Постанова Полтавський апеляційний суд № 553/4029/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 553/4029/22 Номер провадження 22-ц/814/2142/23Головуючий у 1-й інстанції Ткачук Ю.А. Доповідач ап. інст. Чумак О. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 січня 2023 року м. Полтава Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Чумак О.В. суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І. розглянула в письмовому провадженні за наявними матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 26 вересня 2022 року, постановлену суддею Ткачук Ю.А., за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини до її повноліття та утримання дружини до досягнення дитиною трьох років. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача ВСТАНОВИЛА: Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 26 вересня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини до її повноліття та утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, повернуто позивачу разом із доданими до неї документами. Копію позовної заяви залишено в суді. Роз`яснено позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду. З вказаною ухвалою не погодилась позивач ОСОБА_1 та подала на цю ухвалу апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість внаслідок неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що суд безпідставно повернув позовну заяву, оскільки встановлення фактичних обставин справи є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи не надходив. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідно до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до п.п. 3,4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке. Матеріалами справи встановлено, що у вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Полтави з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, та стягнення аліментів на своє утримання в розмірі у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня подання заяви до досягнення дитиною трьох років. Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 15.09.2022 р. позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини до її повноліття та утримання дружини до досягнення дитиною трьох років залишено без руху, оскільки позовна заява подана без додержання вимог, передбачених п. 5 ч.3 ст.175, ч. 5 ст. 177 ЦПК України. Надано позивачу семиденний строк для надання доказів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, а саме те, що:відповідач може надавати матеріальну допомогу, оскільки є працездатною особою, працює (без оформлення), отримує стабільний щомісячний дохід, забезпечений житлом, має в користуванні автомобіль, будь яких інших аліментних зобов`язань не має, фізично здоровий;неповнолітня дитина проживає разом з позивачем на час звернення з позовом до суду. Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 26 вересня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини до її повноліття та утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, повернуто позивачу разом із доданими до неї документами. Копію позовної заяви залишено в суді. Роз`яснено позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не в повному обсязі усунула недоліки відповідно до ухвали суду від 15.09.2022 р. та дійшов висновку про визнання неподаною та повернення позовної заяви позивачу. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Статтею 175 ЦПК України встановлено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити зокрема виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; Положеннями ч. 5 ст. 177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). В силу положень статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали. Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Згідно з ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позову. У позовній заяві ОСОБА_4 виклала свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, зокрема вказала, що перебувала з відповідачем у шлюбі, від якого мають спільну дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 14.04.2021 р. № 248 визначено місце проживання дитини з позивачкою. З травня 2021 р. вони з відповідачем почали мешкати разом, намагалися відновити стосунки заради дочки, проте це не вдалося. 22.05.2022 р. позивач переїхала разом з дочкою до своєї матері, з відповідачем мешкають окремо за різними адресами, дочка проживає разом з позивачкою. Компромісів з відповідачем по утриманні малолітньої дочки та її матері до досягнення дочки трирічного віку не досягнуто. Позивач знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку. Відповідач працездатний, має стабільний дохід, хоча офіційно не працевлаштований, та має змогу виконувати свій обов`язок по утриманню дочки та її матері до досягнення дитини трирічного віку. Як зазначалося вище, ухвалою суду від 15.09.2022 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано їй семиденний строк для надання доказів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, а саме те, що: відповідач може надавати матеріальну допомогу, оскільки є працездатною особою, працює (без оформлення), отримує стабільний щомісячний дохід, забезпечений житлом, має в користуванні автомобіль, будь яких інших аліментних зобов`язань не має, фізично здоровий; неповнолітня дитина проживає разом з позивачем на час звернення з позовом до суду. 21.09.2022 року ОСОБА_1 надала до суду заяву на виконання ухвали суду про залишення позову без руху. Статтею 81 ЦПК України передбачено обов`язок кожної особи довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ч.1, 2, 10 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням, Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. За змістом ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Як роз`яснено в п. 7 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 р. № 2, подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред`явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику. Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Як вказувалося вище, 21.09.2022 року ОСОБА_1 надала до суду заяву на виконання ухвали суду про залишення позову без руху, в якій зазначила, що вона не володіє інформацією про офіційне працевлаштування відповідача, тому заявляється клопотання про витребування доказів, яке додано до заяви. Щодо підтвердження факту спільного проживання позивача та малолітньої дитини, позивачем надано копії документів. Отже, позивачка у встановлений ухвалою місцевого суду від 15.09.2022 р. строк усунула недоліки, що згідно ч.1 ст. 187 ЦПК України є підставою для відкриття провадження у справі. Тоді як суд першої інстанції передчасно надав правову оцінку поданим позивачкою доказам, на стадії вирішення питання про відкриття провадження, та дійшов помилкового передчасного висновку про неусунення позивачкою недоліків та визнання неподаною і повернення позовної заяви. За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.368, 369 ч.2, 374 ч.1 п.6, 379 ч.1 п.п.3,4, 382,383,384 ЦПК України, колегія суддів ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 26 вересня 2022 року скасувати. Справу за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини до її повноліття та утримання дружини до досягнення дитиною трьох років направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.В.Чумак Судді С.Б.Бутенко О.І.Обідіна