Постанова 4813 № 523/16177/21

Номер провадження: 22-ц/813/4075/23 Справа № 523/16177/21 Головуючий у першій інстанції Малиновський О. М. Доповідач Склярська І. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 16.01.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Склярської І.В., суддів: Базіль Л.В., Семиженка Г.В., секретар Куріньова Л.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 , на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 31 жовтня 2022 року, ухваленого під головуванням судді Малиновського О.М. (повний текст складено 03 листопада 2022 року), у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Гребенюк Ірина Миколаївна про визнання недійсною заяву про скасування заповіту та визнання недійсним заповіту, встановив: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог 03 вересня 2021 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просила: - визнати недійсною заяву ОСОБА_4 від 22.07.2020р. № 64660755, яка зареєстрована в реєстрі за №690, нотаріальний бланк НОН №738348 про скасування заповіту від 27.08.2019р., зареєстрованого в реєстрі за №2657, нотаріальний бланк НОА 248959; - визнати недійсним заповіт (НОН 738376), посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гребенюк І.М. 24.07.2020р. за реєстровим №720 складений на ім`я ОСОБА_3 . Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який за життя 28.07.2019 склав заповіт, зареєстрований в реєстрі за №2657, нотаріальний бланк НОА 248959, котрим заповів усе належне йому майно ОСОБА_2 . Позивач у встановлений законом строк звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. З спадкової справи ОСОБА_2 дізналась, що ОСОБА_4 24.07.2020 склав новий заповіт на ім`я ОСОБА_3 , а також 22.07.2020 скасував заповіт від 27.08.2019, складений раніше на ім`я ОСОБА_2 , в зв`язку з чим, остання не може успадкувати майно після смерті ОСОБА_4 . ОСОБА_2 стверджує, що до кінця 2020 вона постійно контактувала з ОСОБА_4 , який наголошував про складання на її ім`я заповіту, і така інформація була ним озвучена в листопада-грудні 2020, тобто після скасування заповіту та складання нового. В зв`язку з чим, ОСОБА_2 стверджує, що заява про скасування складеного на її ім`я заповіту, а також новий заповіт, складений на ім`я ОСОБА_3 , були підписані не ОСОБА_4 , а іншою особою після смерті останнього, з метою привласнення його майна, що стало наслідком здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021160000000106 від 16.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. ОСОБА_2 вважає, що оскільки скасування заповіту від 27.08.2019 не було наслідком волевиявлення спадкоємця і не відповідало внутрішній волі ОСОБА_4 , то заява про скасування від 22.07.2020 підлягає визнанню недійсною, на підставі статті 215 ЦК України. Таким чином, ОСОБА_2 вважає, що вона, як заінтересована особа, має право на звернення до суду із позовом про визнання недійсними заяви про скасування заповіту від 22.07.2020 та заповіту від 24.07.2020, складеного на ім`я ОСОБА_3 , оскільки, у випадку скасування зазначених правочинів, вона одержує право на спадкування за складеним на її ім`я заповітом від 27.08.2019. Зазначає, що оскільки заява про скасування заповіту, складеного на ОСОБА_2 , є недійсною, то вона не породжує жодних наслідків, а отже, заповіт від 27.08.2019 зареєстрований в реєстрі за №2657, нотаріальний бланк НОА 248959, є чинним. Вказує на наміри відповідачки заволодіти майном спадкодавця ОСОБА_4 . Вважає, що факт підроблення документа у даному випадку може бути встановлений виключно шляхом проведення почеркознавчої експертизи, експертизи давності виготовлення документу, а також судово-трасологічної експертизи у зв`язку з чим одночасно з позовною заявою подані клопотання про витребування доказів та призначення судової почеркознавчої експертизи.. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 31 жовтня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи без самостійних вимог Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Гребенюк І.