Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/8357/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/8357/22 Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І. Суддя-доповідач: Драчук Т. О. 01 лютого 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Драчук Т. О. суддів: Полотнянка Ю.П. Смілянця Е. С. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : 10 серпня 2022 року позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просила: -визнати протиправним та скасувати рішення головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 03.02.2022 №968250861128 щодо відмови у переведенні на пенсію за віком за нормами Закону України Про державну службу; -зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з 28.01.2022 на пенсію за віком державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу та здійснити нарахування й виплату призначеної пенсії в розмірі 60% суми заробітної плати зазначеної у довідках від 28.01.2022 №1229, №1230 виданих Управлінням праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради з врахуванням виплачених сум, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи в органах місцевого самоврядування з 04.07.2001 по 13.01.2012. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №968250861128 від 03.02.2022. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період роботи з 04.07.2001 по 13.01.2012. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з 28.01.2022 на пенсію за віком за нормами Закону України Про державну службу без урахування довідок від 28.01.2022 №1229 та №1230 виданих Управлінням праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 992,40 (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок) гривень за рахунок асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. Так, в обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивач з 13.01.2009 отримувала пенсію за віком згідно Закону №3723-ХІІ. При цьому, відповідно до п. 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058, у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який біло встановлено до такого переведення. Особи, яких переведено на пенсію за віком за нормами Закону України №1058 у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію за Законом України «Про державну службу». При цьому, розмір пенсії встановлюється з 1 числа наступного місяця, у якому надійшла заява, у тому розмірі, що був до переведення. З урахуванням наведеного, у разі звернення особи, виплата пенсії, призначеної відповідно до Закону №3723-ХІІ, поновлюється у раніше встановленому розмірі. Відповідно до п. 4 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058 у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Однак, викладене вище не враховано судом першої інстанцій під час розгляду справи, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду - скасувати, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 з 13.01.2009 по 08.11.2017 отримувала пенсію за віком згідно Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування. З 09.11.2017 позивача переведено на пенсію за віком згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV). 28.01.2022 позивач звернулася до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію по віку згідно з Законом України Про державну службу. До поданої заяви надала довідки про складові заробітної плати видані Управлінням праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради від 28.01.2022 №1229 та №1230 (арк. спр. 11-13). Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 03.02.2022 №968250861128 відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VІІІ у зв`язку з відсутністю законних підстав, про що повідомлено листом головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 18.02.2022 № 2200-0304-8/15966. Також, зазначеним листом повідомлено, що період роботи з 04.07.2001 по 13.01.2012 в управлінні праці та соціального захисту Хмельницької міської ради не зараховується до стажу державної служби для визначення права на пенсію згідно Закону №889, відповідно і не враховується заробітна плата за період роботи в органах місцевого самоврядування (а.с. 14-15). Частково задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з наступного. Щодо не зарахування періоду роботи позивача в управлінні праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради з 04.07.2001 по 13.01.2012, суд першої інстанції вказав, що згідно п. 4 Порядку №229, до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування". Враховуючи наведене, період роботи позивача в Управлінні праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради з 04.07.2001 по 13.01.2012 слід зарахувати до стажу державної служби. З врахуванням наявності у позивача трудового стажу на державній службі станом на 01.05.2016 понад 20 років, суд прийшов до висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про державну службу. При цьому, що при первинному зверненні позивача за призначенням пенсії в 2009 році, нею було обрано пенсію державного службовця, передбачену Законом України Про державну службу, а тому суд першої інстанції вказав про відсутність підстав вважати, що в цьому випадку йдеться про призначення пенсії, відповідно до Закону України "Про державну службу", вперше. Суд вказав, що позивач фактично просить здійснити перерахунок пенсії державного службовця, надаючи довідки для призначення пенсії (арк. спр. 12-13), однак не враховує, що пенсія державного службовця їй призначена ще 13.01.2009, а проведення перерахунку такої пенсії не передбачено Законом України "Про державну службу". З урахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до висновку, що ОСОБА_1 має право на отримання пенсії відповідно до Закону України Про державну службу, однак без урахування довідок від 28.01.2022 №1229 та №1230 виданих Управлінням праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради, оскільки ці довідки видані позивачці, якій пенсія вже призначалась з 13.01.2009, відповідно до Закону № 3723-XII. Колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 (далі-Закон № 889-VIII), в Прикінцевих та Перехідних положеннях якого закріплено, що Закон № 3723-ХІІ (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII втратив чинність. Відповідно до п. 2 розд. ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон №3723-XII, крім ст.37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу. Пунктами 10, 12 розд. ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Отже, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Згідно ч.1 ст.37 Закону № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Отже, за наявності в особи станом на 1 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Згідно статтею 46 Закону України "Про державну службу" №889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у пункті 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування". При цьому, п.6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229 передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII. Згідно п.8 р. XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" №889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. Відповідно до пункту 1 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року № 283, який діяв на час проходження позивачем служби в органах місцевого самоврядування, регламентовано, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби. Згідно пункту 2 Порядку № 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування". У пункті 4 Порядку № 283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи. Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що позивач в період в період з 04.07.2001 по 13.01.2012 працювала на різних посадах в Управлінні праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради, а тому з врахуванням викладених вище правових норм, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для зарахування вказаного періоду роботи до стажу державної служби. Разом з тим, надаючи оцінку оскаржуваному рішенню Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №968250861128 від 03.02.2022 про відмову в перерахунку пенсії, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені, зокрема, положеннями Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV). Відповідно до статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Згідно з частиною 5 статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який, зокрема, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Відповідно до підпунктів 1-3 пункту 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Згідно з пунктом 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Відповідно до абзацу першого пункту 4.7 розділу ІV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення (перерахунок) пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду у встановленому порядку. Суд звертає увагу на те, що уповноваженим органом для призначення (перерахунку) пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого і входить розгляд документів, в тому числі і поданих вперше. Так, з матеріалів справи встановлено, що 28.01.2022 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій просила перевести її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». До вказаної заяви згідно розписки-повідомленню, позивачем долучено довідки про заробітну плату від 28.01.2022 №1229 та №1230. Однак, зі змісту оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №968250861128 від 03.02.2022 судом встановлено, що позивачу відмовлено у перерахунку пенсії з тих підстав, що за документами електронної пенсійної справи позивачу з 13.01.2009 було призначено пенсію згідно Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», яку вона отримувала по 08.11.2017, а тому перехід на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII неможливо здійснити у зв`язку з відсутністю законних підстав. При цьому, зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 18.02.2022 судом встановлено, що відповідач повідомив ОСОБА_1 про відмову у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» з врахуванням довідок про заробітну плату від 28.01.2022 №1229 та №1230, виданих Управлінням праці та соціального захисту Хмельницької міської ради, оскільки така пенсія вже призначалась позивачу. Також, у вказаному листі відповідач зазначає, що період роботи з 04.07.2001 по 13.01.2012 в управлінні праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради не зараховується до стажу державної служби для визначення права на пенсію згідно Закону №889, відповідно і не враховується заробітна плата за період роботи в органах місцевого самоврядування. Тобто, аналізуючи викладене, колегія суддів зазначає, що в оскаржуваному рішенні відповідачем не надано оцінку усім обставинам та документам, які подані позивачем при зверненні з заявою про призначення пенсії, що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, а також відзивом на адміністративний позов (а.с.27-32) та доводами апеляційної скарги. Натомість весь перелік обставин, які фактично слугували підставою для відмови у переведенні позивача на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу», викладені не в самому рішенні, який є предметом оскарження в даній адміністративній справі, а в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, який носить інформативний характер. Колегія суддів зазначає, що предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, ОСОБА_1 просила суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №968250861128 від 03.02.2022 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести її на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу на підставі довідок Управлінням праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради від 28.01.2022 №1229, №1230, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи в органах місцевого самоврядування з 04.07.2001 по 13.01.2012. Однак, як вже зазначалось вище, оскаржуване рішення №968250861128 від 03.02.2022 прийнято лише з підстав відсутності законних підстав для такого переведення, оскільки ОСОБА_1 з 13.01.2009 було призначено пенсію згідно Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», яку вона отримувала по 08.11.2017. При цьому, надаючи оцінку матеріалам справи, підставам прийняття оскаржуваного рішення, відзиву та апеляційній скарзі Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, колегія суддів зазначає, що рішення №968250861128 від 03.02.2022 не містить викладу всіх обставин та підстав, на які посилається апелянт як на підставу скасування рішення суду першої інстанції. Колегія суддів зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не надано оцінку щодо переведення позивача на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» саме на підставі долучених до заяви довідок та наявності відповідного страхового стажу. При цьому, суд не може перебирати на себе компетенцію суб`єктів владних повноважень (у цьому конкретному випадку пенсійного органу) та досліджувати документи, яким не надавалась оцінка, а також встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права на призначення пенсії. Отже, орган ПФУ має певний обсяг прав та обов`язків при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення. Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. У разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами. З огляду на вищевикладене, суд вважає, що рішення від 03.02.2022 № 968250861128, прийнято без повного з`ясування усіх обставин та дослідження не в повному обсязі документів наданих позивачем при зверненні із заявою про призначення пенсії та підлягає скасуванню. Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Частиною 5 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії), суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції. Згідно чинного законодавства повноваження щодо призначення особам пенсій належить органам Пенсійного фонду України. В свою чергу, поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Обмежуючим фактором для рішень представників влади згідно з визначенням владних дискреційних повноважень є закон і справедливість. Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Правовідносини щодо призначення пенсії та здійснення нарахування та виплати пенсії позивачу відносяться до виключної компетенції працівників Пенсійного фонду України, та є їх дискреційними повноваженнями і суд, захищаючи права та свободи особи, не може перебирати на себе функції інших органів державної влади, та втручатися в делеговані повноваження. Пунктом 2 частини 1 ст.315 КАС передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. За змістом частини першої ст. 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи, що судом першої інстанції частково порушені норми матеріального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що необхідно скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити повністю. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року скасувати. Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №968250861128 від 03.02.2022. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період роботи з 04.07.2001 по 13.01.2012. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.01.2022 про переведення на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-XII, з урахуванням висновків, викладених в цьому судовому рішенні. В задоволенні інших позовних вимог відмовити. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Смілянець Е. С.