LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС520/11678/21

від 30.01.2023 · Адміністративна

УХВАЛА 30 січня 2023 року м. Київ справа №520/11678/21 адміністративне провадження №К/990/36897/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Дашутіна І. В., суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у справі №520/11678/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Новаагро» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - у с т а н о в и в : Головне управління ДПС у Харківській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у справі №520/11678/21. У касаційній скарзі Головне управління ДПС у Харківській області порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження. Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, Верховний Суд ухвалою від 03 січня 2023 року визнав їх неповажними та надав скаржнику час надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, вказавши інші підстави для поновлення строку та надавши належні докази на підтвердження поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження. На виконання вимог цієї ухвали, Головне управління ДПС у Харківській області подало до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. У вказаному клопотанні податковий орган описує обставини попереднього звернення з касаційною скаргою, які були визнані неповажними Верховним Судом в ухвалі від 03 січня 2023 року. Крім того, скаржник повторно звертає увагу на те, що вперше касаційну скаргу було подано в межах строку на касаційне оскарження, а повторна касаційна скарга була подана лише у грудні 2022 року через запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, що зумовило введення простою в роботі органів Державної податкової служби України з метою збереження життя та здоров`я працівників ДПС України та її територіальних органів, а також запровадження дистанційної роботи на період воєнного стану. Відповідач також просить врахувати велику кількість судових справ, які перебувають на супроводженні та відсутність необхідної кількості працівників управління супроводження судових справ, які відповідають за своєчасну підготовку та подання до судів відповідних процесуальних документів. Інших доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження Головне управління ДПС у Харківській області не наводить. Наведені скаржником у повторному клопотанні підстави для поновлення строку касаційного оскарження не можуть бути визнані судом поважними з огляду на таке. Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, що учасники справи у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Учасники справи мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Суд повторно наголошує, що підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено, лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання касаційної скарги. При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою тощо. Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин. Суд звертає увагу скаржника, що повернення раніше поданої касаційної скарги не означає можливість повторного звернення до суду касаційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Суд враховує, що запровадження простою та дистанційної роботи може дещо ускладнити організацію трудового процесу в органах державної влади та призвести до незначних порушень процесуальних строків. Водночас, у цьому випадку необхідно врахувати, що вперше подана касаційна скарга була повернута скаржникові з причин неналежного її оформлення саме скаржником; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги до моменту повторного звернення минуло більш ніж два місяці, а після повернення касаційної скарги вдруге касаційна скарга втретє була подана більш ніж через півтора місяці, що не свідчить про наміри скаржника подати належним чином оформлену касаційну скаргу у максимально стислий строк після отримання копії ухвали суду про повернення попередньо поданих касаційних скарг. Крім того, приведені скаржником обставини пов`язані з організацією трудового процесу жодним чином не обґрунтовують великий проміжок часу між повернення вперше поданої касаційної скарги та моментом повторного звернення з касаційною скаргою. Колегія суддів вважає, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень, яка спричинила значне пропущення строку на касаційне оскарження є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, що настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Більш того, відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, що склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги. З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. За таких обставин, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у справі №520/11678/21 необхідно відмовити. На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 329, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд у х в а л и в : Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ньому причини пропуску строку неповажними. Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у справі №520/11678/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Новаагро» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач І. В. Дашутін Судді О. О. Шишов М. М. Яковенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»