Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 908/655/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30.01.2023 року м. Дніпро Справа № 908/655/22 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач) суддів: Орєшкіної Е.В., Дарміна М.О., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНКІ БРАЗЕРЗ" на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.09.2022р. (суддя Боєва О.С., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 03.10.2022р.) у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНКІ БРАЗЕРЗ", м.Запоріжжя до: Фізичної особи-підприємця Потіхи Михайла Станіславовича про стягнення суми 248 876,00 грн. ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "МАНКІ БРАЗЕРЗ" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Потіхи Михайла Станіславовича, про стягнення коштів, витрачених на приведення орендованого майна до належного стану, у сумі 248 876,00 грн..

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.09.2022р. в позові відмовлено.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "МАНКІ БРАЗЕРЗ", в якій просить рішення суду від 19.09.2022р. скасувати повністю, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Одночасно, в апеляційній скарзі Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають умовам Договору та приписам чинного законодавства України. Скаржник зазначає, що Відповідач, уклавши з Позивачем Договір добровільно взяв на себе зобов`язання, які повинен був виконати в силу приписів ст. 629 ЦК України, з урахуванням засад добровільності, розумності та справедливості, зокрема, Відповідач зобов`язаний був виконати умови п. 2.12 Договору, а саме: відновити фасадну частину орендованого приміщення шляхом встановлення нових елементів фасаду або відновлення (ремонту) існуючих елементів фасаду, тобто виконати свій безумовний обов`язок. До того ж, передбачений п. 2.12 Договору обов`язок Відповідача був обумовлений зокрема і тим, що Відповідач, ще за рік до пожежі, яка сталась 15.08.2021р., змінив фасадну частину приміщення, а отже, з припиненням дії Договору, зобов`язався відновити її до первинного стану, однак з посиланням на пожежу не здійснив цього. Скаржник також зазначив, що очікує понести витрати в зв`язку із розглядом апеляційної скарги, а саме: витрати на правничу допомогу - 11 000 грн., у т.ч.: за вивчення матеріалів та підготовку апеляційної скарги - 5 000 грн.; представлення інтересів Відповідача в суді - 6 000 грн. (орієнтовно 2 судових засідання. Гонорар за кожне судове засідання - 3 000 грн.). Загальна орієнтовна сума судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складає 16 599,71 грн. (5 599,71 грн. + 11 000,00 грн.).

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи Фізична особа-підприємець Потіха Михайло Станіславович у своєму відзиві вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, просить залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення, В обгрунтування своїх заперечень, Відповідач вказує на те, що суд першої інстанції правильно кваліфікував правову природу коштів, які позивач просить стягнути з відповідача, саме як збитків, та вірно зазначив, що відповідальність за збитки повинні нести особи, що їх заподіяли, в даному випадку особи, що здійснили підпал. Суд першої інстанції правильно встановив, що відповідач доступними йому засобами не міг відвернути настання пожежі, оскільки вона стала наслідком умисних протиправних дій третіх осіб. Такі дії третіх осіб та викликана ними пожежа, і призвели до об`єктивної неможливості виконання договірних зобов`язань, на невиконанні яких наполягає позивач. Тому рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, та містить вичерпні відповіді на аргументи сторін. Підстав для скасування цього рішення, на думку Відповідача, немає.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 08.11.2022р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді Орєшкіна Е.В., Дармін М.О.. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.11.2022р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи №908/655/22. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНКІ БРАЗЕРЗ" на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.09.2022р. по справі № 908/655/22 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції. 30.11.2022р. матеріали справи № 908/655/22 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду. Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи. Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду в справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.12.2022р. поновлено строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНКІ БРАЗЕРЗ" на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.09.2022р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом обставини справи 01.09.2020р., між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАНКІ БРАЗЕРЗ" (Орендар, позивач у справі) та Фізичною особою - підприємцем Потіхою Михайлом Станіславовичем (Суборендар, відповідач у справі) був укладений договір суборенди нежитлових кімнат № 01-09/2020-ЛД. Договір укладено строком з 01.09.2020р. до 31.08.2022р., включно (п. 8.1). Додатковою угодою від 31.10.2020 р., у зв`язку з завершенням будівельних робіт внесено зміни до п. 1.1. до договору суборенди та викладено його у наступній редакції «Орендар передає, а Суборендарю приймає в строкове платне користування визначене майно: частину нежитлового приміщення Б площею 15,1 кв.