Постанова Київський апеляційний суд № 369/5899/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Єдиний унікальний номер справи № 369/5899/19 Головуючий у суді першої інстанції - Ковальчук Л.М. Номер провадження № 22-ц/824/1860/2023 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 лютого 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді: Яворського М.А., суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О., за участю секретаря - Владімірової О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником Онищенком Петром Миколайовичем , на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», про заборону несанкціонованих будівельних робіт з будівництва дороги та приведення земельної ділянки у попередній стан,- ВСТАНОВИВ: У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради про заборону несанкціонованих будівельних робіт з будівництва дороги та приведення земельної ділянки у попередній стан, яку мотивувала тим, що по адміністративній території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району проходить магістральний газопровід «Київ Брянськ» РУ 45 кгс/см-2 Ду 500 мм, охоронна зона якого, відповідно до ст. 11 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» становить 150 метрів в кожну сторону від осі газопроводу. В охоронній зоні вищевказаного газопроводу по АДРЕСА_1 проводяться несанкціоновані будівельні роботи з будівництва дороги без погодженого з ПАТ «УКРТРАНГАЗ» Боярським ЛВУМГ проекту виконання робіт та проведення земляних робіт в охоронній зоні магістрального газопроводу. Також будівельні роботи не погоджені з громадою, тобто з мешканцями, які проживають на даних вулицях. Позивачка вважає, що вищевказані дії являються порушенням Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів», а також Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених Постановою КМУ від 16 листопада 2002 року №1747. Відповідно до п.З ст. 9 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів», органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та підприємства вживають заходи щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів. Зазначала, що статтею 152 Земельного кодексу України передбачено одним із способів захисту порушеного права відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчинення дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю і відшкодування завданих збитків. Таким чином, особа, що використовувала земельну ділянку з порушенням прав іншої, повинна привести земельну ділянку у придатний для використання стан (а точніше у попередній стан). Підрозділами ПАТ «Укртрансгаз» були виявлені та зафіксовані факти порушень в охоронній зоні МГ, а саме розміщення будівельного сміття, реконструкції та облаштування дороги в охоронній зоні МГ. Вказувала, що до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району направлялись листи, попередження та складались акти ПАТ «Укртрансгаз» про заборону будівництва по АДРЕСА_1 , від 06 вересня 2018 року, від 21 вересня 2018 року, від 28 березня 2019 року та 03 травня 2019 року, але дані приписи сільською радою не виконуються, чим порушене чинне законодавство, дані дії створюють небезпеку магістральних газопроводів, безпеку населенню, довкілля при можливих аваріях на газопроводах, що може привести до надзвичайних подій в масштабах не тільки одного селища, а і Держави в цілому. Також зазначала, що з метою недопущення порушення закону члени громади неодноразово звертались до керівництва сільської ради, а також направлялись листи громадських організацій, але керівництво Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради ігнорує дані звернення і порушує закон. Відтак, позивачка просила винести рішення про заборону несанкціонованих будівельних робіт з будівництва по АДРЕСА_1, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, та проведення земляних робіт в охоронній зоні магістрального газопроводу «Київ Брянськ» РУ 45 кгс/см-2 Ду 500 мм, привести дану земельну ділянку у попередній стан. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 червня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 - Онищенко П.