Постанова Чернігівський апеляційний суд № 735/522/22

Справа № 735/522/22 Головуючий у 1 інстанції Грушко О. П. Провадження № 33/4823/93/23 Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 січня 2023 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Коропського районного суду Чернігівської області від 27 грудня 2022 року, В С Т А Н О В И В : Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , працює у ВАТ «Чернігівобленерго», притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 496,20 грн. судового збору. Місцевим судом встановлено, що 24 жовтня 2022 року близько 17:38 год., по вул. Молодіжна, в с. Деснянське, Новгород-Сіверського району, ОСОБА_1 керував мопедом «Вайпер», без державного номерного знаку, з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка, нерозбірлива мова, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху. Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду як незаконну та закрити провадження по справі, у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що він не керував транспортним засобом, а лише котив мопед. Зазначив, що було порушено порядок складання протоколу, оскільки поліцейський перед проведенням огляду на стан сп`яніння не проінформував ОСОБА_1 про найменування спеціального технічного засобу, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Також для проведення огляду та стан сп`яніння та складання протоколу не було залучено двох свідків. Крім того, матеріали справи не містять направлення на огляд водія транспортного засобу, його копія ОСОБА_1 не надавалась. Вказав, що йому не були роз`яснені процесуальні права та не надано копію протоколу про адміністративне правопорушення. Також поліцейським не була перевірена справність транспортного засобу. А тому апелянт вважає, що поліцейським було порушено процедуру проведення огляду на стан сп`яніння. Крім того, його не було відсторонено від керування транспортним засобом. У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надіслав суду заяву, в якій просив розгляну справу без його участі, апеляційну скаргу підтримує. Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов`язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №261372 від 24.10.2022, ОСОБА_1 , 24 жовтня 2022 року, близько 17:38 год., в с. Деснянське, по вул. Молодіжна, керував мопедом «Вайпер», без державного номерного знаку, з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка, нерозбірлива мова, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху (а.с.3). Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП. Згідно зі ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №261372 від 24.10.2022 щодо ОСОБА_1 складено з дотриманням вищевказаних вимог ст.256 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу. Посилання ОСОБА_1 в суді першої інстанції на те, що він не керував транспортним засобом, а котив його, апеляційний суд сприймає як намагання спотворити фактичні обставини вчиненого правопорушення з метою уникнення відповідальності за нього. В матеріалах справи наявний диск з відеозаписом подій від 24.10.2022 за участю ОСОБА_1 , зміст якого підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, та повністю підтверджує висновки місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. З переглянутого апеляційним судом відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не котив мопед, а рухався на ньому, знаходячись на його сидінні з пасажиром, що спростовує доводи апелянта про те, що він не керував мопедом. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебувала з ознаками алкогольного сп`яніння, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись. Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджують доводи апеляційної скарги тільки в частині того, що мопед, який забрав ОСОБА_1 , перебував у несправному стані. Але свідками пересування ОСОБА_1 з мопедом додому вони не були. Визначення терміну «керування транспортним засобом» наведено в п.27 Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким: керування транспортним засобом це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Виконання названого пункту Правил дорожнього руху є обов`язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність. Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а у разі неможливості застосування таких, огляд проводить-ся у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Суд першої інстанції вірно послався на те, що факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння підтверджується відеозаписами, доданими до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, з яких убачається як ОСОБА_1 керує мопедом (а не котить його, як він зазначав у своїх поясненнях). Він був зупинений працівниками поліції, які за наявності в останнього ознак стану сп`яніння, запропонували пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», від чого водій відмовився. Потім поліцейські запропонували ОСОБА_1 проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння у медичному закладі, від якого останній теж відмовився. Матеріали справи свідчать про те, що поліцейським було дотримано вимоги закону, які регламентують процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також фіксацію відмови ОСОБА_5 від проходження такого огляду. Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння зафіксована на відеозаписі технічних засобів поліцейського, що відповідає вимогам ч.2 ст.266 КУпАП. Тому посилання апелянта на те, що така відмова має бути зафіксована у обов`язковому порядку двома свідками, не ґрунтується на вимогах закону. Відтак, апеляційним судом не встановлено порушень працівниками поліції порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, до того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення такого огляду та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час проведення огляду та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять. Доводи апелянта про те, що його не було відсторонено належним чином від керування транспортним засобом, висновків суду першої інстанції про вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не спростовують, та не є підставою для скасування судового рішення. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королвства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Відтак, доводи ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і безпідставними. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання уникнути ним установленої законом відповідальності за скоєне. Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.5 ПДР України, з чим погоджується й апеляційний суд. Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності. За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Коропського районного суду Чернігівської області від 27 грудня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяВ. М. Заболотний