Ухвала КЦС ВС № 444/2313/18

Ухвала 31 січня 2023 року м. Київ справа № 444/2313/18-ц провадження № 61-12145св22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., учасники справи: позивач - Акціонерне товариство «Українська залізниця», відповідачі: ОСОБА_1 , Малехівська сільська рада Жовківського району Львівської області, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 26 жовтня 2020 року у складі судді Мікула В. Є.та постанову Львівського апеляційного суду від 04 жовтня 2022року у складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст вимог позовної заяви і рішень судів попередніх інстанцій У липні 2018 року Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області (далі - Малехівська сільська рада), Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Львівській області) про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акта, скасування державної реєстрації права власності та скасування запису в поземельній книзі. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що АТ «Українська залізниця» є правонаступником усіх прав та обов`язків Державного територіально-галузевого об`єднання (далі - ДТГО) «Львівська залізниця». Відповідно до Плану смуги відведення лінії Рудно - Підбірці від км 11 + 106 м до км 20 + 534 м від 1962 року, погодженого із старшим землевпорядником Нестерівського (колишня назва Жовківського району у 1951 - 1991 роки) району, у користуванні Залізниці перебуває земельна ділянка смуги відведення, зокрема, в адміністративних межах Малехівської сільської ради, у межах, зазначених у цьому плані. 17 листопада 2015 року комісією у складі: головного інженера, інженера землевпорядника та старшого шляхового майстра відокремленого підрозділу «Кам`янка-Бузька дистанція колії», під час обстеження земельної ділянки Залізниці в межах Малехівської сільської ради виявлено, що на 20 км + 190 м - 20 км + 205 м перегону Рудно - Підбірці за ходом кілометрів на відстані 10 метрів з правої сторони від осі головної колії, при ширині смуги відведення Залізниці 20 м від осі головної колії, знаходиться огороджена дерев`яною огорожею земельна ділянка, яка належить ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , площа перетину земельної ділянки Залізниці та відповідача становить 0,0132 га. Рішенням двадцять дев`ятої сесії п`ятого демократичного скликання Малехівської сільської ради «Про безкоштовну передачу у приватну власність земельних ділянок для ОЖБ, ГС, ОСГ та садівництва громадянам згідно з поданими заявами» від 30 квітня 2009 року № 11, ОСОБА_1 передана у приватну власність земельна ділянка, площею 0,0732 га, кадастровий номер: 4622785700:01:009:0058, для ведення особистого селянського господарства. На підставі цього рішення, відповідачу виданий державний акт на право власності на земельну ділянку від 22 лютого 2011 року серії ЯЛ № 596524. Рішення Малехівської сільської ради та виданий на його підставі державний акт вважає незаконними, оскільки порушено право залізниці на постійне користування земельною ділянкою для обслуговування залізничного полотна та забезпечення безпеки руху в межах Малехівської сільської ради, за яку залізниця сплачує земельний податок. Вказує, що право залізниці на користування спірною земельною ділянкою відповідно до статті 11 ЦК України виникло безпосередньо на підставі актів цивільного та земельного законодавства, які визначали порядок та умови набуття залізницями права користування землями залізничного транспорту, умови їх передачі іншим особам, а План смуги відводу лінії Рудно - Підбірці Львівської залізниці від 1962 року є містобудівною документацією, яка є основою, зокрема, для підготовки вихідних даних для розробки землевпорядної документації та вирішення питань щодо вилучення (викупу), передачі (надання) земельних ділянок у власність чи користування громадян та юридичних осіб. Стверджує, що відповідно до законодавства, яке діяло на момент виникнення в 1962 році права залізниці на землі смуги відведення в межах Львівської області, вимоги щодо виготовлення та отримання державного акта не передбачалися, а землі транспорту вважалися землями спеціального призначення, які використовувалися на підставі особливих положень про ці землі відповідно до пунктів 54, 55 Загальних засад землекористування та землеустрою (Постанова ЦВК СРСР 15 грудня 1928 року). Правовий статус земель залізничного транспорту визначений законом і не може бути змінений в будь-який інший спосіб, аніж відповідно до закону. Малехівська сільська рада під час прийняття оскаржуваного рішення порушила частину четверту статті 84 ЗК України, якою встановлено заборону передавати у приватну власність землі державної власності із земель під залізницями. При оформленні правовстановлюючих документів на право власності на спірну земельну ділянку, межі земельної ділянки із залізницею не погоджувались, згоди