Постанова Вінницький апеляційний суд № 143/128/21

Справа № 143/128/21 Провадження № 22-ц/801/105/2023 Категорія: Головуючий у суді 1-ї інстанції Бойко А. В. Доповідач:Копаничук С. Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 січня 2023 рокуСправа № 143/128/21м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого: Копаничук С.Г. Суддів: Медвецького С.К., Оніщука В.В. за участю секретаря Литвина С.С. учасники справи: позивач: ОСОБА_1 , відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Погребищенське» розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 12.10.2022 року, повний текст якого складений 21.10.2022 року, постановленого у приміщенні того ж суду під головуванням судді Бойка А.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності "Погребищенське" про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку власнику, В с т а н о в и в : У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ "Погребищенське" про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку власнику. Вказала, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД 398605 від 25.12.2007 року, вона є власником земельної ділянки, площею 3,4375 га, кадастровий номер 0523484700:13:000:0005, що розташована на території Розкопанської сільської ради Погребищенського району Вінницької області. Вказана земельна ділянка перебувала у тимчасовому користуванні ТОВ «Погребищенське».Звернувшись до ТОВ «Погребищенське» з вимогою про повернення їй зазначеної земельної ділянки, вона дізналась про існування договору оренди цієї земельної ділянки від 12.01.2008 року, укладеного між нею та відповідачем. Посилаючись на те, що зазначеного договору оренди вона не підписувала, просила суд скасувати у Вінницькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК» запис №040884700137 від 02.04.2008 про державну реєстрацію спірного договору оренди земельної ділянки від 12.01.2008, припинити державну реєстрацію речового права оренди за відповідачем та зобов`язати ТОВ «Погребищенське» повернути їй спірну земельну ділянку. Ухвалою Погребищенського районного суду від 28.07.2021 року у справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Ухвалою Погребищенського районного суду від 25.05.2022 у справі призначено повторну судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Рішенням Погребищенського районного суду від 12.10.2022 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила рішення суду скасувати через порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а у справі ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог. Послалась на неповне з`ясування судом всіх обставин справи, зокрема, щодо порушення відповідачем умов договору оренди спірної земельної ділянки в частині своєчасності сплати їй орендної плати. Оскільки, ТОВ «Погребищенське» систематично порушувало строки виплати їй орендної плати у 2019 2022 року, що є систематичним порушенням умов договору оренди від 12.01.2008 року щодо своєчасної сплати їй орендної плати за користування спірною земельною ділянкою, то на підставі ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» і п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України, вказаний договір оренди повинен був бути розірваний судом першої інстанції. Крім того, суд розглянув справу у її відсутність, при цьому належним чином не повідомивши її про день, час та місце судового засідання, чим позбавив її права на доступ до правосуддя, справедливий та публічний розгляд її позовних вимог. У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Погребищенське» - адвокат Щавінський К.С. вважає рішення суду законним і обгрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними. Заслухавши доповідача, осіб, що беруть участь в справі, перевіривши матеріали справи, рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам рішення суду відповідає. Суд встановив, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД 398605 від 25.12.2007 року, вона є власником земельної ділянки, площею 3,4375 га, кадастровий номер 0523484700:13:000:0005, що розташована на території Розкопанської сільської ради Погребищенського району Вінницької області ( Т. 1 а.с. 8-9). 12.01.2008 між ОСОБА_1 та ТОВ "Погребищенське" укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки, який зареєстрований у Вінницькій регіональній філії центру ДЗК, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за №040884700137 від 02.04.2008 (Т. 1 а.с. 10-13). З висновку судової почеркознавчої експертизи Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №СЕ-19/102-21/16287-ПЧ від 24.01.2022 вбачається, що підпис від імені ОСОБА_1 , що міститься в графі «Орендодавець» у договорі оренди земельної ділянки від 12.01.2008, площею 3,4375 га, кадастровий номер 0523484700:13:000:0005, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Погребищенське» виконаний ймовірно гр. ОСОБА_1 . Ймовірність висновку пояснюється тим, що досліджуваний підпис має обмежений обсяг графічної інформації, також варіаційність наданих зразків підпису гр. ОСОБА_1 та відсутність зразків гр. ОСОБА_1 за період 2008 року, унеможливлює виявлення індивідуальних ознак для вирішення питання в категоричній формі» ( Т. а.