Постанова КЦС ВС № 803/44/21

Постанова Іменем України 16 січня 2023 року м. Київ справа № 803/44/21 провадження № 61-10266ав22 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І., за участю секретаря судового засідання - Іванова В.А., учасники справи: (учасники третейського розгляду): позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 , відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_3 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ансуз-Дніпро», заявник (особа, яка подала апеляційну скаргу) - ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_4 , підписану представником ОСОБА_5 , про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Захисники правопорядку» від 10 березня 2009 року у третейській справі № 7-32/09 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_3 , про визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , про визнання права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 , підписаною представником ОСОБА_5 , на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 квітня 2022 року у складі судді Городничої В. С., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст вимог заяви У серпні 2021 року ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Захисники правопорядку» від 10 березня 2009 року у третейській справі № 7-32/09 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ансуз-Дніпро» (далі - ТОВ «Ансуз-Дніпро»), про визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ТОВ «Ансуз-Дніпро», про визнання права власності. Заява мотивована тим, що вказаним рішенням третейського суду визнано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Про існування цього рішення заявник не знав, участі у третейському розгляді справи не брав, жодних документів до третейського суду не подавав, рішення третейського суду не отримував. Зазначений будинок побудований за його кошти та вважав, що рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Захисники правопорядку» від 10 березня 2009 року у третейській справі № 7-32/09 вирішено питання про його права на вказане нерухоме майно, у зв`язку з чим воно підлягає скасуванню на підставі пункту 5 частини другої статті 458 ЦПК України. Крім того, третейський суд не мав компетенції розглядати спір щодо визнання права власності на нерухоме майно, оскільки такий спір повинен розглядатися виключно державними судами. Короткий зміст судових рішень Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13 квітня 2022 року провадження у справі за заявою ОСОБА_4 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Захисники правопорядку» від 10 березня 2009 року у третейській справі № 7-32/09 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_3 , третя особа - ТОВ «Ансуз-Дніпро», про визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , третя особа - ТОВ «Ансуз-Дніпро», про визнання права власності, закрито. Постановою Верховного Суду від 30 червня 2022 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_4 та скасовано ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 квітня 2022 року, а справу направлено для продовження її розгляду до Дніпровського апеляційного суду. Постанова мотивована тим, що за висновком суду першої інстанції ОСОБА_4 не довів належними і допустимими доказами своє право щодо спірного житлового будинку, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що оскарженим рішенням третейського суду вирішено питання про його права та обов`язки. Водночас якщо суд першої інстанції вважав, що ОСОБА_4 не довів наявність підстав для скасування оскарженого ним рішення третейського суду, то він повинен був відмовити у задоволенні його заяви відповідно до норми пункту 4 частини другої статті 460 ЦПК України. Натомість Дніпровський апеляційний суд як суд першої інстанції неправильно застосувавши положення пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, яка регулює апеляційний перегляд судових рішень, помилково закрив провадження у справі. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 вересня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_4 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Захисники правопорядку» від 10 березня 2009 року у третейській справі № 7-32/09 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_3 , третя особа - ТОВ «АНСУЗ-ДНІПРО» про визнання права власності та зустрічним позовом ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , третя особа - ТОВ «АНСУЗ-ДНІПРО» про визнання права власності - відмовлено. Ухвала Дніпровського апеляційного суду мотивована тим, що Законом України від 05 березня 2009 року № 1076-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів» внесені зміни до статті 6 Закону України від 11 травня 2004 року №1701-IV «Про третейські суди», у зв`язку із чим справи щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки, виключені з підвідомчості третейських судів з 31 березня 2009 року, тоді як ОСОБА_4 оскаржує рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Захисники правопорядку» від 10 березня 2009 року. Водночас ОСОБА_4 не довів належними і допустимими доказами своє право щодо спірного житлового будинку, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що оскарженим