на вилучення спірної земельної ділянки залізниця не давала, рішення про вилучення спірної земельної ділянки не приймалося. Враховуючи викладене, позивач просило визнати незаконним та скасувати рішення двадцять дев`ятої сесії п`ятого демократичного скликання Малехівської сільської ради «Про безкоштовну передачу у приватну власність земельних ділянок для ОЖБ, ГС, ОСГ та садівництва громадянам згідно з поданими заявами» від 30 квітня 2009 року № 11 у частині передачі ОСОБА_1 земельної ділянки, загальною площею 0,0732 га, за адресою: АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 22 лютого 2011 року серії ЯЛ № 596524, виданий ОСОБА_1 на підставі рішення сільської ради; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на цю земельну ділянку та скасувати у поземельній книзі запис про право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку. Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 26 жовтня 2020 року у задоволенні позову АТ «Українська залізниця» відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено, що він є належним користувачем земельної ділянки, яка частково перетинається із земельною ділянкою, переданою у власність відповідачу. Постановою Львівського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовуАТ «Українська залізниця». Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що наявність чи відсутність в АТ «Українська залізниця» документів, які засвідчують право на користування земельною ділянкою, не змінює її правового статусу, який ґрунтується на визначеному законом юридичному факті належності до земель залізничного транспорту.Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеній у постанові від 01 лютого 2018 року у справі № 909/277/16. Отже, на момент прийняття Малехівською сільською радою оспорюваного рішення, спірна земельна ділянка належала до земель залізничного транспорту та перебувала у користуванні позивача. Водночас позивач звернувся до суду з позовом у липні 2018 року, в якому просив скасувати рішення органу місцевого самоврядування за 2009 рік, тобто позивач пропустив строк позовної давності, і заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин, які б можна було визнати поважними, не подав, при розгляді справи позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що АТ «Українська залізниця» не мало об`єктивної можливості довідатися про порушення свого права раніше, а тому у задоволенні позову АТ «Українська залізниця» необхідно відмовити у зв`язку зі спливом строку давності. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи У грудні 2022 року АТ «Українська залізниця» подано до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 26 жовтня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. У касаційній скарзі зазначає про те, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 372/1036/15-ц, Верховного Суду України від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-152цс14. У січні 2023 року ОСОБА_1 подав до суду відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив, що на момент будівництва залізниці, спірна земельна ділянка перебувала в користуванні та була закріплена за домогосподарством на АДРЕСА_1 . Поданий позивачем План смуги відводу лінії Рудно - Підбірці Львівської залізниці від 1962 року не є оригіналом, а фотокопією, з огляду на відсутність оригіналів підписів та будь-яких печаток, відсутні будь-які дані про затвердження уповноваженими на той час органами цього документа, як містобудівної документації. Верховним Судом неодноразово розгадалися справи за позовами АТ «Українська залізниця» щодо фізичних осіб, які проживають у с. Малехів Жовківського району Львівської області, де сформульовані висновки про те, що з матеріалах справи відсутні докази на підтвердження, що право AT «Українська залізниця» порушено, оскільки для таких висновків мають бути надані належні і допустимі докази, які б беззаперечно вказували, яка саме земельна ділянка перебувала у користуванні позивача, де проходить її межа, чи порушена межа цієї земельної ділянки відповідачем. Рух справи у суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи, надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу. 23 січня 2023 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.

Позиція Верховного Суду Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду. Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду. Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» до ОСОБА_1 , Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акта, скасування державної реєстрації права власності та скасування запису в поземельній книзі, за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 26 жовтня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року призначити досудового розгляду на 08 лютого 2023 року колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний