Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/10493/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/10493/22 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 січня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Бужак Н. П. Суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г. За участю секретаря: Шевченко Е.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року, суддя Войтович І.І., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,- У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, яка полягає у тому, що ним не включено в список на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів в АТ "Ощадбанк" Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області за період з 01.06.2022 по 30.06.2022 на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 суму пенсії у розмірі 122257,53 гривень, нараховану на виконання рішення, яке Київський окружний адміністративний суд ухвалив 28.04.2022 у справі №320/15460/21; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596, включити в список на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів в АТ "Ощадбанк" Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області на наступний період на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 суму пенсії у розмірі 122257,53 гривень, нараховану на виконання рішення, яке Київський окружний адміністративний суд ухвалив 28.04.2022 у справі №320/15460/21; - встановити судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подати звіт про виконання рішення суду. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії. Не погоджуючись із зазначеним ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що у даному випадку наявне рішення суду, що набрало законної сили, яким вирішено спір між тими самими сторонами, шляхом відновлення прав ОСОБА_1 на отримання пенсії на підставі грошового забезпечення, визначеного в довідці Міністерства внутрішніх справ України від 25.08.2021 № 22/6-4848 за рішенням суду по справі №320/15460/21, а тому відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у даній адміністративній справі. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Стаття 171 КАС України передбачає, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі. Як убачається із матеріалів справи, до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки Міністерства внутрішніх справ України від 25.08.2021 №22/6-4848, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.12.2019; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки Міністерства внутрішніх справ України від 25.08.2021 №22/6-4848, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.12.2019. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером органів внутрішніх справ України, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262). Позивач стверджує, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі № 826/12704/18, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, Державною установою "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву" було складено нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, однак відповідач відмовив у перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки, посилаючись на відсутність правових підстав для такого перерахунку. На думку позивача, така позиція органу Пенсійного фонду України є протиправною та порушує його право на перерахунок пенсії, що змусило його звернутися до суду. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2022 року у справі №320/15460/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, оформлене листом від 07.09.2021 № 1000-0203-8/89967, про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки Міністерства внутрішніх справ України від 25.08.2021 № 22/6-4848. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Міністерства внутрішніх справ України від 25.08.2021 № 22/6-4848 відповідно до статей 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", починаючи з 01.12.2019, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Рішення суду набрало законної сили 31 травня 2022 року. Отже, предметом розгляду справи №320/15460/21 була незгода ОСОБА_1 з бездіяльністю пенсійного органу щодо нездійснення останньому перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Міністерства внутрішніх справ України від 25.08.2021 № 22/6-4848. Разом з тим, з позовної заяви у даній справі №320/10493/22 вбачається, що предметом даного позову, є незгода ОСОБА_1 з невиконанням відповідачем рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі №520/15460/21 в частині не здійснення належної виплати пенсії позивача, а саме щодо не вкючення в список на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів в АТ "Ощадбанк" Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області за період з 01.06.2022 по 30.06.2022 на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 суми пенсії у розмірі 122257,53 гривень, нараховану на виконання рішення, яке Київський окружний адміністративний суд ухвалив 28.04.2022 у справі №320/15460/21. Таким чином, оскаржувана бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо неналежного здійснення виплати ОСОБА_1 суми пенсії в розмірі 122257,53 грн виникли у зв`язку із невиконанням або неналежним виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2022 року у справі №320/15460/21, що набрало законної сили. Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, при розгляді позову суд має дослідити та перевірити порядок виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2022 року по справі №320/15460/21. При цьому, позивач у своїй позовній заяві та в своїх позовних вимогах безпосередньо зазначає, що передумовою виникнення даного позову є невиконання відповідачем рішення суду. Отже, спір між сторонами виник на стадії виконання судового рішення. Проте, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні за новим позовом розгляду не підлягають. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження. Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Згідно з частиною першою статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України). Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, якщо особа вважає, що рішення суду виконано не в повному обсязі, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження. Колегія суддів, проаналізувавши предмет позову у цій справі, походжується з висновком суду першої інстанції, що обраний позивачем у цій справі спосіб захисту є по суті способом виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2022 року у справі №320/15460/21, а спір у даній справі є тотожним спору у справі №320/15460/21, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення. Проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку про наявність у спірних правовідносинах обставин, з якими стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України пов`язує наявність підстав для визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду. Якщо позивач вважав, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов. Вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються. Така правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 355/1648/15-а, від 21.08.2019 у справі № 295/13613/16, від 22.08.2019 у справі № 522/10140/17 та від 21.11.2019 у справі № 802/1933/18-а. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що в даному випадку наявне рішення суду, що набрало законної сили, якими вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, через що наявні правові підстави для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до п. 2 ч.1 ст. 170 КАС України. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною, підстави для її скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши доводи позивача, викладені у заяві, прийняв законну ухвалу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування ухвали Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України. Суддя-доповідач: Бужак Н.П. Судді: Костюк Л.О. Степанюк А.Г. Повний текст виготовлено: 24 січня 2023 року.