Постанова 4873 № 910/8221/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "17" січня 2023 р. Справа№ 910/8221/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Руденко М.А. суддів: Пономаренка Є.Ю. Барсук М.А. при секретарі: Реуцькій Т.О. за участю представників сторін: від позивача: не з`явився від відповідача 1: Редевич О.М. (ордер серія АА№1245347 від 01.11.2022) від відповідача 2: Трембач О.С. (витяг, посвідчення від 20.07.2021 АА №001910) розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 01.09.2022 у справі №910/8221/21 (суддя Плотницька Н.Б.) за позовом ОСОБА_1 до 1. акціонерного товариства "Українська залізниця",

2. Кабінету Міністрів України про визнання незаконними та скасування рішень, поновлення на роботі на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, В С Т А Н О В И В: 24.05.2021 до господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами до Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Кабінету Міністрів України про визнання незаконними та скасування рішень, поновлення на роботі на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відповідно до якої позивач просить суд: - визнати незаконним та скасувати з моменту прийняття рішення наглядової ради Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 05.04.2019, оформлене протоколом № А-10/7-19 Ком.т в частині прийняття рішення про затвердження порядку денного засідання з урахуванням запропонованих змін, а саме: «замість питання Карт КПЕ членів правління AT «Укрзалізниця за 2019 рік розглянути чотири звернення голови правління щодо діючих членів правління» та включення до порядку денного засідання питання № 10: «Питання діючих членів правління»; в частині прийняття рішень по питанню № 10: «Питання діючих членів правління» на підставі звернень голови правління від 02 квітня 2019 року та вирішення: 1) надати пропозиції (подання) наглядової ради загальним зборам - Кабінету Міністрів України - припинити повноваження члена правління AT «Укрзалізниця» Михальчука Сергія Дмитровича відповідно до пункту 5 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України; 2) відсторонити з 05 квітня 2019 року члена правління ОСОБА_1 від здійснення ним повноважень члена правління акціонерного товариства «Українська залізниця» до прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо його звільнення; 3) уповноважити голову наглядової ради підписати відповідну пропозицію (звернення) до Уряду, а також повідомити Кабінет Міністрів України щодо рішення про відсторонення протягом 10 днів; 4) голові правління вжити невідкладних заходів щодо якнайшвидшого завершення процесу відбору кандидатур на посади членів правління, зокрема, відсторонених посад; 5) голові правління невідкладно здійснити перерозподіл обов`язків відсторонених членів правління та/або голови правління таким чином, щоб забезпечити безперервність діяльності Товариства; 6) голові правління забезпечити виконання цього рішення наглядової ради; - визнати незаконним та скасувати з моменту прийняття наказ Акціонерного товариства «Українська залізниця» «№ 723/ос від 05.04.2019 року «По особовому складу», виданий головою правління ОСОБА_2 та членом правління ОСОБА_3 про відсторонення ОСОБА_1 з 19 год 00 хвилин 5 квітня 2019 року від здійснення ним повноважень члена правління Акціонерного товариства «Українська залізниця» зі збереженням заробітної плати; - визнати незаконним та скасувати з моменту прийняття рішення Кабінету Міністрів України, прийняте у процесі виконання функцій загальних зборів Акціонерного товариства «Українська залізниця» з питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів Акціонерного товариства «Українська залізниця», оформлене постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 456 «Про зміну складу правління Акціонерного товариства «Українська залізниця» в частині виведення із складу правління Акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2015 р. № 815 "Про деякі питання правління публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (Офіційний вісник України, 2015 р.. № 82, ст. 2719; 2016 р., № 45, ст. 1642), ОСОБА_1 та припинення відповідно до пункту 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України його повноважень як члена правління; - визнати незаконним та скасувати з моменту прийняття наказ Акціонерного товариства «Українська залізниця» № 1146/ос від 03.06.2019 року про припинення трудового договору (контракту), виданий головою правління ОСОБА_2 та членом правління ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_1 з посади члена правління у зв`язку з припиненням повноважень посадових осіб за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 456 від 17.04.2019; - поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді члена правління Акціонерного товариства «Українська залізниця» з 04 червня 2019 року; - стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 червня 2019 року по день ухвалення судового рішення. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 жовтня 2015 року він став членом правління АТ «Українська залізниця», а 23 серпня 2016 року з ним укладено контракт. 11 квітня 2019 року позивачу стало відомо про те, що його відсторонено від здійснення повноважень, а в подальшому - змінено склад правління АТ «Українська залізниця», припинено його повноваження та звільнено з займаної посади. ОСОБА_1 вказував, що його відсторонення, як і подальше звільнення, відбулось з порушенням норм чинного законодавства без належних правових підстав. Рішенням господарського суду міста Києва від 01.09.2022 у задоволенні позову відмовлено повністю. Обґрунтовуючи рішення, суд першої інстанції вказав, що позивачем не надано суду доказів незаконності наказу Акціонерного товариства "Українська залізниця" № 723/ос від 05.04.2019 року "По особовому складу", виданого головою правління ОСОБА_2 та членом правління ОСОБА_3 про відсторонення позивача з 19 години 00 хвилин 5 квітня 2019 року від здійснення ним повноважень члена правління Акціонерного товариства "Українська залізниця" зі збереженням заробітної плати, а тому вимоги позивача про визнання незаконним та скасування вказаного наказу є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Також, суд першої інстанції зазначив, що прийнявши оскаржувану постанову, відповідач-2 реалізував свої виключні повноваження, визначені Статутом, як органу який здійснює управління корпоративними правами держави, адже реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 01.09.2022 у справі №910/8221/21 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства "Українська залізниця" та Кабінету Міністрів України про визнання незаконними та скасування рішень, поновлення на роботі на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В обґрунтування поданої апеляційної скарги, апелянт зазначив, що у відповідності із статутом АТ «Укрзалізниця» ані правління, ані голова правління не мають права звертатися та виносити на розгляд наглядової ради питання, що стосуються припинення повноважень члена правління АТ «Укрзалізниця» та відсторонення його від здійснення своїх повноважень. За твердженням апелянта, судом першої інстанції не було взято до уваги, що всупереч положенням статуту АТ «Укрзалізниця» та Положенню про наглядову раду оскаржуване рішення наглядової ради не містить основних тез обговорень, висловлених аргументів та суджень під час обговорення питання, на підставі яких вирішили надати пропозицію до КМУ при припинення повноважень члена правління АТ «Укрзалізниця». Апелянт зазначає, що до компетенції голови правління та члена правління не відноситься питання щодо відсторонення членів правління від здійснення ними своїх повноважень. Апелянт також наголосив, що Кабінет Міністрів на виконання вимог законодавства України мав прийняти розпорядження щодо звільнення з посади члена правління, а не постанову. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 апеляційну скаргу у справі №910/8221/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №910/8221/21 та призначено до розгляду на 13.12.2022. 29.11.2022 через канцелярію суду від представника відповідача 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення без змін. 07.12.2022 через канцелярію суду від представника відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для зміни або скасування відсутні, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 оголошено перерву у судовому засіданні до 17.01.2023. У судовому засіданні, 17.01.2023 представники відповідачів 1 та 2 заперечили проти вимог апеляційної скарги, просили її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Представник позивача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи, представник ОСОБА_5 був повідомлений належним чином, що підтверджено, його підписом на повідомленні про перенесення судового засідання від 13.12.2022 (а.с.144 т.5) , клопотань щодо відкладення слухання справи на адресу суд від позивача та його представника через канцелярію суду не надходило. Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Оскільки сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов`язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Північний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги в судовому засіданні 17.01.2023 за відсутності представника позивача. Заслухавши пояснення представників відповідачів, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання правління публічного акціонерного товариства Українська залізниця" № 815 від 07.10.2015 було затверджено склад Правління публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" згідно з додатком. Зокрема, згідно додатку до цієї постанови, до складу правління Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" увійшов ОСОБА_6 - член правління. (том 2, а.с. 68) На підставі наказу Голови правління Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від 01.12.2015 №4/ос ОСОБА_6 приступив до роботи на посаді члена правління Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до укладання контракту в установленому порядку. (том 2 а.с. 70) 23.08.2016 між ОСОБА_6 та Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Галущака Андрія Едуардовича, виконуючого обов`язки корпоративного секретаря товариства, уповноваженого наглядовою радою товариства на підписання контрактів з членами правління товариства відповідно до пункту 92 статуту товариства (протокол засідання наглядової ради № 3), на підставі рішень вищого органу товариства, був укладений контракт з членом правління Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця". (том 2, а.с.77-82 ) За умовами контракту ОСОБА_6 зобов`язався безпосередньо і через адміністрацію Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" здійснювати поточне управління товариством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання та збереження закріпленого за товариством державного майна та майна, що не ввійшло до статутного капіталу, а товариство зобов`язалось створювати належні умови для матеріального забезпечення та організації праці Члена Правління (пункт 1.1). Строк дії контракту був передбачений у пункті 8.1 - з 25.08.2016 по 25.08.2017. Відповідно до частини 1 статті 391 Кодексу законів про працю України, якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2, 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Після закінчення строку контракту, укладеного з ОСОБА_6 , трудові відносини фактично тривали і жодна із сторін не вимагала їх припинення. З витягу з протоколу засідання наглядової ради Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 05 квітня 2019 року вбачається, що на підставі звернень голови правління від 02 квітня 2019 року наглядовою радою було прийнято рішення про надання пропозиції (подання) загальним зборам - Кабінету Міністрів України - припинити повноваження члена правління МИХАЛЬЧУК С.Д.. відповідно до пункту 5 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України та відсторонити його з 05 квітня 2019 року від здійснення повноважень. (том 3, а.с. 198). Наказом Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 05 квітня 2019 року позивача було відсторонено від здійснення ним повноважень члена правління. (том 3, а.с. 206) Постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року 456 "Про зміну складу правління акціонерного товариства "Українська залізниця" МИХАЛЬЧУК С.Д.. виведено зі складу правління товариства та припинено його повноваження, як члена правління. (том 3, а.с. 208) Згідно з наказом (розпорядженням) Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 03 червня 2019 року №1146/ос ОСОБА_6 звільнено у зв`язку з припиненням повноважень посадової особи. (том 3, а.с. 209) Позивач не погоджується з порядком проведення засідання наглядової ради, на якому було прийнято рішення про його відсторонення, оскільки питання вирішене з порушенням процедури, що призвело до порушення його прав. Позивач вказував, що постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року була прийнята на підставі незаконного рішення наглядової ради, а тому є також незаконною та підлягає скасуванню. Також зі змісту позовної заяви вбачається, що вимоги про визнання незаконним та скасування наказу про його звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про визнання незаконними та скасування рішень про його відсторонення та припинення повноважень. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що позивачем не надано суду доказів незаконності наказу Акціонерного товариства "Українська залізниця" № 723/ос від 05.04.2019 року "По особовому складу", виданого головою правління Кравцовим Є. та членом правління ОСОБА_3 про відсторонення позивача з 19 години 00 хвилин 5 квітня 2019 року від здійснення ним повноважень члена правління Акціонерного товариства "Українська залізниця" зі збереженням заробітної плати, а тому вимоги позивача про визнання незаконним та скасування вказаного наказу є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Також суд першої інстанції зазначив, що прийнявши оскаржувану постанову, відповідач-2 реалізував свої виключні повноваження, визначені Статутом, як органу який здійснює управління корпоративними правами держави, адже реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до змісту частини першої статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права визначаються як права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи у управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Згідно з частиною третьою статті 167 Господарського кодексу України корпоративні відносини визначаються як відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Повноваженнями щодо управління товариством наділені учасники товариства, права яких передбачено у статті 10 Закону України "Про господарські товариства" Управління товариством здійснюють його органи, якими є загальні збори учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 Цивільного кодексу К України). У товариствах, в яких законом чи установчими документами передбачено утворення виконавчого органу, здійснення управлінської діяльності покладено на нього (статті 23 Закону України "Про господарські товариства"). Відповідно до статті 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. У частині першій статті 98 Цивільного кодексу України передбачено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Компетенція загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю визначена у статті 59 Закону України "Про господарські товариства", яка також відсилає до статті 41 цього закону. Відповідно до зазначених норм до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить утворення і відкликання виконавчого та інших органів. Відповідно до частини першої статті 99 Цивільного кодексу України виконавчий орган створюють загальні збори товариства. У частині 3 статті 99 Цивільного кодексу України передбачено, що члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов`язків, якщо у установчих документах не визначені підстави їх усунення. Згідно статті 3 Кодексу законів про працю України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. У Кодексі законів про працю України визначено виключний перелік підстав припинення трудового договору. За приписом частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 Цивільного кодексу України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень. Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (розірвання із ним трудового договору) на підставі положень Кодексу законів про працю України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах Кодексу законів про працю України, а у статті 99 Цивільного кодексу України, тобто не є предметом регулювання трудового права. Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини. У зв`язку з цим припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень. Зважаючи на це, зміст положень частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав. Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права. Конституційний Суд України у Рішенні від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України (у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року № 1255-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів") зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним. Згідно із статтею 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Стаття 98 Цивільного кодексу України встановлює, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Згідно із частиною 2 статті 1 Закону України "Про акціонерні товариства" діяльність державних акціонерних товариств та державних холдингових компаній, єдиним засновником та акціонером яких є держава в особі уповноважених державних органів, регулюється цим Законом, з урахуванням особливостей, передбачених спеціальними законами. Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" визначено правові, економічні та організаційні особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 відсотків акцій якого належать державі (далі - Товариство), управління і розпорядження його майном та спрямований на забезпечення економічної безпеки і захисту інтересів держави. Згідно із частиною 1-5 статті 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" утворення Товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Товариство утворюється як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття. Статут Товариства затверджується Кабінетом Міністрів України. Засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. У відповідності із частинами 1-4 статті 6 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" органами Товариства є: загальні збори; правління; наглядова рада; ревізійна комісія. Вищим органом Товариства є загальні збори. Функції загальних зборів виконує Кабінет Міністрів України. Виконавчим органом Товариства, який здійснює управління його поточною діяльністю, є правління. Очолює правління голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України. Чисельність і персональний склад правління затверджуються Кабінетом Міністрів України. Контроль за діяльністю правління та захист прав акціонерів Товариства здійснює наглядова рада. Чисельність і персональний склад наглядової ради затверджуються Кабінетом Міністрів України. Згідно із частиною 1 статті 9 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" управління корпоративними правами держави стосовно Товариства здійснює Кабінет Міністрів України. На виконання Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" утворено публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття. Частина 1 статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства" загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до виключної компетенції наглядової ради законом або статутом. Згідно із пунктом 17 та пунктом 27 частини 2 статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства" до виключної компетенції загальних зборів належить обрання членів наглядової ради, а також вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів згідно із законом та/або статутом товариства. Стаття 49 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачає, що до товариства з одним акціонером не застосовуються положення статей 33 - 48 цього Закону щодо порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерного товариства. Повноваження загальних зборів товариства, передбачені статтею 33 цього Закону та внутрішніми документами товариства, здійснюються акціонером одноосібно. Рішення акціонера з питань, що належать до компетенції загальних зборів, оформлюється ним письмово (у формі рішення). Таке рішення акціонера має статус протоколу загальних зборів акціонерного товариства. Згідно із частиною 1 статті 52 Закону України "Про акціонерні товариства" до компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735 "Питання акціонерного товариства "Українська залізниця"" затверджено Статут Товариства. Постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 № 938 "Деякі питання діяльності акціонерного товариства "Українська залізниця"" змінено тип публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" з публічного на приватне та перейменовано його в акціонерне товариство "Українська залізниця", а також затверджено Статут АТ "Укрзалізниця" в новій редакції. Пунктом 54 Статуту Акціонерного товариства "Українська залізниця" передбачено, що органами товариства є: загальні збори; наглядова рада; правління, ревізійна комісія. Згідно із підпунктом 11 пункту 57 Статуту Акціонерного товариства "Українська залізниця" до виключної компетенції загальних зборів (Кабінету Міністрів України) належать питання, на підставі пропозицій (подання) наглядової ради призначення на посаду голови, його заступників і членів правління та звільнення їх з посади. Згідно із пунктом 58 Статуту Акціонерного товариства "Українська залізниця" рішення з питань, визначених пунктом 57 цього Статуту, оформляються відповідним актом Кабінету Міністрів України, проект якого за дорученням Прем`єр-міністра України або відповідно до резолюції Віце-прем`єр-міністра України розробляється та подається в установленому порядку Мінекономрозвитку. Згідно із частиною 1 статті 52 Закону України "Про акціонерні товариства" до компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом. Згідно із пунктом 59 Статуту Акціонерного товариства "Українська залізниця" наглядова рада є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної законом і цим Статутом, здійснює управління товариством, а також контролює та регулює діяльність правління. Наглядова рада діє на підставі законодавства, цього