Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 904/3109/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.01.2023 року м.Дніпро Справа № 904/3109/22 м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 207 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач), суддів Дарміна М.О., Антоніка С.Г. при секретарі судового засідання Ковзикові В.Ю. Представники сторін: від відповідача: Добровольський А.Т., довіреність №27-4016 від 04.07.2022 р., адвокат; представник позивача не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", Дніпропетровська область, м. Нікополь на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2022 року у справі №904/3109/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Боненкамп", Київська область, с. Стоянка до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", Дніпропетровська область, м. Нікополь про стягнення 441 094,04 грн. ВСТАНОВИВ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Боненкамп" звернувся до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" із позовом про стягнення 441 094,04 грн, з яких: 315 999,96 грн. основний борг, 55 754,34 грн. пеня, 4389,36 грн. 3% річних, 64 950,38 грн. збільшення вартості товару, у зв`язку зі зміною курсу іноземної валюти. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2022 року у справі № 904/3109/22 позов задоволено частково. Суд стягнув з Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Боненкамп" 439 163,41 грн, з яких: 315 999,96 грн. основний борг, 53 849,69 грн. пеня, 4363,38 грн. 3% річних, 64 950,38 грн. збільшення вартості товару, у зв`язку зі зміною курсу іноземної валюти, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 6587,30 грн. В решті позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду, відповідач Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" зврнувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2022 року в справі № 904/3109/22 в частині стягнення 53 849,69 грн. пені, 4363,38 грн. трьох процентів річних та 64 950,38 грн. збільшення вартості товару у зв`язку із зміною курсу іноземної валюти скасувати та в задоволенні цих позовних вимог - відмовити. Крім того, апелянт просив зменшити штрафні санкції: 53 849,69 грн. пені, 4363,38 грн. трьох процентів річних на 95% відсотків, здійснюючи апеляційне провадження в межах апеляційного оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області №904/3109/22 з урахуванням відзиву Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" на позов. В обгрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції допущено неповне встановлення обставин, які мають значення для розгляду справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів, порушено норми матеріального права. Зокрема, апелянт зазначає, що приймаючи судове рішення про стягнення 64 950,38 грн. збільшення вартості товару у зв`язку із зміною курсу іноземної валюти на момент вирішення спору при відсутності повної оплати за товар, суд неправомірно втрутився у виключну господарську компетенцію сторін договору на перерахунок вартості товару в залежності від зміни курсу іноземної валюти на день його оплати, фактично збільшуючи вартість товару при відсутності передбачених Специфікацією №2 підстав та умов для такого збільшення. На думку апелянта, розрахунок такого збільшення можливо виконати тільки на дату проведення оплати, а не на будь-яку дату, яку зазначає позивач. Апелянт вважає, що суд першої інстанції, не прийнявши до розгляду відзив відповідача на позов, фактично не врахував загальновідому обставину щодо військової ситуації у місті Нікополь, внаслідок чого позбавив відповідача права знизити нараховані позивачем штрафні санкції. Відзив на позов разом із контррозрахунком був направлений Господарському суду Дніпропетровської області 04.11.2022 року, і останнім отриманий - в день винесення оскаржуваного рішення, 09.11.2022 року. Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2022 року у справі № 904/3109/22 в частині стягнення 53 849,69 грн. пені, 4363,38 грн. трьох процентів річних та 64950,38 грн. збільшення вартості товару у зв`язку із зміною курсу іноземної валюти, або зменшення штрафних санкцій - 53 849,69 грн. пені, 4363,38 грн. трьох процентів річних на 95% відсотків. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2022 для розгляду справи №904/3109/22 визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач Березкіна О.В., судді Антонік С.Г., Дармін М.О. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.12.2022року розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", Дніпропетровська область, м. Нікополь на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2022 року у справі №904/3109/22 призначено на 23.01.2023 року об 09:00 год., в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань №207. Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, а представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином. Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі позивача. 23.01.2023 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що 28.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Боненкамп" (постачальник) та Акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" (покупець) було укладено договір поставки № 2102729 (далі - договір). Постачальник зобов`язується передати у класність покупцеві товар (повне найменування, а також марка, вид, сорт, номенклатура, асортимент, кількісні та якісні характеристики, код за УКТ ЗЕД за Державним класифікатором продукції і послуг), ціна та інше якого вказується у специфікації (додатку) до цього договору (далі - товар), що є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його вартість у порядку і за умовами, передбаченими цим договором (п. 1.1. договору). Детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару міститься у специфікаціях (додатки) до цього договору (п. 2.1. договору). Постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар у спосіб та за умовами, зазначеними у специфікації (додатку) до цього договору. Умови поставки регламентуються відповідними базисами, що передбачені Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів Інкотермс у редакції 2020 року, яка є погодженою сторонами (далі - Інкотермс). У разі розбіжностей між Інкотермс та цим договором цей договір має переважну силу (п. 3.1. договору). Загальна вартість товару за даним договором становить суму партій товару за всіма специфікаціями (додатками) до цього договору та не може перевищувати ліміт в еквіваленті 14 мільйонів доларів США на дату підписання кожної специфікації (додатку до даного договору) (п. 4.1. договору). Ціна кожного найменування товару, залежно від марки, виду, сорту, одиниці виміру, а також загальна вартість кожної партії товару вказується у специфікації (додатку) до договору (п. 4.2. договору). Ціна і загальна вартість кожної партії товару, зазначені в п. 4.2 даного договору, встановлюються у національній валюті України - гривні і не підлягають зміні протягом дії цього договору, якщо інше не буде передбачено у специфікації (п. 4.3. договору). Ціна товару є договірною звичайною ціною і відповідає рівню ринкових цін (п. 4.4. договору). Порядок оплати, форма та строки розрахунків вказуються в специфікаціях (додатках) до даного договору (п. 4.6. договору). Покупець проводить оплату за товар за умови наявності у покупця підписаних сторонами оригіналів договору та відповідної специфікації з урахуванням наступних умов, зокрема, у разі, якщо сторони встановили форму розрахунків після моменту поставки, покупець проводить оплату за товар протягом визначеної у відповідній специфікації кількості днів, за умови надання постачальником документів, зазначених в п. 3.5. цього договору (п. 4.8.1. договору). Переходом права власності на товар є акт прийому-передачі товару, підписаний сторонами, який фіксує, зокрема, але не виключно, факт відсутності зауважень покупця до постачальника щодо відповідності якості/комплектності і кількості товару умовам договору. Датою переходу права власності на товар є дата поставки товару відповідно до умов договору і специфікації до нього або датою усунення постачальником встановлених недоліків (у разі їх наявності), заявлених під час приймання товару на складі покупця. Виключне право підпису актів прийому-передачі товару має особа, що підписала цей договір. У разі відсутності вищевказаної особи право підпису надається особі, на яку покладено виконання обов`язків (п. 5.8.1. договору). У випадку порушення строків оплати за поставлений товар, зазначених у договорі та специфікації до нього, більше ніж 10 календарних днів покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення від суми несплаченого товару, починаючи з 11-ого календарного дня такого прострочення, крім випадків, коли постачальник: порушив строки надання документів, зазначених у п. 3.5 цього договору, та несе відповідальність, передбачену п. 10.4. договору; у випадках, передбачених п. 9.2 даного договору. Строк нарахування пені - згідно з чинним законодавством України (п. 10.3.1. договору). Даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх підписів печатками. Строк дії договору закінчується через один календарний рік із дати його укладення, але не раніше повного виконання зобов`язань сторонами. Сторони можуть продовжити строк дії даного договору на обумовлений сторонами термін за тими ж умовами, підписавши відповідну додаткову угоду до цього договору (п. 12.1. договору). 