М. подав апеляційну скаргу, у якій з посиланням на ті ж обставини що і в позовній заяві, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Так, апелянт вказує, що згідно норм Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» земельні роботи на глибину більше 30 см на охоронній зоні газопроводу мають проводитись на підставі письмового погодження з підприємствами магістральних трубопроводів. Наголошу, що вказані норми закону є імперативними, чіткими та не можуть бути застосовані інакше, однак відповідач дозволів на проведення будівельних робіт в охоронній зоні магістрального газопроводу ТОВ «Оператор ГТС України» відповідачу Борщагівській сільській раді не надавалось. Крім того, зазначає, що Боярським лінійним управлінням магістральних газопроводів неодноразово вручались відповідачу попередження та доведення до відома про проходження територією сільської ради магістрального газопроводу «Київ Брянськ» та про встановлення чинним законодавством обмежень і про заборону проводити будівельні роботи та будувати автомобільну дорогу. Проте апелянт вважає, що судом проігноровано такі обставини та відмовою у задоволенні позовних вимог фактично було надано відповідачу право на проведення будівельних робіт в охоронній зоні газопроводу. В апеляційній скарзі вказує й на помилковість висновку суду першої інстанції щодо не зазначення позивачем, якої саме ділянки стосується позовні вимоги та в чому полягають порушення її прав та інтересів, однак дане твердження не відповідає дійсності, оскільки позивачка ОСОБА_1 вказувала на стратегічне значення та потенційну небезпеку магістральних газопроводів, небезпеку такого будівництва для населення не тільки конкретної вулиці, а й всієї Держави та чітко конкретизовано ділянку по АДРЕСА_1 . Відзив на апеляційну скаргу на адресу апеляційного суду не надходив. При апеляційному розгляді справи представник ОСОБА_1 , адвокат Онищенко П.М. при апеляційному розгляді справи підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити. При зазначив, що позивачка хоч і не є власником земельної ділянки та домоволодіння АДРЕСА_1 , однак власником даного домоволодіння є її батько, а вона проживає фактично з ним, і на його думку, має право на захист порушеного права від неправомірних, на його думку, дій відповідача. Представник третьої особи - ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» Даниляк О.С. підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі та просила її задовольнити, оскільки дійсно роботи в межах земельної ділянки виділеної для обслуговування магістрального трубопроводу повинні вестися лише за згодою їх підприємства, а вони також згоди не надавали. Представник відповідача у справі Борщагівської сільської ради Бучанського району, до суду апеляційної інстанції не з`явився хоч про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Суд апеляційної інстанції з врахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України провів розгляд вказаної справи у відсутність вказаного учасника справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та третьої особи у справі, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, суд першої інстанції при розгляді вказаної справи встановив, що відповідно до повідомлення Боярського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філія «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» від 22 жовтня 2018 року № 2407ВИХ-18-1698 Боярським ЛВУМГ при обстеженні охоронної зони магістрального газопроводу «Київ-Брянськ» в районі с. Петропавлівська-Борщагівка Києво-Святошинського району було виявлено будівельні роботи з несанкціонованого облаштування дороги, а також подальше звалювання будівельного сміття та ґрунту вантажними автомобілями та технікою ТОВ «ТЕХНО-БУД СЕРВІС» в охоронній зоні магістрального газопроводу «Київ-Брянськ». Брянське ЛВУМГ забороняє проведення будь-яких будівельно-монтажних та земельних робіт в охоронній зоні магістрального газопроводу без належно оформлених дозвільних документів. По адміністративній території села Петропавлівська Борщагівка Бучанського району Київської області проходить магістральний газопровід «Київ-Брянськ» Ду 500 мм Ру 4,5 МПа (далі також - Магістральний Газопровід/Газопровід). Розмір охоронної зони Газопроводу «Боярка-Іванків» становить - по 150 метрів в кожну сторону від осі газопроводу. Магістральний Газопровід «Київ-Брянськ» Ду 500 мм Ру 4,5 МПа перебуває на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі також - Позивач, ТОВ «Оператор ГТС України»). Вказаний Газопровід перебуває на балансі ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (далі також - Позивач, ТОВ «Оператор ГТС України»), що підтверджується Відомостями про державне майно від 11 січня 2020 року форма № 2б(к). Зокрема, ТОВ «Оператор ГТС України» отримало від AT «Укртрансгаз» Газопровід, і є підприємством, яке несе повну відповідальність перед державою, за магістральні газопроводи, в тому числі і магістральний газопровід «Київ-Брянськ». Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» будівельні, ремонтні, земляні, геологорозвідувальні, бурові, вибухові, гірничі та днопоглиблювальні роботи на земельних ділянках, розташованих в охоронних зонах, у місцях, де магістральні трубопроводи проходять через водні об`єкти, болота, торфорозробки та місця видобутку корисних копалин, а також всі інші роботи, пов`язані з розробкою ґрунту на глибину більше 30 сантиметрів на таких земельних ділянках, проводяться лише на підставі письмового погодження з підприємствами магістральних трубопроводів. 