LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Івано-Франківський апеляційний суд344/7662/22

від 25.01.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 344/7662/22 Провадження № 22-ц/4808/244/23 Головуючий у 1 інстанції Польська М. В. Суддя-доповідач Василишин Л. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 січня 2023 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: головуючої Василишин Л.В. суддів: Фединяка В.Д., Максюти І.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Івано-Франківського міського суду від 06 грудня 2022 року, ухвалене у складі судді Польської М.В. в м. Івано-Франківську, у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в: У червні 2022 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов мотивовано тим, що в жовтні 2017 року позивачем запущено новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю вказаного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрат у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. 05.07.2019 ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 05.07.2019. Положеннями анкети-заяви визначено, що ця анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав у мобільному додатку примірники вищезазначених документів, що складають договір, та зобов`язався виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 25 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 , зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,2% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом у розмірі 6,4% на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом, з можливістю його коригування. Таким чином, банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надавав своєчасно кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), в результаті чого станом на 09.02.2022 прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим на підставі пп. 4.16 п. 4 розділу ІІ Умов, відбулося істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк направив відповідачу повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та необхідність погасити суму заборгованості, проте відповідач на контакт не вийшов та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості. Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» станом на 09.02.2022 становить 25 162,73 грн, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 25 162,73 грн. Посилаючись на те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань та не погашає заборгованість за договором, позивач просив стягнути з відповідача вищевказану заборгованість та судові витрати в розмірі 2 481,00 грн. Рішенням Івано-Франківського міського суду від 06 грудня 2022 року позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором від 05.07.2019 станом на 09.02.2022 у розмірі 4 269,73 грн, яка складається з: 4 269,73 грн тіло кредиту, та судовий збір у розмірі 2 481,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. АТ «Універсал Банк» на рішення суду в частині відмови у стягненні суми боргу в розмірі 20 893,00 грн подало апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з`ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи сторони позивача про встановлення відповідачу кредитного ліміту саме у 25 000 грн є недоведеними перед судом, а зняття коштів на таку суму позичальником, не підтверджено і розрахунком, поданим позивачем до позову. Апелянт вважає, що розрахунок заборгованості є належним доказом, який підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний опис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів боржником, кількість днів, за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом. Заперечуючи розмір кредитної заборгованості, відповідач не надав жодних доказів, які б спростовували факт надання кредиту у розмірі, визначеному кредитним договором, а також правильність проведеного банком розрахунку. Крім того, на підтвердження заборгованості відповідача позивачем було надано виписки по особових рахунках відповідача за період з 05.07.2019 по 09.02.2022, з яких вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, зокрема після отримання банківської картки здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, здійснював операції щодо розрахунків, зняття готівки, а також поповнення карткового рахунку. Однак, такі поповнення були меншими за розміри витрат на вказані операції, що призвело до виникнення заборгованості. При цьому, видача кредитних коштів та користування ними відповідачем не заперечується, а заперечується розмір заборгованості. Суд першої інстанції вказаним доказам в сукупності та взаємозв`язку оцінки не дав. Також в оскаржуваному рішенні суд помилково зазначив про відсутність підпункту 4.23 п. 4 розділу ІІ в наданих позивачем Умовах, оскільки суд ознайомився з п. 4 розділу І Умов, а даний підпункт зазначений в п. 4 розділу ІІ Умов. Відповідно до вказаного підпункту кредит збільшується на суму заборгованості за Договором по відсоткам до погашення, по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості. При цьому Банк надає кредит згідно з Договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з Тарифами, якщо інше не передбачено умовами цього Договору. Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед АТ «Універсал Банк» станом на 09.02.2022 становить 25 162,73 грн, які і підлягали стягненню з відповідача. З цих підстав апелянт просить рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з відповідача 20 893,00 грн заборгованості. В іншій частині рішення залишити без змін. Представник відповідача адвокат Якубовський О.О. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи скарги заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Просив залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. За правилами ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснюється судом в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 05.07.2019 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 05.07.2019 (проект monobank|Universal Bank) (а.с. 12). В анкеті-заяві зазначено, що відповідач погоджується з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладання якого він підтверджує та зобов`язується виконувати його умови. До анкети-заяви банком долучено витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (Monobank) (а.с. 15-36). Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н від 05.07.2019, у відповідача наявна заборгованість перед АТ «Універсал Банк», яка станом на 09.02.2022 становить 25 162,73 грн, з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 25 162,73 грн (а.с. 9-11). Задовольняючи позов частково та стягуючи з відповідача 4 269,73 грн заборгованості за кредитним договором від 05.07.2019, суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі підписаної відповідачем анкети-заяви від 05.07.2019, відповідно до якої відповідач отримав кредит. Починаючи з 13.07.2019 по 09.02.2022 позивач нараховував та списував відсотки за користування кредитом, що в загальному склало 20 893,60 грн, і на цю суму збільшив тіло кредиту, однак підписана відповідачем анкета-заява не містить ні суми кредиту, ні розміру кредитного ліміту, ні відсоткової ставки. Оскільки умовами анкети-заяви не передбачено сплату відсотків за користування кредитними коштами, то розмір заборгованості за тілом кредиту підлягає зменшенню на суму безпідставно нарахованих та погашених за рахунок тіла кредиту відсотків в розмірі 20 893,60 грн. Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4 269,73 грн. Переглядаючи спір в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на наступні обставини. Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України). За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон). У ст. 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. За змістом ч. 3, 4 та 6 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 05.07.2019 ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 05.07.2019. У вказаній анкеті-заяві зазначено, що відповідач погодився з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які були надані йому для ознайомлення. Проте, наявні у матеріалах справи Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (Monobank) ОСОБА_1 не підписані, а тому, згідно роз`яснень, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, з огляду на їх мінливий характер, не можуть вважатися складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін. Підписана відповідачем анкета-заява до Договору про надання банківських послуг від 05.07.2019 містить лише його анкетні дані та контактну інформацію, та не містить жодних даних про умови кредитування та обрання ним певної банківської послуги. Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав у мобільному додатку примірники вищезазначених документів, які складають договір, та зобов`язався виконувати його умови. Разом з тим, пп. 6.3 п. 6 розділу І наданих позивачем Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток (Monobank) визначено, що підписані клієнтом та/або банком документи, що пов`язані з укладеними правочинам, зберігаються банком в електронному вигляді та надсилаються в мобільний додаток клієнту, а також їх копії можуть бути надані банком на паперовому носії на запит клієнта. Під час одержання однією із сторін електронного документа формується підтвердження із зазначенням дати та часу такого одержання. Однак, в матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді Умов і правил надання банківських послуг, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту, про що зазначено у анкеті-заяві від 05.07.2019. Відтак, відсутні підстави вважати, що відповідач був ознайомлений саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами, Тарифами та Паспортом споживчого кредиту. Оскільки підписана відповідачем анкета-заява від 05.07.2019 не містить умов про сплату відсотків за користування кредитними коштами, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що розмір заборгованості за тілом кредиту підлягає зменшенню на суму безпідставно нарахованих та погашених за рахунок тіла кредиту відсотків в розмірі 20 893,60 грн, а стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4 269,73 грн. Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і не містять підстав для скасування або зміни судового рішення. За змістом ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні. А отже, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Керуючись ст. 374, 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення. Рішення Івано-Франківського міського суду від 06 грудня 2022 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач Л.В. Василишин Судді: В.Д. Фединяк І.О. Максюта

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»