М. про визнання недійсною заяву про скасування заповіту, визнання недійсним заповіту залишені без задоволення у повному обсязі. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 , просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. До апеляційної скарги внесені заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ (1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що порушення судом першої інстанції норм процесуального закону унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Враховуючи, що ухвалою суду першої інстанції від 17.09.2021 у приватного нотаріуса було витребувано копію спадкової справи та копію заповіту, а також, витребувано зі слідчого управління ГУНП в Одеській області документи, які долучені до матеріалів кримінальної справи та 28.01.2022 приватним нотаріусом надано фотокопії спадкової справи, натомість слідчим управлінням ГУНП повідомлено про відсутність запитуваних документів з підстав їх направлення приватному нотаріусу, позивачем заявлено клопотання про витребування матеріалів та встановлення знаходження певних матеріалів у іншого приватного нотаріуса, у задоволенні якого ухвалою суду 31.10.2022 без видалення до нарадчої кімнати було відмовлено, чим здійснено перешкоджання встановленню обставин у справі. Судом у порушення вимог статті 78 ЦПК України прийнято в якості доказу висновок експерта №21-26-25 від 20.12.2021, який як такий що виконаний у кримінальному провадженні не є належним та допустимим доказом у цивільній справі, що відповідає висновку, викладеному у постанові ВП Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №522/1029/18. Судом першої інстанції не було вирішено клопотання позивача про призначення експертизи. Також , ухвалою суду від 01.06.2022 закрито провадження у справі, чим порушено права позивача. Так, ухвалою суду від 17.09.2021 задоволено клопотання про витребування доказів у зв`язку з наявним клопотанням про призначення експертизи, проте підготовче засідання було закрито ухвалою від 01.06.2022 без отримання запитуваних матеріалів та вирішення питання про призначення експертизи. Проте вимоги статті 197 ЦПК України надавали суду право оголосити перерву у судовому засідання, внаслідок неподання витребуваних доказів особою, яка не є учасником судового засідання. Отже ухвала про закриття підготовчого засідання не відповідає вимогам закону. Представник позивача подав до суду апеляційної інстанції заяву про розгляд справи без участі апелянта та його представника. (2) Позиція інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Коваль Н., яка діє від імені ОСОБА_3 , доводи апеляційної скарги не визнала, рішення суду та ухвали на які містяться заперечення в апеляційній скарзі вважає такими, що відповідають вимогам закону, є обґрунтованими. Зазначає, що висновки суду відповідають встановленим обставинам справи. Приватним нотаріусом підтверджено, що заповіт від імені ОСОБА_4 на ім`я позивачки ОСОБА_2 , не посвідчувався. Отже, позивачкою будь-яких достовірних доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом або за законом після смерті ОСОБА_4 не доведено та судом не встановлено. Доводи апеляційної скарги щодо недопустимості такого доказу, як висновок судово-почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні є неспроможним, оскільки зазначений висновок містить інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні про що зазначав у своїх постановах суд касаційної інстанції. Матеріали справи містять фотокопію спадкової справи наданої приватним нотаріусом, висновок експерта з матеріалів кримінального провадження щодо предмету спору, а тому посилання апелянта на незаконність ухвал є такими, що не ґрунтуються на встановлених судом обставинах справи. Відповідач наголошує на відсутності порушених прав позивачки внаслідок того, що оскаржуваним заповітом та заявою про скасування заповіту її права не порушуються, оскільки спадкоємцем вона не є. 2.

Мотивувальна частина ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Статтею 15 ЦК Українивизначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Отже, стаття 15 ЦК Українивизначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. За правилами статей 12, 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до статті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ст. ст. 1216 ч.1, 1217, 1220 ч.1, 1221 ч.1, 1222 ч.1, 1223 ч.ч.1-3 ЦК України). Виходячи з доводів та вимог позовної заяви, позивачка звернулася до суду з позовом за захистом свого порушеного права на спадкування за заповітом складеним на її ім`я ОСОБА_4 28.07.2019 року, зареєстрованим в реєстрі за №2657, нотаріальний бланк НОА 248959. Позивачка просила суд першої інстанції витребувати докази, перелік яких наведений у клопотання, у тому рахунку витребувати у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Гребенюк Ірини Миколаївни копію заповіту від 28.07.2019 , зареєстрованого в реєстрі за №2657, нотаріальний бланк НОА 248959, котрим ОСОБА_4 заповів усе належне йому майно ОСОБА_2 . Ухвалою суду першої інстанції від 17.09.2021 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 про витребування доказів було задоволено, суд витребував серед інших доказів, у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Гребенюк Ірини Миколаївни копію заповіту від 28.07.2019, зареєстрованого в реєстрі за №2657, нотаріальний бланк НОА 248959, котрим ОСОБА_4 заповів усе належне йому майно ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 135). Разом з тим, при наданні суду першої інстанції фотокопій матеріалів спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Гребенюк І. М. письмово повідомила суд, що 28.07.2019 заповіт від імені ОСОБА_4 нею не посвідчувався; заповіт від імені ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_2 нею взагалі ніколи не посвідчувався ( т.2 а.с.46). Надані суду першої інстанції приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гребенюк І. М. фотокопій матеріалів спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 ( т.2 а.с.46-128) містять інформаційну довідку зі Спадкового реєстру ( заповіти/спадкові договори), з якої вбачається, що за життя ОСОБА_4 з 2000 року складалися 8 заповітів та скасовувалися 7; останній, восьмий, заповіт від 24.07.2020 року не скасований (т. 2 а.с. 56-59) . Передостанній заповіт був посвідчений 27.08.2019, бланк НОА 248959, номер в реєстрі нотаріальних дій: 2657 ( а.с.58 зв.с.), яким ОСОБА_4 заповідав все своє майно ОСОБА_3 , а також цим заповітом висловив свою волю щодо скасування всіх попередніх заповітів, що були складені від його імені, а також позбавляє права спадкування: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 166). 22.07.2020 ОСОБА_4 нотаріально посвідченою заявою скасував складений ним та нотаріально посвідчений заповіт від 27.08.2019 за реєстровим номером 2657 (т. 1 а.с. 168). 24.07.2020 ОСОБА_4 склав заповіт, яким він заповідав все своє майно ОСОБА_3 , а тако цим заповітом висловив свою волю щодо скасування всіх попередніх заповітів, що були складені від його імені, а також позбавляє права спадкування: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (т. 2. а.с. 50). Виходячи з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру ( заповіти/спадкові договори) жоден заповіт не посвідчувався 28.07.2019, а бланк НОА 248959 використаний 27.08.2019 р для вищенаведеного заповіту ( т.1 а.с.168) в коло спадкоємців яких позивачка не входить, та в наступному спадкодавцем скасований. Отже копії заповіту на позивачку нею не надано і судом першої інстанції не здобуто. В котре є необхідним зазначити, що передостанній заповіт, який був скасований спадкодавцем, не містив в собі кола спадкоємців до яких входила б позивачка. Надана позивачкою Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта свідчить про належність спадкодавцю 76 об`єктів нерухомого майна ( т.1 а.с.17-60). Матеріали справи містять посилання про наявність у минулому судових спорів за позовом ОСОБА_2 до спадкодавця щодо стягнення коштів, рішення по яким містяться у ЄДРСР, а також відповідачки зі спадкодавцем. За позицією позивачки, відповідачка мала відвертий намір заволодіти майном ОСОБА_4 . З матеріалів цивільної справи також вбачається, що до Одеської обласної прокуратури надійшла заява адвоката Танасогло О.М. , який діяв на підставі довіреності від імені ОСОБА_7 (дівоче прізвище ОСОБА_8 ) про те, що невстановлені особи підробивши заповіт від імені ОСОБА_4 незаконно заволоділи майном останнього. Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування 16.03.2021 за № 42021160000000106 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.190 КК України за результатами якого Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеської області 24 грудня 2021 року винесена постанова про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування 16.03.2021 за № 42021160000000106 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України у зв`язку з відсутністю складу злочину(т. 2 а.с. 33-36). Наявна в матеріалах цивільної справи копія висновку експерта № 21-2625 судово-почеркознавчої експертизи проведеної в межах вищенаведеного кримінального провадження містить висновки, що рукописний запис Мною прочитано вголос, текст мною прочитат і понятен, с моих слов записано верно та підписи від імені ОСОБА_4 на примірнику заповіту від 24.07.2020 , складеному від імені ОСОБА_4 , посвідченому приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гребенюк І.М. та зареєстрованому у реєстрі за №720 (бланк НОН 738376) виконані самим ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 14-23). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 лютого 2021 року у справі №381/622/17 (провадження № 14-98цс20) зазначено, що «висновок судово-почеркознавчої експертизи від 13 грудня 2014 року за №574/тдд не можна вважати таким, що не відповідає критеріям належності та допустимості доказів, як про це стверджує банк у касаційній скарзі. Позивач подав до суду копію цього висновку, зроблену з копії того ж висновку, яку засвідчив слідчий. Для його використання як доказу подання до суду окремого дозволу слідчого, а також вироку суду, який набрав законної сили у кримінальному провадженні, не є потрібним. Такий висновок судово-почеркознавчої експертизи, який позивач відповідно до закону одержав у межах кримінального провадження, стосується предмета доказування у цій справі». Незважаючи на те що позивачка не довела суду, що за життя ОСОБА_4 на її ім`я складався заповіт, що свідчить про відсутність у неї прав спадкоємця, враховуючи її позовні вимоги про визнання недійсним заповіту від 24.07.2020 внаслідок непідписання його ОСОБА_4 , а отже відсутності у нього волі на його складання, доводи її апеляційної скарги про неналежність доказу, а саме вищенаведеного висновку судової почеркознавчої експертизи є неспростованими. Отже, наведені апелянтом доводи не надають підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про задоволення вимог позову. Відсутність підстав для задоволення позову, встановлення судом усіх обставин справи, дослідження доказів, наданих сторонами, унеможливлює визнати обґрунтованими доводи апелянта про незаконність ухвал про відмову у задоволенні клопотання про витребування матеріалів та встановлення знаходження певних матеріалів у іншого приватного нотаріуса, у від 31.10.2022 та про закриття підготовчого провадження від 01.06.2022. Колегією суддів, під час розгляду апеляційної скарги, відмовлено у задоволенні клопотань апелянта доданих до апеляційної скарги про витребування у приватних нотаріусів оригіналів заповітів ОСОБА_4 , оригіналів його заяв про скасування заповітів, починаючи з 2017 року, оригіналу реєстрів для реєстрації нотаріальних дій за 2017, 2020, які містять записи про нотаріальні дії посвідчення відповідних заповітів та заяв про їх скасування за 2017, 2020, призначення почеркознавчої експертизи, оскільки Не доведення ОСОБА_2 наявності складеного на її ім`я передостаннього заповіту, відсутність підстав вважати висновок почеркознавчої експертизи, проведеної у кримінальному провадженні щодо предмету заявленого позову, як неналежного доказу, унеможливило задоволення клопотань апелянта, доданих до апеляційної скарги, про витребування у приватних нотаріусів оригіналів заповітів ОСОБА_4 , оригіналів його заяв про скасування заповітів, починаючи з 2017 року, оригіналу реєстрів для реєстрації нотаріальних дій за 2017,2020, які містять записи про нотаріальні дії посвідчення відповідних заповітів та заяв про їх скасування за 2017,2020 роки, призначення почеркознавчої експертизи. Щодо суті апеляційної скарги Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України). Таким чином, за наведених обставин, доводи апеляційної скарги є такими, що висновків суду не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду в оскарженій частині, як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права - без змін. Щодо судових витрат Судові витрати, понесені апелянтом, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу, з підстав залишення рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись статтями 367, 374-375, 382 ЦПК України, суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 31 жовтня 2022 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 23 січня 2023 року. Головуючий І.В. Склярська Судді Л.В.Базіль Г.В. Семиженко