рішенням третейського суду вирішено питання про його права та обов`язки. Під час нового розгляду справи від представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 до суду надійшло клопотання про витребування документів, а саме оригіналу рішення оскарженого рішення третейського суду. Разом з тим, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2022 року витребувано у КП «ДМБТІ» ДМР оригінал рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Захисники правопорядку» від 10 березня 2009 року по третейській справі № 7-32/09, або належним чином завірену його копію, яке подавалося для реєстрації права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . На виконання вимог ухвали суду 25 лютого 2022 року КП «ДМБТІ» ДМР надіслало на адресу суду засвідчену печаткою КП «ДМБТІ» ДМР копію рішення третейського суду від 10 березня 2009 року по справі № 7-32/09 з інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_2 . У зв`язку з чим, в задоволенні клопотання про витребування документів слід відмовити. Дослідивши необхідні для вирішення заяви представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про виклик і допит свідків матеріали справи, а також приймаючи до уваги предмет позову, суд вважає, що заявником не наведено достатніх підстав щодо необхідності допиту свідків, а тому така заява не підлягає до задоволення. Також суд не знаходить правових підстав для задоволення клопотання про визнання явки ОСОБА_1 обов'язковою, адже бути присутнім в судовому засіданні є правом учасника справи, при цьому, від його імені в судових засіданнях діє представник. Аргументи учасників справи У поданій 19 жовтня 2022 року апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 27 вересня 2022 року, постановлену ним як судом першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд дійшов передчасного рішення про відмову у задоволенні заяви, оскільки не дослідив питання, поставлені заявником: не викликав і не допитав свідків; не витребував належним чином засвідчену копію рішення Третейського суду або ж його оригіналу; не викликав в судове засідання ОСОБА_1 у зв`язку із необхідністю усунення розбіжностей в його свідченнях. Третейський суд ухвалив рішення без укладеної третейської угоди, без об`єктивного аналізу обставин справи, не дослідив докази, якими підтверджувалися позовні вимоги ОСОБА_6 , порушив основоположні принципи права, до яких Конституційним Судом віднесено право кожного брати участь в процесі, в якому розглядаються питання про його права і обов`язки, позбавив ОСОБА_4 прав на будинок. Третейський суд прийняв рішення щодо прав особи, яка не брала участі у справі, що є підставою для скасування цього рішення на підставі пункту 5 частини другої статті 458 ЦПК України. Заявник неодноразово звертався до Дніпровського апеляційного суду з заявами про виклик свідків, щоб довести перед судом ті обставини, на які він посилається, що саме заявник будував будинок за власний кошт, а ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , який помер, у незаконний спосіб позбавили заявника права власності на будинок. Дніпровський апеляційний суд жодним чином не аргументуючи відмову у виклику і допиту свідків, яка була заявлена заявником, що унеможливлює доведення тих обставин, на які посилається заявник, що ставить його в нерівне становище по відношенню до інших учасників справи, порушує його процесуальні права. Оригінал рішення третейського суду не було надано, натомість було надано його копію (том № 1, а. с. № 173-175), при цьому копія, яка надана та долучено до матеріалів справи, не є належним чином засвідченою. Дніпровським апеляційним судом не надано належної уваги розбіжностям свідчень ОСОБА_1 , який відмовив у визнанні його явки обов`язковою, не звернув уваги на розбіжність його свідчень, що можливо ОСОБА_1 може бути примушений до відповідних свідчень, саме тому і різняться нотаріально засвідчені свідчення ОСОБА_1 . Не допитавши ОСОБА_1 та ігноруючи його обов`язкову явку суд значною мірою допустив процесуальні порушення, що призвело до посилання суду на невстановлену і спірну позицію ОСОБА_1 , яка ним самим остаточно не підтверджена. Рух справи Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2022 року відкрито апеляційне провадження в цій справі. Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2022 справу закінчено підготовчі дії у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19 грудня 2022 року об 10-00 год. за адресою: проспект Повітрофлотський, 28, м. Київ, з повідомленням учасників справи. 19 грудня 2022 року розгляд справи відкладено на 16 січня 2023 року о 10 годині 00 хвилин. Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2023 року заяву ТОВ «АНСУЗ-ДНІПРО» про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено. Забезпечено участь представникаТОВ «АНСУЗ-ДНІПРО» - адвоката Сустав Н. В. у судовому засіданні, призначеному на 10:00 год. 16 січня 2023 року, в режимі відеоконференції. У судове засідання з`явились представники заявника (особи, яка подала апеляційну скаргу) - ОСОБА_5 та третьої особи - Сустав Н. В. (в режимі відеоконференції). Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином за наявними в матеріалах справи адресами.

