Постанова Дніпровський апеляційний суд № 265/979/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1066/23 Справа № 265/979/22 Суддя у 1-й інстанції - Копилова Л.В. Суддя у 2-й інстанції - Канурна О. Д. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 січня 2023 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої судді Канурної О.Д., суддів: Космачевської Т.В., Халаджи О.В., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2022 року у справі № 205/4022/22 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (суддя першої інстанції Федотова В.М.) , - В С Т А Н О В И В: У липні 2022 року позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернувся до АТ КБ «ПриватБанк», у зв`язку з чим підписав анкету-заяву № б/н від 23.05.2019 року. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Банком було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що був визначений сторонами. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач свої зобов`язання за вказаним договором не виконав, у зв`язку з чим станом на 14.06.2022 року має заборгованість у розмірі 33477,21 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 27083,99 грн., в т.ч. 27083,99 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 6393,22 грн. заборгованість за простроченими відсотками. Позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 23.05.2019 року у розмірі 33477,21 грн. станом на 14.06.2022 року, а також витрати з оплати судового збору у розмірі 2481 грн. Заочним рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 04 листопада 2022 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 23.05.2019 року станом на 14.06.2022 року у розмірі 27083 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту у розмірі 27083,99 грн. У задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 6393,22 грн. відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2007, 20 грн. Із указаним рішенням суду не погодився позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги банку задовольнити, в іншій частині рішення залишити без змін. В обґрунтування апеляційної скарги Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» посилається на те, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по відсоткам прийняте без повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів по справі та з порушенням норм процесуального і матеріального права. Так, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не врахував, що відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту, чим підтверджено ознайомлення з основними умовами кредитування з використанням кредитної картки типу Універсальна, ГОЛД (кредитний ліміт 75000,00 грн), серед яких, і зокрема, процентна ставка в межах та поза межами пільгового періоду, порядок повернення кредиту, процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту. Наведені обставини свідчать про помилковість висновку суду про те, що позивачем не надано доказів того, що відповідач був обізнаний про розмір процентної ставки за договором, на підставі якої була нарахована сума відсотків. Також суд першої інстанції, на думку апелянта, залишив поза увагою, що після отримання картки відповідач активував її, користувався нею, що свідчить про укладення між сторонами кредитного договору з погодженнями усіх його умов. Із виписки про рух коштів по картці відповідача вбачається, що він, серед іншого, здійснював погашення своєї заборгованості. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року витребувано цивільну справу з Ленінського районного суду м. Дніпропетровська. 05 грудня 2022 року цивільна справа надійшла до Дніпровського апеляційного суду. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року відкрито провадження у даній справі та надано сторонам строк для надання відзиву на апеляційну скаргу (а.с.102). Копію ухвали про відкриття провадження представник позивача отримав електронною поштою 12 грудня 2022 року (а.с.105). Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року справу призначено до розгляду в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Як передбачено ч. 3 вказаної вище статті, розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З позовної заяви вбачається, що ціна позову становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 33477,21 грн, тому апеляційну скаргу слід розглядати без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до частини 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обгрунтованість рішення у цивільній справі. Проте, вказаним вимогам рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2022 року частково не відповідає. Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно частини 2 вказаної вище статті, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Частиною 1 статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процессуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача щодо заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 6393,22 грн., суд першої інстанції послався на те, що у самій анкеті-заяві відсутня інформація щодо погодження сторонами умов щодо визначення процентної ставки за кредитом та паспорт споживчого кредиту неможливо визнати належним доказом досягнення між сторонами кредитного договору конкретних умов стосовно розміру відсоткової ставки за користування кредитом, оскільки наявна у ньому інформація є попередньою та містить типи кредитного продукту без зазначення, який саме з них обирає позичальник, що позбавляє суд можливості перевірити правильність нарахування банком відсотків за користування кредитом та за його прострочення. Проте, Дніпровський апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Із матеріалів справи вбачається, що 23.05.2019 року відповідач ОСОБА_1 , ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «ПриватБанку». Відповідно до вказаної анкети-заяви відповідач ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з пам`яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами становить між ним та Банком договір про надання банківських послуг, з яким він ознайомлений та згоден, які надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Згідно із частиною 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 1 статті 629 ЦК Українипередбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Як вбачається із частини 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Як вбачається із частини 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідачем також був підписаний паспорт споживчого кредиту, в якому відповідач ОСОБА_1 особистим підписом підтвердив ознайомлення з основними умовами кредитування з використанням кредитної карти Універсальна, ГОЛД (а.с. 11- 12). Також матеріали справи містять банківську виписку, з якої вбачається, що відповідач не лише використовував кредитні кошти, а й здійснював платежі на часткове погашення заборгованості, у тому числі на погашення нарахованих відсотків за користування кредитом. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції помилково послався в рішенні суду на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, оскільки там інші обставини справи і крім того, у вказаній вище постанові відповідач не визнавав позовні вимоги; у справі, що переглядається винесене заочне рішення і ніяких заперечень від відповідача не надходило. На підставі викладеного вище, апеляційний суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за відсотками в розмірі 6393,22 грн. підлягають задоволенню. Апеляційний суд погоджується з розрахунком відсотків, наданих позивачем. Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з частиною 2 вказаної вище статті, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позовних вимог на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Із матеріалів справи вбачається, що позивачем при поданні позовної заяви сплачено 2481,00 грн. судового збору (а.с. 50), за подання апеляційної скарги позивачем сплачено 3721,50 грн. (а.с. 92), а всього 6202,50 грн., які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк». На підставі викладеного вище, апеляційний суд вважає, що заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2022 року підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за відсотками та витрат по сплаті судового збору. Керуючись ст. 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити. Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2022 року скасувати в частині відмови щодо стягнення заборгованості за відсотками за кредитним договором і стягнення витрат по сплаті судового збору, ухвалити в цій частині нове рішення. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за відсотками за кредитним договором № б/н від 23.05.2019 року в розмірі 6393 (шість тисяч триста дев`яносто три) грн. 22 коп. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті судового збору в розмірі 6202 (шість тисяч двісті дві) грн. 50 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Судді: Повний текст постанови складений 23 січня 2023 року Суддя: О.Д.Канурна