м (далі - майно/приміщення), розміщене за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ладозька, 13Б». Доповнено договір п. 2.12: «Суборендар зобов`язується після закінчення дії договору відновити фасадну частину орендованого приміщення шляхом встановлення нових елементів фасаду або відновлення (ремонту) існуючих елементів фасаду». Згідно з підписаним Актом приймання-передавання нежитлових кімнат від 08.01.2021р. сторони підтвердили, що Орендар передав, а Суборендар прийняв вищезазначене майно без зауважень до технічного стану приміщень. Разом з майном за цим актом Орендар також передав Суборендарю обладнання та інше майно Орендаря згідно з наведеним в акті переліком. 15.08.2021р. комісією, до якої в тому числі входили головний інспектор відділу запобігання надзвичайним ситуаціям ЗРУ ГУ ДСНС у Запорізькій області, слідчий СВ ЗРУП ГУНП, директор ТОВ «Бородинський торговий квартал», ФОП Потіха М.С., складено Акт про пожежу, що виникла 15.08.2021р., орієнтовно о 02 год. 12 хв. на об`єкті: торговий центр ТОВ «Бородинський торговий квартал», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ладозька, 13Б; місце виникнення пожежі: приміщення кав`ярні «Франсуа», суборендар - ФОП Потіха М.С. В даному акті зафіксовано, що пожежею знищено: фасад будівлі торгового центру, вхідні двері, скляна вітрина, склопакети тамбуру, кондиціонер, електромережа, лічильник, гіпсокартоні перегородки, стеля «Армстронг», зовнішні рекламні вивіски, торгове обладнання (3 холодильники, кавомашина, 2 печі, гриль, кавомолка, витяжка), меблі, харчова продукція; пожежею пошкоджено: закопчено стіни та стелю всіх приміщень торгового центру, камери відеоспостереження та інш. Причина пожежі: занесення стороннього джерела запалювання зовні (підпал). Запорізьким районним управлінням Головного управління ДСНС України у Запорізькій області було складено Звіт про причину виникнення пожежі 15.08.2021р. в торгівельному центрі «Бородинський квартал», за адресою: Дніпровський район, Ладозька, 13б. Місце виникнення пожежі - приміщення кав`ярні «Франс.уа», суборендар - ФОП Потіха М.С. До Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.08.2021р., о 9:14:59 було внесено запис про реєстрацію кримінального провадження №12021082050001293, з правовою кваліфікацією за ч.2 ст. 194 КК України (щодо події (підпалу), яка сталась 15.08.2021р.). 21.08.2021р., сторонами підписано Додаткову угоду до Договору суборенди нежитлових кімнат №01-09/2020-ЛД від 01.09.2020р., відповідно до якої сторони дійшли взаємної згоди достроково припинити чинність Договору, починаючи з 21.08.2021 року. За Актом приймання-передавання нежитлових кімнат від 21.08.2021р. Суборендар повернув Орендарю із суборенди частину нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, вул. Ладозька, 13Б. В акті вказано, що приміщення перебуває в наступному стані: знищено фасад із вхідними дверима та рекламною конструкцією, знищені всі перегородки скляні та алюмінієві, знищені внутрішні скляні двері разом із ручками, плитка керамічна на підлозі потребує заміни, знищені світильники стельові світлодіодні, знищений кондиціонер, знищена проводка електрична, пошкоджена штукатурка та фарбування 16 кв.м. стіни; металеві конструкції на стелі потребують перефарбування, знищено обладнання для відеоспостереження, в т.ч. камери спостереження, приміщення потребує проведення клінінгових робіт тощо. Зазначено, що приміщення, яке повертається з суборенди не перебуває в належному стані та за технічним станом не може використовуватись за призначенням. Також в акті відображено стан обладнання, яке передавалось Суборендарю в суборенду з приміщенням за Актом приймання-передавання нежитлових кімнат від 08.01.2021р. до договору суборенди, а саме: знищені та відновленню не підлягають - фасад з дверима, перегородки (скло, алюмін.), двері (скло), замки та ключи, перегородки внутрішні (скло), світильники світлодіодні, кондиціювання, електрика. Додатками до даного акту є фотоматеріали приміщення із відображенням стану майна, що повертається із суборенди. Позивач направив на адресу відповідача Вимогу-претензію за вих. № 27 від 27.08.2021р., відповідно до якої просив протягом 7 (семи) днів з дати отримання цієї вимоги виконати умови договору суборенди, а саме: п.п. 3.4., 3.7. та 2.12. Договору щодо повернення орендованого майна у стані не гіршому, ніж на момент передачі в Суборенду, в т.