Ухвала КЦС ВС № 753/6323/20

Ухвала 30 січня 2023 року м. Київ справа № 753/6323/20 провадження № 61-13289ск22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу приватного нотаріуса Бахмутського міського нотаріального округу Донецької області Бєлявцевої Анни Віталіївни на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (в особі законного представника ОСОБА_3 ), приватного нотаріуса Бахмутського міського нотаріального округу Донецької області Бєлявцевої Анни Віталіївни, третя особа: Служба у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, про скасування свідоцтв про право на спадщину та визнання права власності на частку в майні, встановив: 12 січня 2023 року приватний нотаріус Бахмутського міського нотаріального округу Донецької області БєлявцеваА. В. через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року у вказаній справі. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. У касаційній скарзі заявник просить суд відстрочити сплату судового збору, посилаючись на пункт 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір». Вказує, що у зв'язку з введенням в Україні правового режиму воєнного стану вона фактично призупинила здійснення нотаріальної діяльності, внаслідок чого втратила доходи, які отримувала від здійснення указаної професійної діяльності. Зазначає, що її матеріальне становище є скрутним та вона позбавлена можливості знайти кошти для сплати судового збору. Відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Разом з тим, зі змісту вказаної вище статті вбачається, що питання щодо можливості відстрочення сплати судового збору стосується тільки особи позивача у справі. Оскільки заявник має процесуальний статус третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, вона не є суб'єктом, на якого поширюється дія частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір». Ураховуючи, те що приватний нотаріус Бахмутського міського нотаріального округу Донецької області БєлявцеваА. В. є третьою особою у справі за позовом про скасування свідоцтв про право на спадщину та визнання права власності на частку в майні, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги слід відмовити. Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 2 102, 00 грн. ОСОБА_1 у своєму позові заявляє три вимоги немайнового характеру (про скасування свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 лютого 2020 року № 377; про скасування свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 лютого 2020 року № 378; про скасування свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 лютого 2020 року № 379) та чотири вимоги майнового характеру (про визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:90:836:0019; про визнання права власності на 1/2 частину садового будинку площею 49, 2 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ; про визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 8000000000:90:836:0018; про визнання права власності на 1/2 частину садового будинку площею 50, 7 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 ). Ураховуючи вимоги позовної заяви та касаційної скарги, судовий збір за подання цієї касаційної скарги в частині оскарження вимог немайнового характеру становить 5 044, 80 грн (2 102, 00 грн * 0,4 * 3 * 200 %). Крім того, аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову в частині оскарження вимог майнового характеру, оскільки неможливо встановити вартість спірного нерухомого майна, право власності на яке просила визнати за нею позивач. Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в частині оскарження вимог немайнового характеру у розмірі 5 044, 80 грн,а також самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги в частині позовних вимог майнового характеру, підтвердивши його розмір належними доказами (зокрема, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості нерухомого майна) та сплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості майна, визнати право власності на яке просила за нею позивач. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Також відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Проте в порушення вимог указаної законодавчої норми в касаційній скарзі не зазначено підстави (підстав), передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні або у зв'язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного суду, у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави. Зазначаючи у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження судових рішень відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказувати щодо питання застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду. У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину першу статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини першої статті 411 ЦПК України, який є обов'язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів. У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину третю статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини третьої статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів. У поданій касаційній скарзі заявник не наводить передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження судових рішень. У касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтовано (мотивовано) наявність цієї підстави (підстав). З огляду на зазначене, заявнику необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали із зазначенням конкретного (конкретних) пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав), а також сплатити судовий збір за подання касаційної скарги. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, ухвалив: У задоволенні клопотання приватного нотаріуса Бахмутського міського нотаріального округу Донецької області Бєлявцевої Анни Віталіївни про відстрочення сплати судового збору відмовити. Касаційну скаргу приватного нотаріуса Бахмутського міського нотаріального округу Донецької області Бєлявцевої Анни Віталіївни на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року залишити без руху. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення та наданням відповідних доказів у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в іншій частині касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя М. Ю. Тітов