Постанова 4857 № 300/4615/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 січня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/4615/22 пров. № А/857/16824/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді - Мікули О. І., суддів - Курильця А. Р., Кушнерика М. П., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року про забезпечення позову у справі № 300/4615/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина - Табак" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про зобов`язання вчинення дій, - суддя в 1-й інстанції Шумей М. В., час ухвалення судового рішення 11.11.2022 року, місце ухвалення судового рішення м. Івано-Франківськ, дата складання повного тексту рішення не зазначено, в с т а н о в и в: Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Галичина - Табак" звернулося в суд з позовом до відповідача - Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати розпорядження заступника начальника Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №357-Л від 10 листопада 2022 року про анулювання ліцензії ТОВ "Галичина - Табак" на право оптової торгівлі тютюновими виробами реєстраційний № 990211202000034 від 18 вересня 2020 року. 10 листопада 2022 року представником позивача подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження №357-Л від 10 листопада 2022 року про анулювання ліцензії реєстраційний №990211202000034 від 18 вересня 2020 року та зобов`язати ГУ ДПС в Івано-Франківській області внести відомості про дійсність ліцензії ТОВ «Галичина-Табак» реєстраційний №990211202000034 від 18 вересня 2020 року та зупинення дії розпорядження №357-Л від 10 листопада 2022 року про анулювання ліцензії реєстраційний № 990211202000034 від 18 вересня 2020 року у офіційні реєстри. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-Табак» про забезпечення позову задоволено частково. Зупинено дію розпорядження №357-Л від 10 листопада 2022 року про анулювання ліцензії реєстраційний №990211202000034 від 18 вересня 2020 року до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-Табак» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про скасування розпорядження №357-Л від 10 листопада 2022 року про анулювання ліцензії реєстраційний №990211202000034 від 18 вересня 2020 року. У задоволенні іншої частини вимоги відмовлено. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що будь-яких пояснень чи обґрунтувань необхідності та доцільності застосування судом такого заходу забезпечення позову представником позивача не наведено, як і не підтверджено належними доказами можливість істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення, ефективного захисту або поновлення порушених, оспорюваних прав чи наявність очевидних ознак протиправності. Зазначає, що анулювання ліцензії позивача не має наслідком припинення функціонування позивача, як суб`єкта господарювання, та жодним чином не є втручанням у господарську діяльність ТОВ «Галичина-Табак». Просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти постанову, якою заяву про забезпечення позову задовольнити. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що можливість здійснення господарської діяльності залежить від наявності відповідної ліцензії, анулювання якої призведе до припинення господарської діяльності, що матиме невідворотні наслідки. Вказує, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, а також ускладнить їх відновлення або взагалі унеможливить. Звертає увагу, що оскаржувана ухвала не виконується, а навпаки контролюючий орган провів перевірку позивача та зазначив про здійснення оптової торгівлі тютюновими виробами без відповідної ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Враховуючи положення ст.312 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін з таких підстав. Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що на даний час існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, у зв`язку з чим для відновлення прав та інтересів позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, оскільки анулювання ліцензії має наслідком припинення функціонування ТОВ «Галичина-Табак»; втручання в господарську діяльність ТОВ «Галичина-Табак» до моменту перевірки правомірності прийняття оскаржуваного розпорядження в судовому порядку, тобто будуть істотно порушені права позивача, так як такий буде фактично позбавлений можливості здійснювати свою господарську діяльність до моменту перевірки правомірності прийняття оскаржуваного розпорядження, а тому для збереження існуючого стану до розгляду справи по суті необхідно зупинити дію розпорядження Головного управління ДПС у Івано-Франківській області №357-Л від 10 листопада 2022 року про анулювання ліцензії позивача на право оптової торгівлі тютюновими виробами №990211202000034 від 18 вересня 2020 року до набрання законної сили судовим рішенням у справі. Разом з тим, на момент розгляду цієї заяви чинним процесуальним законодавством не передбачено можливості застування заходу забезпечення позову шляхом зобов`язання вчинити певні дії, а тому заява позивача у частині забезпечення позову шляхом зобов`язання ГУ ДПС в Івано-Франківській області внести відомості про дійсність ліцензії ТОВ «Галичина-Табак» реєстраційний №990211202000034 від 18 вересня 2020 року та зупинення дії розпорядження №357-Л від 10 листопада 2022 року про анулювання ліцензії реєстраційний № 990211202000034 від 18 вересня 2020 року у офіційні реєстри задоволенню не підлягає. Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ч.1, 2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Отже забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо таке буде прийнято на користь позивача. Колегія суддів звертає увагу на те, що підстави забезпечення позову, передбачені ч.2 ст.150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Згідно з ч.1, 2 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. Відповідно до ч.6 ст.154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Таким чином, ухвала про забезпечення позову повинна бути судом вмотивована, а саме із зазначенням: 1) висновків про існування: обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі; 2) в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача. Крім того, забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вищевказаних обставин, які підлягають доведенню позивачем (заявником) та встановленню судом у разі вжиття таких заходів. Необхідно зазначити, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно будь-якої із сторін у спорі, їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін. При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд, виходячи з конкретних доказів, повинен встановити чи наявна хоча б одна з передбачених ч.2 ст.150 КАС України обставин та оцінити чи не призведе застосований судом захід забезпечення позову до заподіяння ще більшої шкоди, ніж та, якої можна запобігти шляхом його застосування. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у Івано-Франківській області прийнято розпорядження №357-Л від 10 листопада 2022 року про анулювання ліцензії реєстраційний №990211202000034 від 18 вересня 2020 року. При цьому, відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-Табак» зареєстроване як юридична особа (код ЄДРПОУ 36497264), основним видом діяльності є оптова торгівля тютюновими виробами (КВЕД 46.35). 18 вересня 2020 року позивачем отримано ліцензію на право оптової торгівлі тютюновими виробами. Однак відповідачем 10 листопада 2022 року прийнято розпорядження №357-Л про анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-Табак» на право оптової торгівлі тютюновими виробами. Порядок анулювання ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним врегульовано нормами Закону України від 19.12.1995 р. №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», (далі- Закон №481) шляхом прийняття органом ліцензування, який видав ліцензію, письмово розпорядження. Так, анулювання ліцензії - це позбавлення суб`єкта господарювання права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії. Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження Згідно зі ст.3 Закону №481 ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання. Як правильно встановлено судом першої інстанції, з моменту одержання позивачем розпорядження Головного управління ДПС у Івано-Франківській області про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами, ліцензія №990211202000034 від 18 вересня 2020 року вважається недійсною, а тому фактично під час розгляду адміністративної справи за позовом ТОВ «Галичина-Табак» оскаржуване розпорядження набирає чинності та створює правові наслідки у вигляді анулювання ліцензій. Крім того, анулювання ліцензії має наслідком припинення функціонування ТОВ «Галичина-Табак», втручання в господарську діяльність ТОВ «Галичина-Табак» до моменту перевірки правомірності прийняття оскаржуваного розпорядження у судовому порядку. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, оскільки ТОВ «Галичина-Табак» фактично буде позбавлена можливості здійснювати свою господарську діяльність до моменту перевірки правомірності прийняття оскаржуваного розпорядження. Згідно з Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта. Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі, тому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Враховуючи усе наведене вище, а також наявні у справі докази колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у разі не зупинення дії розпорядження Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №357-Л від 10 листопада 2022 року, якщо позивачем при розгляді адміністративної справи буде доведено протиправність дій відповідача, та у випадку прийняття судом рішення про задоволення позовних вимог і до моменту набранням ним законної сили, може скластись ситуація, при якій для відновлення прав позивача у подальшому необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Крім того, суд першої інстанції правильно зазначив про те, що заходи забезпечення адміністративного позову щодо зупинення дії розпорядження, про вжиття яких у заяві просить позивач, відповідають предмету позову, разом з тим, вжиття таких заходів жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, оскільки факт правомірності чи протиправності винесення оскаржуваного розпорядження відповідача буде встановлено під час повного, всебічного і об`єктивного розгляду у судовому засіданні всіх обставин справи. Колегія суддів зазначає, що обраний спосіб забезпечення позову є співмірним, відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу та відповідає інституту забезпечення позову в адміністративному судочинстві. Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття заходів забезпечення позову у цій адміністративній справі у визначений позивачем спосіб. Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, на момент розгляду цієї заяви чинним процесуальним законодавством не передбачено можливості застосування заходу забезпечення позову шляхом зобов`язання вчинити певні дії, а тому заява позивача у частині забезпечення позову шляхом зобов`язання ГУ ДПС в Івано-Франківській області внести відомості про дійсність ліцензії ТОВ «Галичина-Табак» реєстраційний №990211202000034 від 18 вересня 2020 року та зупинення дії розпорядження №357-Л від 10 листопада 2022 року про анулювання ліцензії реєстраційний № 990211202000034 від 18 вересня 2020 року у офіційні реєстри задоволенню не підлягає. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Керуючись ст.236, 242, 243, 246, 250, 312, 312, 315, 316, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року про забезпечення позову у справі № 300/4615/22 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. П. Кушнерик Повне судове рішення складено 30 січня 2023 року.