Позиція Верховного Суду Заслухавши доповідь судді-доповідача, учасників справи, які з`явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні в справі матеріали,колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги з таких мотивів. Встановлено, що рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Захисники правопорядку» від 10 березня 2009 року у третейській справі № 7-32/09 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ТОВ «Ансуз-Дніпро», про визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ТОВ «Ансуз-Дніпро», про визнання права власності, визнано за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно, а саме: літ. А-7, А1-2, під літ А1-2 (поз. 1-1?1-46) - житловий будинок загальною площею 1487,1 кв. м, житловою площею 245,1 кв. м, в тому числі балкони, споруди: колодязь, огорожа, цоколь, басейн, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 - без акту введення в експлуатацію. Вирішено зареєструвати за ОСОБА_2 в Комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради право власності на нерухоме майно, а саме: літ. А-7, А1-2, під літ А1-2 (поз. 1-1? 1-46) - житловий будинок загальною площею 1487,1 кв. м, житловою площею 245,1 кв. м, в тому числі балкони, споруди: колодязь, огорожа, цоколь, басейн, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 - без акту введення в експлуатацію. Відповідно до частин першої, другої статті 51 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов`язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ. Сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду (частина першої статті 454 ЦПК України). Згідно з пунктами 5 частини другої статті 458 ЦПК України рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі. Тлумачення статті 51 Закону України «Про третейські суди», статті 458 ЦПК України дає підстави для висновку, що ними передбачено вичерпний перелік підстав для скасування рішення третейського суду і тягар доведення наявності зазначених підстав покладається на сторону, яка звертається із заявою про скасування рішення третейського суду. У разі якщо третейським судом не вирішувалося питання про права і обов`язки особи, яка не брала участі у справі та звернулася до суду із заявою про скасування рішення третейського суду, це є самостійною підставою для відмови в задоволенні заяви такої особи незалежно від її доводів про наявність інших підстав для скасування рішення третейського суду. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частини перша, друга та третя статті 367 ЦПК України). Суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, зокрема за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача (пункт 6 частини першої статті 365 ЦПК України). У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК Українивизначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_4 не довів належними і допустимими доказами своє право щодо спірного житлового будинку, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що оскарженим рішенням третейського суду вирішено питання про його права та обов`язки. Наявні в матеріалах справи ксерокопії заяв, які подані заявником (а. с. 14 - 17), не є допустимими доказами на підтвердження його прав щодо спірного житлового будинку, якіза своїм змістом і формою не є ані письмовими доказами, ані поясненнями свідків в розумінні статей 90 - 94 ЦПК України. Будь-яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог ОСОБА_4 не надав. Тому дослідивши необхідні для вирішення заяви представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про виклик і допит свідків матеріали справи, а також приймаючи до уваги предмет позову, суд першої інстанції правильно вважав, що заявником не наведено достатніх підстав щодо необхідності допиту свідків. З урахуванням викладеного, колегія суддів відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції необґрунтовано не витребував належним чином засвідчену копію рішення третейського суду або ж його оригіналу, не задовольнив клопотання заявника про визнання явки ОСОБА_1 до суду обов`язковою. При цьому колегія суддів звертає увагу, що оскаржене судове рішення не є ухвалою суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі (стаття 379 ЦПК України), а тому суд апеляційної інстанції не має повноважень його скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції згідно прохальної частини апеляційної скарги та за наведених мотивів (підстав) порушення судом першої інстанції норм процесуального права. За таких обставин, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відсутність підстав для скасування оскарженого рішення третейського суду за заявою ОСОБА_4 . Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частина друга статті 376ЦПК України). Верховний Суд, в межах доводів апеляційної скарги, не встановив порушень норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржена ухвала суду першої інстанції постановлена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржену ухвалу - без змін, а тому судовий збір покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись статтями 24, 259, 351, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення. Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 квітня 2022 року залишити без змін. Повний текст постанови Верховного Суду складено 20 січня 2023 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Краснощоков І. О. Дундар В. І. Крат