LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Окрема думка КЦС ВС712/16065/19

від 18.01.2023 · Цивільна

ОКРЕМА ДУМКА Судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Зайцева А. Ю. 18 січня 2023 року м. Київ справа № 712/16065/19 провадження № 61-5899св22 Черкаський апеляційний суд оскарженою постановою від 26 листопада 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» задовольнив, рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 вересня 2020 року скасував й ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову, з тих підстав, що суд першої інстанції вирішив питання про права та обов`язки ТОВ «ФК «Інвест-Кредо», яке не було залучено до участі в справі в якості правонаступника ПАТ «Дельта Банк». Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником - адвокатом Кучер Юлією Вікторівною, задовольнив частково, постанову Черкаського апеляційного суду від 26 листопада 2021 року скасував, справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Не можу погодитись з таким рішенням колегії суддів з наступних міркувань. Апеляційний суд установив, що до ухвалення рішення у справі, відповідно до договору № 2227/К/1 про відступлення права вимоги від 15 квітня 2020 року ПАТ «Дельта Банк» відступив шляхом продажу новому кредитору ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» право вимоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за кредитним договором № 11200980001 від 20 серпня 2007 року та договором іпотеки № 61526 від 20 серпня 2007 року. Отже, судом було розглянуто справу та ухвалено рішення про задоволення позову до неналежного відповідача, чим очевидно було вирішено про права та обов`язки ТОВ «ФК «Інвест-Кредо», припинено зобов`язання у правовідносинах де товариство є кредитором. Вважаю апеляційний суд дійшов правильних висновків, що оскільки ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» не було залучено до участі в справі, рішенням суду першої інстанції порушені його права та обов`язки, що є підставою для скасування рішення суду на підставі пункту 4 частини третьої статті 376 ЦПК України та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову внаслідок неналежного складу сторін. Не погодившись з висновками апеляційного суду колегія суддів Верхового Суду вказала, що ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою фактично як правонаступник відповідача ПАТ «Дельта Банк», але апеляційний суд на підставі статті 55 ЦПК України питання щодо процесуального правонаступництва сторони у справі не вирішив та дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні позову з підстав неналежного складу сторін. По суті Верховний Суд допустив, що незалежно від того, що в суді першої інстанції справа була розглянута та ухвалено рішення про задоволення позову без участі належного відповідача - ТОВ «ФК «Інвест-Кредо», цей недолік може бути усунений шляхом заміни в суді апеляційної інстанції неналежного відповідача на належного - правонаступника. Разом з тим правонаступництво відбулось до ухвалення рішення судом першої інстанції, де і мала б відбутись заміна правонаступника, в іншому випадку рішення ухвалене з неналежним відповідачем є незаконним. Заміна відповідача на стадії апеляційного перегляду рішення суду на належного, особу, яка не брала участі у справі в суді першої інстанції, та подала апеляційну скаргу, очевидно порушує права цієї особи та суперечить закону. Так, завданням цивільного судочинства, відповідно до статті 2 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Відповідно до частини першої статті 23 ЦПК України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою - четвертою цієї статті. Апеляційні суди відповідно до частини першої статті 24 ЦПК України здійснюють лише перегляд судових рішень місцевих судів в порядку, який має низку відмінностей від вирішення справ місцевим судом. Зокрема, перегляд рішень місцевих судів здійснюється апеляційним судом лише в порядку спрощеного провадження, в апеляційному суді не можуть бути залучені співвідповідачі, пред`явлений зустрічний позов, обмежений порядок подачі доказів, заяви про застосування строку позовної давності тощо. Тобто відповідач позбавляється права скористатись всіма правами, які він мав би при його участі у вирішенні справи у суді першої інстанції, що суперечить не тільки статті 4 ЦПК України, відповідно до якої жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку, а й статті 6 Європейської конвенції з прав людини, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом встановленим законом, яким, відповідно до національного законодавства, є саме місцевий суд. Крім того, розгляд справи по суті позовних вимог в апеляційному суді за участю правонаступника відповідача, який не брав, але мав брати участь у вирішенні справи в місцевому суді, покладе на нього можливі негативні наслідки в силу вимог закону. Так, частиною першою статті 55 ЦПК України визначено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Тобто, закон визначає, що в разі вибуття учасника справи з тих чи інших підстав, суд залучає саме на цій стадії судового процесу правонаступника, незалежно від того на якій стадії справа розглядається. Цьому підтвердженням є і положення частини другої статті 55 ЦПК України, відповідно до якого усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив. За цих фактичних обставин наслідком заміни в апеляційному суді неналежного відповідача ПАТ «Дельта Банк» належним - ТОВ «ФК «Інвест-Кредо», також буде його безпідставне обтяження всіма негативними наслідками дій (бездіяльності) неналежного відповідача допущені ним при вирішенні справи в місцевому суді. Матеріали справи свідчать, що місцевому суду було відомо про заміну кредитора у зобов`язаннях, представником позивача заявлялось клопотання про заміну відповідача (т.2 а.с.8-10), але суд ці обставини не перевірив, проігнорував, продовжив розгляд справи, призначив експертизу, ухвалив рішення з неналежним відповідачем. Враховуючи наведене, можливо дійти висновку, що незалежно від того, що у цій справі ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» є одночасно правонаступником відповідача та особою, яка не брала участі у справі, а суд вирішив питання про її права, визначальним та таким, що забезпечить право на справедливий суд у повному обсязі, є її статус саме як особи, яка не брала участі у справі, а правильним правовим наслідком вирішення справи без її участі буде скасування апеляційним судом рішення місцевого суду та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову внаслідок неналежного складу сторін, що правильно ухвалив апеляційний суд. Оскільки апеляційний суд позбавлений права скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд, скасування ухвалених у справі судових рішень касаційним судом із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції також забезпечило б реалізацію прав належного відповідача на справедливий розгляд та вирішення справи судом встановленим законом, яким є саме місцевий, а не апеляційний суд. Суддя А. Ю. Зайцев

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»