ч. відновлення фасадної частини приміщення. У випадку неможливості самостійного виконання умов Договору, запропоновано сплатити ТОВ «МАНКІ БРАЗЕРЗ» вартість робіт по відновленню орендованого майна у розмірі 345696,00 грн. шляхом перерахування коштів на рахунок позивача. У відповіді від 01.09.2021р. на зазначену вимогу-претензію позивача, ФОП Потіха М.С. повідомив про неможливість виконання зобов`язань у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин, а саме: умисного пошкодження 15.08.2021р. частини приміщення в торговому центрі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ладозька, 13Б, невстановленими особами, шляхом підпалу, за фактом якого відкрито кримінальне провадження. До відповіді додано засвідчені копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15.08.2021р. та Акту про пожежу від 15.08.2021р.. Посилаючись на те, що Відповідачем не сплачено 248 876,00 грн. коштів, витрачених на приведення орендованого майна до належного стану, Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНКІ БРАЗЕРЗ» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення вказаної суми.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4). Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Предметом апеляційного перегляду є вирішення питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача коштів, витрачених Позивачем для приведення орендованого майна до належного стану, в загальному розмірі 248 876,00 грн.. Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч.1 ст.13, ч.1, 2 ст.14 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. З положень ст. 774 ЦК України слідує, що до договору піднайму застосовуються положення про договір найму. Відповідно до приписів ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Як зазначалося раніше, 01.09.2020р., між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАНКІ БРАЗЕРЗ" (Орендар, позивач у справі) та Фізичною особою - підприємцем Потіхою Михайлом Станіславовичем (Суборендар, відповідач у справі) був укладений договір суборенди нежитлових кімнат № 01-09/2020-ЛД. Договір укладено строком з 01.09.2020р. до 31.08.2022р., включно (п. 8.1). Додатковою угодою від 31.10.2020р., у зв`язку з завершенням будівельних робіт, внесено зміни до п. 1.1. до договору суборенди та викладено його у наступній редакції «Орендар передає, а Суборендарю приймає в строкове платне користування визначене майно: частину нежитлового приміщення Б площею 15,1 кв.м (далі - майно/приміщення), розміщене за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ладозька, 13Б». Доповнено договір п. 2.12: «Суборендар зобов`язується після закінчення дії договору відновити фасадну частину орендованого приміщення шляхом встановлення нових елементів фасаду або відновлення (ремонту) існуючих елементів фасаду». Згідно з підписаним Актом приймання-передавання нежитлових кімнат від 08.01.2021р. сторони підтвердили, що Орендар передав, а Суборендар прийняв вищезазначене майно без зауважень до технічного стану приміщень. Разом з майном за цим актом Орендар також передав Суборендарю обладнання та інше майно Орендаря згідно з наведеним в акті переліком. Відповідно до п. 3.4. Договору суборенди встановлено, що Суборендар зобов`язується забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, підтримувати орендоване майно в належному технічному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу. В п. 2.12. Договору (згідно з додатковою угодою від 31.10.2020р.) передбачено, що Суборендар зобов`язується після закінчення дії договору відновити фасадну частину орендованого приміщення шляхом встановлення нових елементів фасаду або відновлення (ремонту) існуючих елементів фасаду. Згідно з п. 3.7. Договору, Суборендар зобов`язується у разі припинення або розірвання Договору повернути Орендарю, орендоване Майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендарю всі збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини Суборендаря. Отже, відповідно до змісту вищезазначених умов договору та приписів законодавства, обов`язок Суборендаря, у разі припинення договору, повернути Орендарю орендоване Майно в належному стані кореспондується із відповідним правом Орендаря вимагати виконання саме цього обов`язку в натурі, тобто повернення майна в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а також відновлення фасадної частини орендованого приміщення. Згідно з п. 8.6 договору суборенди у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається Суборендарем Орендарю. Матеріали справи свідчать, що 15.08.2021р. комісією, до якої в тому числі входили головний інспектор відділу запобігання надзвичайним ситуаціям ЗРУ ГУ ДСНС у Запорізькій області, слідчий СВ ЗРУП ГУНП, директор ТОВ «Бородинський торговий квартал», ФОП Потіха М.С., складено Акт про пожежу, що виникла 15.08.2021р., орієнтовно о 02 год. 12 хв. на об`єкті: торговий центр ТОВ «Бородинський торговий квартал», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ладозька, 13Б; місце виникнення пожежі: приміщення кав`ярні «Франсуа», суборендар - ФОП Потіха М.