Постанова Сумський апеляційний суд № 592/5841/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 січня 2023 року м.Суми Справа №592/5841/22 Номер провадження 22-ц/816/154/23 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач), суддів - Криворотенка В. І. , Собини О. І. з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач директор Комунальної установи Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 20 м. Суми Сумської області Усенко Наталія Миколаївна, третя особа без самостійних вимог Комунальна установа Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 20 м. Суми Сумської області розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 листопада 2022 року про закриття провадження у справі, в складі судді Костенка В.Г., постановлену у м. Суми, в с т а н о в и в: Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 листопада 2022 року закрите провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до директора КУ Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 20 м. Суми Сумської області Усенко Н.М. про зобов`язання вчинити дії, третя особа без самостійних вимог КУ Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 20 м. Суми Сумської області. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду про закриття провадження у справі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вважає помилковим висновок суду про те, що його позов не може бути розглянутим через пред`явлення до директора школи як до фізичної особи, а не до юридичної особи, де він є посадовою особою. Доводить, що належним відповідачем за його позовом є саме директор КУ Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 20 м. Суми Сумської області Усенко Н.М., а не юридична особа КУ Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 20 м. Суми Сумської області, як помилково вважав суд першої інстанцій, оскільки лише директор школи приймає на посаду та звільняє з посади працівників закладу освіти, а також несе відповідальність за свою діяльність. Вказує, що трудове законодавство не містить норми, яка передбачала б те, що відповідачем у трудових спорах повинна бути юридична особа. ОСОБА_1 повідомлений про день, час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Від директора КУ Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 20 м. Суми Сумської області Усенко Н.М. надійшла заява про розгляд справи без її участі. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Закриваючи провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що заявлений у цій справі спір не підлягає судовому розгляду, оскільки директор школи не може бути відповідачем у цій справі як фізична особа, наділена процесуальною дієздатністю, так як є посадовою особою вказаної комунальної установи, тобто юридичної особи, від імені якої вона діяла у відносинах з позивачем. Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком місцевого суду, виходячи з наступного. З матеріалів справи вбачається, що 01 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про зобов`язання директора КУ Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 20 м. Суми Сумської області Усенко Н.М. оплатити час простою з 14 березня 2022 року до 18 березня 2022 року. Вимоги мотивував тим, що з 01 вересня 2021 року до 31 травня 2022 року працював вчителем англійської мови у КУ Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 20 м. Суми Сумської області, однак за вказаний період йому не виплачена заробітна плата за час простою. Частиною 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Відповідно до ч. 2 ст. 48 ЦПК України, позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Згідно зі ст. 89 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (ст. 80 ЦК України). Згідно зі ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі. Посадові особи юридичної особи представляють її інтереси у відносинах з іншими особами, тобто уособлюють саму юридичну особу у правовідносинах з іншими особами. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. З урахуванням необхідності врахування висновків щодо застосування норми права, викладених у постановах Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 661/2744/19 (провадження № 61-77св21), від 12 січня 2022 року справа № 592/6904/21(провадження № 61-16798св21), апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що директор школи не може бути відповідачем у цій справі як фізична особа, наділена процесуальною дієздатністю, оскільки є посадовою особою комунальної установи, тобто юридичної особи, від імені якої вона діяла у відносинах з позивачем. Із змісту позовної заяви вбачається, що позовні вимоги спрямовані до директора ОСОБА_2 , як до посадової особи КУ Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 20 м. Суми Сумської області та стосуються її професійної діяльності. Відповідно така особа не може бути відповідачем у справі, як фізична особа, наділена процесуальною дієздатністю, оскільки є посадовою особою КУ Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 20 м. Суми Сумської області - юридичної особи, від імені якої вона діяла у відносинах з позивачем. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Таким чином, суд першої інстанції, врахував зазначені положення законодавства та дійшов правильного висновку, що при визначеному позивачем суб`єктному складу учасників справи вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства і з цих підстав, не підлягає судовому розгляду, та обґрунтовано закрив провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 255 ЦПК України. Поняття «спір», який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, необхідно тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. Таку правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 оку у справі № 9901/152/18, від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі. Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм процесуального права, які б стали підставою для скасування оскаржуваної ухвали. Керуючись ст. ст. 367 369, ч. 1 п. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 . Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 листопада 2022 року про закриття провадження у справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом 30 днів з дня виготовлення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий - О. Ю. Кононенко Судді: В. І. Криворотенко О. І. Собина