Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/15415/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/15415/21 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 січня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСА ГРУП» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В: До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСА ГРУП» (надалі - позивач, ТОВ «АЛЕКСА ГРУП») з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (надалі - відповідач), в якому просило суд - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.09.2021 №22178/18-10 на загальну суму 156 270,00 грн (сто п`ятдесят шість тисяч двісті сімдесят гривень 00 коп) за платежем ПДВ та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.09.2021 № 22176/18-10 на загальну суму 464 835,00 грн (чотириста шістдесят чотири тисячі вісімсот тридцять п`ять гривень 00 коп), як сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що під час проведення камеральної перевірки ТОВ "АЛЕКСА ГРУП", відповідач безпідставно дійшов висновку про заниження суми ПДВ у розмірі 125 016 грн. та завищення товариством від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 464 835,00 грн. Пояснив, що за наслідками господарської операції з ТОВ "Лоран Інвест" на адресу позивача складено податкову накладну №6 від 29.09.2017, яка була зареєстрована в ЄРПН лише за рішенням суду 07.06.2021 датою подання 15.10.2017. Відразу після реєстрації зазначеної податкової накладної, ТОВ "АЛЕКСА ГРУП" відобразило податковий кредит в декларації з ПДВ за червень 2021 року. Під час перевірки відповідачем зроблено висновок, що товариство втратило своє право на формування податкового кредиту з ПДВ, оскільки таке право у відповідності до норм ст. 198 ПК України зберігається на протязі 1095 днів з дня складення податкової накладної. Позивач вважає такі висновки безпідставними, а податкові повідомлення-рішення протиправними. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року адміністративний позов задоволено: - визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.09.2021 №22178/18-10 на загальну суму 156 270,00 грн (сто п`ятдесят шість тисяч двісті сімдесят гривень 00 коп) за платежем ПДВ; - визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.09.2021 № 22176/18-10 на загальну суму 464 835,00 грн (чотириста шістдесят чотири тисячі вісімсот тридцять п`ять гривень 00 коп), як сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду; - стягнуто з Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ - 44096797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСА ГРУП" (код ЄДРПОУ - 38912368) витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000 (сорок тисяч) грн. та судовий збір у розмірі 9316,00 (дев`ять тисяч триста шістнадцять) грн. Не погоджуючись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідачем (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування всіх обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що за наслідками камеральної перевірки встановлено порушення ТОВ "АЛЕКСА ГРУП" вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 204 ст. 204 ПК України, а відтак донарахування суми ПДВ є правомірним та обґрунтованим. Звернув увагу, що нормами ПК України не передбачено виключень щодо термінів формування податкового кредиту за податковими накладними, які реєструються в ЄРПН за рішенням суду, а відтак включення до податкового кредиту суми у розмірі 589850, 78 грн. за податковою накладною №6 від 15.10.2017 є неправомірним. Апелянтом заявлено клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні (без обґрунтування) за участю представника Головного управління Державної податкової служби у Київській області. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, та у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Колегія суддів, дослідивши матеріали справи встановила, що дана справа судом першої інстанції розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Отже, враховуючи вище викладене колегія суддів доходить висновку що клопотання апелянта є необґрунтованим та безпідставним і не підлягає задоволенню. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог законодавства, а скарга апелянта є необґрунтованою. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що співробітниками Головним управлінням ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН ТОВ "АЛЕКСА ГРУП", про що складено акт перевірки від 20.08.2021 №13909/10-36-18-10/38912368. Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення п. 198.3, п.198.6 ст. 198 та п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження нарахувань з ПДВ на суму 125016 грн. та завищення суми, яка підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 464835 грн. До вказаних висновків контролюючий орган дійшов з огляду на наступне. ТОВ "АЛЕКСА ГРУП" в декларації з ПДВ за червень 2021 року сформувало податковий кредит на суму ПДВ 589850,78 грн. за рахунок складеної ТОВ "Лоран Інвест" податкової накладної №6 від 29.09.2017, яка була зареєстрована в ЄРПН лише за рішенням суду 07.06.2021 датою подання 15.10.2017. Проте, у відповідності до п. 198.6 ст. 198 ПК України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. А відтак, позивач втратив своє право на формування податкового кредиту ПДВ на підставі такої податкової накладної. За наслідками перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 22.09.2021: - №22178/18-10 на загальну суму 156 270,00 грн. за платежем ПДВ; - № 22176/18-10 на загальну суму 464 835,00 грн , як сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. За результатами адміністративного оскарження рішенням ДПС України від 05.11.2021 за №25038/6/99-00-06-01-05-06 вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін. Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що протиправна бездіяльність податкового органу щодо виконання судового рішення у справі №826/1613/18 не давала можливості позивачу реалізувати своє право на формування податкового кредиту на підставі податкової накладної, складеної постачальником у жовтні 2017 року. Така поведінка Державної фіскальної служби України не може cлугувати законною підставою позбавлення позивача права на формування податкового кредиту за податковою накладною, складеною його постачальником ТОВ "Лоран Інвест" у жовтні 2017 року, а тому податкове повідомлення-рішення від 22.09.2021 №22178/18-10 на загальну суму 156 270,00 грн за платежем ПДВ та податкове повідомлення-рішення від 22.09.2021 № 22176/18-10 на загальну суму 464 835,00 грн, як сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, не відповідають вимогам, передбаченим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Пунктом 200.1 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Судом першої інстанції встановлено, а відповідачем не спростовано, що податкова накладна складена постачальником у жовтні 2017 року. Так, на час складення податкової накладної діяли абзаци четвертий та п`ятий пункту 198.6 статті 198 ПК України визначали: у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу. Отже, з 1 січня 2017 року перебіг строку протягом якого можливо включити суми податку на додану варіть до складу податкових накладних переривався на час зупинення реєстрації податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України. Судом першої інстанції звернуто увагу на те, що редакція пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, яка передбачала, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної перебіг строку для відображення податкового кредиту переривається на весь період зупинення реєстрації податкової накладної (редакція за період з 1 січня 2017 року по 3 грудня 2017 року), не діяла на момент включення позивачем сум податку на додану вартість на підставі відповідних податкових накладних до складу податкового кредиту (червень 2021 року). Так, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України" від 9 листопада 2017 року № 2198-VIII, який набрав чинності 3 грудня 2017 року, в абзацах четвертому і п`ятому пункту 198.6 статті 198 ПК України цифри "365" замінено цифрами "1095", а друге речення виключено. Аналогічний строк 1095 днів був зазначений у статті на момент виникнення спірних правовідносин - червень 2021 року. На час формування податкового кредиту позивачем у червні 2021 року п. 198.6 ст. 198 ПК України не містив норми, що строк протягом якого можливо включити суми податку на додану варіть до складу податкових накладних переривається на час зупинення реєстрації податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України. Як вбачається з матеріалів справи та норм права, що на час формування позивачем податкового кредиту абзаци четвертий і п`ятий пункту 198.6 статті 198 ПК України були викладені у наступній редакції: у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування, суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод. Аналіз наведених норм свідчить про те, що покупець має право відобразити суму податку на додану вартість у складі податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Водночас, якщо податкові накладні зареєстровані продавцем товару в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку, податковий кредит формується на підставі податкових накладних в період реєстрації останніх, однак не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних. Судом першої інстанції встановлено, а відповідачем не спростовано, що податкова накладна №6 від 15.10.2017, подана для реєстрації в ЄРПН у жовтні 2017 року, однак рішенням від 18.12.2017 №436689/38907145 в реєстрації податкової накладної відмовлено. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.03.2019 по справі №826/1613/18 визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 18.12.2017 №436689/38907145; зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОРАН ІНВЕСТ" від 29.09.2017 № 6 датою її фактичного надходження. Рішення набрало законної сили 03.07.2019. З матеріалів справи вбачається, що внаслідок бездіяльності посадових осіб ДПС України рішення суду було виконане лише 07.06.2021, тобто майже через два роки після набрання законної сили, що і позбавило позивача сформувати податковий кредит в межах визначеного п. 198.6 ст. 198 ПК України 1095- денного строку. Відповідно до статті 129-1 Конституції судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Стаття 370 КАС України передбачає, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. На час набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/1613/18 положення ПК України не передбачали спеціальних строків виконання податковими органами судового рішення щодо реєстрації податкових накладних, а відтак для цілей цих правовідносин суд дійшов висновку про необхідність застосування загальних принципів щодо виконання судового рішення, що набрало законної сили, передбачених КАС України. Зміст наявних у справі матеріалів, пояснень, наданих відповідачем під час судового процесу, свідчить про те, що Державна фіскальна служба України допустила протиправну бездіяльність та не вживала заходів щодо виконання судового рішення, що набрало законної сили протягом значного проміжку часу: з березня 2017 року по червень 2021 року. В матеріалах справи відсутні пояснення, які б свідчили про наявність обставин, які б вказували на неможливість виконання Державною фіскальною службою України судового рішення у справі №826/1613/18. Наведене вище є свідченням того, що протиправна бездіяльність податкового органу щодо виконання судового рішення у справі №826/1613/18 не давала можливості позивачу реалізувати своє право на формування податкового кредиту на підставі податкової накладної, складеної постачальником у жовтні 2017 року. З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що поведінка Державної фіскальної служби України не може cлугувати законною підставою позбавлення позивача права на формування податкового кредиту за податковою накладною, складеною його постачальником ТОВ "Лоран Інвест" у жовтні 2017 року, а тому податкове повідомлення-рішення від 22.09.2021 №22178/18-10 на загальну суму 156270,00 грн за платежем ПДВ та податкове повідомлення-рішення від 22.09.2021 № 22176/18-10 на загальну суму 464835,00 грн, як сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, не відповідають вимогам, передбаченим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, судом першої інстанції правомірно застосована правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 по справі 520/1013/2020. У даному випадку, позивачем у даній справі було вчинено всіх залежних від нього заходів для недопущення порушення законодавства при реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності. Крім того, відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування санкцій. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду про задоволення позовних вимог прийнято у відповідності до вимог законодавства, а скарга відповідача є необґрунтованою. Щодо посилання апелянта на порушення норм процесуального права під час прийняття рішення судом першої інстанції, колегія суддів не бере до уваги, оскільки в апеляційній скарзі контролюючим органом міститься перелік статей КАС України, при цьому не зазначено конкретно, що порушено судом першої інстанції під час прийняття рішення. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним відзиву на адміністративний позов, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги. При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 242, 311, 313, 315-316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року -залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді: О.О. Беспалов В.Ю. Ключкович