Ухвала КГС ВС № 910/17047/20
від 27.01.2023 · ГосподарськаУХВАЛА 27 січня 2023 року м. Київ cправа № 910/17047/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Колос І.Б., розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Велмет" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2022 у справі № 910/17047/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Велмет" до товариства з обмеженою відповідальністю "Балістика" про захист прав інтелектуальної власності, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Велмет" (далі - ТОВ "Велмет") 16.01.2023 (відповідно до відмітки на поштовому конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2022 у справі № 910/17047/20 скасувати, рішення господарського суду міста Києва від 28.09.2022 у цій справі залишити в силі. Перевіривши матеріали цієї скарги, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Відповідно до абзацу першого частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У випадку, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, практику застосування якої необхідно сформувати, правовідносини, до яких ця норма повинна застосовуватись і який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає його неправильність. Оскаржуючи у касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення; при цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу. Призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, в першу чергу, формування обґрунтованої правової позиції стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування; на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах із вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої норми права, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи. Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу "правової визначеності", що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. З огляду на наведене скаржник має розуміти, що зазначення будь-яких із визначених пунктами 1-4 частини другої статті 287 ГПК України підстав касаційного оскарження судових рішень потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, так як в іншому разі буде порушено принцип "правової визначеності". Отже правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги. У поданій касаційній скарзі ТОВ "Велмет" скаржник не погоджується із постановою апеляційного господарського суду, зокрема, посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права та неврахування правових висновків Верховного Суду, викладених у низці постанов, проте в порушення вищенаведених процесуальних вимог, скаржник не зазначає які саме правові висновки Верховного Суду не були враховані судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, у яких ця норма права застосована та не визначає відповідну підставу передбачену частиною другою статті 287 ГПК України; також зі змісту касаційної скарги убачається, що однією з підстав для відкриття касаційного провадження скаржник визначає пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, викладає обставини справи, вказує на неправильне застосування, зокрема, частини шостої статті 7, частини п`ятої статті 28, статті 31 Закону України "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі", статті 470 Цивільного кодексу України, цитує зміст норм права, однак не зазначає висновку апеляційного господарського суду та не обґрунтовує, в чому полягає неправильність застосування норм права у подібних правовідносинах; поряд з цим підставою для відкриття касаційного провадження скаржник визначає пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, посилаючись на порушення норм процесуального права, проте не зазначає, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення; скаржником також не враховано, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу. Таким чином доводи касаційної скарги ТОВ "Велмет" зводяться до власного викладення обставин справи та до переоцінки доказів, що вже здійснено судом апеляційної інстанції, саме лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неврахування висновків Верховного Суду, їх відсутність без зазначення конкретних норм права (пункт, частина, стаття), які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення без належного обґрунтування, не можна вважати такими, що відповідають вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. З огляду на принципи рівності, диспозитивності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу. Враховуючи викладене, касаційну скаргу ТОВ "Велмет" необхідно залишити без руху із наданням скаржникові строку для приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки в ній чітко не визначено підстави (підстав) касаційного оскарження судового рішення, визначену (визначені) у конкретному пункті (пунктах) частини другої статті 287 ГПК України з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом попередньої інстанції норм матеріального права чи/або порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваного судового рішення у цій справі. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Суд також вважає за необхідне звернути увагу ТОВ "Велмет" на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України. Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Велмет" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2022 у справі № 910/17047/20 залишити без руху.
2. Надати товариству з обмеженою відповідальністю "Велмет" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю не більше 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Верховним Судом в умовах режиму воєнного стану, зважаючи на утруднення реалізації учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України, рекомендовано подавати заяви, клопотання тощо через особистий кабінет в системі "Електронний суд" або на електронну адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (kgs@supreme.court.gov.ua) з використанням кваліфікованого електронного підпису.
4. Роз`яснити товариству з обмеженою відповідальністю "Велмет", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя І. Колос