Постанова 4856 № 679/951/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 679/951/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Безкровний І.Г. Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М. 01 лютого 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Кузьмишина В.М. суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. , за участю: секретаря судового засідання: Довганюк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Відділу поліцейської діяльності № 1 (м. Нетішин) Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області старший сержант поліції Тіщенка Сергія Ігоровича, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, В С Т А Н О В И В : Описова частина. Короткий зміст позовних вимог. У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Нетішинського міського суду Хмельницької області із адміністративним позовом до інспектора Відділу поліцейської діяльності № 1 (м. Нетішин) Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області старшого сержанта поліції Тіщенка Сергія Ігоровича, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, в якому просив: скасувати постанову інспектора Відділу поліцейської діяльності № 1 (м. Нетішин) Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області старшого сержанта поліції Тіщенка Сергія Ігоровича серії ЕАР № 5826396 від 30.08.2022 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн., а відповідну справу про адміністративне правопорушення закрити. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції. Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08.11.2022 у позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись із судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відзив/заперечення на апеляційну скаргу. Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Рух справи у суді апеляційної інстанції. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2023 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі та призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до постанови серії ЕАР № 5826396 від 30.08.2022 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, водій ОСОБА_1 30.08.2022 о 15:46 год., керуючи транспортним засобом «Honda Dio» з реєстраційним номером ВКАВ5778, рухався біля будинку № 2 по пров. Миру м. Нетішин, не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив вимоги п.2.1 (а) Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, внаслідок чого інспектором Відділу поліцейської діяльності № 1 (м. Нетішин) Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції Тіщенком Сергієм Ігоровичем була винесена вказана постанова, за якою на ОСОБА_1 було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. Позивач, вважаючи вказану постанову відповідача протиправною, звернувся до суду з адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав.

Мотивувальна частина. Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах. Серед вимог частини 1 статті 280 КУпАП вказано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Згідно з п.1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Отже, вина водія у порушенні Правил дорожнього руху повинна доводитись певними доказами, серед яких показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, пояснення свідків тощо. Відповідно до п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом. Відповідно до положень пункту 2.4. ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1. За правилами пункту 2.1. ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон). Положеннями статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ (далі - Закон № 3353-ХІІ) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Відповідно до визначень пункту 1.10. ПДР учасник дорожнього руху - особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному. Водночас, водієм у розумінні ПДР є особа, яка саме керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі. У диспозиції частини 2 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність саме за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до статті 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Положеннями статті 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Позивач заперечує факт керування ним транспортним засобом. Відповідачем в якості доказів до відзиву на позовну заяву було долучено відеозапис з місця події. Проте, судом апеляційної інстанції відеозапис не може буди дослідженим, оскільки він являється пошкодженим. Інших доказів на підтвердження факту керування позивачем транспортним засобом відповідачем не надано. Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги. Отже, за встановлених обставин колегія суддів дійшла висновку, що у діях позивача відсутня об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП, що виключає можливість притягнення останнього до адміністративної відповідальності, так як факт керування позивачем транспортним засобом не доведено належними та допустими доказами. При цьому в контексті спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити, що відповідно до частини 3 статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд зауважує, що правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі. У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення). Крім того, у рішенні Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 зроблено висновок, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. (п. 4.1) Враховуючи ненадання відповідачем належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення, та як наслідок неправомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та надано встановленим обставинам належну юридичну оцінку. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08 листопада 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.