Ухвала КАС ВС № 260/484/21
від 23.01.2023 · АдміністративнаУХВАЛА 23 січня 2023 року м. Київ справа №260/484/21 адміністративне провадження № К/990/1972/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Пасічник С.С., суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Мукачівського районного суду від 20.07.2022 про повернення заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022 у справі №260/484/21 за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Держмитслужби про скасування постанови, УСТАНОВИВ: Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Закарпатської митниці Держмитслужби про скасування постанови №1906/30500/20 від 26.01.2021, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у сумі 19 695,90 гривень. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.12.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2022, у задоволенні позову відмовлено. В подальшому позивач звернувся до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами у зв`язку із встановленням Конституційним Судом України неконституційності абзацу другого статті 485 Митного кодексу України. Зазначену заяву залишено без руху ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.06.2022 та у зв`язку із неусуненням недоліків повернуто судом першої інстанції ухвалою від 20.07.2022. Не погоджуючись із ухвалою про повернення заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, ОСОБА_1 оскаржив її до апеляційного суду. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.07.2022 - без змін. Позивач 28.12.2022 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.07.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022, яку касаційний суд повернув ухвалою від 11.01.2023 як таку, що не містила підстав оскарження судових рішень в касаційному порядку. 16.01.2023 до Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , подана його представником - адвокатом Лук`яненком Андрієм Олександровичем на вищезазначені судові рішення, у якій наведено, зокрема, наступні вислови: «Закон що дишло, куди суддя поверне там і вийшло»; «Прошу … Перестати намагатись робити з когось дурнів»; «Ви судді, є одним із каталізаторів того, що відбувається в нашій державі! Законом крутите як циган сонцем!». Ознайомившись зі змістом касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що представник позивача, принизливо та негативно характеризуючи здійснення правосуддя, допустив зловживання правом на подання касаційної скарги, використавши його всупереч завданню адміністративного судочинства. Так, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини третьої статті 2 КАС України). Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 45 КАС України). Перелік дій, що суперечать завданню адміністративного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним (частина друга вказаної статті). Верховний Суд враховує, що представник позивача - Лук`яненко Андрій Олександрович має статус адвоката (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 31.05.2012 №4883/10, видане Київською обласною КДКА), а тому він розумів або мав розуміти положення процесуального закону щодо неможливості вчинення дій, які не спрямовані на виконання завдання адміністративного судочинства. Крім того, на адвоката додатково поширюються вимоги законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики. Відповідно до преамбули Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 (далі - Правила) надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. У відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен бути стриманим і коректним (стаття 45 Правил). Верховний Суд звертає увагу, що учасник судового процесу має користуватися процесуальними правами саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо ж такий учасник здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (образити, принизити суд, його суддів, виявити до них і до їхніх дій власні негативні емоції тощо), він виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Дії учасника справи чи його представника мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом такими особами неповаги до честі, гідності, репутації суддів і суду. У процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасник судового процесу має ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, суду та конкретних суддів. Суд не має толерувати використання у процесуальних заявах образливих характеристик (аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 199/6713/14-ц, від 14.03.2019 у справі №9901/34/19, від 07.11.2019 у справі №9901/324/19, від 07.04.2021 у справі №9901/23/21, від 08.07.2021 у справі №9901/235/20). Наявність такої характеристики є достатньою для того, щоб суд застосував наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України (повернення, залишення без розгляду передбачених § 1 і § 2 глави 1 розділу ІІ КАС України заяв, скарг, клопотань). Згідно із частиною третьою статті 45 КАС України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Верховний Суд вважає, що з огляду на викладене вище представник позивача, який є адвокатом, порушив обов`язок щодо етичної поведінки у відносинах із судом, тому визнає зловживанням процесуальним правом подання касаційної скарги відповідного змісту та залишає її без розгляду. Вказане не позбавляє позивача можливості звернення до суду з дотриманням вимог КАС України (зокрема щодо неприпустимості зловживання процесуальними правами) для реалізації прав, передбачених цим кодексом і Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Керуючись статтею 45 КАС України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Мукачівського районного суду від 20.07.2022 про повернення заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022 у справі №260/484/21 за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Держмитслужби про скасування постанови - залишити без розгляду . Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... С.С. Пасічник І.А. Гончарова І.Я.Олендер , Судді Верховного Суду