифної ставки робітника третього розряду третьої сітки відповідних галузей та п. 5.1.3 установлено мінімальні коефіцієнти міжпосадових співвідношень місячних посадових окладів керівників, професіоналів і фахівців підприємств до посадового окладу техніка згідно з Додатком № 2 до угоди». Додатком № 1 до Угоди на 2016-2020 роки встановлено мінімальні коефіцієнти співвідношень місячних тарифних ставок робітників І розряду з нормальними умовами праці на підприємствах машинобудування, металообробки, електротехніки, радіоелектроніки, приладобудування, суднобудування, легкої та текстильної промисловості до законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати - для працівників третього розряду, даний коефіцієнт становить 1,35. Додатком № 2 до Угоди на 2016-2020 роки встановлено мінімальні коефіцієнти міжпосадових співвідношень місячних посадових окладів керівників, професіоналів і фахівців на підприємствах машинобудування, металообробки, електротехніки, радіоелектроніки, приладобудування, суднобудування, легкої та текстильної промисловості до посадового окладу техніка, згідно якої наведений коефіцієнт для провідного бухгалтера становить 1,64. Враховуючи, що відповідачем порушено трудові права позивача, зокрема на належний рівень оплати праці, передбачений чинним законодавством, а тому суд дійшов висновку, що з ДП «ЛДЗ «Лорта» на користь позивача необхідно стягнути не нараховану та невиплачену заробітну плату. Згідно наданого позивачем розрахунку, який суд прийняв до уваги, враховуючи пояснення позивача та відсутність заперечень відповідача, не нарахована та не виплачена їй відповідачем заробітна плата становить 260 282 грн. 90 коп., чого також відповідачем у передбачений законом спосіб не спростовано. Враховуючи також те, що у визначені законодавством строки ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» не виплатило позивачу заробітну плату, що потягло за собою втрату частини її доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати, то така позовна вимога теж підставна. Згідно поданого позивачем розрахунку суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, який не спростовано відповідачем, така за період з січня 2008 року по лютий 2021 року станом на січень 2021 року становить 111 834 грн. 31 коп., такий розрахунок судом прийнято до уваги та задоволено позовні вимоги в цій частині. Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції вцілому відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, однак зроблені без повного та всебічного з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи; частина обставин, які суд вважав встановленими не відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, а тому рішення суду підлягає зміні. 20.04.2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Державного підприємства «Львівський державний завод «Лорта», у якому просила: - стягнути із ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» на користь ОСОБА_1 не нараховану та не виплачену заробітну плату у сумі 260282,90 грн. без урахування ПДФО і військового збору; - стягнути із ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» на користь ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату за період з січня 2008 року по лютий 2021 року станом на січень 2021 року у сумі 111834,31 грн. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що з 1.06.2000 року по 29.12.2014 року та з 21.01.2015 року по 03.02.2021 року працювала провідним бухгалтером відділу 580 (центральна бухгалтерія), 03.02.2021 року звільнена з роботи. Зазначає, що починаючи з 2008 року по час звільнення ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» порушувало законодавство про працю, а саме позивачу встановлено посадовий оклад, нижчий, ніж гарантований Галузевою угодою між Міністерством промислової політики України, Фондом державного майна України, Всеукраїнським об`єднанням обласних організацій роботодавців підприємств машинобудівної та металообробної галузей «Металіндустрія-Україна» та профспілками автомобільного та сільськогосподарського машинобудування, машинобудівників та приладобудівників, космічного та загального машинобудування, радіоелектроніки та машинобудування, лісових галузей, машинобудування та металообробки, суднобудування, оборонної промисловості, енергетики та електротехнічної промисловості, атомної енергетики і промисловості України, що об`єдналися для ведення колективних переговорів (далі - Галузева угода) та Міжгалузевої угоди у сферах машинобудування, металообробки, електротехніки, радіоелектроніки, приладобудування, суднобудування, деревообробної та паперової, легкої та текстильної промисловості України на 2016-2020 року (далі - Міжгалузева угода). Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 01.06.2000 року по 29.12.2014 року та з 21.01.2015 року по 03.02.2021 року працювала провідним бухгалтером відділу 580 (центральна бухгалтерія), відтак перебувала у трудових відносинах з ДП «ЛДЗ «ЛОРТА», що підтверджується копією трудової книжки, 03.02.2021 року звільнена з роботи на підставі ст. 38 КЗпП України. Згідно матеріалів справи «ЛДЗ «Лорта» (далі по тексту-підприємство) є державним комерційним підприємством, заснованим на державній власності відповідно до наказу Мінпромполітики України від 29 липня 1998 року №261 «Про створення підприємства «ЛДЗ «Лорта» та передане в управління Державного концерну «Укроборонпром (далі по тексту ДК «Укроборонпром»). Дата державної реєстрації підприємства 21 вересня 1998 року. Регулювання, контроль та координація діяльності підприємства здійснюється Концерном як уповноваженим суб`єктом господарювання з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. ДК «Укроборонпром» є державним господарським об`єднанням, утвореним відповідно до постанови КМУ від 29 грудня 2010 року № 1221, з включенням до його складу державних підприємств згідно з додатком. Відповідно до абз.2 пункт 1 Статуту ДК «Укроборонпром» затвердженого КМУ від 31 серпня 2011 року № 993 «Деякі питання ДК «Укроборонпром» функції з управління Концерном та контроль за його діяльністю здійснює КМУ. Львівський державний завод «Лорта» включено до Переліку державних підприємств, що включені до складу ДК «Укроборонпром», який є Додатком до постанови КМУ від 29 грудня 2010 року №1221, згідно з постановою КМУ від 06 квітня 2011 року № 374 «Про внесення змін до постанови КМУ від 29 грудня 2010 року № 1221. У 2004 році на підприємстві укладений Колективний договір ДП «ЛДЗ «Лорта» на 2004-2006 роки, який діяв до укладення нового колективного договору. 25 травня 2016 року на конференції трудового колективу укладений новий Колективний договір ДП «ЛДЗ «Лорта» на 2016-2020 роки, який зареєстровано департаментом економічної політики ЛМР за реєстровим номером №159 від 21 червня 2016 року. Звертаючись із позовними вимогами, позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги мотивувала тим, що в період з 2008 року і до 2016 року на підприємстві діяла Галузева угода на 2008-2009 роки, відповідно до положень якої мінімальний посадовий оклад з січня 2008 року по вересень 2016 року повинен був розраховуватися таким чином: мінімальна заробітна плата X 1.25 (співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки) X 1,35 (мінімальний посадовий оклад техніка без категорії, що дорівнює місячній тарифній ставці робітника третього розряду третьої сітки згідно з Додатком №1 до Галузевої угоди) X 1,64 (мінімальний коефіцієнт міжпосадового співвідношення посадового окладу провідного бухгалтера до посадового окладу техніка згідно з Додатком №2 до Галузевої угоди). З вересня 2016 року на ДП «ЛДЗ «Лорта» діє Міжгалузева угода у сферах промислових галузей ( далі по тексту Міжгалузева угода). Відповідно до пункту 5.1.1 міжгалузевої угоди, сторони домовилися, щоб встановити на підприємствах на період до законодавчого встановлення реального прожиткового мінімуму, співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки не менше як 1 до 1,5. Тому, згідно даних позивачем розрахунків, відповідач не нарахував і не виплатив їй заробітну плату за 2008-2021 роки із врахуванням відповідного коефіцієнта. Із доводами позовних вимог суд апеляційної інстанції не повністю погоджується, оскільки Галузеві угоди протягом спірного періоду переукладалися, зокрема у 2008 році, у 2010 році, яка діяла на 2010-2011 роки. У пункті 5.1.1 Галузевої угоди на 2010-2011 роки встановлено співвідношення між законодавчо встановленою заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки не менше як 1 до 1,1. У 2016-2020 роках діяла Галузева угода, яка зареєстрована МСП, р.н. 22 від 3 жовтня 2016 року. В розрахунках посадового окладу відповідач застосовував відповідні коефіцієнти. Позивачка у своїх розрахунках застосовував коефіцієнт 1,25 в період з 2009 по 2016 роки, що призвело до розбіжностей у нарахуванні відповідачем та було неправильно з боку позивача. При звірці розрахунків, які надали представниця відповідача адвокатка Талалаєва О.Ю. та позивачка, такі сходяться у розмірах невиплаченої заробітної плати. Позивачка ОСОБА_1 погоджується з розрахунком відповідача щодо зміни розміру стягнення невиплаченої заробітної плати та відповідно компенсації. Так, загальна сума невиплаченої заробітної плати у відповідача складає 48185,91 грн. та компенсація втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати заробітної плати 66291,59 грн. З матеріалів справи, також, встановлено, що 23 січня 2017 року роботодавцем ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» видано наказ № 6 «Про впровадження Міжгалузевої угоди на 2016-2020 роки та збільшення заробітної плати», яким з метою виконання Міжгалузевої угоди та збільшення розміру заробітної плати, впроваджено з 01 січня 2017 року нові тарифи та схеми посадових окладів працівників заводу. 11 січня 2018 року видано Наказ №6 «Про збільшення заробітної плати у 2018 році», яким з метою виконання Міжгалузевої угоди та збільшення розміру заробітної плати у державі, впроваджено з 01 січня 2018 року нові тарифні ставки та схеми посадових окладів працівникам заводу. Аналіз змісту Міжгалузевої угоди, а також двох Галузевих угод свідчить, що Міжгалузева угода поширює свою дію на суб`єктів, які перебувають у сфері дії (належать до сфери управління), а Галузеві угоди на підприємства, незалежно від форми власності, які за кваліфікацією видів економічної діяльності відносяться до відповідної галузі. Оскільки відповідач, починаючи з грудня 2010 року не перебуває у сфері дії сторін Міжгалузевої угоди, з огляду на те, що його управління здійснюється Кабінетом Міністрів України через Державний концерн «Укроборонпром», положення Міжгалузевої угоди не діють, а відтак не є обов`язковими для ДП «ЛДЗ «Лорта». Тому, висновки суду про те, що спірні відносини сторін, починаючи з 2016 року регулювалися положеннями Міжгалузевої угоди є неправильними. Враховуючи галузеву приналежність ДП «Львівський державний завод «Лорта» за видами здійснюваної ним економічної діяльності, на нього поширюється дія Галузевих угод, укладених на відповідні періоди. За Галузевою угодою (2008-2009) коефіцієнт становив 1,25, а за Галузевою угодою (2010-2017) 1,1, а з 01.01.2017 року 1,5 визначений Міжгалузевою угодою ( але з мінімального прожиткового мінімуму доходів громадян). Щодо застосування прожиткового мінімуму для працездатних громадян для визначення мінімального посадового окладу з 1.01.2017 року, то порядок визначення заробітної плати, періодичність її виплати, формування визначається Законом України «Про оплату праці». При розрахунку посадового окладу за період до 2017 року застосовувався розмір мінімальної заробітної плати. В подальшому, Законом України від 06.12.2016 року № 1774-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» стаття 6 Закону України «Про оплату праці» була викладена в новій редакції, де тарифна сітка ( схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів). Схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій , що фінансуються з бюджету, формується на основі:1) мінімального розміру посадового окладу (тарифної ставки) встановленого КМУ; 2) міжпосадових ( міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів ( тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів. Мінімальний посадовий оклад ( тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 01 січня календарного року. У п.5 Закону України від 06.12.2016 року № 1774-УІІІ, який набрав чинності з 01.01.2017, зазначено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина у колективних договорах та угодах усіх рівнів. Різниця між фактично нарахованою заробітною платою позивача та заробітною платою, яка нараховується у зв`язку з розглядом даної справи становить 48185,91 грн. Щодо міжгалузевої угоди 2016-2020 років, яка підписана Міністерством економічного розвитку і торгівлі, така не може поширюватися на діяльність ДК «Укроборонпром» і, зокрема, на ДП «ЛДЗ «Лорта», що підтверджується листом від 20.01.2022 року. Відповідно до Закону України «Про колективні договори і угоди» - колективний договір-угода, яка укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавців. Колективні договори ДП «ЛДЗ «Лорта» реєструвалися Департаментом економічної політики Львівської міської ради. На ДП «ЛДЗ «Лорта» діяло два колективні договори за період 2004-2006 років та на 2016-2020 роки. Останній колективний договір був зареєстрований департаментом економічної політики ЛМР за № 159 від 21 червня 2016 року. З огляду на наведене підтверджено, що Міжгалузева угода 2016-2020 років не поширювала свою діяльність на ДП «ЛДЗ «Лорта». У п.3.3 Колективного договору на 2016-2020 роки на ДП «ЛДЗ «Лорта» зазначено, що конкретні розміри тарифних ставок (посадових окладів) встановлюються штатним розписом, виходячи із міжкваліфікаційних співвідношень для встановлення рівня тарифних ставок робітникам згідно з Додатком №1 до Галузевої угоди між Міністерством промислової політики та профспілкою робітників радіоелектроніки та машинобудування України. Тобто, колективний договір відсилає на коефіцієнти, які визначені у Галузевих угодах, а не у Міжгалузеві угоді 2016-2020 років. Зважаючи на вказане, позивачка неправильно здійснювала розрахунок свого посадового окладу з урахуванням положень Міжгалузевої угоди 2016-2020 року. Однак, навіть, із застосуванням коефіцієнту 1,5, який вказаний у Міжгалузевій угоді, такий має застосовуватися до мінімального прожиткового мінімуму, а не до мінімальної заробітної плати. Відповідно до Розрахунку, наданого відповідачем у суді апеляційної інстанції різниця в заробітній платі згідно ОСОБА_2 угод та фактично нарахованою заробітною платою за період 2008-2021 роки становить 48185,91 грн., про що йшлося. Враховуючи те, що позивачкою неправильно застосовано коефіцієнт та неправильно визначено суму посадового окладу, первинно розрахований та доданий до позовної заяви розмір компенсації також є неправильним. Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000року № 2050-ІІІ» (далі по тексту Закон) підприємства, установи, організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, в тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). У статті 2 Закону зазначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків ії виплати (далі по тексту-компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Стаття 3 Закону містить положення, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць ( після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу ( інфляція місяця, за який виплачується дохід до уваги не береться). Постановою КМУ № 159 від 21 лютого 2001 року був затверджений Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати. Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року. Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індекс інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації поділений на

100. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом ( Абзац 2 п.4 із змінами, внесеними згідно з постановами КМ № 430 від 31.03.2003 № 355). У п.9 такого Порядку зазначено, що роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики. Згідно наданого відповідачем Розрахунку компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату за період з січня 2008 року по лютий 2021 року становить 66291,59 грн., про що теж йшлося вище. Із зазначеною сумою компенсації позивачка ОСОБА_1 на даний час згідна, просила її стягнути. Колегія суддів вважає, що компенсацію грошових коштів слід стягнути на користь позивачки, враховуючи тривалий період недорахування заробітної плати, що призвело до знецінення грошових коштів, які у відповідний період належали позиваці. Враховуючи вказане, доводи апеляційної скарги слід вважати частково обґрунтованими, та таку слід задовольнити частково, рішення ж суду першої інстанції слід змінити, виклавши резолютивну частину рішення таким чином: «Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «Лорта» про стягнення недорахованої та не виплаченої заробітної плати та компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати задовольнити частково. Стягнути із Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату в розмірі 48185,91 грн. та компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати заробітної плати в розмірі 66291,59 грн. В задоволенні решти позову відмовити.» При цьому із наведених сум при виконанні судового рішення підлягають стягненню податки та інші обов`язкові платежі. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.3, 376 ч.1 п.2-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, - п о с т а н о в и л а : апеляційну скаргу Державного підприємства «Львівський державний завод «Лорта» задовольнити частково. Рішення Залізничного районного суду м.Львова від 16 червня 2021 року змінити. Резолютивну частину рішення викласти в такій редакції: «Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «Лорта» про стягнення недорахованої та не виплаченої заробітної плати та компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати задовольнити частково. Стягнути із Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату в розмірі 48185,91 грн. та компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати заробітної плати в розмірі 66291,59 грн. В задоволенні решти позову відмовити.» Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 02 лютого 2023 року. Головуючий: Я.А. Левик Судді: Н.П. Крайник М.М. Шандра