Постанова 4803 № 206/1451/19
від 17.01.2023 ·ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1351/23 Справа № 206/1451/19 Суддя у 1-й інстанції - Антонюк О.А. Доповідач - Макаров М. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 січня 2023 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого судді Макарова М.О. суддів Демченко Е.Л., Ткаченко І.Ю. при секретарі Керімовій-Бандюковій Л.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2022 року по справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньов Максим Олександрович, Дніпровська міська рада про визнання дій неправомірними, скасування постанов та скасування арешту на майно, - В С Т А Н О В И Л А : У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова М.О.. Скарга мотивована тим, що Дніпровська міська рада 12 березня 2019 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів, збитків. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 квітня 2020 року в задоволенні позову було відмовлено. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 березня 2022 року рішення районного суду було скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов міськради було задоволено: стягнуто з відповідачів кошти та витрати, а також стягнуто на користь міськради судові витрати, ця постанова апеляційного суду набрала законної сили, 28 червня 2022 року по справі були видані виконавчі листи, які були направлені для виконання за місцем знаходження боржника. Приватним виконавцем відкрите виконавче провадження по вказаному виконавчому листу про стягнення з ОСОБА_1 збитків в сумі 138 920,32 грн.. ОСОБА_1 06 вересня 2022 року звернувся до суду зі скаргою на протиправні дії приватного виконавця Селезньова М.О., визнання незаконною постанови про відкриття цього виконавчого провадження і скасування постанови виконавця про відкриття виконавчого провадження через порушення вказаного виконавця, що пов`язані з неналежним виконанням за вказаним виконавчим листом, оскільки вказаний приватний виконавець повинен був не відкривати провадження, а повернути виконавчий лист, цей виконавець також не повідомив заявника своєчасно про виконавчі дії навіть після звернення до них адвоката заявника, не роз`яснив йому його права. Вважає вказані і інші дії приватного виконавця неправомірними та протиправними. Враховуючи викладене, скаржник просив визнати дії та бездіяльність приватного виконавця протиправними, скасувати постанову приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 15 серпня 2022 року у виконавчому провадженні № 69648018. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2022 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 .. Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що дії приватного виконавця відповідали вимогам норми закону. Приватний виконавець Селезньов М.О. своїми діями не порушив права заявника, тому його дії та постанова про відкриття виконавчого провадження є законними. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неповне дослідження доказів, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що згідно з виконавчим листом на користь Дніпровської міської ради було стягнуто суму збитків з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , як правонаступників ОСОБА_2 , тоді як приватний виконавець відкрив виконавче провадження лише відносно ОСОБА_1 .. Тобто, приватний виконавець на власний розгляд, без законних підстав визначив, що вся сума боргу підлягає стягненню лише з ОСОБА_1 .. Крім того, апелянт вказує, що він ще не отримав спадщину, невідомі частки і об`єм спадщини, приватний виконавець не повідомив своєчасно про виконавчі дії. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Так, матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 березня 2022 року задоволено позовні вимоги Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , правонаступниками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення суми коштів та судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , як правонаступників ОСОБА_2 на користь Дніпровської міської ради суму збитків, завданих фактичним користуванням земельною ділянкою без правовстановлюючих документів у розмірі 138 929, 32 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , як правонаступників ОСОБА_2 на користь Дніпровської міської ради судовий збір по 2 618,47 грн. з кожного. 28 червня 2022 року по справі були видані виконавчі листи, які були направлені для виконання за місцем знаходження боржника. Приватним виконавцем 15 серпня 2022 року відкрите виконавче провадження по вказаному виконавчому листу про стягнення з ОСОБА_1 збитків, завданих фактичним користуванням земельною ділянкою без правовстановлюючих документів у розмірі 138 920,32 грн.. ОСОБА_1 , оскаржуючи дії приватного виконавця Селезньова М.О., послався на те, що вказаним виконавцем вчинено дії, що пов`язані з неналежним виконанням за вказаним виконавчим листом, оскільки приватний виконавець повинен був не відкривати провадження, а повернути виконавчий лист, так як вони з братом спадкоємці і спадщину ще не прийняли, невідомі частки і об`єм спадщини, цей виконавець також не повідомив заявника своєчасно про виконавчі дії навіть після звернення до них адвоката заявника, не роз`яснив йому його права, вважає вказані і інші дії приватного виконавця неправомірними, протиправними. Відповідно до ст. 82 ЦПК України:
1. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
2. Відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.
3. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
4. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
5. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
6. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
7. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.
8. Обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи судом. Відповідно до ч. 2 ст. 82 ЗУ «Про виконавче провадження» боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку. Згідно ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження. якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі документи, зокрема виконавчі листи з виконання судових рішень, можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, з наступного дня після набрання рішенням законної сили. Встановлено, що приватним виконавцем 15 серпня 2022 року відкрите виконавче провадження по вказаному виконавчому листу про стягнення з ОСОБА_1 збитків, завданих фактичним користуванням земельною ділянкою без правовстановлюючих документів у розмірі 138 920,32 грн.. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Умови і порядок виконання рішень судів визначає Закон України «Про виконавче провадження» та інші нормативно-правові акти. Так, статтею 1 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1) судові накази; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; виконавчих написів нотаріусів; посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень. У виконавчому листі, виданому 28 червня 2022 року Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська по справі № 206/1451/19, боржником зазначений саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКШ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 . Тобто, саме судом у вказаному виконавчому листі визначено боржника. Відповідно до ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувана про примусове виконання рішення. Частиною 5 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Встановивши вказані обставини справи, зокрема, той факт, що боржником у даному виконавчому провадження, є ОСОБА_1 , - суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що приватним виконавцем 15 серпня 2022 року правомірно була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 69648018 з виконання виконавчого листа, виданого 28 червня 2022 року Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська по справі № 206/1451/19. Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність та необґрунтованість викладених у скарзі на дії приватного виконавця тверджень Каснера О.Е.: «...Тобто, приватний виконавець Селезньов М.О. самостійно на власний розсуд, без законних підстав визначив, що уся сума боргу розмірі 138 929.32 грн. підлягає стягненню лише з ОСОБА_1 ігноруючи рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, щодо солідарного стягнення», так як вказане спростовується матеріалами справи. Статтею 543 ЦК України визначений солідарний обов`язок боржників. Так, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконані обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і в будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повної обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане в решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на так відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором. Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що дії приватного виконавця відповідали вимогам норми закону. Частиною 4 ст. 82 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанови) рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Частиною 1 ст. 447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Керуючись вказаними нормами права, суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_1 , так як приватний виконавець Селезньов М.О. своїми діями не порушив права скаржника, тому його дії та постанова про відкриття виконавчого провадження є законними. Доводи апелянта в скарзі про те, що згідно з виконавчим листом на користь Дніпровської міської ради було стягнуто суму збитків з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , як правонаступників ОСОБА_2 , тоді як приватний виконавець відкрив виконавче провадження лише відносно ОСОБА_1 , - колегія суддів вважає безпідставними, так як виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором. Колегією суддів не встановлено факту порушення приватним виконавцем вимог чинного законодавства під час відкриття виконавчого провадження № 69648018 з виконання виконавчого листа, виданого 28 червня 2022 року Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська по справі № 206/1451/19, про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , як правонаступників ОСОБА_2 на користі Дніпровської міської ради суми збитків, завданих фактичним користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів у розмірі 138929,32 грн.. Твердження апелянта в скарзі про те, що він ще не отримав спадщину, невідомі частки і об`єм спадщини, приватний виконавець не повідомив своєчасно про виконавчі дії, - колегія суддів також вважає необґрунтованими, з огляду на те, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Інші твердження апелянта колегією суддів перевірені та визнані такими, що не впливають на законність оскаржуваної ухвали. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді вказаної скарги суд першої інстанції дотримався вимог матеріального та процесуального права, а тому ухвала як законна та обґрунтована повинна бути залишена без змін, а апеляційна скарга без задоволення. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2022 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя М.О. Макаров Судді Е.Л. Демченко І.Ю. Ткаченко