С. В даному акті зафіксовано, що пожежею знищено: фасад будівлі торгового центру, вхідні двері, скляна вітрина, склопакети тамбуру, кондиціонер, електромережа, лічильник, гіпсокартоні перегородки, стеля «Армстронг», зовнішні рекламні вивіски, торгове обладнання (3 холодильники, кавомашина, 2 печі, гриль, кавомолка, витяжка), меблі, харчова продукція; пожежею пошкоджено: закопчено стіни та стелю всіх приміщень торгового центру, камери відеоспостереження та інш. Причина пожежі: занесення стороннього джерела запалювання зовні (підпал). Запорізьким районним управлінням Головного управління ДСНС України у Запорізькій області було складено Звіт про причину виникнення пожежі 15.08.2021р. в торгівельному центрі «Бородинський квартал», за адресою: Дніпровський район, Ладозька, 13б. Місце виникнення пожежі - приміщення кав`ярні «Франс.уа», суборендар - ФОП Потіха М.С. До Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.08.2021р., о 9:14:59 було внесено запис про реєстрацію кримінального провадження №12021082050001293, з правовою кваліфікацією за ч.2 ст. 194 КК України (щодо події (підпалу), яка сталась 15.08.2021р.). 21.08.2021р., сторонами підписано Додаткову угоду до Договору суборенди нежитлових кімнат №01-09/2020-ЛД від 01.09.2020р., відповідно до якої сторони дійшли взаємної згоди достроково припинити чинність Договору, починаючи з 21.08.2021 року. За Актом приймання-передавання нежитлових кімнат від 21.08.2021р. Суборендар повернув Орендарю із суборенди частину нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, вул. Ладозька, 13Б. В акті вказано, що приміщення перебуває в наступному стані: знищено фасад із вхідними дверима та рекламною конструкцією, знищені всі перегородки скляні та алюмінієві, знищені внутрішні скляні двері разом із ручками, плитка керамічна на підлозі потребує заміни, знищені світильники стельові світлодіодні, знищений кондиціонер, знищена проводка електрична, пошкоджена штукатурка та фарбування 16 кв.м. стіни; металеві конструкції на стелі потребують перефарбування, знищено обладнання для відеоспостереження, в т.ч. камери спостереження, приміщення потребує проведення клінінгових робіт тощо. Зазначено, що приміщення, яке повертається з суборенди не перебуває в належному стані та за технічним станом не може використовуватись за призначенням. Також в акті відображено стан обладнання, яке передавалось Суборендарю в суборенду з приміщенням за Актом приймання-передавання нежитлових кімнат від 08.01.2021р. до договору суборенди, а саме: знищені та відновленню не підлягають - фасад з дверима, перегородки (скло, алюмін.), двері (скло), замки та ключи, перегородки внутрішні (скло), світильники світлодіодні, кондиціювання, електрика. Додатками до даного акту є фотоматеріали приміщення із відображенням стану майна, що повертається із суборенди. Позивач направив на адресу Відповідача Вимогу-претензію за вих. № 27 від 27.08.2021р., відповідно до якої просив протягом 7 (семи) днів з дати отримання цієї вимоги виконати умови договору суборенди, а саме: п.п. 3.4., 3.7. та 2.12. Договору щодо повернення орендованого майна у стані не гіршому, ніж на момент передачі в Суборенду, в т.ч. відновлення фасадної частини приміщення. У випадку неможливості самостійного виконання умов Договору, запропоновано сплатити ТОВ «МАНКІ БРАЗЕРЗ» вартість робіт по відновленню орендованого майна у розмірі 345 696,00 грн. шляхом перерахування коштів на рахунок Позивача. У відповіді від 01.09.2021р. на зазначену вимогу-претензію Позивача, ФОП Потіха М.С. повідомив про неможливість виконання зобов`язань, у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин, а саме: умисного пошкодження 15.08.2021р. частини приміщення в торговому центрі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ладозька, 13Б невстановленими особами, шляхом підпалу, за фактом якого відкрито кримінальне провадження. До відповіді додано засвідчені копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15.08.2021р. та Акту про пожежу від 15.08.2021р.. Звертаючись із позовною заявою, позивач зазначив, що Відповідачем допущено порушення господарського зобов`язання, шляхом протиправної бездіяльності, яка полягала у невиконанні покладених на нього обов`язків, Відповідачем не виконанні умови пунктів 3.4, 3.7, 2.12 договору, приписи ст. 785 ЦК України. Орендоване приміщення повернуто позивачу із суборенди в неналежному стані, гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, та не відновлено фасадну частину орендованого приміщення, у зв`язку з чим позивач вимушений був здійснити приведення орендованого майна до належного стану за власний рахунок. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив із встановлених обставин стосовно того, що шкода була заподіяна саме діями особи (осіб), що вчинила (вчинили) підпал, а не діями самого Відповідача, тому у Позивача відсутні підстави стягнення з відповідача коштів, витрачених на приведення орендованого майна до належного стану. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 ГК України). Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Відповідно до ч.1 ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Відповідно до змісту ч.2 ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Вищевказана норма закону відносить до форс-мажорних обставин, зокрема, протиправні дії третіх осіб, а також пожежу. Згідно з ч. 1 ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Запорізькою торгово-промисловою палатою 07.09.2021р. видано ФОП Потісі М.С. Сертифікат № 2300-21-0756, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): пожежа; протиправні дії третіх осіб, які є обставинами непереборної сили щодо обов`язків, передбачених п.п. 3.7 та 2.12 Договору суборенди нежитлових кімнат №01-09/2020-ЛД від 01.09.2020р., укладеним з ТОВ «Манкі Бразерз». Таким чином, Сертифікатом Запорізької торгово-промислової палати від 07.09.2021р. №2300-21-0756 підтверджено наявність обставин непереборної сили, які унеможливили виконання Відповідачем відповідних обов`язків, передбачених п.п. 2.12, 3.7 договору та, відповідно, звільняють його від відповідальності за порушення господарського зобов`язання у вигляді відшкодування збитків. Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у ст. 1166 ЦК України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України). Для відшкодування шкоди, за правилами ст. 1166 ЦК України, необхідно довести такі елементи:

1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо).

3. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

4. Вина особи, що завдала шкоду. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою і завданими збитками; вина боржника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Наведене знайшло відображення в практиці Верховного Суду, зокрема в постанові Верховного Суду від 13.03.2020 р. у справі 923/43/19. Як вже зазначалось вище, пожежа, яка сталась 15.08.2021р., була викликана не діями чи бездіяльністю Відповідача, а протиправними діями третіх осіб внаслідок підпалу, що є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Прямим наслідком протиправних дій третіх осіб (підпалу) стала пожежа, яка об`єктивно унеможливила як повернення орендованого приміщення Позивачу в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, так унеможливила і відновлення фасадної частини орендованого приміщення після припинення дії договору, адже фасад був знищений пожежею та відновленню не підлягав, що було засвідчено сторонами в Акті приймання-передавання від 21.08.2021р.. Таким чином, шкода була заподіяна саме діями особи (осіб), що вчинила (вчинили) підпал, а не діями самого відповідача. При цьому, доказом вини у вчиненні кримінального правопорушення може бути обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні. Відповідно до ч. 6 ст. 75 ГПК України, обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Доказів винесення щодо Відповідача обвинувального вироку матеріали справи не містять. Отже, колегія суддів вважає, що при розгляді справи Позивачем не було доведено належними, допустимими та достатніми доказами, в розумінні вимог процесуального закону обставин, що Відповідачем вчинено протиправну поведінку, дію чи бездіяльність по відношенню до позивача, як не було доведено і причинно - наслідкового зв`язку та розмір збитків при розгляді даного спору. Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt). Законом України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" (набув чинності 17.10.2019), зокрема, внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри". Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази. Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. З огляду на перелічені вище докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріали справи не містять достатніх та достовірних доказів, в розумінні ст. 76-78, 269 ГПК України, які б підтверджували вину Відповідача. На підставі всього вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що підстави для стягнення з Відповідача коштів, витрачених на приведення орендованого майна до належного стану, відсутні, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Звертаючись із апеляційною скаргою, Скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення. З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.

10. Судові витрати У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, з огляду на відмову в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНКІ БРАЗЕРЗ" на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.09.2022р. у справі № 908/655/22, на підставі ст. 129 ГПК України, покладаються на Скаржника. На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНКІ БРАЗЕРЗ" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 19.09.2022р. у справі № 908/655/22 залишити без змін. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на Апелянта Товариство з обмеженою відповідальністю "МАНКІ БРАЗЕРЗ". Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу. Головуючий суддя І.М. Кощеєв Суддя Е.В. Орєшкіна Суддя М.О. Дармін