Статуту та положення про неї. Згідно із пунктом 61 та 62 Статуту Акціонерного товариства "Українська залізниця" персональний склад наглядової ради затверджується загальними зборами. До складу наглядової ради включаються незалежні члени наглядової ради (незалежні директори), кількість яких має становити більшість членів наглядової ради, а також члени наглядової ради - представники держави. Пункт 72 Статуту Акціонерного товариства "Українська залізниця" передбачає, що наглядова рада приймає рішення з питань, що належать до її виключної компетенції. Наглядова рада має право включити до порядку денного загальних зборів будь-яке питання, що віднесене до її виключної компетенції законом або цим Статутом, для його вирішення загальними зборами. Згідно із підпунктом 3 пункту 71 Статуту Акціонерного товариства "Українська залізниця" до виключної компетенції наглядової ради належить прийняття рішення про відсторонення голови, його заступників або члена правління від здійснення повноважень, подання пропозицій загальним зборам щодо особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови або члена правління з урахуванням пункту 96 цього Статуту. Згідно із пунктом 87 Статуту Акціонерного товариства "Українська залізниця" колегіальним виконавчим органом товариства, який здійснює управління його поточною діяльністю, є правління. Пункт 93 Статуту Акціонерного товариства "Українська залізниця" передбачає, що повноваження голови правління, його заступників та/або членів правління припиняються достроково у разі прийняття загальними зборами рішення про дострокове припинення повноважень (звільнення) голови правління, його заступників та члена правління та в інших випадках, передбачених законодавством та цим Статутом. Згідно із пунктом 2 Положення про принципи формування наглядової ради публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", затвердженого постановою КМУ від 20.09.2017 № 716, в редакції чинній на дату прийняття вищезазначених розпоряджень КМУ наглядова рада товариства складається із семи членів, чотири з яких повинні відповідати вимогам незалежності, визначеним законодавством. Наглядова рада товариства формується з урахуванням профілю діяльності та стратегії товариства шляхом обрання незалежних членів, кількість яких повинна становити більшість членів наглядової ради, і призначення представників держави (далі - члени наглядової ради). Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 № 432-р (том 3, а.с. 200) було обрано членів наглядової ради АТ "Укрзалізниця", а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 як незалежних членів та ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , як представників держави. Твердження апелянта, що статутом АТ «Укрзалізниця» не передбачено право ані правлінню, ані голові правління звертатись та вносити на розгляд наглядової ради питання, які стосуються припинення повноважень члена правління та відсторонення його від здійснення своїх повноважень, колегією суддів відхиляються з огляду на наступне. Постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 № 938 "Про деякі питання акціонерного товариства "Українська залізниця"" було затверджено Положення про наглядову раду АТ "Укрзалізниця". Згідно підпункту 1 пункту 15 Положення про наглядову раду, члени наглядової ради мають право отримувати будь-яку інформацію та документацію (за винятком інформації, що становить державну таємницю, за відсутності відповідного допуску) про товариство, якщо така інформація та документація необхідні для виконання функцій члена наглядової ради. Отже, в порядку контролю за діяльністю правління товариства наглядова рада має право отримувати будь-яку інформацію та документи, які стосуються діяльності правління, звернення голови правління якраз і стосувалися такої діяльності. Як вбачається з матеріалів справи, голова правління не включав жодного питання до порядку денного наглядової ради. Голова правління звернувся до наглядової ради лише із зверненням, яке попередньо було розглянуто комітетом з винагород і призначень наглядової ради АТ «Укрзаліниця». Як свідчить витяг з протоколу № А-10/7-19 Ком.т. засідання наглядової ради АТ "Укрзалізниця" 05.04.2019 (а.с.138 т.2) на черговому засіданні наглядовою радою Товариства, за присутності всіх членів наглядової ради та їх одноголосної згоди, було внесено зміни до порядку денного засідання наглядової ради Товариства і розглянуто питання щодо діючих членів правління АТ "Укрзалізниця". Отже, питання № 10 було включено до порядку денного самою наглядовою радою, а не головою правління, як стверджує апелянт. Згідно з п. 34 Положення про наглядову раду, на засіданні у формі спільної присутності питання, як правило, розглядаються згідно з порядком денним. За згодою членів наглядової ради на засіданні можуть розглядатись питання, що не включені до порядку денного. Отже, дії наглядової ради відповідають нормам Положення про наглядову раду. Так, наглядовою радою, відповідно до наданих їй повноважень, прийнято рішення щодо надання пропозиції (подання) загальним зборам - Кабінету Міністрів України - припинити повноваження члена правління Товариства МИХАЛЬЧУК С.Д. відповідно до пункту 5 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України та відсторонити з 5 квітня 2019 року члена правління Товариства ОСОБА_6 від здійснення ним повноважень члена правління до прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо його звільнення. Твердження апелянта, що оскаржуване рішення наглядової ради від 05.04.2019 не містить основних тез обговорень та висловлені аргументи спростовується змістом протоколу наглядової ради № А-10/7-19 Ком.т. від 05.04.2019. Стосовно посилання апелянта на те, що наглядова рада не мала повноважень надавати голові правління обов`язкові до виконання рішення, колегія суддів зазначає наступне. Підпункт 18 п. 71 Статуту встановлює, що до виключної компетенції наглядової ради належить надання правлінню обов`язкових до виконання рішень. Згідно п. 87 Статуту, колегіальним виконавчим органом товариства, який здійснює управління його поточною діяльністю, є правління. У відповідності до п. 90 Статуту, очолює правління голова. Відповідно до підпункту 29 п. 128 Статуту, голова правління здійснює інші повноваження, передбачені законодавством та цим Статутом, а також покладені на нього рішеннями правління, загальних зборів або наглядової ради. Таким чином, на голову правління можуть бути покладені обов`язки рішенням, зокрема, наглядової ради. А тому, покладення на голову правління виконання рішення наглядової ради по питанню №10 повністю узгоджується з нормами Статуту, оскільки у відповідності до підпункту 11 п. 128 Статуту, саме голова правління має повноваження на підписання від імені товариства розпорядчих документів (наказів), а виконання рішення наглядової ради і передбачало видання наказів. Твердження апелянта, що під час прийняття рішення від 05.04.2019. оформленого протоколом А-10/7-19 Ком.т., було порушено процедуру голосування, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне. Згідно п. 79 Статуту AT «Укрзалізниця», засідання наглядової ради вважається правоможним. якщо в ньому бере участь більше половини її кількісного складу. Відповідно до п. 80 Статуту AT «Укрзалізниця», рішення наглядової ради приймається простою більшістю голосів членів наглядової ради, які беруть участь у засіданні та мають право голосу. У разі рівного розподілу голосів членів наглядової ради під час прийняття рішень вирішальним є голос голови наглядової ради. З протоколу засідання наглядової ради №А-10/7-19 Ком.т. від 05.04.2019 вбачається, що при відкритті засідання були присутні усі члени наглядової ради. Даним протоколом зафіксовано, що ОСОБА_14 вийшов із зали засідань і не брав участі в обговоренні і голосуванні з питань 6-10 порядку денного (стор. 6 протоколу). На стор. 12 протоколу зафіксовано, що ОСОБА_14 приєднався до засідання. Отже, навіть за відсутності ОСОБА_15 при прийнятті рішення з питання №10 порядку денного, засідання наглядової ради було правомочним. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення наглядової ради товариства, оформлене протоколом № А-10/7-19 Ком.т. засідання наглядової ради АТ "Укрзалізниця" 05.04.2019, прийняте відповідно до вимог Положення про наглядову раду АТ "Укрзалізниця", що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 № 938, у зв`язку з чим вимоги позивача про визнання незаконним та скасування з моменту прийняття рішення наглядової ради Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 05.04.2019, оформлене протоколом № А-10/7-19 Ком.т в частині прийняття рішення про затвердження порядку денного засідання з урахуванням запропонованих змін правомірно відхилені судом першої інстанції. Відповідно до положень законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме частини першої статті 98, частини першої статті 99 Цивільного кодексу, частини першої статті 23, пункту "г" частини п`ятої статті 41, частини першої статті 59 Закону України "Про господарські товариства", підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) як вищого органу управління товариством або, як зазначено у частині п`ятій статті 58 Закону України "Про акціонерні товариства", укладення з членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, повноважена на те наглядовою радою. Усунення членів виконавчого органу товариства від виконання обов`язків (частина третя статті 99 Цивільного кодексу) або відсторонення голови виконавчого органу товариства від виконання повноважень (абзац перший частини другої статті 61 Закону України "Про акціонерні товариства") за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від відсторонення працівника від роботи на підставі статті 46 Кодексу законів про працю. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства усунути члена виконавчого органу від виконання ним обов`язків міститься не в приписах Кодексу законів про працю, а у статті 99 Цивільного кодексу, тобто не є предметом регулювання нормами трудового права. Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним. У зв`язку з цим "усунення" відповідно до частини третьої статті 99 Цивільного кодексу є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснювати членом його виконавчого органу в межах корпоративних відносин з товариством повноважень у сфері управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлено специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень. Зважаючи на це, зміст положень частини третьої статті 99 Цивільного кодексу треба розуміти як право компетентного (уповноваженого) органу товариства усунути члена виконавчого органу від виконання обов`язків, які він йому визначив, у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав, але за умови, якщо в установчих документах товариства не були зазначені підстави усунення. Зазначена позиція викладена в абзацах 2-6 підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року N 1-рп/2010. Щодо посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги та не надав належну оцінку тому, що ОСОБА_1 під час виконання повноважень члена правління AT «Укрзалізниця» не було вчинено діянь, які б завдавали шкоди товариству та були б підставами для відсторонення від здійснення ним повноважень члена правління, слід зазначити наступне. За змістом положень частини третьої статті 99 ЦК України компетентному (уповноваженому) органу товариства надано право не лише припиняти повноваження члена виконавчого органу, а і тимчасово відстороняти його від виконання своїх повноважень у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав чи без зазначення жодних підстав. Згідно із абзацом 3 частини 1 статті 61 Закону України "Про акціонерні товариства" підстави припинення повноважень голови та/або члена виконавчого органу встановлюються законом, статутом товариства, а також контрактом, укладеним з головою та/або членом виконавчого органу. Згідно із пунктом 7.4. укладеного між сторонами контракту від 23.08.2016, член правління може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень у будь-який час. У відповідності до підпункту 11 пункту 128 Статуту Акціонерного товариства "Українська залізниця", підписання розпорядчих документів у формі наказу є компетенцією голови правління. Рішенням наглядової ради було делеговано голові правління забезпечити виконання прийнятого рішення. На підставі рішення наглядової ради Акціонерного товариства "Укрзалізниця" від 05.04.2019 (протокол № А-10/7-19 Ком.т.) Товариством видано наказ від 05.04.2019 № 723/ос, яким ОСОБА_1 з 19 години 00 хвилин 5 квітня 2019 року було відсторонено від здійснення ним повноважень члена правління Акціонерного товариства "Укрзалізниця" зі збереженням заробітної плати, про що останнього було повідомлено письмово, згідно із листом Акціонерного товариства "Укрзалізниця" від 08.04.2019. Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем не надано суду доказів незаконності наказу Акціонерного товариства "Українська залізниця" № 723/ос від 05.04.2019 року "По особовому складу", виданого головою правління ОСОБА_2 та членом правління ОСОБА_3 про відсторонення ОСОБА_1 з 19 години 00 хвилин 5 квітня 2019 року від здійснення ним повноважень члена правління Акціонерного товариства "Українська залізниця" зі збереженням заробітної плати, а тому вимоги позивача про визнання незаконним та скасування вказаного наказу правомірно задоволені судом першої інстанції Частиною першою статті 50 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття. Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують законні права акціонера, який оскаржує рішення. Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; - позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Підпунктом 11 пункту 57 Статуту Акціонерного товариства "Укрзалізниця" передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів належать питання щодо призначення на посаду голови його заступників і членів правління та звільнення їх з посади (на підставі пропозицій (подання) наглядової ради). Пунктом 58 Статуту Акціонерного товариства "Укрзалізниця" зазначається, що рішення з питань, визначених пунктом 57 цього Статуту, оформляються відповідним актом Кабінету Міністрів України, проект якого за дорученням Прем`єр-міністра України або відповідно до резолюції Віце-прем`єр-міністра України розробляється та подається в установленому порядку Мінекономрозвитку. Згідно з статтю 46 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", єдиними офіційними документами, що підтверджують факт проведення засідання, хід обговорення питань на засіданні та прийняття Урядом на засіданні відповідних рішень є стенограма (яка є внутрішнім документом) та протокол засідання (який є офіційним документом). Як вбачається з протоколу № 16 засідання Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 (том 2, а.с. 112), розділу 5 даного Протоколу "Кадрові питання", Кабінетом Міністрів України вирішено прийняти постанову "Про зміну складу правління акціонерного товариства "Українська залізниця" № 456 від 17.04.2019 відповідно до якої із складу правління акціонерного товариства "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2015 року № 815 "Про деякі питання правління публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", виведено ОСОБА_1 , припинивши відповідно до пункту 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України його повноваження як члена правління. Постанова № 456, якою було припинено повноваження Позивача як члена правління Акціонерного товариства "Українська залізниця" не є актом суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання владних управлінських функцій, а є актом органу управління (загальних зборів) суб`єкта господарювання (Акціонерного товариства "Українська залізниця") до виключної компетенції якого належать вказані повноваження передбачені Статутом Акціонерного товариства "Українська залізниця". Таким чином, прийнявши оскаржувану постанову, відповідач-2 реалізував свої виключні повноваження, визначені Статутом, як органу який здійснює управління корпоративними правами держави, адже реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Крім того, відповідно до пункту 5 параграфу 33 та пункту 1 параграфу 44 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 950, проект акта Кабінету Міністрів з кадрових питань не потребує погодження із заінтересованими особами та проведення правової експертизи Мінюстом. З огляду на вищенаведене, Постанова від 17.04.2019 № 456 є актом, який прийнятий Урядом в межах повноважень передбачених чинним законодавством, з дотриманням відповідної процедури передбаченої Статутом, з урахуванням норм, передбачених Регламентом. Як вбачається з пункту 2 параграфу 30 Регламенту Кабінету Міністрів України, з кадрових та інших питань організаційно-розпорядчого характеру видаються розпорядження Кабінету Міністрів. Проте, невідповідності назви прийняття даного акту, не є підставою для визнання його незаконним та скасування, оскільки вказана постанова не порушує законні права позивача. Більше того, повноваження члена правління AT «Укрзалізниця» виникли у Позивача на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.10.2015 №815 «Про деякі питання правління публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», якою установлено, що чисельність правління публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"' становить шість осіб, у тому числі голова правління та затверджено склад правління публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"' згідно з додатком. Отже, обрання Позивача членом правління відбулося на підставі акту Кабінету Міністрів України у формі постанови, припинення його повноважень також було оформлено у вигляді постанови, що відповідає п. 25 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 №870. Згідно висновку, викладеного в постанові Верховного Суду 15.05.2019 року у справі № 910/5828/18 підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Наведений висновок відповідає висновкам, викладеним в постанові Верховного Суду від 10.11.2021 у справі №924/881/20. Отже, для скасування рішення загальних зборів учасників господарського товариства щодо припинення повноважень керівника виконавчого органу товариства мають бути наявними одночасно дві умови; 1) порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; 2) наявні порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства вплинули на прийняття загальними зборами такого рішення. У даній справі №910/8221/21 вказані умови відсутні. А тому, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених про визнання незаконним та скасування з моменту прийняття рішення наглядової ради Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 05.04.2019, оформлене протоколом № А-10/7-19 Ком.т в частині прийняття рішення про затвердження порядку денного засідання з урахуванням запропонованих змін; про визнання незаконним та скасування з моменту прийняття наказ Акціонерного товариства "Українська залізниця" "№ 723/ос від 05.04.2019 року "По особовому складу" та про визнання незаконною та скасування постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 456 "Про зміну складу правління Акціонерного товариства "Українська залізниця" в частині виведення із складу правління Акціонерного товариства "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2015 р. № 815 "Про деякі питання правління публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (Офіційний вісник України, 2015 р. № 82, ст. 2719; 2016 р., № 45, ст. 1642), ОСОБА_1 та припинення відповідно до пункту 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України його повноважень як члена правління. Згідно з пунктом 15 Порядку розгляду питань, пов`язаних з підготовкою і внесенням подань щодо осіб, призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Верховною Радою України. Президентом України або Кабінетом Міністрів України чи погоджується з Кабінетом Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 298 (в редакції постанови від 15.11.2017 №874), на підставі акта Президента України або Кабінету Міністрів України щодо призначення на посаду чи звільнення з посади особи в установленому порядку відповідним органом або підприємством у триденний строк видається наказ (розпорядження) за місцем її роботи, в якому зазначається дата початку роботи на відповідній посаді або припинення роботи. Наказ №1146/ос від 03.06.2019 було видано уповноваженими особами на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про зміну складу правління акціонерного товариства «Українська залізниця» №456 від 17.04.2019. якою припинено повноваження Позивача як члена правління AT «Укрзалізниця» та звільнено його на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України. Суд першої інстанції вірно зазначив, що враховуючи відмову суду у задоволенні ОСОБА_1 позовних вимог у названій частині, є необхідність відмови у задоволенні похідних вимог про визнання незаконним та скасування з моменту прийняття наказ Акціонерного товариства "Українська залізниця" № 1146/ос від 03.06.2019 про припинення трудового договору (контракту), про звільнення ОСОБА_1 з посади члена правління у зв`язку з припиненням повноважень посадових осіб за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 456 від 17.04.2019; про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді члена правління Акціонерного товариства "Українська залізниця" з 04 червня 2019 року та про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 заробітку за час вимушеного прогулу з 04 червня 2019 року по день ухвалення судового рішення. Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне і обґрунтоване рішення, яка відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржником не доведено обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог не надано, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 01.09.2022 у справі № 910/8221/21, отже підстав для її скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається. Судові витрати (судовий збір) за подачу апеляційної скарги на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржника. Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 01.09.2022 у справі № 910/8221/21 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 01.09.2022 у справі № 910/8221/21 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/8221/21 повернути до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст судового рішення складено 23.01.2023. Головуючий суддя М.А. Руденко Судді Є.Ю. Пономаренко М.А. Барсук