04.01.2022 сторонами за допомогою електронних цифрових підписів підписано додаткову угоду № 1/2106793 до договору (а.с. 19-20), в якій з метою оптимізації документообігу між сторонами, підвищення рівня збереження та захисту переданих документів та інформації, що міститься в них, сторони дійшли згоди про впровадження та організацію електронного документообігу за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем обміну документами в електронному вигляді системи електронного документообігу Вчасно (надалі - система ЕДО) з використанням кваліфікованих електронних підписів уповноважених осіб сторін, які створені з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа (надалі - КЕП) (п. 1 додаткової угоди № 1/2106793). Сторони погодили, що договори, додаткові угоди до них, додатки, специфікації, які є невід`ємною частиною до договору, а також акти звіряння взаєморозрахунків будуть складатися сторонами в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні документи та електронний документообіг та про електронні довірчі послуги (п. 2. додаткової угоди № 1/2106793). Сторони дійшли згоди, що КЕП не завіряється електронною печаткою/кваліфікованою електронною печаткою/удосконаленою електронною печаткою (п. 3. додаткової угоди № 1/2106793). Сторони домовилися про обмін електронними документами, при цьому, документи, що відправлені по системі ЕДО, завірені КЕП уповноважених осіб мають повну юридичну силу як оригінали, породжують права та обов`язки для сторін і можуть бути представлені до суду в якості належних доказів. Сторони визнають, що КЕП має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис. Всі документи, передані по системі ЕДО, визнаються рівнозначними документам на паперовому носієві. Підтвердження руху документів по системі ЕДО (відправлення, отримання, прочитання, доставка тощо) є достатнім та належним підтвердженням прийому-передачі таких документів уповноваженими особами сторін і не вимагає додаткового доказування. При виникненні суперечок, розбіжностей і конфліктів всі електронні документи, направлені за допомогою сертифікованого провайдера системи ЕДО, є достатніми та належними доказами (п. 4. додаткової угоди № 1/2106793). Сторони самостійно несуть відповідальність за достовірність накладеного КЕП, а також за підписання документу недіючим КЕП та/або несвоєчасно оновленим у зв`язку з настанням обставин, які призвели до зміни інформації до діючих ключів/сертифікатів (п. 10. додаткової угоди № 1/2106793). Дана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання, є невідємною частиною договору поставки № 2102729 від 28.05.2021. Сторони, керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, домовилися, що умови даної Додаткової угоди застосовуються до відносин, які виникли між сторонами з 01.12.2021 (п. 13. додаткової угоди № 1/2106793). Сторони підписали специфікацію № 2/2106662 від 28.12.2021 до договору (а.с. 21), в якій погодили товар, що підлягає поставці на загальну суму 315 999,98 грн. з ПДВ та визначили строк оплати та порядок розрахунків: покупець здійснює оплату поставленого постачальником товару протягом 60 календарних днів із дати поставки товару, за умови відсутності зауважень покупця до якості та кількості товару, що підтверджено актом прийому-передачі, підписаного сторонами, та надання повного пакета документів згідно з п.3.5 цього договору. Звертаючись до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" із позовом про стягнення 441 094,04 грн, з яких: 315 999,96 грн. основний борг, 55 754,34 грн. пеня, 4389,36 грн. 3% річних, 64 950,38 грн. збільшення вартості товару, у зв`язку зі зміною курсу іноземної валюти, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Боненкамп» посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 2102729 від 28.05.2021 в частині оплати поставленого товару. Задовольняючи позовні вимоги частково, та стягуючи на користь позивача 315 999,96 грн. основного боргу, 53 849,69 грн. пені, 4363,38 грн. 3% річних, 64 950,38 грн. збільшення вартості товару, у зв`язку зі зміною курсу іноземної валюти господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідач прострочив виконання свого зобов`язання з оплати поставленого товару, що є підставою для стягнення суми заборгованості за товар та нарахованих на цю суму пені, 3% річних та збільшення вартості товару, у зв`язку зі зміною курсу іноземної валюти, що було передбачено умовами договору. Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Осільки рішення суду оскаржується лише відповідачем і лише в частині стягнення 53 849,69 грн. пені, 4363,38 грн. 3% річних, 64 950,38 грн. збільшення вартості товару, у зв`язку зі зміною курсу іноземної валюти, колегія суддів саме в цій частні здійснює перегляд рішення суду. Відповідач не оспорює наявність основного боргу за договором у сумі 315 999,96 грн. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення пені, 3% річних та збільшення вартості товару, у зв`язку зі зміною курсу іноземної валюти з огляду на наступне. Так, з матеріалів справ вбачається, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 315 999,96 грн, що підтверджується видатковою накладною № 364 від 18.01.2022 про поставку товару на суму 315999,96 грн з ПДВ (а.с. 22); актом приймання передачі № 364 від 25.01.2022 про поставку товару на суму 315999,96 грн з ПДВ (а.с. 23) і не оспорюється сторонами. Відповідно до п. 4.6. договору порядок оплати, форма та строки розрахунків вказуються в специфікаціях (додатках) до даного договору. В специфікації № 2/2106662 від 28.12.2021 до договору сторони погодили строк оплати та порядок розрахунків: покупець здійснює оплату поставленого постачальником товару протягом 60 календарних днів із дати поставки товару, за умови відсутності зауважень покупця до якості та кількості товару, що підтверджено актом прийому-передачі, підписаного сторонами, та надання повного пакета документів згідно з п.3.5 цього договору. Таким чином, відповідно до умов договору та специфікації № 2/2106662 від 28.12.2021, а також враховуючи приписи ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був сплатити за поставлений товар за видатковою накладною № 364 від 18.01.2022 та актом приймання передачі № 364 від 25.01.2022 у строк до 28.03.2022 включно (25.01.2022 + 60 календарних днів, з урахуванням того, що останній день строку (26.03.2022) припадає на вихідний день). Проте, відповідач в порушення умов договору за поставлений товар не сплатив, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 315 999,96 грн. Відповідно до п. 2 Специфікації № 2/2106662 від 28.12.2021 у разі зміни курсу Євро НБУ на дату оплати більше ніж на +­3 % щодо розрахункового (30,4521 грн/євро на 13.12.2021) - вартість продукції підлягає пропорційному перерахунку. Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За приписами статті 628 зазначеного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України). Відповідно до статті 189 Господарського кодексу України ціна (тариф) є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб`єкти господарювання. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (стаття 632 Цивільного кодексу України). Згідно зі статтею 524 зазначеного Кодексу зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті. Відповідно до частини 1 статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Отже, гривня як національна валюта вважається єдиним законним платіжним засобом на території України. Разом із тим частина 2 статті 533 Цивільного кодексу України допускає, що сторони можуть визначити у грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається у гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Таким чином, встановлення умови у спірному договорі щодо здійснення сплати за поставлений товар у національній валюті України, з відповідним коригуванням пропорційно зміні курсу відповідної іноземної валюти (Євро) на дату оплати товару, має на меті поновити увесь обсяг втрат, які позивач отримав унаслідок зміни курсу гривні до Євро. Позивач має право отримати ті кошти, які він не отримав внаслідок порушення грошового зобов`язання і змін курсу. Оскільки станом на дату подання позову (12.09.2022) курс Євро складав 36,7112 грн/євро та збільшився на 20,55 % у порівнянні з розрахунковим курсом, господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про стягнення на користь позивача 64 950,38 грн збільшення вартості товару, у зв`язку зі зміною курсу іноземної валюти. При цьому, доводи відповідача про те, що така різниця може бути стягнута лише на дату здійснення оплати, є неспроможними, оскільки зобов`язання з оплати залишилось невиконаним і позивач обгрунтовано здійснив таке коригування на дату звернення з позовом. Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки відповідач прострочив виконання грошових зобов`язань, господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про стягнення на користь позивача 3% річних (за період з 29.03.2022 по 12.09.2022) у розмірі 4363,38 грн. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України). Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України). Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до п. 10.3.1. договору у випадку порушення строків оплати за поставлений товар, зазначених у договорі та специфікації до нього, більше ніж 10 календарних днів покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення від суми несплаченого товару, починаючи з 11-ого календарного дня такого прострочення, крім випадків, коли постачальник: порушив строки надання документів, зазначених у п. 3.5 цього договору, та несе відповідальність передбачену п. 10.4. договору; у випадках, передбачених п. 9.2 даного договору. Строк нарахування пені - згідно з чинним законодавством України. Оскільки відповідач порушив строки оплати за поставлений товар, господарський суд першої інстанції також дійшов обгрунтованого висновку про стягнення на користь позивача пені у розмірі 53 849,69 грн. Разом з цим, колегія суддів вважає слушними доводи відповідача про зменшення розміру пені з огляду на наступне. Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Неустойка - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Водночас, неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за неналежне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Частиною 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Як вбачається з матеріалів справи та умов договору поставки, граничною датою виконання грошового зобов`язання за Специфікацією №2 є 28.03.2022 року, тобто після початку військової агресії російської федерації проти України. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 року №75 в редакції його наказу від 27.07.2022 року №169, Нікопольська міська територіальна громада (Нікопольський район, Дніпропетровська область) віднесена до території, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій. Стягнення штрафних санкцій за оскаржуваним судовим рішенням припадає на той період, коли місто Нікополь, в адміністративних межах якого знаходиться відповідач, є територією, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій. Згідно повідомлення Нікопольського районного управління Головного управління ДСНС у Дніпропетровській області, внаслідок надзвичайних ситуацій воєнного характеру на території Нікопольської міської територіальної громади, у тому числі, за місцем знаходження Акцонерного товариства " Нікопольський завод феросплавів", зафіксовано обстріли ЗС РФ з РСЗВ «Град», внаслідок чого зруйновані майстерні, пошкоджені адміністративний корпус, пошкоджено насосна станція, склади готової продукції, будівля лабораторії, пожежа гаражу на території цеху з ремонту металургійного обладнання ( у липні, серпні 2022 року). Загальновідомим на теперішній час є факт щодених обстрілів території Нікопольської міської територіальної громади. Згідно довідки про чисельність персоналу Акцонерного товариства " Нікопольський завод феросплавів" станом на 13.09.2022 року, загальна кількість працівників, які працюють у відповідача, становить 3741 чоловік з загальної штатної чисельності 5 899 чоловік. Як вбачається з матеріалів справи, на користь позивача стягнуто 315 999 грн. заборгованості, та нараховано 53 849 грн. пені, що складає майже 20% суми боргу, а тому, з урахуванням вищевикладеного, на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, вважає за можливе зменшити розмір пені до 20 000 грн., змінивши рішення суду першої інстанції у відповідній частині, що на думку суду, не порушить інтереси позивача і не стане надмірним тягарем для відповідача, який здійснює господарську діяльність та знаходиться на території, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій. В решті частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2022 року у справі №904/3109/22 підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", Дніпропетровська область, м. Нікополь задовольнити частково. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2022 року у справі №904/3109/22 в частині стягнення 53849,69 грн. пені змінити. Стягнути з Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310, ідентифікаційний код 00186520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Боненкамп" (08114, Київська область, Києво-Святошинський район, с.Стоянка, вул. 21 км Житомирського шосе, ідентифікаційний код 37757186) 20 000 грн. пені. Відповідно до ст. 327 ГПК України видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області. В решті частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2022 року у справі №904/3109/22 підлягає залишенню без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту з підстав, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови виготовлено та підписано 26.01.2023року. Головуючий суддя О.В.Березкіна Суддя М.О.Дармін Суддя С.Г.Антонік