Постанова 4851 № 520/5054/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 січня 2023 р. Справа № 520/5054/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Кононенко З.О., Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2022, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 05.09.22 по справі № 520/5054/22 за позовом Головного управління Національної поліції в Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою, ВСТАНОВИВ: Позивач, Головне управління Національної поліції в Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просили суд стягнути з ОСОБА_1 (інд. код НОМЕР_1 ) на користь Головного управління Національної поліції в Харківській області (40108599) вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився у сумі 8465,77 грн. В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має заборгованість вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився у сумі 8465,77 грн., яку в добровільному порядку сплачено не було, а отже підлягає стягненню в судовому порядку. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 року адміністративний позов Головного управління Національної поліції в Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою - задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 (інд. код НОМЕР_1 ) на користь Головного управління Національної поліції в Харківській області (40108599) вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився у сумі 8465 (вісім тисяч чотириста шістдесят п`ять) грн. 77 коп. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що суд першої інстанції не встановив та не витребував у позивача відповідні докази наявності підстав для стягнення з відповідача коштів. Тобто суд першої інстанції спирався на обставини, що були недоведеними, але мали значення для справи та визнав ці обставини встановленими, що призвело до неправильного, неповного розгляду справи та винесення рішення. Відповідач вважає, що Харківський окружний адміністративний суд не взяв до уваги той факт, що її взагалі не було ознайомлено з наказом про звільнення. Крім того відповідач наголошує, що навіть не знала про свій обов`язок добровільно відшкодовувати кошти за одержаний однострій. Адже до неї ні офіційно письмово, ні в телефонній розмові, ні смс сповіщенням представники позивача чи кадрового забезпечення РПСПОП Схід ГУНП в Харківській області з пропозицією добровільно відшкодувати вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився не звертався. Цей не встановлений факт мав значення для повного, всебічного розгляду справи та є головною умовою для звернення до суду. Копія наказу про звільнення відповідачу, як додаток до позовної заяви надійшла з Харківського окружного адміністративного суду. Позивач скористався своїм правом та надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначає, що наказом ГУНП в Харківській області відповідача було звільнено зі служби в поліції. Даним наказом встановлено про необхідність відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився відповідно довідки УЛМТЗ (підрозділу забезпечення). Відповідно до зазначеної довідки, сума відшкодування складає 8465,77 грн. У відзиві позивач вказує, що дані суспільні відносини регулюються Законом України «Про Національну поліцію», наказом MBC України від 12.09.2017 № 772 «Про затвердження Порядку забезпечення поліцейських одностроєм (у мирний час)». Так, відрахування з грошового забезпечення поліцейського здійснюються виключно за його письмової згоди aбo в судовому порядку. До ГУНП в Харківській області відповідної згоди на відрахування відповідних сум не надходило, i таким чином, відповідна заборгованість відображена на позабалансовому обліку ГУНП в Харківській області. У зв`язку із вказаним, ГУНП було вимушене звернутись до суду для стягнення з відповідача відповідної суми коштів. ГУНП складено довідку про отримання поліцейським предметів однострою, строк експлуатації яких не закінчився. У довідці зазначено, сума вартості таких предметів однострою складає 8465,77 грн. (довідка додається). Факт отримання відповідачем предметів однострою підтверджується роздавальними відомостями від 12.08.2019 №734, від 22.11.2021 №885, від 29.12.2021 №1063, від 01.07.2021 №459 та від 2.01.2022 №22, у яких відповідачем поставлено підпис про отримання предметів однострою. Матеріали справи свідчать про підтвердження факту отримання відповідачем відповідних предметів однострою відповідно до строків їх експлуатації та на час звільнення відповідача строк експлуатації цих предметів не закінчився. Позивач вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного та законного висновку, щодо стягнення з відповідача відшкодування вартості предметів однострою строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, оскільки відповідач відмовився добровільно відшкодувати вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, тому судом було встановлено наявні підстави для стягнення їх вартості з відповідача в судовому порядку. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що наказом ГУНП в Харківській області № 131 о/с від 03.03.2022 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 /0005882/, психолога групи кадрового забезпечення роти патрульної поліції особливого призначення "Схід" ГУ НП в Харківській області, без виплати грошового забезпечення з 2 4.02.2022 року. Наказом визначено необхідність відшкодувати суму вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, відповідно до довідки УЛМТЗ. 07 червня 2022 року ГУНП в Харківській області складено довідку № 76 про отримання поліцейським предмети однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації), яких не закінчився із зазначенням суми вартості предметів однострою особистого користування яка складає 8465,77 грн. У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості за відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач відмовився добровільно відшкодувати вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, то наявні підстави для стягнення їх вартості з відповідача в судовому порядку. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію". Згідно з частиною першою статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Відповідно до частин першої та другої статті 20 Закону № 580-VIII поліцейські мають єдиний однострій. Поліцейський отримує однострій безоплатно. Зразки предметів однострою поліцейських затверджує Кабінет Міністрів України. Правила носіння та норми належності однострою поліцейських затверджує Міністр внутрішніх справ України (частина четверта статті 20 Закону № 580-VIII). Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (частина перша статті 59 Закону № 580-VIII). Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України (частина третя статті 59 Закону № 580-VIII). Опис і зразки предметів однострою поліцейських затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 823 «Про однострій поліцейських». Механізм забезпечення поліцейських одностроєм згідно з нормами належності однострою поліцейських (у мирний час), організацію його використання та обліку визначено Порядком забезпечення поліцейських одностроєм (у мирний час), затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України 12 вересня 2017 року № 772 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 24 грудня 2019 року № 1100), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 жовтня 2017 року за № 1224/31092 (далі - Порядок № 772). Відповідно до пункту 2 Розділу І Порядку № 772 однострій загальна назва форменого одягу поліцейського, що складається з предметів, які видаються в тимчасове користування для виконання службових завдань, тренувань, навчань, занять тощо (інвентарне майно), та предметів особистого користування, які видаються в постійне користування і не використовуються як інвентарне майно; строк носіння (експлуатації) предметів однострою - час, установлений нормами належності, протягом якого предмет має носитися або перебувати в експлуатації. Згідно з пунктом 3 Розділу І Порядку № 772 одностроєм на підставі Порядку забезпечуються поліцейські, зокрема, які проходять службу на відповідних посадах у Національній поліції України. Використання предметів однострою, які не відповідають описам та зразкам, затвердженим Кабінетом Міністрів України, забороняється. Рішення щодо подальшого обліку, використання або списання таких предметів однострою приймається керівником відповідного органу поліції, ЗВО, інших державних органів, установ та організацій у встановленому законодавством порядку (пункт 4 Розділу І Порядку № 772). Забезпечення одностроєм у поліції здійснюється централізовано структурним підрозділом центрального органу управління поліцією з питань матеріально-технічного та ресурсного забезпечення (пункт 1 Розділу ІІІ Порядку № 772). Отримання предметів однострою здійснюється на підставі відповідного рішення керівництва поліції (пункт 4 Розділу ІІІ Порядку № 772). Строк носіння (експлуатації) предметів однострою починає обчислюватися з дня фактичної видачі їх у користування (експлуатацію). Час зберігання предметів однострою на складі не зараховується до строку їх носіння (експлуатації). На кожного поліцейського для здійснення контролю за станом використання ним предметів однострою згідно з нормами належності та за строками їх носіння (експлуатації) оформлюється арматурна картка. Облік предметів однострою в арматурній картці ведеться з дати призначення поліцейського на відповідну посаду або зарахування на навчання до ЗВО згідно з наказом по особовому складу (пункти 1, 2, 3 Розділу IV Порядку № 772). Предмети однострою особистого користування передаються поліцейським безоплатно. Предметами однострою особистого користування забезпечуються поліцейські, визначені в пункті 3 розділу I цього Порядку, із дня призначення на посаду або зарахування на навчання до ЗВО. Предмети однострою особистого користування видаються поліцейським на майбутній термін служби або з урахуванням навчання у ЗВО та на строк, що передбачений нормами належності. Чергова видача поліцейським однострою особистого користування проводиться після закінчення строків його експлуатації (носіння). Дострокова видача предметів однострою дозволяється тільки у випадках, передбачених цим Порядком. Предмети однострою, що належать до видачі поліцейським за декількома нормами, видаються за тією, строк носіння (експлуатації) за якою менший (пункти 1, 2, 3, 4 Розділу V Порядку № 772). Однострій, що знаходиться в органах (закладах, установах) поліції, ЗВО, підлягає обов`язковому обліку. Облік здійснюється шляхом оформлення відповідних документів, правильного та своєчасного занесення записів до книг, карток та інших облікових документів усіх операцій з руху та змін якісного стану предметів однострою (абзац перший пункту 2 Розділу VII Порядку № 772). Книги та інші документи з обліку однострою оформлюються та ведуться згідно з вимогами цього Порядку і зберігаються згідно з вимогами законодавства. Упровадження облікових документів невстановленої форми заборонено (пункт 3 Розділу VII Порядку № 772). Підставою для оформлення арматурної картки є наказ про призначення на посаду (зарахування на навчання) в орган (заклад, установу) поліції, ЗВО, а на поліцейського, якого переведено з іншого органу (закладу, установи), ЗВО, крім наказу, - атестат на предмети однострою (абзац перший пункту 11 Розділу VII Порядку № 772). Арматурні картки обліковуються в реєстрі арматурних карток. Реєстр арматурних карток нумерується, прошнуровується, скріплюється печаткою, підписується керівником підрозділу забезпечення та реєструється згідно з вимогами діловодства (пункт 13 Розділу VII Порядку № 772). Для видачі однострою поліцейським на підставі облікових даних арматурних карток оформлюється в одному примірнику роздавальна відомість на предмети однострою (додаток 12). З метою уникнення безпідставної видачі предметів однострою зазначений у роздавальній відомості на предмети однострою список поліцейських перевіряється посадовою особою підрозділу кадрового забезпечення. Роздавальна відомість на предмети однострою вважається виконаною, якщо згідно з нею здійснено видачу предметів однострою вказаним у ній поліцейським, повністю або частково відповідно до зазначеної кількості, її підписано всіма передбаченими посадовими особами, а дані про видачу внесено до арматурних карток поліцейських, яким було видано предмети однострою. Виконана роздавальна відомість на предмети однострою має бути передана до бухгалтерської служби органу (закладу, установи) поліції, ЗВО у строк не більше 30 днів з моменту здійснення в ній первинного запису про видачу предметів однострою поліцейським, але не пізніше останнього дня звітного місяця. Роздавальна відомість на предмети однострою, оформлена під час видачі поліцейським предметів однострою особистого користування, є підставою для складання акта списання встановленої форми та відображення інформації про проведену господарську операцію в бухгалтерському обліку відповідного органу (закладу, установи) поліції, ЗВО. Після видачі предметів однострою особистого користування забезпечується їх управлінський облік. Виконана роздавальна відомість на предмети однострою є підставою для складання акта введення в експлуатацію предметів однострою, що використовуються як інвентарне майно. В акті за потреби зазначається зведена інформація з однієї або декількох роздавальних відомостей на предмети однострою з посиланням на тотожну інформацію, що відображена в роздавальній(их) відомості(ях) на предмети однострою (пункт 16 Розділу VII Порядку № 772). Згідно із пунктом 10 розділу 5 Порядку № 722 відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, здійснюється з урахуванням термінів його експлуатації та у випадку втрати, пошкодження та/або звільнення поліцейського зі служби з таких підстав: у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; за власним бажанням; у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави; через службову невідповідність. Керівник відповідного органу поліції не пізніше ніж за 5 робочих днів до звільнення поліцейського зі служби видає наказ про відшкодування особою вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився. З аналізу наведених норм слідує, що в разі звільнення поліцейського зі служби за власним бажанням, він зобов`язаний відшкодувати вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився. Поліцейському видається під розписку належно завірена копія наказу про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування. Відрахування з грошового забезпечення поліцейського здійснюються виключно за його письмової згоди або в судовому порядку. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що відповідно до витягу із наказу ГУНП в Харківській області №131 о/с від 03.03.2022 року старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 /0005882/, психолога групи кадрового забезпечення роти патрульної поліції особливого призначення "Схід" ГУ НП в Харківській області, звільнено за власним бажанням, без виплати грошового забезпечення з 24.02.2022 року. Абзацом другим наказу визначено УФЗБО відшкодувати суму вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, відповідно до довідки УЛМТЗ. Натомість, доказів видачі відповідачці належним чином завіреної копії наказу про звільнення позивач до матеріалів справи не долучив. Окрім того, матеріали справи не містять наказу керівника позивача про відшкодування відповідачкою вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, який згідно з приписами Порядку №772 мав бути виданий керівником позивача не пізніше ніж за 5 робочих днів до звільнення відповідачки. Доказів видачі відповідачці належним чином завіреної копії цього наказу позивач до матеріалів справи також не долучив. Колегія суддів вважає, що зазначення у наказі про звільнення відповідачки від 03.03.2022 №131 о/с про суму відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, не може слугувати заміною видання, передбаченого Порядком №772, наказу про відшкодування особою вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився. Тобто, таке зазначення у наказі про звільнення відповідачки не позбавляє позивача від обов`язку дотримання передбаченої Порядком №772 процедури відшкодування вартості зазначеного майна. Крім того, не знайшли свого підтвердження доводи позивача про те, що відповідачка повідомлена належним чином про обов`язок відшкодувати вартість предметів однострою особистого користування, які були отримані нею під час проходження служби. З матеріалів справи вбачається, а саме з а.с.46, на якому відображено скріншот переписки від 04 березня про те, що відповідачку звільнено наказом №131 від 03.03.2022 року. З повідомлення встановлено, що самого змісту наказу відповідачці не надіслано, отже з повідомленням про наявність невідшкодованої вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких на дату звільнення не закінчився, також не свідчить про дотримання позивачем передбаченої Порядком №772 процедури відшкодування вартості зазначеного майна. Судовим розглядом окрім викладеного вище, не підтверджено також, із вказаного списку у довідці №76 від 04.06.2022 року, які предмети однострою дійсно було отримані відповідачем, оскільки довідка особистого підпису відповідача про ознайомлення не містить. Доцільно зазначити, що у довідці №76 складеної 04.06.2022 року не вказано про необхідність здійснити відповідне відшкодування, оскільки вона лише містить перелік відповідних предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації), яких не закінчився, а також містить відомість про їх вартість 8464,77 грн. Колегія суддів зазначає, що особистого підпису відповідача про отримання витягу з наказу від 03.03.2022 № 131 о/с та довідки про отримані поліцейським предмети однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації), яких не закінчився матеріали справи не містять, а отже позивачем не доведено, що відповідач у встановленому порядку була повідомлена про обов`язок відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився. Матеріали адміністративної справи не містять взагалі належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачка була повідомлена про наявність обов`язку відшкодувати вартість предметів однострою. Отже, колегія суддів вважає, що процедура стягнення вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, передбачена Порядком №772, Головним управлінням Національної поліції в Харківській області не дотримана. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не дотримано процедуру стягнення вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, визначену Порядком №772, а отже відсутні підстави для задоволення адміністративного позову. Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, зробив помилкові висновки. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 року по справі № 520/5054/22, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 по справі № 520/5054/22 - скасувати. Прийняти постанову, якою адміністративний позов Головного управління Національної поліції в Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою залишити без задоволення. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва