Постанова Черкаський апеляційний суд № 695/3321/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/93/23 Справа № 695/3321/22 Категорія: ст.173 КУпАПГоловуючий у І інстанції Середа Л. В. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2023 року м.Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участі потерпілого ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 на постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26 грудня 2022 року, якою щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , закрито провадження у справі за ст.173 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення , - в с т а н о в и в: Постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26 грудня 2022 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП закрито, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Місцевим судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 227395 від 12.11.2022, ОСОБА_2 12.11.2022 о 15 год. 30 хв. у АДРЕСА_2 вибивала калітку до домоволодіння ОСОБА_1 . Закриваючи провадження у справі місцевий суд виходив з того, що інкриміновані дії ОСОБА_2 вчинені на приватній території, тобто не у громадському місці. Відповідної вказівки, що вказана подія відбувалася в громадському місці матеріали справи не містять так само як і не містять вказівки про порушення громадського порядку чи спокою громадян. Тобто, суть правопорушення, викладена в протоколі серії ВАВ № 227395 від 12.11.2022 не відповідає об`єктивній стороні складу адміністративного правопорушення, зазначеного в диспозиції ст.173 КУпАП, який інкриміновано ОСОБА_2 . З огляду на викладене у діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Не погодившись із оскаржуваною постановою, потерпілий ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26 грудня 2022 року, оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення за вчинене правопорушення. В апеляційній скарзі посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи та те, що судом порушено норми матеріального і процесуального права. Вважає, що ОСОБА_2 вибиваючи вхідну хвіртку у подвір`я його домоволодіння, вчинила протиправні дії будучи зовні домоволодіння, тобто, перебуваючи на вулиці, що фактично є громадським місцем, що відбулося по суті на очах мешканців провулку та мешканців домоволодіння АДРЕСА_2 , чим також завдала йому шкоду як власнику вказаного домоволодіння, у вигляді пошкодження вказаної хвіртки. Тому, висновки суду з приводу того, що інкриміновані дії ОСОБА_2 вчинені на приватній території, а не у громадському місці є безпідставними та суперечать фактичним обставинам. В судове засідання, призначене апеляційним судом на 27.01.2023 на 10:00 год., ОСОБА_2 не з`являлася, при цьому про дату, час і місце судового засідання повідомлялася у встановленому законом порядку, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або у суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Вважаю, що у відповідності до ч.6 ст.294 КУпАП перешкод для розгляду справи немає, а тому апеляційний розгляд можливо проводити у відсутності ОСОБА_2 . Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши думки потерпілого ОСОБА_1 про задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови з зазначених в ній підстав, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП. Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2022 потерпілий ОСОБА_1 не був присутній у судовому засіданні місцевого суду під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , копію оскаржуваної постанови, як він зазначає в своїй апеляційній скарзі, отримав в суді першої інстанції 28.12.2022, тоді як апеляційна скарга ним направлена поштовим відправленням 06.01.2023, з чого слідує, що апелянтом не пропущений строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду. Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. У відповідності до ст.ст.245, 252, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов`язаний з`ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами. Згідно положень ст.280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого ст.173 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП; чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Диспозиція ст.173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян (формальний склад). Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце. Громадським місцем визначається - вільна в доступі необмеженому колу осіб територія нежитлового та невиробничого призначення, яка використовується для задоволення особистих потреб, у межах якої здійснюється державне регулювання суспільних відносин з охорони громадського порядку. Отже громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів. З суб`єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей. Із матеріалів справи вбачається, що місцевий суд прийшов до висновку про не винність ОСОБА_2 на підставі протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, письмових пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . При цьому місцевим судом належно обґрунтовано в своєму рішенні, що суть правопорушення, викладена у протоколі серії ВАВ № 227395 від 12.11.2022 не відповідає об`єктивній стороні складу адміністративного правопорушення, зазначеного в диспозиції ст.173 КУпАП, який інкриміновано ОСОБА_2 , зокрема матеріали справи не містять даних про те, що вказана подія відбулася в громадському місці, так само як і не містять вказівки про порушення громадського порядку чи спокою громадян, хоча це прямо випливає з диспозиції ст.173 КУпАП. В свою чергу, суд апеляційної інстанції констатує, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 227395 від 12.11.2022, який складено відносно ОСОБА_2 не розкрита об`єктивна сторона правопорушення, зокрема у ньому не встановлено факту порушення громадського порядку та спокою громадян (дрібне хуліганство), хоча це прямо випливає з диспозиції ст.173 КУпАП. Тоді як справа про адміністративне правопорушення вирішується судом виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення. З урахуванням того, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є одним із джерел доказів у справі, апеляційний суд вважає, що складений стосовно ОСОБА_2 протокол не може бути визнаний належним та достатнім доказом наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Крім того, апеляційним судом встановлено, що між ОСОБА_2 та її сусідкою ОСОБА_3 наявний конфлікт. Апеляційний суд зазначає, що факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації, не може свідчити про вчинення дрібного хуліганства, в розумінні вимог ст.173 КУпАП. За таких обставин посилання в протоколі про адміністративне правопорушення на те, що ОСОБА_2 вибивала калітку до домоволодіння гр. ОСОБА_1 , що свідчить про наявність у її діях складу адміністративного правопорушення, апеляційний суд вважає такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, за обставин викладених у протоколі, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять. Виходячи з вищевикладеного, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст.245, 252, 280 КУпАП, встановив всі фактичні обставини справи, а тому дійшов правильного висновку про не винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, - п о с т а н о в и в: Постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26 грудня 2022 року, якою щодо ОСОБА_2 закрито провадження у справі за ст.173 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення залишити без змін, а апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 , без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Ю.В. Биба