Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/562/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/562/22 Суддя (судді) першої інстанції: Виноградова Д.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2023 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Єгорової Н.М., суддів - Федотова І.В., Чаку Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Чернігівського зонального відділу Військової служби правопорядку на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИЛА: У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Чернігівського зонального відділу Військової служби правопорядку, яким просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та виплати не в повному розмірі позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2020 року; - зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2020 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року, а в період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2020 року - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року адміністративний позов задоволено частково: - визнано протиправними дії Чернігівського зонального відділу Військової служби правопорядку щодо ненарахування та виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 31 жовтня 2018 року; - зобов`язано Чернігівський зональний відділ Військової служби правопорядку нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, за період з 01 березня 2018 року по 31 жовтня 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року, з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в задоволені позовних вимог та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправильно встановлено обставини справи. Додатково звернув увагу, що індексація грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2020 року була виплачена без урахування абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, а саме не було встановлено фіксований розмір індексації 3828,40 грн. У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Також відповідачем подано апеляційну скаргу, відповідно до якої останній просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції неправильно встановлено обставини справи та надано оцінку доказам. Також зазначив, що у зв`язку із збільшенням посадових окладів за посадами військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 для всіх військовослужбовців обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється виходячи з березня 2018 року, як базового місяця. Наголосив, що згідно з п. 5 Порядку №1078 (в редакції після 01 грудня 2015 року) підстави для нарахування індексації після зміни тарифних окладів 01 березня 2018 року з урахуванням індексів інфляції, оприлюднених Держстатом виникли для позивача лише у грудні 2018 року, з огляду на що позивачу було нараховано та виплачено індексацію за період з 01 грудня 2018 року по 31 грудня 2020 року, що підтверджується матеріалами справи. У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, апеляційну скаргу Чернігівського зонального відділу Військової служби правопорядку необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного. Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, наказом начальника Чернігівського зонального відділу Військової служби правопорядку від 31 грудня 2020 року № 274 (по стройовій частині) прапорщика ОСОБА_1 , начальника групи секретного документального забезпечення Чернігівського зонального відділу Військової служби правопорядку Центрального управління Військової служби правопорядку (по м. Києву і Київській області), звільненого наказом начальника Чернігівського зонального відділу Військової служби правопорядку (по особовому складу) від 31 грудня 2020 року №23-РС з військової служби у запас за підпунктом "б" (за станом здоров`я) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", з 31 грудня 2020 року виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення (а.с. 20). Згідно з довідкою Чернігівського зонального відділу Військової служби правопорядку від 18 серпня 2021 року № 212 позивачу з січня 2016 року по жовтень 2018 рік індексація грошового забезпечення не проводилася, у грудні 2015 та у період з листопада 2018 року по грудень 2020 рік проводилася індексація грошового забезпечення із застосуванням березня 2018 року, як базового місяця для проведення індексації (а.с. 11-12). Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2020 року позивач звернувся до суду з позовом. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач, починаючи з грудня 2015 року, повинен був застосовувати січень 2008 року як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення, оскільки саме з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати), затверджені Порядком № 1078. Крім того відповідач у межах спірних правовідносин безпідставно оминув норми абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року), не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по жовтень 2018 року, включно. Відмовляючи в задоволені частини позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що відповідно до довідки про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення від 18 серпня 2021 року № 212 позивачу була виплачена індексація його грошового забезпечення за грудень 2015 та за період з листопада 2018 року по грудень 2020 рік, з базовим місяцем індексації - березень 2018 року. Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин). Статтею 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Відповідно до ст.ст. 4, 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок №1078). Відповідно до п. 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 01 січня 2016 року - 103 відсотка). Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Згідно з п. 6 Порядку №1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. Відповідно до п. 11 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року у зв`язку із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 року №77; до 01 січня 2016 року поріг індексації встановлювався в розмірі 101 відсотка). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, серед іншого, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. Згідно з п. 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (п. 5 Порядку №1078). Згідно з пп. 2 п. 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні. Окрім того, переведення особи на іншу посаду жодним чином не позбавляє права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі №825/694/17. Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті. Нормами Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ передбачено здійснення індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Індексація грошового забезпечення за своєю суттю є державною гарантією щодо оплати праці, метою якої є підвищити грошові доходів громадян для компенсації подорожчання/зростання споживчих товарів і послуг внаслідок інфляції. Проведення індексації заробітної плати (грошового забезпечення) є обов`язком підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, у разі коли індекс споживчих цін перевищив поріг індексації. Згідно з довідкою Чернігівського зонального відділу Військової служби правопорядку від 18 серпня 2021 року № 212 позивачу з січня 2016 року по жовтень 2018 рік індексація грошового забезпечення не проводилася, у грудні 2015 та у період з листопада 2018 року по грудень 2020 рік проводилася індексація грошового забезпечення із застосуванням березня 2018 року, як базового місяця для проведення індексації. Відповідно до п. 5 Порядку №1078 в редакції, що вступила в силу з 01 грудня 2015 року, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. Схема посадових окладів осіб військовослужбовців Збройних Сил України затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294, яка набрала чинності з 01 січня 2008 року. Після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року. На законодавчому рівні розмір посадового окладу військовослужбовців був встановлений у січні 2008 року (постанова Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб") та в подальшому такий був змінений (зріс) у березні 2018 року (постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"). Таким чином, базовими місяцями для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців, повинні бути січень 2008 року та березень 2018 року, водночас всі інші місяці у даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у проміжку січня 2008 року - березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців, з яких вираховується індексація, залишалися незмінними. Тобто з 01 грудня 2015 року базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення є січень 2008 року, а з 01 березня 2018 року є березень 2018 року. Колегія суддів наголошує на тому, що відповідач здійснюючи нарахування індексації не має дискреційних повноважень щодо визначення базового місяця індексації, оскільки не вправі обирати його на власний розсуд, а має діяти у чітко визначених межах закону. Наявність саме у роботодавця, яким у даному випадку є відповідач, повноважень щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з урахуванням, окрім іншого, певного базового місяця індексації, не скасовує компетенції суду щодо можливості зобов`язання відповідача враховувати при обчисленні індексації конкретний базовий місяць, за наявності про це відповідного спору між сторонами. Варто також наголосити, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації, якщо не підвищується посадовий оклад. У апеляційній скарзі відповідач зазначив, що у грудні 2015 року посадовий оклад позивача збільшився, а тому саме цей місяць є базовим для обрахунку індексації грошового забезпечення. Проте, відповідач у межах спірних правовідносин безпідставно оминув норми абзаців 3, 4, 6 п. 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (грудень 2015 року), не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу. З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, починаючи 01 січня 2016 року, повинен був застосовувати січень 2008 року, як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення, оскільки саме з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати) затверджені порядком №1078. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 10 вересня 2020 року у справі №200/9297/19-а, де судом прямо вказано, що базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення з 01 грудня 2015 року має застосовуватись січень 2008 року. Щодо періоду з березня 2018 року по грудень 2020 року, колегія суддів зазначає наступне. Як зазначено вище, ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (ч. 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 911-VIII від 24 грудня 2015, який набрав чинності 01 січня 2016 року). Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року - 101,1%, в квітні 2018 року становив 100,8%, в травні 2018 року 100,0%, в червні 2018 року 100,0%, в липні 2018 року 99,3%, в серпні 2018 року 100,0%, в вересні 2018 року 101,9%, в жовтні 2018 року 101,7%, в листопаді 2018 року 101,4% та в грудні 2018 року - 100,8% Отже, лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% (100,8% * 100,0% * 100,0% * 99,3% * 100,0% * 101,9% * 101,7% * 100) перевищено. При цьому оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, то індексацію необхідно проводити з грудня 2018 року (п.1-1 Порядку №1078). Також колегія суддів ураховує, що відповідно до абзаців 3-5 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. Таким чином, для правовідносин, пов`язаних з нарахуванням індексації, визначальним є також факт підвищення саме грошового доходу, а не лише тарифних ставок (окладів). З наявних в матеріалах справи доказів слідує, що позивачу індексація грошового забезпечення за період з листопада 2018 року по грудень 2020 року була нарахована та виплачена. При цьому розмір здійснених виплат, розрахованих відповідачем в межах належної компетенції, здійснено із урахуванням індексу споживчих цін за 1 або 100 в березні 2018 року, що відповідає приписам Порядку №1078. Обґрунтованих доводів, які б вказували на те, що розмір індексації був розрахований неправильно, позивач не навів. За таких умов, право позивача в період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2020 року не є порушеним, а тому захисту в даному судовому провадженні не підлягає. Наведені висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, сформульованій в постановах від 19 травня 2022 року в справі №380/11404/21, від 22 грудня 2022 року №380/14479/22. Крім того, суд апеляційної інстанції наголошує, що позовні вимоги стосовно застосування щомісячної фіксованої індексації ґрунтуються на положеннях Порядку №1078 в редакції, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин. Так, Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядок №1078 у період існування спірних правовідносин (з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2020 року) не містили в собі такого поняття як "фіксована сума індексації". Зазначений термін використовувався в додатку 4 "Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів" до Порядку №1078, однак, лише в редакції, що діяла до 15 грудня 2015 року. Отже, доводи позивача про те, що оскільки його грошовий дохід не збільшився, то він набуває право на щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 01 березня 2021 року в розмірі 3828,40 грн, є безпідставними. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15 червня 2022 року у справі № 520/4061/21. Колегія суддів відхиляє посилання позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 23 квітня 2020 року у справі №816/1728/16, адже висновки Верховного Суду сформовані у інших правовідносинах та у справі з іншим предметом спору, порівняно з правовідносинами сторін і предметом спору в справі, яка розглядається. Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. З огляду на викладене, суд першої інстанції невірно надав правову оцінку обставинам справи, прийняв рішення з неправильним застосуванням наведених норм права, в зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог за період з 01 березня 2018 року по 31 жовтня 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року, з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Чернігівського зонального відділу Військової служби правопорядку - задовольнити частково. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року скасувати в частині визнання протиправними дій Чернігівського зонального відділу Військової служби правопорядку щодо ненарахування та виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 31 жовтня 2018 року та зобов`язання Чернігівського зонального відділу Військової служби правопорядку нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 жовтня 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року, з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. Прийняти у вказаній частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Чернігівського зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - відмовити. В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Н.М. Єгорова Судді І.В. Федотов Є.В. Чаку