Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/25678/22

Справа № 127/25678/22 Провадження № 33/801/88/2023 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Ан О. В. Доповідач: Міхасішин І. В. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 січня 2023 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі судді Міхасішина І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Бойко Юлії Олександрівни на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 22 грудня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,- встановив : 05.11.2022 о 00:15 в м. Вінниця просп. Юності, 10 А, водій ОСОБА_1 керував т.з. Kia Optima н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, різкий запах алкоголю з порожнини рота нестійка хода порушення мови. Від проходження огляду встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки, що безперервно фіксувалося на нагрудну бодікамеру № 472973. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 ч.1 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 22 грудня 2022 року визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок. На таку постанову захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Бойко Юлія Олександрівна через суд першої інстанції подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила постанову суду першої інстанції скасувати, та закрити провадження по справі. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного. Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. Аналіз матеріалів даного провадження свідчить, що зазначених вимог закону суд першої інстанції, вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_1 за ч.1 ст.130КУпАП, не дотримався. Як на доказ винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 285258 від 05 листопада 2022 року (а.с.2); направлення на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.3); відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції (а.с6). Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи із наступного. Відповідно до ст.266 КУпАП, «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок) та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння бо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 р. № 1452/735 далі Інструкція), особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу а швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст.266 КУпАП, та висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог Інструкції, вважаються недійсними. У долученому до матеріалів справи відеозаписі вбачається, що водію ОСОБА_1 уповноваженою особою не було роз`яснено його права, передбачені ст.ст.55, 56, 59, 63 Конституції України, ст.268КУпАП, що є порушенням його права на захист. З наявного в матеріалах справи відеозапису із портативного відеореєстратора працівника патрульної поліції щодо складання адміністративних матеріалів за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 вбачається, що під час спілкування з поліцейськими, водій поводив себе адекватно, чітко відповідав на їх запитання, його поведінка цілком відповідала обстановці. Також переглядом відеозапису встановлено, що поліцейським не було названо водію ознаки алкогольного сп`яніння, при цьому не було зафіксовано порядок перевірки виявлених у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, зокрема перевірки реакції його зіниць очей на світло, огляд його рук, запаху алкоголю з ротової порожнини. З відеозапису чітко видно, що у ОСОБА_1 , поведінка адекватна, мова зрозуміла, чітка, рухи тіла теж адекватні. Крім цього, як встановлено матеріалами справи про адміністративне правопорушення, працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм ОСОБА_1 , таких положень ПДР, які б відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього. Тобто, на думку апеляційного суду, із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що водій ОСОБА_1 допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв`язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП. Такі висновки апеляційного суду, повністю узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.03.2019 року у справі №686/11314/17. За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що працівником патрульної поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення були грубо порушенні вимоги КУпАП та Інструкції, а судом першої інстанції при розгляді справи на ці порушення не було звернуто уваги, що в подальшому потягло за собою прийняття незаконного рішення. Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12,2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.cт.283, 284КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-р 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності. Крім того суд апеляційної інстанції, звернув увагу, що суд першої інстанції під час розгляду справи по суті не вірно встановив анкетні данні особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, та по суті притягнув до адміністративної відповідальності особу яка не має відношення до скоєного правопорушення, визнавши винним ОСОБА_2 , що не відповідає матеріалам справи, та на що вказав захисник у своїй апеляційній скарзі. Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які належні та допустимі докази вини ОСОБА_3 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, у зв`язку із чим, постанова суду про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.130КУпАП, підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п.1 ст.247КУпАП. Керуючись ст. 247, 294 КУпАП, постановив: Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Бойко Юлії Олександрівни задовольнити. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області 22 грудня 2022 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя І.В. Міхасішин