Ухвала КАС ВС № 500/2001/22

УХВАЛА 25 січня 2023 року м. Київ справа №500/2001/22 адміністративне провадження №К/990/2241/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Єзерова А.А., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.06.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2022 у справі №500/2001/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_2 звернулася 06.05.2022 до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просила: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови позивачу при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV з 30.04.2020, врахувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2017, 2018, 2019. - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплачувати позивачу з 30.04.2020 пенсію за віком згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії - 2017, 2018 , 2019. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.06.2022, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2022, позов задоволено. На адресу Верховного Суду 18.01.2023 надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (направлена поштовим зв`язком 13.01.2023), в якій скаржник просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.06.2022, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2022 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Судом встановлено, що касаційну скаргу подано без додержання вимог процесуального закону, що діяв на час її подання. Щодо сплати судового збору Згідно з частиною 4 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08.07.2011 "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб Згідно із підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 01.01.2022 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2 481,00 грн. Позовна вимога містить одну вимогу немайнового характеру. Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання цієї касаційної скарги, складає 1 984,80 грн (2 481,00 грн * 0,4 * 200%). Проте, скаржником до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору у визначеному законодавством розмірі. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030102; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір. Натомість, у касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про звільнення його сплати судового збору. Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною 2 статті 8 Закону №3674-VI встановлено право суду зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. З указаного випливає, що заявник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення такої сплати. Отже, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити. Щодо строку на касаційне оскарження Відповідно до частини 1 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Частиною 2 статті 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалив оскаржувану постанову 26.09.2022, при цьому касаційну скаргу подано скаржником до Верховного Суду 13.01.2023, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. Разом із касаційною скаргою скаржник подав клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовує тим, що « 29.11.2022 Верховний Суд ухвалив постанову у справі №560/4589/21, якою змінено існуючу позицію адміністративних судів щодо застосування норм процесуального права із цього питання». Оцінюючи поважність наведених скаржником причин пропуску строку на касаційне оскарження, Верховний Суд наголошує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Оцінюючи наведені скаржником доводи, Верховний Суд приходить до переконання, що зазначені скаржником підстави поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, позаяк такі є абстрактними, узагальненими та такими, що не містять ознак наявності перепони у вчиненні процесуальної дії протягом визначеного законодавством строку. Частиною 3 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Враховуючи наведене вище, касаційну скаргу слід залишити без руху для надання можливості скаржнику вказати інші причини пропуску строку касаційного оскарження з наданням відповідних доказів, а також надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 1 984,80 грн. Керуючись статтями 329, 330, 332 КАС України, Верховний Суд,- У Х В А Л И В: Визнати неповажними причини пропуску Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області строку на касаційне оскарження рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.06.2022 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2022 у справі №500/2001/22. Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.06.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2022 у справі №500/2001/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху. Встановити скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. СуддіВ.М. Шарапа А.А. Єзеров С.М. Чиркін