Постанова 4813 № 501/3406/22

Номер провадження: 33/813/137/23 Номер справи місцевого суду: 501/3406/22 Головуючий у першій інстанції Тордія Е. Н. Доповідач Князюк О. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.01.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: Головуючого судді - Князюка О.В., за участю секретаря судового засідання Власенко С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 14.12.2022 року в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 14.12.2022 року призначено ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу 170.00 гривень в дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496,20 гривень (Отримувач коштів ГУК в Од.обл./м.Чорноморськ/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA778999980313151206000015750, Код класифікації доходів бюджету 22030101). Не погодившись із постановою суду 19.12.2022 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 14.12.2022 року скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що не згодний з рішенням суду, та вважає, що суд залишив поза увагою той факт, що в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні будь-які його пояснення. та не зазначені свідки вчинення ним адміністративного правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 вказує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази його вини. Зі змісту протоколу встановлено, що внаслідок дій апелянта, була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілій, але ні в протоколі, ні в доданих до нього матеріалах, не вказано, чи проводилось безпосереднє обстеження потерпілої лікарем-психіатром, не зазначено, яка саме шкода психічному здоров`ю потерпілої могла бути спричинена, яка психічна хвороба у неї могла розвинутись внаслідок дій, чи була потерпіла поставлена на облік лікаря-психіатра, а такою чи було їй встановлено діагноз, тобто не вказано ознаки. Як утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП. Також, апелянт вказує, що зі змісту протоколу встановлено, що внаслідок його дій було вчинено домашнє насильство фізичного характеру, при цьому протокол не містить відомостей, яка саме шкода була, чи могла бути завдана потерпілій, оскільки вчинення домашнього насильства внаслідок якого не могла бути заподіяна шкода, не утворює склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173-2 КУпАП. ОСОБА_1 зазначає, що крім тверджень потерпілої, що ним було спричинено їй тілесні ушкодження більше нічим не підтверджено. З огляду на вищевказане, апелянт вважає, що його вина у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена, бо правопорушення він не вчиняв. 19.01.2023 року від потерпілої ОСОБА_2 до суду надійшла заяву про розгляд справи за її відсутності,зазначила, що вважає рішення суду першої інстанції законним та вмотивованим, просила суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 14.12.2022 року - без змін. 23 січня 2023 року в судове засідання з`явився ОСОБА_1 та його захисник Климук Алла Петрівна, апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі, просили суд її задовольнити. ОСОБА_1 зазначив, що матеріали справи не відповідають дійсним обставинам, та ним не вчинялось жодних дій насильства, щодо ОСОБА_2 , а тілесні ушкодження завдала ймовірно маленька дитина під час перебування з потерпілою в закладі охорони здоров`я на лікуванні. ІІІ.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 ч.1 КУпАП). Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ст. 254 КУпАП). Склад правопорушення - сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності. Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису (ст. 251 ч.1 КУпАП). Частина 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статті, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення. Згідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 30 жовтня 2022 року, о 20 год. 10 хв., ОСОБА_1 , за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 , домашнє насильство, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме: штовхав її та ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого завдана шкода фізичному та психологічному здоров`ю дружини. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Склад правопорушення - сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності. Об`єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення. Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (ст. 1 ч.1 п. 3,14 Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»). Адміністративним правопорушенням є не будь-яке домашнє насильство, а те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого або ж могло спричинити таку шкоду. Для правильної кваліфікації дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності з підстав ст. 173-2 ч.1 КУпАП, факт порушення вказаних прав повинен бути відображений у протоколі про адміністративне правопорушення. Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини, дослідивши матеріали адміністративної справи, проаналізувавши докази та надавши їм оцінку, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що підтверджується протоколом про адміністративні правопорушення серія ВАВ № 126756 від 30.10.2022 року, заявою потерпілої ОСОБА_2 , та наданим потерпілою актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 54/131 від 01 листопада 2022 року та довідку з травматологічного пункту видану КНП «Чорноморської лікарні» ЧМР Одеського району Одеської області, що в своїй сукупності спростовує доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 . Дотримання правил, які конкретизованого процесуальним законом щодо апеляційного оскарження рішення місцевого загального суду, не повинно мати зайвий формалізм, а саме спровокувати ситуації умисного ухилення від адміністративної відповідальності за скоєння беззаперечного адміністративного правопорушення. Апеляційний суд відхиляє доводи апелянта щодо можливого завдання тілесних ушкоджень її дитиною під час перебування з нею у закладі охорони здоров`я, оскільки вказані обставини є припущенням апелянта, та не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами. Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. Доводи апеляційної скарги стосовно того, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі є недоведеними. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні. У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Виходячи з вищезазначеного, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Керуючись ст. ст. 8, 62 Конституції України, ст. ст. 7, 252, 280, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 14.12.2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя О.В. Князюк