с. 177-185). Згідно з висновком повторної судово-почеркознавчої і технічної експертизи Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №3824/3825/22-21 від 22.07.2022 , підпис від імені ОСОБА_1 у графі «Орендодавець» у договорі оренди землі від 12.01.2008, площею 3,4375 га, кадастровий номер 0523484700:13:000:0005, розташованої на території Розкопанської сільської ради Погребищенського району для ведення товарного сільського господарського виробництва укладеному між ОСОБА_1 та ТОВ «Погребищенське», виконаний самою ОСОБА_1 рукописним способом кульковою ручкою, без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів (Т. 1 а.с. 228-234). Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що висновком повторної судово-почеркознавчої і технічної експертизи підтверджується вчинення підпису у спірному договорі оренди земельної ділянки від 12.01.2008 року безпосередньо позивачем і доказів зворотнього позивач не надала , а тому у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки суд вірно встановив обставини справи, які перевірив оціненими в порядку ст.89 ЦПК України доказами, правильно визначив спірні правовідносини та правову норму, що їх регулює та дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з підстав їх недоведеності. Частиною 2 ст. 792 ЦК Українипередбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України(далі - ЗК України), Законом України «Про оренду землі». Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Стаття 207 ЦК Українивстановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно із ст. 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про оренду землі»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що договір оренди землі укладається в письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), або уповноваженими на те особами. Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. Відсутність на письмовому тексті правочину (паперовому носії) підпису його учасника чи належно уповноваженої ним особи означає, що правочин у письмовій формі не вчинений. Як вбачається з матеріалів справи, підставою заявлених позивачем позовних вимог являлось те, що вона спірний договір не підписувала. З метою з`ясування чи підписувала позивач договір оренди спірної земельної ділянки від 12.01.2008 року ухвалами суду першої інстанції від 28.07.2021 та 25.05.2022 у справі було призначено судову почеркознавчу та повторно судово-почеркознавчу і технічну експертизу зазначеного договору оренди. Відповідно до ст. 110 ЦПК Українивисновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Згідно із ч.2 ст. 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам). Оскільки висновком повторної судово-почеркознавчої і технічної експертизи Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №3824/3825/22-21 від 22.07.2022 встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди земельної ділянки від 12.01.2008 року виконаний самою ОСОБА_1 і підстав для сумніву у висновку повторної експертизи не вбачається, а допустимих, достатніх та достовірних доказів на спростування цього висновку позивач суду не надала, колегія суддів вважає, що висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, є правильним. Доводи апеляційної скарги про неповне з`ясування судом всіх обставин справи, зокрема, щодо порушення відповідачем умов договору оренди спірної земельної ділянки в частині своєчасності сплати їй орендної плати і наявності підстав для розірвання спірного договору в зв`язку з систематичною її несплатою відповідачем, не заслуговують на увагу. У частині першій статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ч.2 ст.187 ЦПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, предмет та підстави позову. Підстава позову це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину. Відповідно до частини другої статті 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, тобто предмету і підстав позову, Відповідно до ч.3 ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. Згідно з усталеною практикою Верховного Суду України, який зазначав, що під підставами позову, які згідно зі статтею 49 ч.3 ЦПК до закінчення підготовчого засідання може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. При цьому цими обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що між сторонами існують правовідносини і що внаслідок певних дій відповідача ці відносини стали спірними. В свою чергу, від характеру спірних правовідносин залежить правова кваліфікація спору. Підставою позову може бути як один, так і декілька юридичних фактів матеріально-правового характеру. Однак позивач для обґрунтування своїх вимог завжди повинен наводити повний комплекс фактів. Відсутність одного з них може зробити вимогу необґрунтованою. Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміст позову це частина позову, яка відображає вид судового захисту, а саме звернену до суду вимогу про здійснення певних дій, пов`язаних із застосуванням конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права. Як вбачається зі змісту позовних вимог, ОСОБА_1 просила суд скасувати запис про державну реєстрацію договору оренди спірної земельної ділянки від 02.04.2008 року, припинити реєстрацію речового права оренди за відповідачем та зобов`язати відповідача повернути їй зазначену земельну ділянку, обгрунтовуючи свої матеріально правові вимоги тим, що вона договір оренди не підписувала. Тобто , підставою заявлених нею позовних вимог зазначила обставини відсутності її волевиявлення на укладення спірного договору оренди , а не взаємовиключну їй підставу - невиконання відповідачем умов договору оренди щодо своєчасності сплати їй орендної плати, що має наслідком розірвання (припинення ) договору оренди землі, щодо якої позивач своїх вимог не заявляв ,підстави позову не змінював . Оскільки позивач у суді першої інстанції підстави позову шляхом подання письмової заяви не змінював , а суд при ухваленні рішення згідно ч.2 ст. 264 ЦПК не може виходити за межі позовних вимог, тобто предмету і підстав позову, доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції повинен був задовольнити позовні вимоги виходячи з наявності підстав для припинення договору оренди, не заслуговують на увагу, так як суперечать процесуальному закону. Дослідження обставин виконання чи не виконання умов договору оренди як підстави для припинення договору оренди землі знаходиться поза межами предмета доказування у цій справі. В суді апеляційної інстанції також згідно ч.6 ст .367 ЦПК України не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Доводи апеляційної скарги про те, суд розглянув справу у її відсутність, чим позбавив її права на доступ до правосуддя, справедливий та публічний розгляд її позовних вимог, теж є безпідставними. Статтею 44 ЦПК Українизакріплено обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Зі змісту ч.ч.1,6-9 ст. 128 ЦПК України вбачається, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається:1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення. Суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Звертаючись до суду з позовом, представником позивача - адвокатом Панасюком І.І. у позовній заяві (а.с.1) було надано інформацію щодо його електронної адреси і ухвалу Погребищенського суду від 30.08.2022 року про призначення розгляду справи на 15.00 год 29.09.2022 року було направлено на вказану ним електронну адресу і доставлено до його електронної скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1 о 13.49 (а.с.15) Крім того ,про цей день, час і місце розгляду справи представник позивача-адвокат Панасюк І.І. ,як і позивач ОСОБА_1 були повідомлені судовими повістками у вигляді СМС повідомлень , направленими за зазначеними ними у позовній заяві номерами телефонів мобільного зв`язку ,які були доставлені 30.08.2022 року о 17.03 (а.с.12-13) Відповідно до ч.5 ст.130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. Колегія суддів вважає, що суд вжив передбачених заходів для доставлення судових повісток і повідомив представника позивача ,а відтак і позивача про день, час і місце розгляду справи 29.09.2022 року. Підтвердженням отримання представником ОСОБА_2 судової повістки є заявлене ним суду 29.09.2022 року клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату через його хворобу. Таким самим чином суд після відкладення розгляду справи повідомляв позивача і його представника про день і час розгляду судом справи на 12.10.2022 року ,які були доставлені їм 29.09.2022 року о 22.22,тобто вручені 30.09.2022 року. 12.10.2022року позивач і її представник до суду не з`явились, про поважність причин неявки суду не повідомили. Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у цивільній справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі. Таким чином, враховуючи викладене , передбачені чинним законодавством строки розгляду цивільної справи судом першої інстанції ,повторне призначення справи до розгляду, відсутність поданих клопотань про відкладення судового засідання та письмових заяв позивача про зміну нею підстав позову , а також наявність достатньої кількості матеріалів справи і доказів для її розгляду ,суд першої інстанції без порушення прав позивача провів розгляд справи у її відсутність і ухвалив обгрунтоване рішення про відмову у задоволенні вимог із зазначених позивачем підстав. Інші доводи апеляційної скарги правильні висновки суду не спростовують і не впливають на законність прийнятого судом рішення та додаткового рішення суду. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Відповідно до суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки підстави для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного судового рішення суду не наведені , рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому згідно ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а вказане рішення суду - без змін. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України,- П о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 12.10.2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду на протязі 30 днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення. Головуючий : Копаничук С.Г. Судді: Медвецький С.К. Оніщук В.В.