Ухвала КАС ВС № 640/19151/19

УХВАЛА 01 лютого 2023 року Київ справа № 640/19151/19 адміністративне провадження № К/990/2956/23 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.01.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2022 у справі № 640/19151/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УБМ-ГРУП» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: 24.01.2023 до суду вдруге через підсистему «Електронний Суд» надійшла касаційна скарга Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - скаржник). Верховний Суд ухвалою від 11.01.2023 вперше подану касаційну скаргу повернув на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд визнав недостатнім приведене скаржником обґрунтування визначених пунктів 1 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України, пункту 1 частини другої статті 353 КАС. Суд зазначив, що доводи відповідача фактично полягають в оспорюванні висновку суду апеляційної інстанції щодо оцінки доказів у справі (договору поставки від 27.09.2017 №2709-17 між позивачем та ТОВ «Агробукфермер», податкових і видаткових накладних, платіжних доручень, складських квитанцій) та встановлення відповідно до цієї оцінки факту господарських операцій позивача з придбання сої у ТОВ «Агробукфермер». Такі доводи лежать у площині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328, частиною другою статті 353 КАС України. Разом з тим, формально посилаючись що суд апеляційної інстанції не дав оцінки доказам у справі, відповідач не зазначив, яких доказів стосується цей довід. Посилаючись на протокол допиту громадянина ОСОБА_1 у процедурі кримінального провадження та доводячи, що протокол містить інформацію, яка спростовує висновок суду щодо факту господарських операцій позивача із ТОВ «Агробукфермер», не зазначив, чи заявлялося ним клопотання про допит цієї особи судом як свідка у справі № 640/19151/19. Верховний Суд зауважив, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 підтвердила обґрунтованість висновку, що до постановлення вироку в межах кримінального провадження протокол допиту під час досудового розслідування не може вважатися належним доказом в адміністративному судочинстві і що суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 255 Кримінального процесуального кодексу України. Верховний Суд роз`яснив скаржнику вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати при викладенні підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Під час перевірки вдруге поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, а її зміст в частині викладення підстав для касаційного оскарження є ідентичним до попередньої касаційної скарги, яку Верховний Суд вже визнав неналежно оформленою. Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями. Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Однак, звертаючись з касаційною скаргою вдруге, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом. Суд вчергове звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.01.2021 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2022. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.01.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2022 у справі № 640/19151/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УБМ-ГРУП» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя М.М. Гімон