18 вересня 2019 року постановою Кабінету Міністрів України № 840 «Про відокремлення діяльності з транспортування природного газу та забезпечення діяльності оператора газотранспортної системи» затверджено план заходів з виконання вимог щодо відокремлення і незалежності оператора газотранспортної системи. Згідно з пунктом 6 Плану Мінфін, Мінекоенерго (Міненерговугілля), Мінекономіки, Фонд державного майна, НАК «Нафтогаз України», AT «Магістральні газопроводи України», AT «Укртрансгаз», ТОВ «Оператор ГТС України» зобов`язані забезпечити на підставі договору про передачу на праві господарського відання майна, що перебуває в державній власності та використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, укладеного між Мінфіном та ТОВ «Оператор ГТС України», передачу з 01 січня 2020 року, але не раніше дати набрання чинності законом щодо внесення змін до деяких законів у зв`язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу, в управління ТОВ «Оператор ГТС України» безвідклично строком на 15 років на праві господарського відання майна, що перебуває в державній власності та використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, балансовою вартістю, яка визначена станом на дату передачі за даними бухгалтерського обліку AT «Укртрансгаз», шляхом підписання акту приймання-передачі майна уповноваженими представниками AT «Укртрансгаз» та ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» за погодженням з НАК «Нафтогаз України», Фондом державного майна, Мінекоенерго (Міненерговугілля), Мінфіном та Мінекономіки. Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2019 року № 942 «Про деякі питання управління майном, що перебуває в державній власності та використовується для забезпечення транспортування природного газу магістральними газопроводами» затверджено порядок передачі на праві господарського відання об`єктів права державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами та умови договору про передачу на праві господарського відання державного майна, що перебуває в державній власності та використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами. ТОВ «Оператор ГТС України» отримало від AT «Укртрансгаз» вказаний Газопровід, і є підприємством, яке несе повну відповідальність перед державою, за магістральні газопроводи, в тому числі і магістральний газопровід «Київ-Брянськ». Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор) від 24 грудня 2019 року № ЗОН «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України» Регулятором було прийнято рішення про видачу ліцензії на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України». Таким чином, ТОВ «Оператор ГТС України» здійснює експлуатацію магістральних газопроводів, отриманих на праві господарського відання в державі та забезпечує транспортування природного газу за внутрішніми і транзит газу за міждержавними угодами. Звертаючись до суду із вказаним позовом ОСОБА_1 зазначала, що в охоронній зоні газопроводу по АДРЕСА_1 проводяться несанкціоновані будівельні роботи з будівництва дороги без погодженого з ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» Боярським ЛВУМГ проекту виконання робіт та проведення земляних робіт в охоронній зоні магістрального газопроводу. Також будівельні роботи не погоджені з громадою, тобто з мешканцями, які проживають на даній вулиці. Вирішуючи вказаний спір суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем порушення її прав або охоронюваних законом інтересів. Обґрунтовуючи своє рішення суд зазначив, що ОСОБА_1 необґрунтовано, які саме права позивача порушено та як заборона несанкціонованих будівельних робіт з будівництва по АДРЕСА_1, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка та проведення земляних робіт в охоронній зоні магістрального газопроводу «Київ Брянськ» РУ 45 кгс/см-2 Ду 500 мм, привести дану земельну ділянку у попередній стан, відновить права позивача. Позивачем ОСОБА_1 зазначено, що вона проживає за адресою АДРЕСА_1 , а саме на вулиці, що перебуває в охоронній зоні газопроводу, де проводяться несанкціоновані будівельні роботи з будівництва дороги, однак суду не надано доказів на підтвердження проживання чи реєстрації позивача за вказаною нею адресою. Відповідно до відповіді відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Петропавлівського-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського районного району Київської області вих. № 2390 від 29 листопада 2019 року станом на 29 листопада 2019 року гр. ОСОБА_1 незареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачка ОСОБА_1 не надала суду доказів, що вона є власником чи користувачем земельних ділянок, які розташовані в охоронній зоні газопроводу по АДРЕСА_1 , позивачем не надано доказів про її порушене право відповідачем Борщагівською сільською радою Бучанського району Київської області, яким чином її право порушено та яким чином таке право може бути відновлено. Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову відповідає з огляду на наступне. Згідно з частиною другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. За змістом частини третьої статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного правам чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-186гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18) та від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18). Іншими словами, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства. За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Частиною другою статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав на земельні ділянки здійснюється у передбачений законом спосіб. Так, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звертаючись до суду за захистом порушеного права, не надала суду доказів, що вона є власником чи користувачем земельних ділянок, які розташовані в охоронній зоні газопроводу по АДРЕСА_1 , позивачем не надано доказів про її порушене право відповідачем Борщагівською сільською радою Бучанського району Київської області, яким чином її право порушено та яким чином таке право може бути відновлено. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не зазначено конкретних фактів порушення її прав та інтересів з боку відповідача, та не доведено, що в результаті задоволення позову шляхом зобов`язання відповідача привести дану земельну ділянку (окрім того, позивачем не зазначено про яку саме земельну ділянку йде мова) у попередній стан, її права будуть захищені та відновлені. Крім того, із матеріалів справи, зокрема із відзиву, поданого Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою 19 грудня 2019 року вбачається, що роботи по облаштуванню дороги по АДРЕСА_1, в с. Петропавлівська Борщагівка здійснює КП «Благоустрій», про що міститься відповідна інформація на сайті «Прозоро» (а.с.84 т.1). Із листа головного інженера Боярського ЛВУМГ АТ «Укртрансгаз» від 22 жовтня 2018 року, адресованого Голові Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради вбачається, що було виявлено будівельні роботи з несанкціонованого облаштування дороги, та звалювання будівельного сміття та ґрунту вантажними автомобіля та технічкою ТОВ «Техно-буд сервіс» в охоронюваній зоні магістрального газопроводу «Київ-Брянськ (а.с.54 т.1) . З урахуванням викладених обставин, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 законним та обґрунтованим, оскільки позивач, звертаючись до суду із вказаним позовом, не обґрунтувала, які саме її особисті права, свободи чи законні інтереси порушені відповідачем, чим підтверджується виконання вказаних робіт безпосередньо відповідачем, а не іншою юридичною особою, тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог. Перевіряючи доводи апелянта про те, що вона фактично, без реєстрації проживає по АДРЕСА_1 , який є власністю її батька, то колегія суддів враховує, що зазначені обставини не свідчать про наявність у неї права, регламентованого ст. 152 ЗК України, оскільки вона не є власником земельної ділянки на якій розташований даний будинок та не може вимагати усунення прав користування вказаною земельною ділянкою. Посилання апелянта на те, що здійснення будівництва у межах охоронюваної зони магістрального трубопроводу є порушенням частиною 1 статті 19 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» не може бути підставою для скасування рішення у вказаній справі та задоволення поданого позову ОСОБА_1 , оскільки захист вказаного права може бути реалізовано за відповідним звернення юридичної особи уповноваженої на утримання та експлуатацію зазначеного магістрального трубопроводу, а не позивачки у даній справі . Як визначено в ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Відповідно до ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Отже, доводи апеляційної скарги ґрунтуються на власному тлумаченні і розумінні стороною позивачів спірних правовідносин, положень ЦПК України, Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів», вони не спростовують правильність висновків суду першої інстанцій і не дають підстав вважати, що районним судом порушено норми процесуального права та/або неправильно застосовано норми матеріального права, які передбачені статтею 376 ЦПК України, як підстави для скасування рішення суду. За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Керуючись статтями 367 - 369, 372, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Онищенком Петром Миколайовичем , залишити без задоволення. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 червня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови виготовлено 02 лютого 2023 року Головуючий суддя : М.А.Яворський Судді: Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв