Постанова 4803 № 183/4763/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1627/23 Справа № 183/4763/22 Суддя у 1-й інстанції - Городецький Д.І. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 січня 2023 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Космачевської Т.В., суддів: Канурної О.Д., Халаджи О.В., за участю секретаря судового засідання Попенко Ю.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гусаров Владислав Олександрович, на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2022 року, постановлену судом у складі головуючого судді Городецького Д.І. в місті Новомосковську Дніпропетровської області, за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі номер 183/4763/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, В С Т А Н О В И В: В серпні 2022 року 2022 року ОСОБА_2 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, в якому просив суд:

1. Витребувати від ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 земельну ділянку за кадастровим номером 1223285500:01:073:0157 площею 0,0838 га та земельну ділянку за кадастровим номером 1223285500:01:073:0158 площею 0,0162 га, які були створені на підставі поділу земельної ділянки за кадастровим номером 1223285500:01:073:0050, яка розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області;

2. Витребувати від ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 земельну ділянку за кадастровим номером 1223285500:01:073:0049 площею 0,1000 га, яка розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області;

3. Витребувати від ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 земельну ділянку за кадастровим номером 1223285500:01:073:0050 площею 0,1000 га, яка розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області;

4. Витребувати від ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 дачний будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;

5. Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1223285500:01:073:0157 площею 0,0838 га.;

6. Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1223285500:01:073:0158 площею 0,0162 га.;

7. Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1223285500:01:073:0049 площею 0,1000 га.;

8. Визнати за ОСОБА_2 право власності на дачний будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;

9. Зняти заборону відчуження нерухомого майна (реєстраційний номер нерухомого майна 1679962112232), накладену та зареєстровану приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Воробйовою О.О. у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за №36842780;

10. Зняти заборону відчуження нерухомого майна (реєстраційний номер нерухомого майна 2081893812232), накладену та зареєстровану приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Воробйовою О.О. у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за №36806081;

11. Зняти заборону відчуження нерухомого майна (реєстраційний номер нерухомого майна 1746485712232), накладену та зареєстровану приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Воробйовою О.О. у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за №36807194;

12. Зняти заборону відчуження нерухомого майна (реєстраційний номер нерухомого майна 1746466812232), накладену та зареєстровану приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Воробйовою О.О. у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за №36841317. Одночасно з поданням позовної заяви ОСОБА_2 подано заяву про забезпечення позову. 19 серпня 2022 ОСОБА_2 подано уточнюючу заяву про забезпечення позову, в якій останній просить заборонити державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 1223285500:01:073:0049, 1223285500:01:073:0157, 1223285500:01:073:0158 та дачними будинками за адресами: АДРЕСА_2 та накласти арешт на: земельну ділянку з кадастровим номером 1223285500:01:073:0049; земельну ділянку з кадастровим номером 1223285500:01:073:0157; земельну ділянку з кадастровим номером 1223285500:01:073:0158; дачний будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; дачний будинок за адресою: АДРЕСА_3 . В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач посилався на те, що предметом позову є, зокрема, витребування у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 земельних ділянок з кадастровими номерами 1223285500:01:073:0049, 1223285500:01:073:0158, 1223285500:01:073:0157 та дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Необхідність звернення із позовом обумовлена протиправними та шахрайськими діями ОСОБА_3 , який за інформацією позивача є сином відповідачки, та який діяв від імені ОСОБА_4 , яка є його дочкою. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.06.2022 року встановлено, що « ОСОБА_3 25 жовтня 2018 року, перебуваючи у приміщенні приватного нотаріуса ДМНО Шуваєвої О.С. за адресою: АДРЕСА_4 , діючи умисно шляхом обману, зареєстрував за своєю дочкою ОСОБА_4 право власності на земельні ділянки кадастровий номер №1223285500:01:073:0049 та №1223285500:01:073:0050, які ним попередньо були відчужені на користь ОСОБА_2 , чим завдав останньому майнову шкоду у сумі 160800 грн». Тобто, щодо даного майна членами сім`ї відповідачки раніше вже вчинялися шахрайські дії, в результаті яких воно і вибуло з володіння позивача, що встановлено ухвалою суду у кримінальній справі. Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області вже розглядалася справа №183/8294/19, в якій позивач заявляв позовні вимоги щодо витребування частини майна, яке є предметом позову у даній справі. Так в процесі розгляду справи №183/8294/19, а саме 21.08.2020 року, ОСОБА_4 , від імені якої діяв ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 здійснили реєстрацію переходу права власності на спірне майно на підставі договорів іпотеки, що наразі унеможливлює виконання рішення суду у вищезазначеній цивільній справі. Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.12.2021 року у справі №183/8294/19 накладено арешт на спірні земельні ділянки, однак таку ухвалу було постановлено запізно, коли перехід права власності вже відбувся на іншу особу. Такі дії очевидно вчинялись з метою ускладнення відновлення порушених прав позивача, враховуючи, що відповідачка, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є близькими родичами, та у випадку своєчасного забезпечення позову у справі №183/8294/19 необхідність у зверненні до суду з даним позовом була б відсутня. З метою недопущення подальшого переходу права власності на спірне майно, що очевидно знову унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позовної заяви у даній справі, вважав необхідним якнайшвидше вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно. Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2022 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову - задоволено частково. Заборонено будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти дії щодо відчуження спірного нерухомого майна, що зареєстроване за ОСОБА_1 : земельної ділянки з кадастровим номером 1223285500:01:073:0049; земельної ділянки з кадастровим номером 1223285500:01:073:0157; земельної ділянки з кадастровим номером 1223285500:01:073:0158 та дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці кадастровий номер: 1223285500:01:073:0157. В задоволенні іншої частини заяви відмовлено. Із вказаною ухвалою не погодилась відповідачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гусаров В.О., подала апеляційну скаргу, просила скасувати ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2022 року в частині задоволених вимог, прийняти нове рішення, яким відмовити в частині задоволених вимог заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову. Доводами апеляційної скарги наведено, що оскаржувана ухвала постановлена з грубим порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в оскаржуваній ухвалі, не відповідають обставинам справи. Суд першої інстанції передчасно послався на обставини, що нібито були встановлені судовим рішенням, а саме рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.05.2022 року, яке на дату винесення ухвали не набрало законної сили. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 жовтня 2022 року рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2022 року визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,1000 га, цільове призначення: для індивідуального дачного будівництва, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1223285500:01:073:0050, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л.В., зареєстрованого в реєстрі за № 2404, відмовлено в задоволенні усіх вимог ОСОБА_2 щодо земельних ділянок 1223285500:01:073:0050, 1223285500:01:073:0157, 1223285500:01:073:0158, які він пред`являв до ОСОБА_4 . Спірний будинок, розташований на спірній земельній ділянці, не був побудований ОСОБА_2 . Застосування заходів забезпечення позову в інтересах ОСОБА_2 не можуть вважатися обґрунтованими та співмірними із заявленими позовними вимогами. В відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просив залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2022 року без змін. Зазначає, що не зважаючи на не набрання рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2022 у справі №183/8294/19, не означає що всі зазначені у цьому рішенні обставини відсутні, всі викладені у рішенні обставини підтверджуються матеріалами справи. Постанова Дніпровського апеляційного суду від 12 жовтня 2022 року в справі № 183/8294/19 не є остаточним рішенням, оскільки в даній справі відкрито касаційне провадження. Застосовані оскаржуваною ухвалою заходи забезпечення позову не обмежують право володіння і користування спірним майном. Метою їх застосування є обмеження подальшого відчуження відповідачкою спірного майна до завершення розгляду відповідних судових справ, що вже було зроблено ОСОБА_4 під час розгляду справи №183/8294/19, що призвело до необхідності звертатися з позовом у даній справі. Між позивачем та ОСОБА_3 була усна домовленість про те, що останній буде займатись будівництвом цього дачного будинку для позивача. Позивачем були оплачені будівельні матеріали, що підтверджується розписками, відповідно до яких ОСОБА_3 отримував кошти для будівництва дачного будинку для позивача. Позивач не встиг зареєструвати право власності саме через дії ОСОБА_3 . Тому вважає, що позивачем на придбаних у 2012 році земельних ділянках було побудовано дачний будинок за адресою: АДРЕСА_1 . В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідачки адвокат Беззубкін С.М. апеляційну скаргу ОСОБА_1 підтримав, просив скасувати судове рішення та відмовити заявнику в задоволенні заяви про забезпечення позову. В судовому засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференції представник позивача адвокат Борисенко В.А. апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 не визнав, просив ухвалу Новомосковського міськрайонного суду від 19 серпня 2022 року залишити в силі. Позивач ОСОБА_2 та відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином., відповідно до статей 128, 130 ЦПК України. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю нез`явившихся сторін. Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що 10 серпня 2012 року між ОСОБА_2 (позивачем) та ОСОБА_3 , який діяв від імені ОСОБА_4 , укладено два договори купівлі-продажу земельних ділянок, які розташовані на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Договори посвідчені приватним нотаріусом Кокосадзе Л.В. та зареєстровані в реєстрі за №2410 та №2404, та в Державному реєстрі правочинів (витяги №11691688 від 10.08.2012 року та №11691666 від 10.08.2012 року. Кадастрові номери придбаних земельних ділянок: 1223285500:01:073:0050 та 1223285500:01:073:0049 (а.с. 25-26, 31-32; т. 1). Відповідно до висновку експерта від 05.08.2021 року записи на розписках про отримання ОСОБА_3 грошових сум від ОСОБА_5 зроблені ОСОБА_3 (а.с. 92 111, т. 1) На державних актах серія ЯЖ 132898 та ЯЖ 132897 на право власності на земельні ділянки за кадастровими номерами 1223285500:01:073:0050 та 1223285500:01:073:0049 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л.В. здійснено напис про перехід права власності від ОСОБА_6 до ОСОБА_2 (а.с. 29-30, 35-36; т. 1 ). Після придбання земельних ділянок позивач розпочав будівництво дачного будинку на належних йому земельних ділянках, що підтверджується повідомленням про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, отриманого та зареєстрованого Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, за №ДП061181381034 від 18.05.2018 року; технічним паспортом на дачний будинок, виготовленим 03.07.2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Департамент землеустрою, містобудування та оцінки майна»; повідомленням Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області від 09.07.2018 року номер ДП141181900829 про те, що відомості стосовно реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта: «Будівництво дачного будинку, господарських будівель та споруд; 1223285500:01:073:0049; 1223285500:01:073:0050; на території Піщанської сільської ради, Новомосковський район, Дніпропетровська область; АДРЕСА_5 », внесено до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів за номером ДП 141181900829 від 09.07.2018 року (а.с. 37-40, 41 -47, 49; т. 1). 05.10.2018 року ОСОБА_3 , який діяв від імені своєї дочки ОСОБА_4 на підставі довіреності, у зв`язку з нібито втратою договорів купівлі-продажу, у приватного нотаріуса отримано дублікати договорів купівлі-продажу даних земельних ділянок, укладених 01.09.2011 між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , тобто попередніх правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки (а.с. 50-57, т. 1). З Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що через такі протиправні дії позивач звернувся до органів Національної поліції з відповідною заявою, на підставі якої 25.10.2019 року за №12019040350001909 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частино 4 статті 190 КК України (а.с 24, т. 1). 31 березня 2020 року на замовлення ОСОБА_4 було виготовлено Технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 58- 65, т.1) Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.06.2022 у справі №201/8262/21 ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. В ухвалі суду встановлено, що ОСОБА_3 25 жовтня 2018 року, перебуваючи у приміщенні приватного нотаріуса ДМНО Шуваєвої О.С., за адресою: АДРЕСА_4 діючи умисно шляхом обману, зареєстрував за своєю дочкою ОСОБА_4 право власності на земельні ділянки кадастровий номер №1223285500:01:073:0049 та №1223285500:01:073:0050, які ним попередньо були відчужені на користь ОСОБА_2 , чим завдав останньому майнову шкоду у сумі 160800,00 грн» (а.с.151 154, т. 1). Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.05.2022 у справі №183/8294/19 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_2 (позивача) задоволено частково: - Скасовано державні реєстрації права власності за ОСОБА_4 на земельні ділянки за кадастровими номерами 1223285500:01:073:0049, 1223285500:01:073:0157, 1223285500:01:073:0158; - Скасовано державну реєстрацію поділу земельних ділянок за кадастровими номерами 1223285500:01:073:0050, 1223285500:01:073:0157, 1223285500:01:073:0158; - Визнано за позивачем право власності на земельні ділянки за кадастровими номерами 1223285500:01:073:0050, 1223285500:01:073:0049; - Витребувано від ОСОБА_4 на користь позивача земельні ділянки 1223285500:01:073:0157, 1223285500:01:073:0158, які створені на підставі поділу земельної ділянки за кадастровим номером 1223285500:01:073:0050; - Витребувано від ОСОБА_4 на користь позивача земельну ділянку за кадастровим номером 1223285500:01:073:0049 (а.с. 129-150, т. 1). Згодом позивачу стало відомо, що між ОСОБА_1 , яка за інформацією позивача є матір`ю ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 від імені якої діяв ОСОБА_3 , укладено три договори іпотеки від 09.06.2019 року, 11.06.2019 року та 11.06.2020 року, відповідно до яких предметом іпотеки є спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 1223285500:01:073:0050, 1223285500:01:073:0157, 1223285500:01:073:0158 та об`єкт нерухомого майна, який розташований на них: дачний будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 66-91, т. 1) Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №305332298 сформованої 19.07.2022 року, земельні ділянки з кадастровими номерами 1223285500:01:073:0049; 1223285500:01:073:0157; 1223285500:01:073:0158 та дачний будинок за адресою АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці кадастровий номер: 1223285500:01:073:0157 на праві приватної власності зареєстровані за ОСОБА_1 (а.с. 155-170, т. 1). Задовольняючи частково заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості доводів заявника про існування ризику того, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до можливого відчуження нерухомого майна на користь інших осіб до остаточного вирішення спору по суті. Вказана обставина, на переконання суду, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Такий висновок суду першої інстанції є правильним, відповідає фактичним обставинам справи та нормам закону. Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 149 ЦПК України. Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії. Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. У пунктах 1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі; розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів. Цивільне процесуальне законодавство не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18, провадження №14-729цс19, вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову». Отже, з огляду на наведене вище, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо доцільності задоволення заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову в частині заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти дії щодо відчуження певного спірного нерухомого майна, що зареєстроване за ОСОБА_1 , виходячи з доведеності належними та допустимими доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Крім цього, вжитий судом вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачки, оскільки арештоване майно фактично перебуває у її володінні, і обмежується лише можливість розпоряджатися ним. ОСОБА_1 не наведено жодних аргументів, які б вказували, що вона може понести збитки, які викликані реально існуючими обставинами. Наведені в апеляційній скарзі доводи щодо необґрунтованості поданої ОСОБА_2 заяви, були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону. Підстав для скасування судового рішення не вбачається. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, витрати ОСОБА_1 по сплаті судового збору, пов`язані з поданням апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягають. Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гусаров Владислав Олександрович, залишити без задоволення, ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2022 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: Повне судове рішення складено 27 січня 2023 року. Суддя: